Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку

Робоче місце для виконання робіт у сидячому положенні повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78, а також вимогам технічної естетики та ергономіки. Для полегшення вибору зручних робочих позицій виробничі меблі повинні бути зручні та повинні мати відповідне регулювання, яке враховує антропометричні особливості оператора ПК. На робочому місці необхідно передбачити також спеціальну підставку для оригіналів та підставку для ніг. Екран дисплея, клавіатуру та оригінал рекомендується встановити на однаковій (близько 50 см) відстані від очей. Верхній край дисплея не повинен бути вище рівня очей оператора. Дозволяється поруч із комп’ютером поставити горщик із кактусом, який, на думку фахівців, має антирадіаційні властивості. Освітлення в приміщені з ПК повинно бути змішане (природне та штучне). Штучне освітлення найкраще реалізувати у вигляді комбінованої системи освітлення. Світильники загального освітлення з люмінесцентними лампами доцільно розташувати вздовж проходу між рядами робочих місць. Найоптимальнішими в цьому відношенні є світильники з розсіяним світлорозподілом.

Доведено, що під час тривалості роботи людини за ПК понад 4 години накопичується втома, погіршується зір. Учені дали назву цьому феномену — синдром комп’ютерного стресу, який спричиняє різь в очах, викликає їх почервоніння, виділення сліз, головний біль, інші негативні хворобливі прояви. Головними причинами втомлюваності є постійне перебігання очей із паперу на екран монітора та навпаки, частота миготіння світлових променів екрана, шкідливий вплив корпійних полів на мозок і зоровий аналізатор оператора. Тож слід, по-перше, до мінімуму знизити яскравість дисплею. По-друге, потрібно користуватися спеціальними фільтрами, які також зменшують яскравість і підвищують контрастність зображення.

Треба знати ще деякі «хитрощі» у поводженні з комп’ютером. А саме:

очі оператора повинні знаходитись на відстані 45-60 см від екрана монітора, до того ж на 15-20 см вище його центру;

пальці повинні бути розташовані нижче рівня зап’ястя, а воно — нижче рівнів ліктів. Тоді пальці володітимуть найбільшою свободою руху;

плечі оператора повинні бути опущені та розслаблені, щоб і м’язи руки могли бути розслаблені;

сидіти треба, випрямивши спину, а спинка стільця повинна відповідати природному вигину спини та нижньої частини тулуба оператора. Задні частини стегон повинні контактувати із сидінням. Коліна розташовані на рівні стегон або нижче, ноги не перехрещені й стоять на підлозі або на підставці.

Для підтримання високої працездатності та профілактики професійних захворювань необхідно дотримуватись режимів праці та відпочинку. Регламентовані 5-10-хвилинні перерви (крім основної на обід) потрібно влаштовувати після кожної години роботи. Під час цих перерв доцільно виконувати спеціальні вправи для знаття втоми очей та підтримання загального м’язового тонусу. Для зняття нервово-психологічної напруги варто обладнати кімнату психофізіологічного розвантаження. Оскільки робота з ПК, перш за все, впливає на зір, то оператори повинні пройти попередній офтальмологічний огляд. У подальшому бажано проходити щорічні медичні огляди.

У проектуванні технологічного процесу дуже важливим моментом є вибір норм штучного часу і норм виробітку для технологічних розрахунків. Норми штучного часу залежать від складності технологічних операцій і встановлюються залежно від типу та складності операцій, передбачених схемою технологічного процесу та вибраної технологічної організації праці. Слід зауважити, що норми штучного часу на такі операції, як дизайн та кольорокорекція є приблизними і можуть коливатися в широкому діапазоні, оскільки процес створення макету майбутньої продукції є творчим і залежить від безлічі об’єктивних та суб’єктивних факторів.

Заходи з охорони праці

Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя.

Для поліграфічних підприємств характерні такі шкідливі виробничі фактори: шум і вібрація, підвищений рівень статичної електрики, випромінювання, - фактори, що визначають умови роботи органів зору, слуху і тактильної системи.

