Розділ І. Загальні вимоги до оформлення навчальних посібників та навчально-методичної літератури

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................3

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………….5

1.1. Оформлення навчальних посібників та навчально-методичної літератури …………………………………………………………………………………………..5

1.2.Структура, зміст та обсяг навчальних матеріалів для навчальних закладів…………………………………………………………………………………7

1.3.Програмне забезпечення для виготовлення карток завдань…………………………………………………………………………………12

1.4.Основні засоби роботи з текстом……………………………………………16

Розділ ІІ. Створення макету КАРТОК ЗАВДАНЬ в adobe indesing ……………………………………………………………………………27

2.1. Вимоги до елементів макету ………………………………………………..27

2.2. Технологія створення ……………………………………………………….29

2.3. Технічні вимоги до підготовки макетів ……………………………………34

Розділ ІІІ.економічна частина ……………...…………….………..36

3.1. Обчислення собівартості виготовлення навчальних матеріалів………….41

Розділ Іv. охорона праці ………………………….…………43
4.1 Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку………………………43

4.2. Заходи з охорони праці………………………………………………………45

Висновки.........................................................................................................49

Список використаних джерел.........................................................50

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І ОДИНИЦЬ …………………………………………………………..………………..52

ВСТУП

Навчальні матеріали є невід’ємною частиною сучасної освіти. До них відносять навчальні програми, навчальні посібники, навчально-методичні або методичні посібники, хрестоматії, зібрання творів, словники, енциклопедії, тлумачні словники, термінологічні словники, довідники, навчальні наочні посібники, альбоми.

Для даного дипломного проекту було обрано процес розробки та оформлення навчальних матеріалів, а саме методичні вказівки до виконання практичних завдань у Microsoft Office.

Актуальність полягає у відсутності структурного опису інструкцій до виконання лабораторно-практичних робіт у Microsoft Office 2010, процесу до друкарської підготовки видання та поетапного відтворення завдань роздаткових матеріалів у фізичній формі цілісного видання засобами InDesign.

Метою проекту є розробка повного процесу виготовлення роздаткового матеріалу, який забезпечить високу якість опрацювання студентами нового матеріалу та більш глибокого закріплення знань пакету Microsoft Office 2010. Новизна полягає у тому, що в проекті здійснено спробу системного опису поетапного виконання практичних завдань.

Методи. Специфікою теми зумовлено комплексний підхід до вибору методів дослідження: систематичного опису етапів створення карток завдань із залученням структурного, схематичного та економічного методів.

Предметом дослідження є редакційно – видавничий процес створення карток практичних завдань.

Для реалізації поставленої мети слід вирішити такі завдання:

розробити завдання для поетапного виконання та закріплення знань та навичок роботи з пакетом Microsoft Office 2010;

створити макет карток завдань засобами InDesign;

проаналізувати та описати аспекти вивчення службової та матеріальної частини видання;

створити практичну реалізацію дипломного проекту у вигляді карток практичних завдань;

здійснити економічні розрахунки;

з’ясувати основні положення з охорони праці.

Структура дипломного проекту. Дослідження складається з вступу, чотирьох розділів, які містять підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг проекту складає 52 аркуші.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Розділ ІІ. Створення макету КАРТОК ЗАВДАНЬ в adobe indesing

Вимоги до елементів макету

Колірна модель. Всі елементи макету, включаючи растрові та векторні ілюстрації, повинні бути у колірній моделі, що точно відповідає колірній моделі, що буде використовуватися під час друку публікації. Тобто:

1. Якщо публікація буде друкуватися стандартними фарбами, що змішуються CMYK, то всі ілюстрації повинні бути виконані у колірному просторі CMYK, текст і всі елементи оформлення повинні бути «поділені» у той же колірний простір. Тобто у публікації не повинно бути ілюстрацій у колірних просторах, відмінних від CMYK, не повинно бути текстів або елементів оформлення, пофарбованих у плашкові кольори.

