Розділ і обґрунтування прийнятих рішень дизайну інтер’єру житла

ВСТУП

Тема дипломного проекту: Дизайн-проект житла.

Метою даного дипломного проекту є розробка інтер’єрів житла в багатоповерховому будинку по вул. Осінній в м. Києві з подальшою реалізацією проекту.

Об’єкт дослідження: Інтер’єрськарозробка квартири в багатоповерховому будинку.

Предмет дослідження: Інтер’єр кімнати підлітка та ванної кімнати.

Завдання дослідження:

- вирішити та обґрунтувати теоретичні питання проблеми дослідження;

- всебічне вивчення практики, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду;

- обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій.

Актуальність дослідження: В нинішній ситуації назріла потреба в обмірковуванні побуту, як частини повсякденного життя і цінності сучасної культури, в утвердженні їх історичної та культурної значимості. Побут та повсякденність – це дійсність, в яку людина занурена кожен день і кожен час, яку вона переживає в своїх відчуттях і створює в спілкуванні з іншими людьми.

Житло людини, як частина середовища, в якому проходить її повсякденне життя (будинок, квартира, кімната), наповнене речами, знаками, сенсом, функціональними складовими. Предметно-побутове оточення людини є одною з яскравих соціально-культурних характеристик, а простір інтер’єру

житла та його речове наповнення розглядаються в якості форм проявлення соціального простору та культури побуту в цілому.

Інтер’єр являється місцем концентрації архітектури та дизайну, предметом вивчення історії, мистецтвознавства, антропології, соціології, психології та ін..

Але так як розвиток людства не стоїть на місці, а з кожним днем потреба власного житла зростає, зводяться нові будинки, з’являються нові сім’ї, тому завжди буде актуальним облаштування свого власного простору для життя.

Побутова культура складається зі звичаїв, вірувань, вдачі, звичок і поведінки, способів світосприйняття. Вона має свою національну, соціальну і історичну специфіку, і незважаючи на відносну консервативність та незмінність, її відповідні ментальні структури дуже повільно, але змінюються від одної історичної епохи до іншої.

Побут - це мікросередовище, яке забезпечує багато в чому потреби людини і відрізняється високою складністю та варіативністю: це будинок і сім’я, друзі, сусідське оточення, транспорт і т.д.

На протязі всієї історії розвитку культури, людина прагнула прикрасити своє життя, зробити речі які її оточують не тільки корисними, але й приємними своїм зовнішнім виглядом.

Основним завданням дизайнера є створення необхідного для існування людини її життєвого середовища. Це середовище створюється відповідно до її життєвих потреб, соціального стану, захоплень, в залежності від місця проживання, кліматичних умов, стану сім’ї, матеріального стану, а також від рівня розвитку та ідеології суспільства, в якому ця людина живе.

Сучасна дійсність з кожним днем породжує все нові, більш різноманітні та складніші вимоги людини до предметно-просторового середовища. З кожним роком життя людини стає більш динамічним та насиченішим, на кожного лягає все більше повсякденних завдань та відповідальностей за прийняття важливих рішень. Такий ритм життя відображається на психологічному стані людини, для якої стає все більшою необхідністю мати місце для спокою та відпочинку.

Представники гуманітарних наук виділяють в сучасному світі наявність не тільки екологічної, але і культурної кризи, пов’язаної з втратою ідентичності, руйнацією традиційної системи цінностей та розкладом внутрішньої єдності культури.

 

 

РОЗДІЛ ІІ АРХІТЕКТУРНО-ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ ІНТЕР’ЄРУ ЖИТЛА

 

В архітектурно-планувальному рішенні інтер'єрів, одним з найважливіших завдань дизайнера є створення комфортного, гармонійного об’ємно-просторового середовища, організація цього простору, раціональне планування приміщень, дотримання технологічних, санітарно-гігієнічних норм, архітектурно-художніх вимог.

