Валютні системи,валютні ринки.

2. Котирування валют. Валютна позиція.

3.Класифікація строкових та поточних валютних операцій.

 

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Міжнародні валютні відносини — це сукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв'язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

Основною цільовою функцією цих відносин, з рештою, є забезпечення необхідних умов для процесу відтворення у рамках світового господарства та обслуговування світогосподарських зв'язків. Отже, міжнародні валютні відносини — одна з головних складових міжнародних економічних від­носин.

Міжнародні валютні відносини поступово придбали визначені форми організації на основі інтернаціоналізації господарських зв'язків. Саме такою формою стала світова валютна система, що склалася до середини 19 століття.

Валютна система – форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством і міжнародними угодами.

Валютна система являє собою сукупність двох елементів – валютного механізму і валютних відносин. Під валютним механізмом розуміються правові норми й інститути, що представляють їх на національному і міжнародному рівнях. Валютні відносини включають повсякденні зв'язки, у які вступають приватні особи фірми, банки на валютних і грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних і валютних операцій.

Розрізняють національну, регіональну та світову валютні системи. Остання розвивається на регіональному та глобально-світовому рівнях. У свою чергу регіональні, світові та національні валютні системи активно взаємодіють, утворюючи єдину цілісну систему міжнародних валютних відносин.

Національна валютна система являє собою сукупність економічних відносин, за допомогою яких здійснюється платіжний оборот, формуються і використовуються валютні ресурси, необхідні для процесу суспільного відтворення.

Світова валютна система включає міждержавні кредитно-фінансові інститути і комплекс міжнародно–договірних і державно-правових норм, що забезпечують функціонування валютних інструментів.

Від ефективності валютного механізму, ступеня втручання державних і міждержавних валютно-фінансових організацій у діяльності валютних, грошових і золотих ринків багато в чому залежить економічний розвиток, зовнішньоекономічна стратегія промислово розвинутих країн.

Студенти повинні розуміти, що взаємозв'язок національної і світової систем не означає їхньої тотожності, оскільки різні їхні задачі, умови функціонування і регулювання.

Взаємозв'язок і розходження національних і світової валютних систем виявляються в їхніх елементах (таб.7.1).

 

 

Таблиця 7.1

Основні елементи національної і світової валютних систем

 

Національна валютна система	Світова валютна система
Національна валюта	Резервні валюти, міжнародні рахункові валютні одиниці
Умови конвертованості національної валюти	Умови взаємної конвертованості валют
Паритет національної валюти	Уніфікований режим валютних паритетів
Режим курсу національної валюти	Регламентація режимів валютних курсів
Наявність або відсутність валютних обмежень, валютний контроль	Міждержавне регулювання валютних обмежень
національне регулювання міжнародної валютної ліквідності країни	Міждержавне регулювання міжнародної валютної ліквідності
Регламентація використання міжнародних кредитних засобів обертання	Уніфікація правил використання міжнародних кредитних засобів обертання
Регламентація міжнародних розрахунків країни	Уніфікація основних форм міжнародних розрахунків
Режим національного валютного ринку і ринку золота	Режим світових валютних ринків і ринків золота
Національні органи, що керують і регулюють валютні відносини країни	Міжнародні організації, що здійснюють міждержавне валютне регулювання

 

При підготовці до обговорення другого питання буде корисним використання узагальненої таблиці щодо змін світової валютної системи в процесі її еволюції – таб.7.2.

 

 

Таблиця 7.2

Еволюція світової валютної системи

Критерії	Паризька валютна система з 1867 р.	Генуезька валютна система з 1922 р.	Бреттон-Вудська валютна система з 1944 р.	Ямайська валютна система 1976-1978 рр.	Європейська валютна система з 1979 р. (регіональна)
1. База	Золотомонетний стандарт	Золотодевізний стандарт	Золотоде-візний стандарт	Стандарт СДР	стандарт ЭКЮ (1979 – 1988 рр.); євро (з 1999 г.)
2.Вико-ристання золота як світових грошей	Золоті паритети Золото як резервно - платіжний засіб. Конвертованість валют у золото	Офіційна демоне-тизація золота	Об'єднання 20% офіційних золото-доларових резервів. Використання золота для часткового забезпечення емісії ЕКЮ, переоцінка золотих резервів за ринковою ціною
		Конвертованість долара США в золото за офіційною ціною
3. Режим валютного курсу	Вільно коливні курси в межах золотих крапок	Вільно коливні курси без золотих крапок (з 30-х років)	Фіксовані паритети і курси (+/-0,75; +/-1%)	Вільний вибір режиму валютного курсу	Спільно плаваючий валютний курс у межах +/- 2,25, +/-15% із серпня 1993 р. («європейська валютна змія»), з 1999 р. тільки для 4 країн, що не приєдналися до зони євро

 

Продовження таблиці 7.2

 

4. Інсти-туціональна структура	Конференція	Конференція, наради	МВФ – орган між- державного валютного регулюван-ня	МВФ; наради «у верхах»	Європейський фонд валютного співро-бітництва (1979 – 1993 р.); Європейський валютний інститут (1994 – 1998 р.); Європейський центральний банк (з 1 липня 1998 р.)

