Вирішення кольору і світла в інтер’єрах житла

 

Колір, мабуть, це самий цікавий та дешевий декоративний інструмент, який має дизайнер у своєму розпорядженні. Мабуть це лише один з аспектів схеми інтер’єру, і звичайно він не розглядається окремо, але треба знати, яким чином використовувати колір для створення певної атмосфери і сучасного стилю, а також змінити за допомогою кольору зовнішній вигляд простору.

В архітектурі сучасного інтер’єру тільки фарбування рідко є єдиним носієм кольору в помешканні. Важлива роль приходиться на кольорові будівельні матеріали, і включення їх в загальний набір засобів естетичної виразності відкриває нові шляхи для досягнення багатогранної гармонії.

Колір в інтер’єрі – це не фарби палітри, а кольоровий матеріал. Рішення кольору в інтер’єрі залежить тому, головним чином, від правильного вибору матеріалів, їх текстури. Колір доповнюється текстурою і багато в чому визначається нею, що дуже помітно на тканинах з текстурою – від шовку до рогожки. Навіть один і той же матеріал, який має різну текстуру, в залежності від обробки має різний вигляд. Саме ця особливість використовується при вирішенні інтер’єру в одному кольорі, коли при максимальній схожості кольорів різноманітність досягається за рахунок різних текстур килиму, пофарбованих стін, оббивки меблів, фарби дерева та пластику.

Стіни, стеля та підлога можуть вирішуватися відтінками одного кольору або контрастно, але в обох випадках основну роль має задум вибраної кольорової гами, тобто важливо щоб при контрастному рішенні не виникло випадкових кольорів. Необхідно пам’ятати про пропорційність відношення площ поверхонь, пофарбованих різними кольорами.

Контрастні кольори (червоний і зелений, жовтий і синій) хоч і діють безвідмовно, як поштовх, але в силу цього і швидко набридають. Звідси, природно, бажання перейти до більш стриманих поєднань. В свою чергу, стриманість при сучасних лаконічних формах окремих елементів теж може привести до швидкого набридання, а кольори стануть мало виразними. Тут на допомогу приходить гра фактур, яка знову вносить необхідну різноманітність.

Дизайнеру треба враховувати традиційні уявлення про колір, так як кольори визивають певні асоціації, постійним використовуванням кольорів в певних ситуаціях. Тому навіть працюючи з новими матеріалами, потрібно враховувати старі асоціації. Дуже показово в цьому сенсі відношення людей до чорного кольору, який використовується багатьма дизайнерами та архітекторами для створення різких контрастів в кольоровому рішенні інтер'єрів. Краса поєднання чорних кольорів недоступна багатьом людям тільки тому, що вони вважають чорний колір кольором трауру, тому відносяться до нього дуже вороже в декорі любого приміщення. Поміж врахування традиційних уявлень про колір, при виборі кольорів, звичайно враховуються і ті властивості кольорів, які були знайдені експериментальним шляхом. Ось деякі важливі характеристики, приведені в літературі по кольорознавству:

Чорний – похмурий, глибокий, щільний, яскравий, ефектний, підкреслює пил, гарний в невеликих кількостях як фон, як обрамлення, добре поєднується з іншими кольорами;

Білий – чистий, ефектний, суворий, незамінний в якості фону, підкреслює власну чистоту і яскравість, добре поєднується з іншими кольорами;

Сірий – холодний або теплий, діловий, сумний, добре поєднується, як і чорний з білим, з іншими кольорами, гарний фон;

Червоний – збудливий, пристрасний, помітний, гарячий, енергійний;

Помаранчевий – гарячий, бадьорий, стимулює до активної діяльності;

Жовтий – теплий або холодний, життєрадісний, веселий, призводить до гарного настрою;

Коричневий – теплий, м’який, спокійний, висловлює солідність та стійкість, призводить до похмурості, в поєднанні з сірим – подавляє, тривожить;

Зелений – прохолодний, свіжий і спокійний, діє заспокійливо. В поєднанні з жовтим дає м’які благотворно діючі на настрій сполучення.;

Синій – холодний, свіжий, прозорий, легкий, повітряний. Знімає втому, заспокоює;

Блакитний колір (або інший), може нести в собі і більш глибокі культурні асоціації. Наприклад, в деяких країнах, блакитний колір вважається оберегом, кольором, який може захистити людину від сил зла. На Близькому Сході вхідні двері часто фарбують в блакитний колір, щоб відігнати злих духів. Американські індіанці робили так само.

Фіолетовий –визиває почуття занепокоєння, втомлюючий;

Рожевий – легкий, жіночий. Важкий для поєднання. Мало підходить для громадських споруд

Відомо також, що молоді люди віддають перевагу яскравим. Насиченим кольорам. А люди похилого віку більш м’яким.