Для вирішення архітектурно-художніх задач дизайнер інтер’єру повинен добре знати сучасні технічні новинки та досягнення в галузі будівельної промисловості. Він повинен творчо співпрацювати з інженерами-будівельниками, конструкторами, а також із замовниками.

Мета архітектурної композиції – це досягнення єдності форми та змісту, тобто наповнення за допомогою композиційних засобів архітектурної форми адекватним змістом.

Склад завдань, які стоять перед дизайнером, визначаються в першу чергу вимогами функціонального, конструктивного та художнього напрямку. Базуючись на цьому, до основних завдань архітектурної композиції належать:

- Організація об’ємів у відповідності з функціональним процесом, місцевими умовами.

- Виявлення конструктивної структури та її фізичних властивостей в об’ємно-просторовому рішенні.

Метою даного дизайн-проекту є відтворення цілісної гармонійної об’ємно-просторової структури, відповідно до потреб мешканців. В процесі розробки проекту було враховано багато факторів, серед яких найбільш вагомими були функціональні та естетичні. Призначення приміщення і пов’язана з ним функціональна організація багато в чому визначають художній образ цього приміщення.

 

 

2.1 Особливості архітектури і планування інтер’єрів житла (технологічні схеми взаємозв’язку приміщень)

 

Квартира – це кількість приміщень, де відбуваються всі життєві процеси людини. Кожна квартира складається з таких приміщень: житлових кімнат, кухні, передпокою, ванни або душової і туалету, господарських приміщень.

Житлові кімнати складають житлову площу, інші приміщення – підсобну, які разом становлять корисну або загальну площу квартиру. Вони займають основну частину квартири. Мають різне функціональне призначення і поділяються на загальну і спальну кімнати. У великих квартирах передбачаються такі приміщення, як кабінет для роботи і занять, окрема їдальня та ін.. Всі житлові кімнати повинні бути спроектовані так, щоб їх розміри, пропорції, розміщення вікон і дверей, опалювальних приладів зумовили зручне використання потрібних предметів обстановки.

Загальна кімната є основною і, як правило найбільшою за площею кімнатою в квартирі. Вона є місцем для відпочинку і різних занять для всіх членів сім’ї, а також їдальнею і місцем прийому гостей.

Спальні кімнати проектують для одного або двох членів сімї, як дорослих так і дітей. В них передбачають влаштування стаціонарних вмонтованих шаф і гардеробних, потрібно уважно продумати де саме розмісти меблі і спальне місце.

Кухня – одне з найважливіших приміщень квартири. Тут відбуваються процеси, пов’язані з приготуванням їжі, сервірування стола, миттям посуду і т.д. Часто кухня є також і місцем харчування, тому проектуючи квартири, питанням планування та обладнання кухні має бути приділена значна увага з урахуванням підвищених санітарних вимог до цього приміщення. [15, C. 89]

Санітарний вузол складається з приміщень, де розміщено ванну або душовий піддон, умивальник і унітаз. Приміщення санітарних вузлів обладнують витяжною вентиляцією. Двері мають відчинятися назовні.

Передпокій – це одне з важливих приміщень квартири. Він є входом до квартири і тим елементом, через який відбувається зв'язок між окремими приміщеннями. У ньому потрібно продумати все таким чином, щоб всі речі мали своє визначене місце (для верхнього одягу, взуття, головних уборів, телефону, дзеркала, предметів туалету та ін.).

Характер планування квартир здебільшого залежить від розміщення денного світла. У зв’язку з цим розрізняють такі види квартир: з одностороннім освітленням (з вікнами на одну сторону будинку), двостороннім освітленням (з вікнами на дві сторони будинку), і тристороннім освітленням (з вікнами на три сторони будинку). Дана квартира є двосторонньою.

Ми вважаємо, що для створення сучасного інтер’єру недостатньо лише того, щоб функціонально правильно розмістити обладнання на плані, важливе значення має й об’ємно–просторове вирішення. Кожна квартира, незалежно від розмірів має бути просторою і світлою, наповненою повітрям. Всі приміщення квартири мають створювати просторовий ансамбль. Цьому можуть сприяти великі засклені двері, розсувні перегородки, дзеркала та ін.. Велике значення мають пропорції кімнат і їх конфігурація. Тому ми намагалися створити просторий інтерєр.