2. Якщо публікація буде друкуватися фарбами, що змішуються CMYK плюс додаткові плашкові фарби (наприклад, CMYK + Pantone), то ілюстрації й елементи оформлення можуть мати колірну модель CMYK і/або лише ті плашкові кольори, якими реально буде здійснюватися друк. У разі, коли потрібно у растровій ілюстрації змішати CMYK і плашкові фарби, необхідно зберегти ілюстрацію у форматі Adode PhotoShop EPS DCS (при цьому треба пам'ятати, що найменування додаткових фарб у файлі DCS і в програмі верстки повинні збігатися літерами з урахуванням регістру). [15]

3. Якщо публікація буде друкуватися в одну фарбу (наприклад, Pantone або чорно-біле видання) всі ілюстрації й елементи оформлення повинні бути пофарбовані у той самий колір. Рекомендуємо використовувати колірну модель GrayScale.

4. Якщо у публікації буде застосовано місцеве лакування, то лакове виконання має бути виконане у вигляді додаткової плашкової фарби та мати атрибут Overprint («Запечатати по поверхні»). Те ж саме стосується тиснення та додаткової обробки - висічка, білування та ін. Використання в макеті колірної моделі RGB не допускається. У поліграфії використовується лише модель CMYK! Використання в макеті кольору Registration не рекомендується. Він призначений тільки для технологічних елементів, наприклад, для приводних хрестів.

Не створюйте у дизайні копій основних (Cyan, Magenta, Yellow, BlacK) кольорів та не використовуйте їх для оформлення елементів полоси.

Трепінг. Не змінюйте значень трепінгу, що існують за умовчанням після інсталяції пакету верстки, якщо не цілком упевнені. За призначення об'єктам у верстці ручного трепінгу (відмінного від налаштувань за умовчанням) відповідальність несе замовник.

Обрізний формат сторінки. Більшість програм верстки дозволяє виносити елементи полоси видання за межі обрізного формату сторінки. Найкраще довідатися у друкарні про розмір припуску на обрізання для зображень, заверстаних під обріз.

Товщина ліній. Лінії товщиною менш ніж чверть пункту, мають вигляд на роздруківках лазерних принтерів значно більш щільних, ніж вони є насправді. Не використовуйте для оформлення типографічних елементів смуги ліній з атрибутом. Мінімально можлива товщина лінії, відтворена вивідним пристроєм, може виявитися замалою. Мінімальна товщина лінії, що рекомендується – 0,25-0,3 pt.

Масштабування зображень. При заверстуванні у полосу всі зображення повинні бути доведені до потрібного масштабу не засобами програми верстки, а засобами Photoshop. Масштабування зображень у програмі верстки призводить до збільшення витрат часу на растрування файлу та може призвести до погіршення якості або перекручування зображення. [7]

Кадрування зображень. Всі зображення повинні бути максимально точно кадровані не засобами програми верстки, а у Photoshop, перед заверстуванням їх у полосу. Кадрування зображень у програмі верстки призводить до збільшення витрат часу на растрування файлу – це сповільнює обробку.

При верстці оригінал-макетів повнокольорової продукції потрібно враховувати наступне:

а) відносно невеликі об'єкти чорного кольору (текст кеглем до 20 пт, лінії та ін.) завжди повинні друкуватися поверх іншого зображення;

б) більші об'єкти чорного кольору (тексти більших кеглів, більші плашки) необхідно розфарбовувати так званим «складеним чорним» (З:55-M:45-Y:45-B:100). У протилежному випадку ми одержимо плашку або «лису», тобто сіру або прозору, коли з-під неї помітно фонове зображення.

Не вбудовувати в напівтонові зображення колірні профілі, якщо не цілком упевнені. Варто всіляко уникати передачі штрихових зображень (логотипи, мальовані знаки, схеми, діаграми та ін.) у напівтоновому форматі. Для одержання максимальної якості такі зображення треба «векторизувати», тобто відмальовувати у векторній програмі (Adobe Illustrator) або переводити у векторний формат за допомогою програм типу Adobe Streamline (другий спосіб набагато гірше). Потрібно усвідомлювати, що відсканований логотип буде виглядати гірше від мальованого, а логотип, узятий з web-сайту відповідної фірми (GIF, dpi) взагалі призведе до отримання відбитку неприпустимо низької якості.

