Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Технічна характеристика кранаСтр 1 из 7Следующая ⇒
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Загальні відомості про кран Підйомний кран - машина для захоплення, підйому і переміщення в горизонтальному напрямі штучних і масових вантажів на відносно невеликі відстані. Вантажний візок козлового крану передбачений для встановлення механізмів підйому вантажу (головного та допоміжного) та механізму пересування візка. Металоконструкція візка виконана з листової та профільної сталі. Рама візка виконана звареною із повздовжніх та поперечних балок і з суцільним настилом. Широко застосовуються гнуті профілі, що дозволяє значно збільшити жорсткість рами візка без збільшення її маси. Візок спроектований так, щоб був вільний доступ до всіх механізмів. Механізм пересування складається з двох приводів, кожен з яких має: двигун, швидкохідну муфту з гальмівним шківом, гальма, редуктор, вал з фланцевими муфтами та приводне колесо. Крім двох приводних є також два холостих колеса. Колеса встановлюються в буксах, які кріпляться до рами, розташованій в нижній частині опори. Механізми головного та допоміжного підйомів мають аналогічну один одному конструкцію, із різницею у розмірах, і кожен складається з: двигуна, муфт, гальма, редуктора та барабану. Барабан кріпиться на двох окремих цапфах, які опираються на підшипники кочення. У якості вантажних захоплюючих органів застосовують однорогий гак відповідної вантажопідйомності. Вказаний гак монтований у вигляді гайкової підвіски, яка кріпиться на канаті. При цьому канат пропускається через відповідні блоки та блоки гайкової підвіски. Козловий кран оснащений кабіною керування. До кабіни ведуть сходи, які захищені шахтною запобіжною решіткою. В кабіні розміщені прилади керування та контрольно-вимірювальна апаратура. Струмопідвід до візка здійснюється гнучким кабелем, який збирається в петлі при наближенні вантажного візка з боку розташування кабіни, а розтягується за рахунок пересування кабельних візків. Кран приводиться в рух асинхронними трьохфазними електродвигунами. Крім електродвигуна на крані встановлено таке електрообладнання: рубильник, командоконтролери, електрогідравлічні штовхачі, кінцеві вимикачі, трансформатори та ящики з електроапаратурою. Кран обладнаний системою обмеження крайніх положень всіх робочих механізмів, пружними буферними упорами, оснащені рейковими захватами та іншими приладами безпеки. До допоміжного обладнання козлового крану відносяться освітлювальне та опалювальне обладнання, монтажні пристосування та інше.
Козлові крани оснащують обмежувачами перекосів, які автоматично відключають механізми пересування обох або однієї опори крану. Обмежувачі перекосу спрацьовують у випадку досягнення відносним забігом опор гранично допустимого по умовам надійності конструкції крану значення. Козлові крани застосовують для обслуговування відкритих складів і навантажувальних майданчиків, монтажу збірних будівельних споруд і устаткування, промислових підприємстві, обслуговування гідротехнічних споруд, перевантаження великотоннажних контейнерів і довгомірних вантажів. Козлові крани виконують переважно Крюковим або із спеціальними захопленнями.
Рис. 1 - Козловий кран
1 - міст; 2 - кабіна машиніста; 3 - опора; 4 - візок з механізмами ходу візка та підйому вантажу; 5 - електрична частина; 6 - зтяжка; 7 - механізм ходу крана
Кінематичні схеми
Кінематичні схеми козлового крана наведені на рисунках 2 - 4
Рис.2 Механізм підйому.
1 – електродвигун; 2- муфта з гальмовим шківом; 3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – швидкохідний вал; 6 – барабан.
Рис. 3 Механізм пересування крану.