Новітні заходи та світові тенденції в оформленні інтер'єрів нарівні з іншими факторами значно вплинули на архітектурно-художній образ інтер’єру. При реалізації нашого проекту максимально застосовані сучасні методи праці: використання нових електроінструментів, нові кріплення, та ін.; використані сучасні матеріали, такі як гіпсокартон з направляючими, алюмінієві сплави, паркетна дошка з масляним покриттям, тиньк, шпалери під фарбування, меблі з комбінуванням деревини та алюмінію, кахлі, які виготовлені за новітніми технологіями, з посиланням на сучасні тенденції розвитку у сфері дизайну.

При проектуванні квартири нам необхідно чітко уявляти розміщення зон побутових процесів, їх розумне поєднання в цілях економії простору, передбачати зручність сполучення між зонами і оптимальні умови для виконання кожного процесу. Зонування квартири в цілому полягає в поділі її на дві основні зони. Одну з них становлять спальні кімнати та супутні їм приміщення - туалетна кімната, гардеробні приміщення або вбудовані шафи. Це зона відпочинку, спокою, індивідуальних занять. Її прийнято називати нічною або тихою, інтимною зоною, розміщувати її краще в глибині квартири, подалі від передпокою. Інша зона - зона загальносімейних спілкувань, отримання інформації, прийому гостей, приготування їжі та інших подібних процесів. Цю зону прийнято називати денною, галасливою, іноді суспільною частиною квартири. До складу цієї зони, що примикає до входу в квартиру, входять передпокій, загальна кімната, кухня, вбудовані ємності, комунікаційні коридори. [4, C. 29]

Структурні зміни можуть бути єдиним рішенням для створення найбільш функціонального простору, можливо за рахунок переміщення дверей, об’єднання двох кімнат в одну або навпаки завдяки перегородкам або стінам розділити приміщенняна декілька частин, що було зроблено в нашому проекті. Про це піде мова нижче.

Планувальне рішення даного інтер’єру було прийняте на основі вже наявного плану приміщення.[Додаток В і Д]. Будинок збудовано монолітно-каркасним методом. Так як між приміщенням кухні і кімнати немає несучої стіни, було прийняте рішення власниками квартири зробити перепланування приміщення. Площу кухні було поділено на дві частини, була зведена стіна із гіпсокартону. Таким чином, квартира була перепланована з однокімнатної в двокімнатну.

Виходячи з того, що кожна людина прагне жити в максимально комфортних умовах. На жаль, планування квартир не завжди відповідає нашим бажанням. Для того, щоб якось наблизити бажане до дійсності, поліпшити або доповнити планування свого житла, громадяни перевлаштовують квартири, об’єднують їх, переобладнують кімнати і вносять інші зміни у місцях свого постійного проживання.

Закон передбачає право громадян і юридичних осіб на подібні дії. Між тим не кожна зміна може бути проведене за власним розсудом.

Відповідно до ст. 152 Житлового кодексу України, переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.

Частина 2 ст. 383 Цивільного кодексу України встановлює, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі за умови, що ці зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Умови та порядок переобладнання та перепланування житлових приміщень визначено пунктом 1.4 в «Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Наказом Державного комітету №76 від 17.05.2005р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 927/11207:

1.4. Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень

1.4.1. Переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

1.4.3. До елементів перепланування жилих приміщень належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

1.4.5. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, можуть подаватися такі документи:

- копія свідоцтва на право власності або договору найму (оренди) приміщення;

- копія поповерхових планів, завірених в установленому порядку;

- проект переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, погоджений в установленому порядку;

- згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності.

3.7.7. У разі реконструкції, перепланування, капітального ремонту приміщень, будинків необхідно дотримуватися протипожежних вимог, визначених нормативними документами в галузі будівництва.

3.7.8. Розпочинати вищевказані роботи дозволяється лише за наявності проектної документації.