Для того, щоб запобігти негативному впливу виробничих факторів, або їх знизити потрібно: навчити працівників безпечних прийомів праці, забезпечити безпеку виробничого обладнання, технологічного процесу, будівель і споруд, забезпечити санітарно-гігієнічні та побутові умови праці, забезпечити працівників лікувально-профілактичним харчуванням, забезпечити оптимальний режим праці та відпочинку.

Плануючи внутрішнє обладнання виробничих приміщень, необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм використання площі для робітників, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, які забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування.

Об’єм виробничих приміщень на одного працівника, згідно з санітарними нормами, повинен складати не менше 20 м³, а площа приміщень — не менше 6 м².

Важливого значення для дотримання здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткувань, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Порядок розташування устаткування та відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Насамперед,

у всіх випадках, до устаткування, що має електропривод, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі

сторони не робочої зони. Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3-3,2 м. Відстань від підлоги до конструктивних елементів перекриття - 2,6 м.

Допоміжні приміщення різного призначення, як правило, розташовують разом, в одній будівлі та місцях з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих факторів.

Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнання допоміжних приміщень викладені в СНіП 2.09.04-87. Розташування, розміри, обробка тощо допоміжних приміщень зумовлено цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовуються, як правило, на кожному поверсі на відстані,що віддалена від робочого місця, не більше, ніж на 75 м, а душові - в кімнатах, суміжних з гардеробами біля внутрішніх стін.

Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питного водоводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв питного водопостачання не повинна перевищувати 75 м.

Створення комфортних і здорових умов праці на підприємстві, значною мірою, залежить від створення нормального мікроклімату. Нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88.

Основні параметри мікроклімату наступні:

температура повітря в приміщеннях 19-22°С;

відносна вологість повітря - 40-70 %;

швидкість руху повітря - 0,1-0,7 м/с.

На комп’ютерній дільниці передбачено використовувати загально обмінну вентиляцію, яка забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення.

Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу

та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції.

Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцевих витяжних зонтів, всмоктуючи панелей, витяжних шаф, бортових відсмоктувачів.

Правильно організоване освітлення сприяє не тільки зростанню продуктивності праці та покращенню якості продукції, але, й одночасно, створює умови, що запобігають розвиту втоми, знижують рівень виробничого травматизму і професійних захворювань. Освітлення в приміщенні передбачено використовувати як природне, так і штучне. Штучне освітлення необхідно здійснювати у вигляді ліній збоку від робочих місць. Краще використовувати люмінесцентні лампи, так як вони мають ряд переваг: не видають блиск, мають великий термін служби, не чутливі до шуму і вібрації, мають низьку тепловіддачу.

Шум створює негативний вплив на продуктивність праці та здоров’я людини. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60 %, а кількість помилок, що трапляються під час розрахунків, зростає більше, ніж на 50 %.

Зниження шуму шляхом звукопоглинання та звукоізоляції відбувається внаслідок того, що об’єкт, котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинаючим матеріалом.

Зниження шуму можна досягти шляхом акустичної обробки приміщення. Акустична обробка приміщення передбачає покриття стелі та верхньої частини стін звукопоглинаючим матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можна підвісити звукопоглинаючі

щити, конуси, куби, а також встановити резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі шуму.

Особливу увагу слід звертати на винесення обладнання, що створює шуми, в окреме приміщення. Це дозволяє зменшити число працівників в умовах підвищеного рівня шуму та здійснити заходи щодо зниження шуму з мінімальними витратами коштів, обладнання та матеріалів. Зниження шуму можна досягти лише шляхом знешумлення всього обладнання, що характеризується високим рівнем шуму. Гранично допустимий рівень шуму - 85 дБ, а на комп’ютерній дільниці - 60 дБ. Роботу щодо знешумлення діючого виробничого обладнання в приміщенні розпочинають зі складання шумових карт та спектрів шуму обладнання і виробничих приміщень, на підставі яких виноситься рішення щодо напрямку роботи.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (ст.10 про порядок видання ЗІЗ і догляд за ними) на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям безкоштовно видають спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складається з урахуванням галузевих норм адміністрацією підприємства та узгоджується із місцевими органами Держнагляду з охорони праці.