 

Конверсійні операції – це угоди агентів валютного ринку за купівлі-продажу (конверсії) певних сум грошей однієї країни на валюту іншої країни за погодженим курсом на певну дату (Рис.2.5).

Угоди з негайною поставкою (поточні конверсійні операції) – купівля-продаж валюти на умовах її поставки банками-контрагентами не пізніше ніж на другий банківський день з дня укладання угоди за курсом, що зафіксований на момент її укладання.

Валютна операція на умовах "тод" (угода типу today) - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в день укладення договору.

Валютна операція на умовах "том" (угода типу tomorrow) - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції в перший робочий день після дня укладення договору.

 

Рис.7.1.Класифікація конверсійних валютних операцій

 

Валютна операція на умовах "спот" (угода типу spot) - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції на другий робочий день після дня укладення договору.

Термінові угоди – конверсійні угоди з поставкою обумовленої суми іноземної валюти у визначений угодою строк після її укладення за курсом, зафіксованим на момент її укладення.

Угоди типу „своп” („swap”) – комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з однією датою укладання та різними датами валютування. При цьому одна із зазначених операцій є терміновою, а інша – угодою з негайною поставкою.

Оскільки строковий валютний ринок є похідним від валютного ринку спот (spot) його називають похідним або ринком деривативів (derivatives)

Форвардні угоди (forward operations або fwd) - угоди про купівлю або продаж певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого терміну) за курсом, який визначається в момент укладання угоди.

Валютна операція на умовах "форвард" - валютна операція за договором, умови якого передбачають виконання цієї операції (з поставкою валюти за договором) пізніше ніж на другий робочий день після дня укладення договору.

Угоди типу Аутрайт-” outright “- одинична конверсійна форвардна операція з визначеною датою валютування.

Опціоном називається контракт, відповідно до якого одна особа надає іншій особі право купити або продати стандартну кількість певного активу за певною ціною в межах певного періоду.

Ф’ючерсний контракт – стандартизована угода на поставку певного активу на узгоджену дату в майбутньому.

Валютний ф’ючерс – контракт, згідно з яким у день виконання поставляється певна кількість іноземної валюти.

Виділяються кілька цілей проведення конверсійних операцій:

­ обмін валют при міжнародній торгівлі, здійсненні інвестицій,

­ проведення спекулятивних операцій;

­ хеджування валютних ризиків.

Студенти повинні звернути увагу на те, що згідно положенню про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281 суб'єкти ринку (уповноважені банки, уповноважені фінансові установи) мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти виключно на міжбанківському валютному ринку України та/або на міжнародному валютному ринку.

Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім наступних випадків:

· Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

· Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

· Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

· Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономічним договором.

Класифікатор - це Класифікатор іноземних валют та банківських металів, затверджений постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 N 34 [у редакції постанови Правління Національного банку України від 02.10.2002 N 378, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.10.2002 за N 841/7129 (зі змінами)];

Засвоївши третє питання теми студенти повинні вміти розраховувати крос-курси і валютну позицію, набути навички щодо укладання угод за конверсійними операціями на міжнародному валютному ринку і валютному ринку України, навчитися котирувати курси валют.

Форвардний контракт — це угода між банком та клієнтом про купівлю або продаж: певної кількості іноземної валюти в установлений термін (або протягом встановленого періоду) за курсом, який визначається в момент укладення угоди.

Форвардні угоди є угодами типу ОТС (over_the_counteг), тобто позабіржовими угодами, які не мають чіткої стандартизації щодо суми, строків виконання тощо. Вони можуть укладатися на будь-який термін — від одного тижня до п'яти років, але найбільш ліквідними є контракти терміном дії до одного року

Форвардний курс не є прогнозованим курсом спот, а лише відображенням валютних курсів та процентних ставок на валютному ринку на дату укладення форвардної угоди

Форвардні контракти є похідними інструментами ринку депозитів.

В основі форвардного валютного курсу, який фіксується при укладенні контракту, лежить валютний курс спот на дату укладення угоди, скоригований на форвардні пункти, що називаються «премія» (рт) чи «дисконт» (dis) (залежно від того, додаються вони до курсу спот чи віднімаються), які залежать від різниці процентних ставок за валютами, що беруть участь у контракті

Форвардні угоди застосовуються для хеджування валютного ризику імпортерів та експортерів..