Етапи узгодження та реєстрації перепланування:

- Отримання в БТІ поверхових планів, експлікації та інших необхідних документів;

- Виготовлення проекту. Організація виїзду проектувальника на місце. - Виготовлення проекту здійснюється спеціалізованою проектною організацією, що має відповідну ліцензію;

- Узгодження проекту в різних інстанціях, основними серед яких є:

Госсанэпиднадзор (ЦГСЕН);

Держпожежнагляду (ГПНР);

Архітектурно-планувальне управління (АПУ);

Балансоутримувач (ДЕЗ);

Всі етапи і узгодження процессу перепланування було проведено власниками квартири. План квартири до перепланування розміщено в [Додаток Д]

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 1.1 Схема взаємозв’язку приміщень

 

 

Дизайн ванної кімнати ми планували так, щоб в ній було зручною та затишною. При плануванні її простору треба переконатись, що раковина розташована на зручній для користування висоті, що біля ванни достатньо простору для руху. Вибір сантехніки та приборів для ванних кімнат впливає на стиль всієї ванної. Є раковини з підставками, які приховують труби, або їх можна вішати на стіну. Настільні раковини, які встановлюються в нішах на столиках. Існує величезний вибір біде, різноманітних по формі ванн. Великий вибір матеріалів для ванн, з яких чугун, хоч він і важкий, вважається найбільш міцним. Але зараз здебільшого прагнуть використовувати акрилові матеріали. Унітази також мають різні форми. При виборі сантехніки, слід звертати увагу на моделі. Найбільш правильним буде обирати однакові моделі ванн, біде, унітазів та раковин. Щоб вони підходили за формою та стилем одне одному.

Тому ми вибрали для даної ванної кімнати унітаз та умивальню KOLO RECORD. Ванна була вибрана іншого виробника Rosa, кутова асиметрична, тому що фірма KOLO не досить широко представлена на нашому ринку.

Головними критеріями в дизайні інтер’єру кімнати підлітка були: простота, наявність вільного місця для ігор, зручність меблів.

В кімнаті підлітка меблі розташовані так, щоб кімната була більш просторою. Ми вважаємо, що найголовніше: правильно треба розташувати письмовий стіл, оскільки для учня головне щоб правильно падало світло і щоб його було достатньо. Тому було вирішено письмовий стіл розмістити під вікном. Шкафи розміщено вздовж стін, один під лівою стіною, інший під правою стіною від дверей. Стаціонарне ліжко розміщене біля стіни. Біля ліжка є маленька тумбочка на якій розмістили лампу та будильник. В кімнаті не має зайвих предметів, оскільки для дитини потрібен простір, до вибору і розташуванню меблів підходили з метою раціонального розподілу наявного простору.