 

Технологія створення

1. Формат картки – це розмір, що визначається шириною та довжиною паперового аркуша у сантиметрах із зазначенням частки, яку займає на ньому сторінка. Картка завдань має формат А5. Доцільність такого формату у тому, що він зручний у користуванні. [4]

Мова видання –українська. Картки практичних завдань зверстано у програмі Adobe InDesign. Adobe InDesign – видавнича система, яка дозволяє зручно та легко створювати макети начальних видань шляхом роботи із зображенням, текстом та оздоблювальними матеріалами. У програмі можна працювати з одноколірними та багатоколірними виданнями.

1. Зазвичай першим кроком, з якого починається будь – який новий проект, є створення документа. Через меню ПУСК відкриваємо програму Adobe In Design.

2. У діалоговому вікні програми Adobe InDesign CS вибираємо «Файл» à «Новий» à «Документ» (Ctrl+N). (рис 2.1)

Рисунок 2.2.1.

3. У вікні «Новий документ» вибираємо «Пресет документа» [Другой], Кількість сторінок 48, позначаємо «Лицевые страницы», розмір сторінки А5, ширина 34п11,528, висота 49п7,276 напрямок вертикальний, Колонки 1, пробел 1п0, поля: верх 0п9, знизу 1п 9, Внутри 2 п 0, Снаружи 2 п 0. Натискаємо ОК. (рис 2.2.2)

Рисунок 2.2.2.

Для встановлення абзаців виконуємо послідовність дій за Рис.2.2.3., Рис.2.2.4

Рисунок 2.2.3.

 

Рисунок 2.2.4.

Для створення основного тексту використовуємо текстовий фрейм який знаходиться на палітрі інструментів.(рис 2.2.5.)

Рисунок 2.2.5.

 

Для створення таблиць виконуємо дії.(Рис 2.2.6.)

Рисунок 2.2.6.

Імпорт графічних файлів виконано за Рис.2.2.7.

Рисунок 2.2.7.

Аналогічно проводиться набір тексту всіх карток завдань.

Розділ Іv. охорона праці

Заходи з охорони праці

Охорона праці відіграє важливу роль, як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров’я, а тим більше життя.

Для поліграфічних підприємств характерні такі шкідливі виробничі фактори: шум і вібрація, підвищений рівень статичної електрики, випромінювання, - фактори, що визначають умови роботи органів зору, слуху і тактильної системи.

Для того, щоб запобігти негативному впливу виробничих факторів, або їх знизити потрібно: навчити працівників безпечних прийомів праці, забезпечити безпеку виробничого обладнання, технологічного процесу, будівель і споруд, забезпечити санітарно-гігієнічні та побутові умови праці, забезпечити працівників лікувально-профілактичним харчуванням, забезпечити оптимальний режим праці та відпочинку.

Плануючи внутрішнє обладнання виробничих приміщень, необхідно враховувати санітарну характеристику виробничих процесів, дотримуватись норм використання площі для робітників, а також нормативів площ для розташування устаткування і необхідної ширини проходів, які забезпечують безпечну роботу та зручне обслуговування устаткування.

Об’єм виробничих приміщень на одного працівника, згідно з санітарними нормами, повинен складати не менше 20 м³, а площа приміщень — не менше 6 м².

Важливого значення для дотримання здорових та безпечних умов праці мають раціональне розташування основного та допоміжного устаткувань, виробничих меблів, а також правильна організація робочих місць. Порядок розташування устаткування та відстань між машинами визначаються їхніми розмірами, технологічними вимогами і вимогами техніки безпеки. Насамперед,

у всіх випадках, до устаткування, що має електропривод, повинен бути вільний підхід з усіх сторін шириною не менше 1 м зі сторони робочої зони і 0,6 м — зі

сторони не робочої зони. Висота виробничих приміщень повинна бути не менше 3-3,2 м. Відстань від підлоги до конструктивних елементів перекриття - 2,6 м.