На комп’ютерній дільниці комп’ютерно-видавнича система повинна бути обладнана необхідними запобіжними пристроями. На моніторах передбачено використовувати захисні екрани для захисту працюючих від шкідливого випромінювання. Всі комп’ютери надійно заземлено. Щоб запобігти ураженню електричним струмом, доступ до електронних блоків обладнання дозволяється лише для осіб, що мають спеціальну підготовку. Всі вище перелічені заходи спрямовані на попередження виникнення виробничих травм і профілактичних захворювань, позитивно вплинуть на умови праці працівників і на випуск якісної продукції.

 

 

ВИСНОВКИ

До навчальних матеріалів відносять методичні рекомендації. Методичні рекомендації (картки завдань)- навчальне або виробничо - практичне видання роз`яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів.

Вони дають змогу студентові більш ефективно опрацювати навчальний матеріал, сприяють формуванню практичних навичок і розвитку логічного мислення. Методично правильно сформульовані запитання та завдання - запорука того, що засвоєння знань спонукає до їх практичного застосування. У ході виконання завдань передбачено використання обчислювальної техніки. Треба орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю і вміння розв’язувати задачі.

Для реалізації практичного завдання, були розроблені картки роздаткових матеріалів до теми пакету Microsoft Office 2010 засобами програми InDesign. Під час їх розробки було описано всі дії відносно макетування.

Під час дослідження теми, була повністю досягнута мета даного дипломного проекту. Отримано загальні поняття про технології оформлення навчальних матеріалів, прийнятних з погляду поліграфічних вимог, а значить – і більш привабливих на вигляд. Проект побудований таким чином, що послідовно висвітлюються всі стадії підготовки карток – від задуму до одержання оригіналу – макета.

Тема дипломного проекту розкрита повністю. Завдання дипломного проекту виконане, проведено ознайомлення з основними елементами навчальних матеріалів, а саме - карток практичних завдань та з’ясовано їх функції, досліджено етапи розробки і створення.

Розроблені картки завдань можуть використовуватися як студентами, так і викладачами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Загальні вимоги до оформлення навчальних посібників та навчально – методичної літератури: методичні рекомендації для викладачів/Під заг. ред.. М. Полюжина, укл. К.Мовчан.- Ужгород: Видавничий центр ЗакДУ, 2008.-44с.

2. Загарінськая, Л. А. Полиграфические матеріали / Л. А. Загарінськая. - М.: МПІ, 1983. - 50 з.

3. Зільберглейт, М. А. Полиграфические матеріали: тексти лекцій / М. А. Зільберглейт. - Мінськ: БГТУ, 2003. - 116 з.

4. Веселовськая Е. ж., Трубникова Р. Г. Технология брошурування палітурних процесів / Е. Ж.Веселовськая, Р. Р. Трубникова. - М.: Книга, 1999. - 233 5. К.М. Биткова, А.Д. Кузнецова Брошурувально-палітурне виробництво.

6. Г.Г. Трупников Технологія брошурувально-палітурних процесів.

7. Германиес Э. Справочная книга технолога-полиграфиста. - М.: Книга, 2000

8. Лапенко Б. Предполиграфическая подготовка изданий. - Ж. Компью-теры+Программы, 5(13), 2002.-с.50-52.

9. Донни О’Квін "Додрукарська підготовка. Керівництво для дизайнера" Москва 2001р.

10. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник.— Львів: Афіша, 2002 р.— 320 с.

11. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів.— Львів: Афіша, 2000 р.— 174 с.

12. Жидецький В. Ц. Охорона праці в застосуванні комп’ютерної техніки.— Львів: Палітра друку, 2000, № 6.

13. www.printmarket.kiev.ua

14. Ремезовский В. Adobe InDesign CS 3 «Верстка и дизайн» – М:, Питер, Харьков 2007.

16. Раскин А. Н., Ромейков И. В., Бирюкова Н. Д., Муратов Ю. А., Ефремова А. Н. Технология печатных процессов: М. – «Книга», 1989

17. Справочник издателя–полиграфиста /Составитель Ю. Карпутин – Рига: 1993.

18. Сава В. І. Художньо–технічне оформлення книги. – Л.: Оріяна–Нова, 2003. – 168 с.

19. http://www.print–base.ru/

20. В. Морфлюк «Автоматизація процесів поліграфічного устаткування» Друкарство–1/2001 – с. 34–35.

 

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,