РОЗДІЛ ІІІ ОХОРОНА ПРАЦІ

Перші акти в галузі трудового законодавства в світі були направлені на охорону праці і обмеження робочого часу. Охорона праці працівників і нині є найважливішою соціальною проблемою в кожній державі.
У нашій країні проблеми охорони праці після розпаду СРСР і появи приватної власності на майно організацій значно загострилися, оскільки приватний підприємець прагне не витрачати свій прибуток на охорону праці та оновлення старого зношеного обладнання, з-за якого часті нещасні випадки на виробництві. Трудовий кодекс (розд. X «Охорона праці») уточнив понятійний апарат інституту охорони праці, визначив основні його поняття (гл. 33, ст. 209) та основні напрями державної політики у даній області. В інших розділах цього розділу Кодексу передбачені вимоги охорони праці (гл. 34, ст. 211-215), організація охорони праці (гл. 35, ст. 216-218), забезпечення прав працівників на охорону праці (гл.36,ст.219-231). Охорону праці треба розрізняти в широкому і вузькому сенсах. У широкому сенсі охорона праці - це система збереження життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, що включає правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, лікувально-профілактичні, реабілітаційні та інші заходи. Ці акти є основними з охорони праці. Тому охорону праці вивчають у різних вузах: правову - в юридичних; соціально-економічну - в економічних, санітарно-гігієнічну, лікувально-профілактичну та реабілітаційні заходи - у медичних; організаційно-технічні заходи, тобто дотримання правил охорони праці при будівництві машин, обладнання, створення технологічних процесів, промислових будівель, споруд, - в технічних вузах. У широкому розумінні охорона праці потрібна скрізь, де трудиться людина, включаючи навчальний, військовий праця, праця у виправних установах. Але ст. 2 Основ про охорону праці передбачає їх поширення більш обмежено, тобто на працю в організаціях всіх форм власності, включаючи працю працівників, роботодавців, членів кооперативів, студентів та учнів у період виробничої практики, військовослужбовців, які залучаються до роботи в організаціях, громадян, відбувають за вироком суду виправні роботи в період їх роботи в організації.
Так, якщо обладнання, верстати, машини зроблені не безпечно для життя та здоров'я працюючих на них, то неминучий виробничий травматизм. Майже третина всіх нещасних випадків на виробництві викликані слабкою організаційно-технічної охороною праці, недосконалістю обладнання, машин і т. п. При порушенні медичного аспекту охорони праці порушується вся система охорони. Наприклад, коли на брудних роботах відсутні душові, санітарно-гігієнічні приміщення, а в гарячих цехах немає належної підсоленій питної води, захаращені, загазоване виробничі приміщення і т. д. Те ж саме спостерігається і при порушенні соціально-економічного аспекту охорони праці - невиділення належних асигнувань. У результаті працівники не забезпечуються запобіжними пристроями, не заміняється зношене обладнання. Нині в гонитві за прибутками багато роботодавці, економлячи на охороні праці, створюють не безпечні для життя і здоров'я умови праці. Отже, всебічна охорона праці буде забезпечена лише при дотриманні одночасно всіх її аспектів, тобто в широкому сенсі.
У вузькому сенсі поняття охорони праці у трудовому праві - це система правових заходів і засобів забезпечення безпеки життя і здоров'я працівників у процесі їх трудової діяльності на виробництві, в тому числі і правових норм з оздоровлення та поліпшення умов праці. Вся система таких правових заходів представляє собою інститут охорони праці трудового права.
Третій аспект охорони праці - як один з основних принципів трудового права - забезпечення права кожного працівника на умови праці, що відповідають вимогам безпеки та гігієни. В інституті охорони праці конкретизуються основний принцип трудового права щодо забезпечення охорони праці та відповідне суб'єктивне право працівника і його гарантії.
Інститут охорони праці включає наступні групи норм трудового права:
1. Норми-принципи про основні напрямки державної політики у галузі охорони праці та правила державного управління охороною праці, оскільки охороною праці управляє держава.

2. Норми, що стосуються права працівників на охорону праці та його гарантій.
3. Норми по організації та забезпечення охорони праці роботодавцем, його адміністрацією.
4. Вимоги з охорони праці, які зобов'язані забезпечити роботодавець і його адміністрація.
Правила з техніки безпеки та виробничої санітарії. Система стандартів безпеки праці(ССБП).
5. Правила особливої охорони праці жінок і працівників із сімейними обов'язками.
6. Правила особливої охорони праці неповнолітніх до 18 років та осіб із зниженою працездатністю.

Нагляд і контроль за охороною праці та відповідальність за її порушення в Трудовому кодексі виділені в самостійну гол. 57 в розд. XIII «Захист трудових прав працівників. Вирішення трудових спорів, відповідальність за порушення трудового законодавства».