Допоміжні приміщення різного призначення, як правило, розташовують разом, в одній будівлі та місцях з найменшим впливом шуму, вібрації та інших шкідливих факторів.

Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнання допоміжних приміщень викладені в СНіП 2.09.04-87. Розташування, розміри, обробка тощо допоміжних приміщень зумовлено цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовуються, як правило, на кожному поверсі на відстані,що віддалена від робочого місця, не більше, ніж на 75 м, а душові - в кімнатах, суміжних з гардеробами біля внутрішніх стін.

Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питного водоводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв питного водопостачання не повинна перевищувати 75 м.

Створення комфортних і здорових умов праці на підприємстві, значною мірою, залежить від створення нормального мікроклімату. Нормативним документом, що визначає параметри мікроклімату виробничих приміщень є ГОСТ 12.1.005-88.

Основні параметри мікроклімату наступні:

температура повітря в приміщеннях 19-22°С;

відносна вологість повітря - 40-70 %;

швидкість руху повітря - 0,1-0,7 м/с.

На комп’ютерній дільниці передбачено використовувати загально обмінну вентиляцію, яка забезпечує створення необхідного мікроклімату та чистоти повітряного середовища у всьому об’ємі робочої зони приміщення.

Вона застосовується для видалення надлишкового тепла при відсутності токсичних виділень, а також у випадках, коли характер технологічного процесу

та особливості виробничого устаткування виключають можливість використання місцевої витяжної вентиляції.

Місцева витяжна вентиляція здійснюється за допомогою місцевих витяжних зонтів, всмоктуючи панелей, витяжних шаф, бортових відсмоктувачів.

Правильно організоване освітлення сприяє не тільки зростанню продуктивності праці та покращенню якості продукції, але, й одночасно, створює умови, що запобігають розвиту втоми, знижують рівень виробничого травматизму і професійних захворювань. Освітлення в приміщенні передбачено використовувати як природне, так і штучне. Штучне освітлення необхідно здійснювати у вигляді ліній збоку від робочих місць. Краще використовувати люмінесцентні лампи, так як вони мають ряд переваг: не видають блиск, мають великий термін служби, не чутливі до шуму і вібрації, мають низьку тепловіддачу.

Шум створює негативний вплив на продуктивність праці та здоров’я людини. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизитись до 60 %, а кількість помилок, що трапляються під час розрахунків, зростає більше, ніж на 50 %.

Зниження шуму шляхом звукопоглинання та звукоізоляції відбувається внаслідок того, що об’єкт, котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинаючим матеріалом.

Зниження шуму можна досягти шляхом акустичної обробки приміщення. Акустична обробка приміщення передбачає покриття стелі та верхньої частини стін звукопоглинаючим матеріалом. Внаслідок цього знижується інтенсивність відбитих звукових хвиль. Додатково до стелі можна підвісити звукопоглинаючі

щити, конуси, куби, а також встановити резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі шуму.

Особливу увагу слід звертати на винесення обладнання, що створює шуми, в окреме приміщення. Це дозволяє зменшити число працівників в умовах підвищеного рівня шуму та здійснити заходи щодо зниження шуму з мінімальними витратами коштів, обладнання та матеріалів. Зниження шуму можна досягти лише шляхом знешумлення всього обладнання, що характеризується високим рівнем шуму. Гранично допустимий рівень шуму - 85 дБ, а на комп’ютерній дільниці - 60 дБ. Роботу щодо знешумлення діючого виробничого обладнання в приміщенні розпочинають зі складання шумових карт та спектрів шуму обладнання і виробничих приміщень, на підставі яких виноситься рішення щодо напрямку роботи.