1 – електродвигун; 2- муфта з гальмовим шківом; 3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – швидкохідний вал; 6 – приводне колесо
Рис 4. Механізм пересування візка
1 - електродвигун; 2 - муфта з гальмовим шківом; 3 - муфта; 4 - редуктор; 5 - швидкохідний вал; 6 - приводне колесо Вимоги до електрообладнання
Елементи електрообладнання потребують захисту загально промислового виконання не нижче IP 53 - захист електрообладнання від попадання пилу, а також повний захист від контакту зі струмоведучими та частинами, що обертаються, а також захист електрообладнання від крапель води, падаючих під кутом 60° до вертикалі. До особливих вимог до електрообладнання та особливостей умов його експлуатації слід віднести: значні перевантаження, регулювання швидкості в широких діапазонах, велику частоту включень та інше. Електропривод крану повинен забезпечувати номінальну швидкість при роботі з номінальним вантажем та збільшену швидкість при підйомі вантажу меншої ваги, що збільшує продуктивність роботи крану. Електрообладнання кранів підбирається для роботи з урахуванням вимог до режиму роботи, умов в яких працює це обладнання та частотою використання перевантажувальної машини. Складні та специфічні умови роботи вантажопідйомних машин виявляють вимоги до конструкції електродвигунів. Для привода механізмів кранів та лебідок, які керуються з кабіни, виготовляються двигуни постійного та перемінного струму, які відрізняються високою механічною надійністю, яка допускає значні перевантаження та розрахована на більшу кількість запусків та реверсування. Електрообладнання кранів повинно задовольняти потреби напруги та струму. Обов’язковими вимогами до електрообладнання є забезпечення системами захисту. Так як механізм підйому вантажу козлового крану потрібно обладнати приладами для захисту від коротких замикань і перевантажень, а також застосувати нульове блокування і нульовий захист. Для цього, додатково на крані монтуються прилади безпеки - кінцеві вимикачі, котрі знеструмлюють кран при занадто високому підйомі вантажу, або при перевищенні антажу номінальної вантажопідйомності крану.
Розрахунок та вибір гальма При гальмуванні візка без вантажу допустиме максимальне прискорення, при якому забезпечується запас зчеплення коліс з рейками 1,2, визначають за формулою:
Час гальмування візка без вантажу із максимально доступним прискоренням:
Допустима величина гальмівного шляху:
Мінімально допустимий час гальмування:
Час гальмування візка в загальному вигляді знаходимо по формулі:
звідси гальмівний момент
де МСТ.Т — статичний момент опору пересуванню візка при гальмуванні, приведений до валу двигуна, Н · м. Статичний момент опору пересування не завантаженого візка при гальмуванні, приведений до валу двигуна:
Гальмівний момент може бути визначений за формулою:
де
Приймаємо колодочні гальма типу ТТ – 200 з найбільшим гальмівним моментом 100 Н · м. Гальмо регулюємо на необхідний гальмівний момент. Розрахунок ходових коліс
Навантаження на одне ведуче колесо за умови їх однакового навантаження:
де QСЦ = 190001 Н — сила тиску на ведучі колеса від піднімаємого
вантажу (приймають, що сила тиску на ведучі колеса повинна дорівнювати або більше сили тиску на неприводні колеса).
Розрахункове навантаження на колесо:
РР = k1 · γ · РК = 1,2 · 0,72 · 286000 = 274560 Н, (36)
де γ — коефіцієнт, що враховує перемінність навантаження,
Q — вага піднімаємого вантажу; G0 — власна вага візка або одного візка з урахуванням ваги вантажозахоплювального пристрою. Коефіцієнт γ можна визначити за таблицею; k1 — коефіцієнт, що враховує режим роботи механізму; для середнього режиму k1 = 1,2. Для чавунного колеса (модуль пружності Е2) та сталевої рейки (модуль пружності Е1) приведений модуль пружності знаходять за формулою:
Приведений модуль пружності для сталевого колеса та сталевої рейки ЕПР = 2,1· 106 Н/см2. Для колеса, виготовленого зі сталі 65Г з твердістю поверхні кочення НВ 320... 350, [σ]СМ = 8500 Н/см2. Значення місцевих напруг зім'яття при лінійному контакті:
де b — робоча ширина рейки; для прийнятої рейки 80 мм;
b = В - 2r1 = 50 – 2 · 2,5 = 45 мм;
r1 — радіус закруглення ребра рейки; RK = 12,5 см — радіус колеса.