Хеджування форвардним контрактом

Приклад: Клієнт банку — компанія, здійснює експортно-імпортну діяльність імпортує напівфабрикати з США та експортує продукцію в Німеччину. Таким чином, вона отримує кошти в євро, а платежі здійснює в доларах США. Уявимо, що через три місяці ї необхідно здійснити платіж в 10 000 000 дол

Звичайно, компанія може залишити свою позицію відкритою, а при настанні терміну платежу купити долари США за євро за курсом спот. Але, якщо компанія хоче захиститися від валютного ризику, вона може використати один з двох варіантів:

· по-перше, взяти кредит 10 000 000 євро, конвертувати її в долари та покласти долари на тримісячний депозит. По закінченні терміну дії депозиту розрахуватися за своїми зобов'язаннями перед торговельними партнерами в доларах, а кредит погасити за рахунок надходження в євро.

· о-друге, компанія може укласти форвардну угоду на купівлю доларів США за євро.

Форвардний курс складається з курсу спот та процентної різниці. Ця різниця є ніщо інше, як різниця між доходом від валюти, що купується за курсом спот та вкладається на депозит на певний термін, та процентними витратами за валютою, що взято в позику та продано за курсом спот

укладення форвардної угоди є безоплатним, тобто клієнт не сплачує банку комісійну або будь-яку іншу винагороду. Таким чином, джерелом прибутку банку від форвардних операцій є різниця між курсом купівлі та продажу (спред).

Для форвардних контрактів, так само, як і для операцій спот, вживаються такі терміни:

Дата укладення — це дата укладення угоди між клієнтом та бан­ком, саме на цю дату фіксуються всі умови: сума, курс, термін.

Дата валютування — дата зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку.

 

Питання для самоконтролю.

1.Назвіть та коротко охарактеризуйте основні елементи валютної

системи.

2.Чим відрізняються національна, регіональна та світова валютні

системи?

3.Назвіть основні принципи Паризької валютної системи.

4.Які Вам відомі різновиди золотого стандарту?

5.Що характеризує Генуезьку валютну систему?

6.Назвіть основні принципи Бреттон - Вудської валютної системи.

7.Розкрийте причини кризи Бреттон - Вудської валютної системи.

8.Розшифруйте термін СДР (або СПЗ).

9.Що Ви розумієте під «валютним кошиком»?

10.Які основні характеристики Ямайської валютної системи?

11.Що Вам відомо про розвиток Європейської валютної системи?

12.Дайте визначення валютного курсу як економічно категорії.

13.Перелічите головні функції валютного курсу.

14.Охарактеризуйте закономірності динаміки валютних курсів.

15.Перелічите структурні та кон’юнктурні чинники, що впливають на динаміку валютного курсу.

16.Дайте визначення конверсійної операції.

17.Охарактеризуйте зовнішню та внутрішню конвертованість валют.

18.Поясніть умови досягнення конвертованості валюти.

19.Які є види котирування валют?

20.Яка існує класифікація конверсійних валютних операцій?

21.Дайте визначення угоди з негайною поставкою.

22.Дайте визначення угоди today.

23.Дайте визначення угоди tomorrow.

24.Дайте визначення угоди spot.

25.Чим відрізняються строкові валютні операції від операцій spot?

26.З якою метою використовуються строкові валютні операції?

27. Як здійснюється інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках?

28.Які інформаційні агентства ви знаєте?

29.Дайте визначення найпоширеніших валютних операцій на

міжбанківському валютному ринку України.

30.Що таке валютна позиція? З якою метою введено нормативи валютної позиції?

 

Бібліографічний список

[2,3,5,9,10,11,12,14,15,17,18,21]

 

 

Тема 8	Управління ризиками, пов’язаними з проведенням валютних операций
Мета заняття:	поглибити, систематизувати та закріпити знання студентів щодо операцій на валютних ринках.

План вивчення теми

 

1.Види ризиків в міжнародній торгівлі та шляхи їх уникнення.

2.Управління валютним ризиком.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

У сучасних умовах набуває актуальності запровадження комплексної системи ризик-менеджменту. Студенти повинні усвідомлювати необхідність здійснення комплексного аналізу ризиків, що включає виявлення, вимірювання та оцінку всіх видів ризиків, в тому числі зв'язку між різними категоріями ризику.

Далі систематизуються питання щодо основних видів ризиків (пов’язаних із здійсненням валютно-кредитних операцій), причинах їх виникнення, шляхах мінімізації.