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (ст.10 про порядок видання ЗІЗ і догляд за ними) на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, в особливих температурних умовах, в забрудненому середовищі робітникам та службовцям безкоштовно видають спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту. Перелік робіт та професій, що дають право на одержання ЗІЗ, складається з урахуванням галузевих норм адміністрацією підприємства та узгоджується із місцевими органами Держнагляду з охорони праці.

На комп’ютерній дільниці комп’ютерно-видавнича система повинна бути обладнана необхідними запобіжними пристроями. На моніторах передбачено використовувати захисні екрани для захисту працюючих від шкідливого випромінювання. Всі комп’ютери надійно заземлено. Щоб запобігти ураженню електричним струмом, доступ до електронних блоків обладнання дозволяється лише для осіб, що мають спеціальну підготовку. Всі вище перелічені заходи спрямовані на попередження виникнення виробничих травм і профілактичних захворювань, позитивно вплинуть на умови праці працівників і на випуск якісної продукції.

 

 

ВИСНОВКИ

До навчальних матеріалів відносять методичні рекомендації. Методичні рекомендації (картки завдань)- навчальне або виробничо - практичне видання роз`яснень з певної теми, розділу або питання навчальної дисципліни, роду практичної діяльності, з методикою виконання окремих завдань, певного виду робіт, а також заходів.

Вони дають змогу студентові більш ефективно опрацювати навчальний матеріал, сприяють формуванню практичних навичок і розвитку логічного мислення. Методично правильно сформульовані запитання та завдання - запорука того, що засвоєння знань спонукає до їх практичного застосування. У ході виконання завдань передбачено використання обчислювальної техніки. Треба орієнтувати студента на активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю і вміння розв’язувати задачі.

Для реалізації практичного завдання, були розроблені картки роздаткових матеріалів до теми пакету Microsoft Office 2010 засобами програми InDesign. Під час їх розробки було описано всі дії відносно макетування.

Під час дослідження теми, була повністю досягнута мета даного дипломного проекту. Отримано загальні поняття про технології оформлення навчальних матеріалів, прийнятних з погляду поліграфічних вимог, а значить – і більш привабливих на вигляд. Проект побудований таким чином, що послідовно висвітлюються всі стадії підготовки карток – від задуму до одержання оригіналу – макета.

Тема дипломного проекту розкрита повністю. Завдання дипломного проекту виконане, проведено ознайомлення з основними елементами навчальних матеріалів, а саме - карток практичних завдань та з’ясовано їх функції, досліджено етапи розробки і створення.

Розроблені картки завдань можуть використовуватися як студентами, так і викладачами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Загальні вимоги до оформлення навчальних посібників та навчально – методичної літератури: методичні рекомендації для викладачів/Під заг. ред.. М. Полюжина, укл. К.Мовчан.- Ужгород: Видавничий центр ЗакДУ, 2008.-44с.

2. Загарінськая, Л. А. Полиграфические матеріали / Л. А. Загарінськая. - М.: МПІ, 1983. - 50 з.

3. Зільберглейт, М. А. Полиграфические матеріали: тексти лекцій / М. А. Зільберглейт. - Мінськ: БГТУ, 2003. - 116 з.

4. Веселовськая Е. ж., Трубникова Р. Г. Технология брошурування палітурних процесів / Е. Ж.Веселовськая, Р. Р. Трубникова. - М.: Книга, 1999. - 233 5. К.М. Биткова, А.Д. Кузнецова Брошурувально-палітурне виробництво.

6. Г.Г. Трупников Технологія брошурувально-палітурних процесів.

7. Германиес Э. Справочная книга технолога-полиграфиста. - М.: Книга, 2000

8. Лапенко Б. Предполиграфическая подготовка изданий. - Ж. Компью-теры+Программы, 5(13), 2002.-с.50-52.

9. Донни О’Квін "Додрукарська підготовка. Керівництво для дизайнера" Москва 2001р.

10. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці. Підручник.— Львів: Афіша, 2002 р.— 320 с.

11. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп’ютерів.— Львів: Афіша, 2000 р.— 174 с.