Всі зазначені групи норм інституту охорони праці тісно пов'язані між собою. Охорона праці має велике соціальне, економічне та правове значення.
Соціальне значення охорони праці в тому, що вона:
охороняє життя і здоров'я працівника від можливих виробничих шкідливостей; спрямована на збереження працездатності та трудового довголіття людини; сприяє його культурно-технічного зростання, тому що лише не надмірно втомлений від роботи працівник здатний вечорами вчитися, підвищувати свою кваліфікацію, читати, розважатися, займатися спортом, розвивати свою особистість; сприяє гуманізації праці, його полегшення.
Економічне значення охорони праці в тому, що вона сприяє:
зростання продуктивності праці працівників, а тим самим і зростанню виробництва, економіки; економії фонду обов'язкового соціального страхування і скорочення втрат робочого часу, так як при гарній охорони праці менше виробничого травматизму, професійних захворювань, а отже, менше лікарняних листків і відшкодування збитку за шкоду, заподіяну здоров'ю працівника.

Правове значення охорони праці в тому, що: вона сприяє роботі за здібностями з урахуванням тяжкості умов праці, фізіологічних особливостей жіночого організму, його материнської функції, сімейних обов'язків працівників, а також психофізіологічних особливостей організму неповнолітніх, рівня працездатності інвалідів;

правовий статус громадянина включає основне його право на охорону праці і юридичні статутні гарантії цього права не тільки в процесі трудової діяльності, але і при прийомі на роботу осіб, що вимагають особливого захисту. Так, не можна приймати жінок, неповнолітніх до 18 років на протипоказані для них за медичними підставах роботи;
питання охорони праці є об'єктом організаційно-управлінських відносин колективу працівників і профспілкового органу організації з адміністрацією, роботодавцем, а також соціально-партнерських відносин на федеральному, галузевому, регіональному та територіальному рівнях;
вона є найважливішим елементом трудового правовідносини працівника з роботодавцем, за яким роботодавець зобов'язаний забезпечити охорону праці на робочому місці працівника, а працівник - дотримуватися інструкції з охорони праці.

Проекти організації будівництва (ПОБ) і проекти виконання робіт (ПВР) розробляються з урахуванням вимог охорони праці та промислової безпеки.

Выполнение работ в условиях действия опасных и вредных производственных факторов, а также строительстве, реконструкции или эксплуатации опасных производственных объектов осуществляется на основе решений по охране труда и промышленной безопасности, разрабатываемых в составе организационно-технологической документации (ПОС, ППР и др.). Виконання робіт в умовах дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, а також будівництві, реконструкції чи експлуатації небезпечних виробничих об'єктів здійснюється на основі рішень з охорони праці та промислової безпеки, що розробляються в складі організаційно-технологічної документації (ПОБ, ПВР та ін.)

3.2 Руководящими и справочными материалами для учета требований, а также разработки решений по охране труда и промышленной безопасности в ПОС и ППР являются: Керівними та довідковими матеріалами для врахування вимог, а також розробки рішень з охорони праці та промислової безпеки в ПОС та ППР є:

-требования нормативных правовых и нормативно-технических актов, содержащих государственные требования охраны труда и промышленной безопасности; вимоги нормативних правових і нормативно-технічних актів, що містять державні вимоги охорони праці та промислової безпеки;

типовые решения по безопасности труда, справочные пособия и каталоги технологической оснастки и средств защиты работающих; - типові рішення з безпеки праці, довідкові посібники та каталоги технологічного оснащення і засобів захисту працюючих;

инструкции заводов-изготовителей машин, оборудования, оснастки, применяемых в процессе работ; - інструкції заводів-виготовлювачів машин, устаткування, інструментів, оснащення, що застосовуються в процесі робіт;

ранее разработанная документация по организации строительства и производству работ. - раніше розроблена документація з організації будівництва і виконання робіт.

3.3 Для обеспечения безопасных условий работ при строительстве объекта до начала выполнения основных работ в ПОС и ППР предусматривается выполнение подготовительных работ. Для забезпечення безпечних умов робіт при будівництві об'єкту до початку виконання основних робіт в ПОС та ПВР передбачається виконання підготовчих робіт.