Колір може виглядати як важкий (темні тони) та легкий (світлі тони).

Колір може бути виступаючим (жовтий та світлий) та відступаючий (синій і темний).

Одна з вимог до фарбування предметів в інтер’єрі – зробити непомітним пил, неминуче осідаючим на всі поверхні, особливо горизонтальних. Для цього уникають використання чистих пастельних тонів, тобто кольорів з чистих пігментів з білим і віддається перевага всім відтінкам з домішками сірого. Білі і чорні поверхні дуже маркі.

Для оформлення кольорової палітри даної квартири було вибрано декілька відтінків синього та блакитного, коричневого, бузково-сірого та білий.

Коричневий – це колір серця і дому: колір сухих трав, домашнього хліба, колір тільки спеченого печива. Він символізує турботу, підтримання життя, стійкість та надійність землі. Як могутній дуб, коричневий колір пов’язаний з корінням, з надійним джерелом безпеки, комфорту. Родюча земля дає рослинам сили та живлення. Коричневий колір асоціюється з переораною землею, оленячою шкірою, корою дерев. Рижувато-коричневі відтінки з перевагою помаранчевого – це колір осіннього листя.

З самого початку в природі було присутньо багато коричневих матеріалів, з яких люди будували собі житло. Люди використовували глину, коричневе дерево і цеглу.

Хоча коричневий колір деревини не завжди сприймається як окремий колір, але він справляє глибоке психологічне враження на людський розум. Навіть ті люди, які кажуть, що не люблять коричневого кольору, часто оточують себе коричневими меблями. Оскільки коричневий завжди знаходиться поряд з людиною – це і земля. І кора дерев, і різні дерев’яні предмети інтер’єру, - людина відчуває в його оточенні дуже спокійно. Словесні асоціації показують, що багато людей реагують на коричневий однаково. По-перше – це шоколад.

В розкішних інтер’єрах коричневий колір завжди присутній, він надає йому патину шляхетності та елегантності. Натерта до блиску дерев’яна підлога, розкішний паркет, темні панелі на стінах оксамитова поверхня меблів з червоного дерева або вишні. [1, С. 105]

Найближчими до коричневого є тона родини бежевих, теплі нейтральні відтінки. Такі кольори часто називають природніми або нейтральними.

В даному проекті коричневий колір використовується в усіх кімнатах. Він є присутнім в кожному помешканні квартири. Оскількі різні відтінки коричневого завжди присутні в дереві, їх можна використовувати в оформленні любих приміщень. Однак деякі відтінки більше підходять для цієї мети. Дерев’яна підлога, меблі і обстановка нададуть приміщенню теплоти. Так як загальна гамма кольорів в кімнаті підлітка більш холодна, для підлоги було вирішено використати темно коричневий колір, паркетна дошка кольору венге.

В ванній кімнаті використано декілька відтінків коричневого. Кахельна плитка для стін сіровато-бежевого та сіровато-коричневого кольорів. Стеля чистого білого кольору. Кахель на фронтальній стіні є також декором, на коричневому фоні зображено фото нарцисів. Квіти мають більш сіре забарвлення.

Сама ванна, раковина та унітаз білого кольору. Білий колір освіжає трохи темне забарвлення всієї кімнати.

А чи можливо назвати білий колір кольором в повному розумінні цього слова? У вигляді пігменту або фарби білий колір є ахроматичним, тобто безбарвною речовиною. Але, якщо говорити про спектр, білий колір включає в себе всі інші кольори. Згадаємо, що сер Ісаак Ньютон написав про спектр: найчистіший білий колір складається з усіх кольорів. Нас дивує, що у стародавніх мовах назви білого і чорного означали те саме – відсутність кольору. В деяких мовах слова, які позначали ці кольори, дуже схожі.

В англо–саксонській мові чорний колір називався “blaec”, а білий - “blac”. Англійське слово “bleach” (відбілювати) походить від англо-саксонського “blaecan” (робити білим) і “bleak” (блідий). В інших мовах білий колір пов'язаний з пшеницею і мукою. В голландській - “wit”, в старонорвезькій - “hvir”, в англійській - “white”.

У стародавніх єгиптян одне і теж слово означало білий колір, яскравість, метал, срібло і молоко. В деяких мовах слово. Що означало білий колір, пов’язане з концепцією світла. Грецьке слово “leukos” означає і білий колір, і світло. На латині “candidus” означає світло. Скоріше всього воно пішло від слова з санскриту “candra’, що означає світло. [1, C. 121]

Хоча біле світло дійсно складається з усіх кольорів веселки, а чисто-білий можна назвати справжнім світлом, ми часто асоціюємо його з безмовністю та тишею. Білий – це абсолютна тиша.