12. Жидецький В. Ц. Охорона праці в застосуванні комп’ютерної техніки.— Львів: Палітра друку, 2000, № 6.

13. www.printmarket.kiev.ua

14. Ремезовский В. Adobe InDesign CS 3 «Верстка и дизайн» – М:, Питер, Харьков 2007.

16. Раскин А. Н., Ромейков И. В., Бирюкова Н. Д., Муратов Ю. А., Ефремова А. Н. Технология печатных процессов: М. – «Книга», 1989

17. Справочник издателя–полиграфиста /Составитель Ю. Карпутин – Рига: 1993.

18. Сава В. І. Художньо–технічне оформлення книги. – Л.: Оріяна–Нова, 2003. – 168 с.

19. http://www.print–base.ru/

20. В. Морфлюк «Автоматизація процесів поліграфічного устаткування» Друкарство–1/2001 – с. 34–35.

 

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ,

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................3

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………….5

1.1. Оформлення навчальних посібників та навчально-методичної літератури …………………………………………………………………………………………..5

1.2.Структура, зміст та обсяг навчальних матеріалів для навчальних закладів…………………………………………………………………………………7

1.3.Програмне забезпечення для виготовлення карток завдань…………………………………………………………………………………12

1.4.Основні засоби роботи з текстом……………………………………………16

Розділ ІІ. Створення макету КАРТОК ЗАВДАНЬ в adobe indesing ……………………………………………………………………………27

2.1. Вимоги до елементів макету ………………………………………………..27

2.2. Технологія створення ……………………………………………………….29

2.3. Технічні вимоги до підготовки макетів ……………………………………34

Розділ ІІІ.економічна частина ……………...…………….………..36

3.1. Обчислення собівартості виготовлення навчальних матеріалів………….41

Розділ Іv. охорона праці ………………………….…………43
4.1 Організація праці, вибір норм часу і норм виробітку………………………43

4.2. Заходи з охорони праці………………………………………………………45

Висновки.........................................................................................................49

Список використаних джерел.........................................................50

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ І ОДИНИЦЬ …………………………………………………………..………………..52

ВСТУП

Навчальні матеріали є невід’ємною частиною сучасної освіти. До них відносять навчальні програми, навчальні посібники, навчально-методичні або методичні посібники, хрестоматії, зібрання творів, словники, енциклопедії, тлумачні словники, термінологічні словники, довідники, навчальні наочні посібники, альбоми.

Для даного дипломного проекту було обрано процес розробки та оформлення навчальних матеріалів, а саме методичні вказівки до виконання практичних завдань у Microsoft Office.

Актуальність полягає у відсутності структурного опису інструкцій до виконання лабораторно-практичних робіт у Microsoft Office 2010, процесу до друкарської підготовки видання та поетапного відтворення завдань роздаткових матеріалів у фізичній формі цілісного видання засобами InDesign.

Метою проекту є розробка повного процесу виготовлення роздаткового матеріалу, який забезпечить високу якість опрацювання студентами нового матеріалу та більш глибокого закріплення знань пакету Microsoft Office 2010. Новизна полягає у тому, що в проекті здійснено спробу системного опису поетапного виконання практичних завдань.

Методи. Специфікою теми зумовлено комплексний підхід до вибору методів дослідження: систематичного опису етапів створення карток завдань із залученням структурного, схематичного та економічного методів.

Предметом дослідження є редакційно – видавничий процес створення карток практичних завдань.

Для реалізації поставленої мети слід вирішити такі завдання:

розробити завдання для поетапного виконання та закріплення знань та навичок роботи з пакетом Microsoft Office 2010;

створити макет карток завдань засобами InDesign;

проаналізувати та описати аспекти вивчення службової та матеріальної частини видання;

створити практичну реалізацію дипломного проекту у вигляді карток практичних завдань;

здійснити економічні розрахунки;

з’ясувати основні положення з охорони праці.

Структура дипломного проекту. Дослідження складається з вступу, чотирьох розділів, які містять підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг проекту складає 52 аркуші.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКІВ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