В частности, до начала строительства объекта должны быть выполнены следующие общеплощадочные подготовительные работы: Зокрема, до початку будівництва об'єкта повинні бути виконані наступні загальномайданчикові підготовчі роботи:

-ограждение территории стройплощадки; огорожа території будмайданчика;

-размещения санитарно-бытовых зданий, производственных и административных зданий и сооружений за пределами опасных зон; розміщення санітарно-побутових будівель, виробничих і адміністративних будівель і споруд за межами небезпечних зон;

-устройство временных автомобильных дорог, прокладка сетей временного электроснабжения, освещения, водопровода; пристрій тимчасових автомобільних доріг, прокладення мереж тимчасового електропостачання, освітлення, водопроводу;

-освобождение строительной площадки для строительства объекта (расчистка территории, снос строений), планировка территории, водоотвод и перекладка коммуникаций; звільнення будівельного майданчика для будівництва об'єкта (розчищення території, знесення будівель), планування території, водовідведення і перекладка комунікацій;

-устройство крановых путей, монтаж крана, устройство площадки для складирования строительных материалов и конструкций. пристрій кранових шляхів, монтаж крана, влаштування майданчику для складування будівельних матеріалів і конструкцій.

Выполнение основных работ на объекте разрешается при условии необходимой подготовки строительной площадки. Виконання основних робіт на об'єкті дозволяється за умови необхідної підготовки будівельного майданчика.

3.4 Безопасность решений при строительстве объекта в ПОС и ППР обеспечивается за счет выполнения следующих условий: Безпека рішень при будівництві об'єкта в ПОС та ПВР забезпечується за рахунок виконання наступних умов:

-сокращения объемов работ, выполняемых в условиях действия опасных и вредных производственных факторов за счет применения новых проектных решений, обеспечивающих возможность применения более безопасных методов выполнения работ; скорочення обсягів робіт, які виконуються в умовах дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів за рахунок застосування нових проектних рішень, що забезпечують можливість застосування більш безпечних методів виконання робіт;

-оснащения рабочих мест необходимой технологической оснасткой и средствами малой механизации; оснащення робочих місць необхідної технологічним оснащенням та засобами малої механізації;

-выбора безопасных методов и приемов выполнения работ; вибору безпечних методів і прийомів виконання робіт;

-разработки решений по охране труда и промышленной безопасности при выполнении работ в условиях действия опасных и вредных производственных факторов при строительстве, реконструкции или эксплуатации опасных производственных объектов. розробки рішень з охорони праці та промислової безпеки при виконанні робіт в умовах дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів при будівництві, реконструкції чи експлуатації небезпечних виробничих об'єктів.

При виконанні оздоблювальних або антикорозійних робіт у закритих приміщеннях із застосуванням матеріалів з шкідливими або пожежонебезпечними властивостями відповідно до вимог СНіП 12-03 та інших будівельних норм і правил необхідно в ППР передбачати застосування природної або штучної вентиляції, а також застосування працівниками засобів індивідуального захисту. У місцях застосування фарбувальних сумішей,що утворюють вибухонебезпечні пари,слід передбачати рішення відповідні ППБ Загальні вимоги безпеки:

 

1. 1. К работе с применением ручных электрических машин (электроинструмента) допускаются лица не моложе 18 лет, признанные годными к данной работе медицинской комиссией, прошедшие обучение по соответствующей программе и имеющие удостоверение на право выполнения данной рабоДо роботи із застосуванням ручних електричних машин (електроінструменту) допускаються особи не молодше 18 років, визнані придатними до даної роботи медичною комісією, які пройшли навчання за відповідною програмою і мають посвідчення на право виконання даної роботи.

2. 2. Вновь поступающий на работу рабочий, работающий с электроинструментом, должен пройти вводный инструктаж по безопасности труда, экологическим требованиям, а также первичный инструктаж на рабочем месте, о чем должны быть сделаны соответствующие записи в журналах с обязательными подписями инструктируемого и инструктирующего.Якщо поступає на роботу робітник, що працюватиме з електроінструментом, він повинен пройти вступний інструктаж з безпеки праці, екологічним вимогам, а також первинний інструктаж на робочому місці, про що повинні бути зроблені відповідні записи в журналах з обов'язковими підписами інструктуємого та інструктуючого.