Звичайно, що в тому чи іншому вигляді білий колір присутній майже в кожному інтер’єрі наших домівок. Дослідження довели, що люди вибирають білий не тому що він їм подобається, а тому що він просто нейтральний і безпечний. Але білий яскравий колір не є нейтральним. Для людського ока білий колір дуже яскравий, і це може створювати навіть проблеми, якщо цим кольором пофарбована велика поверхня. Щоб не було білим – диван, підлога або стіни, цей колір відразу буде впадати в око. Діапазон білих відтінків дуже великий. Тому краще вибирати більш м’які тони. Іноді білий дуже корисний. Він ідеально підходить для оздоблення, як внутрішнього так і зовнішнього. Він створює відчуття довершеності, акценту і ніколи не має вигляду недоречного. Оздоблення білим дозволяє опре ділити простір (віконні чи дверні отвори, двері та ін..). Яскраво – білий колір можна використовувати там. Де необхідно візуально збільшити простір – зорово підняти низьку стелю або збільшити освітлення темних приміщень, комірок і передпокоїв.[1, C. 140]

Стелі в усіх приміщеннях квартири, зокрема і в кімнаті підлітка, пофарбовано в білий колір.

Для оформлення інтер’єру кімнати підлітка було вибрано світло-синій, блакитний та світло-сірий кольори.

Синій - це колір неба. Споглядання синього неба дає душі відчуття миру та спокою. Цей колір відбився в нашій психіці як заспокійливий та спокійний. Ранні християни вважали синій колір кольором надії. Але синій пов’язаний не тільки з небом, а й з морем. Глибока синь нагадує нам про безмовні глибини океану. Із-за того, що синій колір асоціюється з безкрайнім небом та спокійним морем, його люблять майже всі.

Для японців синій асоціюється з морем, яке дає їжу та життя. В Стародавньому Китаї синій колір був символом безсмертя. Стародавні бритти вважали синій колір кольором гарного походження. В Індії вважають, що синій – це колір вищої мудрості і що насправді сонце синє. Різні відтінки синього використовуються широко в кераміці, порцеляні та гончарному мистецтві.

Звичайно ми так звикли, що для дівчаток головний колір – це рожевий, а для хлопчиків – блакитний, що від цих стереотипів важко вже відступати. Коли запропонували сину власників квартири вибрати кольорову гамму своєї кімнати, відповідь була однозначною – блакитний. Тому вирішено було погодитися з хазяїном кімнати і підібрати і фарби, і меблі в синьо-блакитному кольорі. Стіни пофарбовано в красивий відтінок блакитного, найбільш схожого на синь неба. Коли дивишся на цей колір, то навіть не помічаєш стін, які огороджують приміщення. Цей колір здається таким невагомим і прозорим, що розширює межі кімнати. Блакитний часто використовують в оформленні дитячих кімнат та спалень, тому що цей колір сприяє розслабленню та відпочинку. Але якщо блакитного буде занадто багато, то можливо зовсім розслабитись і не мати шансу концентрувати свою увагу на домашніх завданнях. Для того треба ввести більш яскраві, енергійні кольори або відтінки. Тюлі в кімнаті сріблястого кольору, постільна білизна відрізняється яскравістю кольорів і є основною яскравою плямою в інтер’єрі кімнати хлопчика. Малюнок виконаний в стилі графіті і має сучасний вигляд. Створити добре продуману систему освітлення – це виключно ефектний спосіб, щоб підсилити відчуття простору. Вночі, або навіть на протязі дня - в залежності від розташування джерел природного освітлення в помешканні – темні зони візуально роблять кімнату менше і менш приємною. Це в основному пов’язане з тим, що самий розповсюджений вид освітлення в наших будинках – це люстра по центру стелі. Середина кімнати сильно освітлена, а кутки залишаються темними. Дуже мала кількість джерел освітлення, розміщених по периметру кімнати, може створити ту ж саму проблему, хоча в цьому випадку справа не обов’язково в кількості, а скоріше в тому де вони встановлені і які саме моделі освітлювальних приладів. Можна привнести світло в темні кути, збільшити загальний рівень освітлення або додати окремі джерела освітлення в різних місцях. Є багато хитрих способів, як замаскувати проблемні зони, наприклад: якщо залити світлом довгі стіни вузького коридору можна візуально змінити пропорції приміщення. Світло яке ллється зі стін і стелі, немовби відкриває їх, а самі по собі освітлювальні прибори є ефективними аксесуарами. Найкраще, якщо є можливість змонтувати стаціонарні джерела освітлення в ході будівельних робіт до того, як будуть заштукатурені стіни, настелена підлога та розставлені меблі. Планування схеми освітлення треба починати з аналізу: як буде використовуватися кожна кімната. Які її розміри та форма, яку кількість денного світла вона отримує, чи є темні кути, як будуть розташовані меблі, і головне уточнити – який потрібен результат. Освітлення поділяють на чотири основні типи. Загальне освітлення, яке дає добре в цілому фонове освітлення; місцеве (крапкове або локальне) освітлення - щоб яскраво освітити вибрану зону, наприклад стіл чи куточок для читання; направлене освітлення, яке висуває щось на передній план, будь то живопис чи скульптура; драматургічне освітлення, яке налаштовує на певні емоції – від ефектної гри світла і тіні до продуманих острівців світла в різних зонах одного приміщення. Для того щоб створити кожний тип освітлення можна скористатися декількома способами. Для загального освітлення це може бути поєднання люстри з софітами підсвітлення на стелі, натяжними освітлювальними системами та бра настінними. Ідеальне джерело місцевого освітлення – це світильник який регулюється, який може кріпитися до полиці, стіни, стелі, столу, або торшер, або настільна лампа. Для направленого освітлення використовуються галогенні софіти для стелі, натяжні стельові та настінні системи, полиці з підсвіткою або вітрини. Драматургічне освітлення може бути декоративним саме по собі, тут може використовуватися любе джерело світла, яке визиває цікавість і певні асоціації, скажімо полум’я свічок і камін.