Учасники міжнародних економічних, в тому числі валютно-кредитних і фінансових відносин наражаються на численні різноманітні ризики. Серед них комерційні ризики, пов’язані з:

· зміною ціни товару після укладання контракту,

· відмовою імпортера від прийому товару,

· помилками в документах або оплаті товарів,

· зловживаннями або розкраданням валютних коштів, оплатою за підробленими документам,

· неплатоспроможністю покупця або отримувача кредиту,

· несталістю валютних курсів,

· коливаннями процентних ставок.

До основних факторів, що визначають ризики в міжнародних валютних, кредитних і фінансових операціях можна віднести (табл.8.1)

 

Таблиця 8.1

Основні фактори ризиків

Макрорівень	Мікрорівень
Зниження темпу економічного росту	Погіршення господарсько-фінансового становища контрагента.
Посилення інфляції	Неплатоспроможність покупця і отримувача кредиту
Макрорівень	Мікрорівень
Погіршення торговельного і платіжного балансу	Нестійкість курсу валюти ціни (кредиту) і валюти платежу
Збільшення державного боргу (внутрішнього і зовнішнього)	Коливання процентних ставок
Суб’єктивні фактори – ступінь довіри до контрагента
Зменшення офіційних золотовалютних резервів
Міграція капіталів (приплив у країну або відплив)
Зміни в законодавстві країни-боржника (обмеження і заборона)
Політичні події

Класифікація основних ризиків, що виникають при проведенні міжнародних кредитно-фінансових операцій проілюстровано на нижченаведеному рис. 8.1.

Види ризиків щодо проведення кредитних операцій та способи захисту від них можна узагальнити в табл.8.1,8.2.

Ризики, що виникають при проведенні міжнародних кредитно-фінансових операцій пов’язані з загальними ризиками ЗЕД. Основні ризики ділових партнерів у зовнішній торгівлі проілюстровано на рис.8.2.

Особове місто серед комерційних ризиків посідають валютні ризики – небезпека валютних втрат у результаті зміни курсу валюти ціни (позики) по відношенню до валюти платежу в період між підписанням зовнішньоторговельної або кредитної угоди та здійсненням платежу за цією угодою (рис.8.3).

 

Види ризиків

 

 

Рис. 8.1. Класифікація ризиків при проведенні міжнародних кредитно-фінансових операцій

 

Таблиця 8.1

Види ризиків при проведенні міжнародних кредитно-фінансових операцій

1. Ризик, пов’язаний з отримувачем кредиту, гарантом, страховиком:

1.1 Об’єктивний (фінансових можливостей) – нездатність (користувача кредитом, гаранта, страховика) виконати свої зобов’язання за рахунок поточний грошових надходжень чи від продажу активів

1.2 Суб’єктивний (репутації)

1.3 Юридичний (недоліки в складанні і оформленні кредитного договору, гарантійного листа, договору страхування

2. Ризик, пов’язаний із предметом застави

2.1 Ліквідності

2.2. Кон’юнктурний

2.3 Загибелі предмета застави

2.4 Юридичний

3. Системний ризик – зміни в економіці, які можуть вплинути на фінансовий стан користувача кредитом

1. Форс-мажор (землетруси, повені, катастрофи)

Таблиця 8.2

Способи управління ризиками

1. Лімітування кредитів - встановлення сум граничної заборгованості по кредитах конкретному отримувачеві кредиту – уникнення ризику концентрації кредитних вкладень в окремих суб’єктів.

2. Диверсифікація кредитного портфеля – розподіл кредитів між СГД різноманітних форм власності і галузей економіки, між різними регіонами, тощо

3. Оперативність при стягненні боргу.

4. Забезпеченість кредиту і повне використання банками заставного права.

5. Страхування кредитних операцій.

6. Оцінка кредитоспроможності заявника кредиту.

7. Визначення кредитної політики – чим більша частка кредитів в робочих активах банку и триваліший термін її існування – тим вищий рівень ризику.

8. Підтримання оптимальноїструктури кредитного портфеля.

9. Формування резервів для покриття можливих збитків від кредитної діяльності.

 

 

Рис.8.2 Види ризиків у зовнішній торгівлі та шляхи їх уникнення

Рис.8.3.Класифікація валютних ризиків

Необхідно звернути увагу на запобігання ризиків шляхом прогнозування валютного курсу

Передбачення можливих змін та динаміки курсів валют спрямоване на правильний вибір:

­ валюти ціни і валюти платежу у зовнішньоекономічних контрактах;

­ валюти, в якій надаються або беруться позики на міжнародних ринках, і валюти, в якій ці позики сплачуються;

­ валюти, в якій ведеться рахунок підприємства в банку;

­ грошової одиниці, в якій деномінуються закордонні капіталовкладення підприємства або закордонні активи банку.

 

В даний час застосовується п’ять головних методів прогнозування плаваючих валютних курсів (рис.8.3)