3. 3. Первичный инструктаж на рабочем месте проводится с каждым рабочим индивидуально с практическим обучением безопасным приемам и методам работ. Первинний інструктаж на робочому місці проводиться з кожним робітником індивідуально з практичним навчанням безпечним прийомам і методам робіт.

4. 4. Все рабочие после первичного инструктажа на рабочем месте и проверки знаний в течение первых 3-5 смен (в зависимости от стажа, опыта и характера работы) выполняют работу под наблюдением бригадира или мастера, после чего оформляется допуск их к самостоятельной работе. Всі робітники після первинного інструктажу на робочому місці та перевірки знань протягом перших 3-5 змін (залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) виконують роботу під наглядом бригадира або майстра, після чого оформляється допуск їх до самостійної роботи. Допуск к самостоятельной работе фиксируется датой и подписью инструктирующего в журнале регистрации инструктажа на рабочем месте. Допуск до самостійної роботи фіксується датою і підписом інструктуючого в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.

5. 5. Периодическая проверка знаний по безопасности труда у рабочих должна проводиться не реже чем один раз в 12 месяцев, о чем делается соответствующая отметка в удостоверении. Періодична перевірка знань з безпеки праці у робітників повинна проводитися не рідше ніж один раз на 12 місяців, про що робиться відповідна відмітка в посвідченні.

Результаты проверки знаний требований безопасности оформляются протоколом заседания комиссии. Результати перевірки знань вимог безпеки оформлюються протоколом засідання комісії.

6. 6. Повторный инструктаж с рабочими, работающими с электроинструментом, должен проводиться не реже чем через 3 месяца. Повторний інструктаж з робітниками, що працюють з електроінструментом, повинен проводитися не рідше ніж через 3 місяці.

7. 7. При изменении правил по охране труда, условий и характера работ (получение нового задания, переход на другой участок работы, замена или модернизация электроинструмента и т.п.), нарушении действующих норм и правил по охране труда, которые привели или могут привести к травме, аварии, пожару, при перерывах в работе более 30 календарных дней по требованию органов надзора проводится внеплановый инструктаж. При зміні правил з охорони праці, умов і характеру робіт (одержання нового завдання, перехід на іншу ділянку роботи, заміна або модернізація електроінструменту і т.п.), порушенні діючих норм і правил з охорони праці, які призвели чи можуть призвести до травми, аварії, пожежі, під час перерв у роботі більше 30 календарних днів на вимогу органів нагляду проводиться позаплановий інструктаж.

88. Знания, полученные при инструктаже, проверяет работник, проводивший инструктаж. Знання, отримані при інструктажі, перевіряє працівник, який проводив інструктаж.

Рабочий, получивший инструктаж и показавший неудовлетворительные знания, к работе не допускается. Робочий, який одержав інструктаж і показав незадовільні знання, до роботи не допускається. Он обязан вновь пройти инструктаж. Він зобов'язаний знову пройти інструктаж.

9. 9. Рабочий, работающий с ручным электроинструментом, должен иметь II квалификационную группу по технике безопасности. Квалификационная группа должна подтверждаться ежегодно в установленном порядке. Робочий, який працює з ручним електроінструментом, повинен мати II кваліфікаційну групу з техніки безпеки. Кваліфікаційна група повинна підтверджуватися щорічно в установленому порядку.

10. 10. При выполнении работ в опасных и особо опасных условиях, а также других несвойственных работ проводится целевой инструктаж и выдается наряд-допуск (ГОСТ 12.0.004-90). При виконанні робіт в небезпечних та особливо небезпечних умовах, а також інших невластивих робіт проводиться цільовий інструктаж і видається наряд-допуск (ДОСТ 12.0.004-90).

11. 11. На пусковых устройствах должны быть надписи "Пуск", "Стоп", "Вперед", "Назад", соответствующие своему назначению, а также и другая маркировка узлов и частей электроинструмента, информирующая о соответствующем назначении. На пускових пристроях повинні бути написи "Пуск<