Треба відмітити, що не тільки яскравість освітлення, але і його характер залежить від типу лампочки. Наприклад, традиційні вольфрамові дають відчуття тепла і затишку за рахунок жовтого світла. Освітлення може зробити більш цікавими декоративні предмети за допомогою світильників, які переміщуються та регулюються, світло яких направлене вверх або вниз. Переваги джерел світла низької напруги в тому, що в них більш чітко контрольований промінь, вони виділяють менше тепла, більш економічні.

Галогенні світять яскравим білим світлом і бувають як стандартні, так низьковольтні, котрі менші за стандартні, але потребують доволі великого трансформатора. Флуоресцентні трубки бувають різноманітних форм, розмірів, кольорів і підходять для різноманітних приміщень.

В невеликих приміщеннях ванних кімнат освітлювальні прилади ризикують близькістю з водою та бризками, тому для безпеки життєво важливо проконсультуватися з кваліфікованим електриком, з приводу, які типи світильників, можна встановлювати в ванних кімнатах, не виключно, що це будуть водонепроникні. Це значить, що висячі люстри не можна розміщати в невеликих за розміром ванних кімнатах. Краще використовувати вбудовані в стелю світильники або акуратні направлені натяжні системи для стелі і стін.

В даному проекті ванної кімнати було використано 3 види освітлення: вбудовані галогенні світильники на стелі, бра у вигляді сфер з обох боків дзеркала, та вбудована підсвітка ніши зі скляними полицями. Перше освітлення на стелі –дає основне світло. Було вмонтовано 8 софітів по периметру стелі.

Біля дзеркала по обидва боки розміщено два світильника локальної дії, вони освітлюють тільки невелику зону біля самого дзеркала. В ніші, там де розміщено скляні полиці для різного банного приладдя та аксесуарів, баночок та скляночок, використано галогенні світильники направленої дії. Джерела світла вмонтовані у внутрішні бокові поверхні ніші. Вони дають гарну підсвітку полиць, створюючи скляну вітрину. Завдяки тому, що в задня стінка в ніші дзеркальна, світло відбивається і наповнює приміщення, також надає додатковий об’єм.

Давно підмічено і широко використовується для різних цілей психологічний вплив світла та його роль в створенні психологічного клімату в приміщенні. В звичайних умовах людину з темного простору тягне до світла, тому направлене світло створює «зону притягнення». Так, якщо освітити стіну з дверима, людину буде тягнути до виходу, якщо освітлена стіна в глибині кімнати, в ній буде хотітися залишитися. Рівномірне освітлення всього приміщення створює байдуже відношення, тобто воно не має емоційного забарвлення. Виділення яскравим освітленням одного з предметів, привертає до нього увагу.

В кімнаті підлітка найбільше привертає увагу до себе велике вікно, яке виходить на дві сторони будинку одночасно, так як кімната має форму п’ятикутника, за рахунок зрізаного кута. ще збільшується площа вікна. По висоті вікно до самої стелі, підвіконня на звичайному рівні. Завдяки великому потоку світла вдень через вікно – в цей час можна навіть не користуватися штучним освітленням.

В усіх приміщеннях квартири, світлові джерела розміщено за правилом: щоб лампи не потрапляли в поле зору людини, яка знаходиться в приміщенні. Вмонтовані світильники ховаються у заглибинах стелі, інші закриті плафонами, які розсіюють і знижують яскравість.