Побудова пускової діаграми Порядок побудови пускової діаграми електродвигуна 1. На графік наносимо природну механічну характеристику електродвигуна 2. За умовами пуску вибираємо величину найбільшого пускового моменту М1.
3. Тому що число ступенів не задано, те попередньо приймаємо найменший перемикаючий момент М2.
4. На графіку відкладаємо в масштаби Мн,М2,М1 і проведемо через ці крапки вертикалі.
5. Будуємо першу штучну характеристику електродвигуна по двох координатах
6. Побудована характеристика ∞ відповідає включенню всіх ступенів пускового резистора. 7. Якщо при побудові виявиться, що остання горизонталь 3е не пішла на природну характеристику в крапці е, то необхідно трохи змінити значення моменту М2 і повторити побудову. Пускова діаграма представлена на мал.2.
Розрахунок і вибір кабелю, ОХОРОНА ПРАЦІ
3.1. Законодавча та нормативна база "Охороні праці" В Україні діють закони, які визначають права і обов'язки її мешканців, а також організаційну структуру влади і промисловості. Конституція -основний закон держави - була прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року. Вона декларує рівні права і свободи всім жителям держави: на вільний вибір праці, що відповідає безпечним і здоровим умовам, на відпочинок, на соціальний захист у разі втрати працездатності. Всі закони і нормативні документи повинні узгоджуватися, базуватися і відповідати статтям Конституції. Законодавча база охорони праці України налічує ряд законів, основними з яких є Закон України "Про охорону праці" та Кодекс законів про працю (КЗпП). Закон "Про охорону праці", прийнятий ВР України 14 жовтня 1992 року, був переглянутий і затверджений Президентом України в новій редакції 21 листопада 2002 року. Він складається з преамбулу та 9 розділів. Відзначимо деякі важливі моменти, занотовані в законі. Так, у розділі І "Загальні положення" (стаття 1) наводиться визначення поняття: "Охорона праці", "роботодавець", "працівник", та окреслюється дія цього Закону, який поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб (стаття 2). Основними принципами державної політики в галузі охорони праці (стаття 4) є пріоритет життя та здоров'я людини перед будь-якими результатами виробничої діяльності, її соціальний захист та відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю, повної відповідальності роботодавця за створення безпечних і здорових умов праці шляхом суцільного контролю та інше. У розділі II "Гарантії прав громадян на охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов'язаний інформувати працівника про умови праці; виплачувати компенсацію за шкідливі умови праці або смерті; забезпечувати соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювання; відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові на підприємстві; забезпечувати спецодягом та засобами індивідуального захисту; зафіксовано право працівника відмовитись віл роботи, якщо це загрожує його здоров'ю та інше. У законі є стаття про охорону праці жінок, неповнолітніх та інвалідів. У розділі III "Організація охорони праці" йдеться про те, що роботодавець обов'язково створює органи управління охороною праці на підприємстві і забезпечує її функціонування для виконання керівництвом та досягненням встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня охорони праці. У статті 15 йдеться про створення на підприємстві служби охорони праці при кількості працюючих 50 і більше осіб. Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці та правил надання
першої медичної допомоги потерпілим і правил поведінки у разі виникнення аварії. Навчання та перевірка знань повинна здійснюватися один раз на рік. Фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем. У розділі IV - "Стимулювання охорони праці" йдеться про економічне стимулювання працівників за активну участь та ініціативу у запроваджені щодо підвищення рівня безпеки праці. Витрати на рятування потерпілих під час аварії та ліквідації наслідків, на розслідування її причин, а також інші витрати, передбачені законодавством, відшкодовує роботодавець. Розділ V - "Нормативно-правові акти з охорони праці" - до них належать правила, норми, положення, інструкції та інші документи, обов'язкові до виконання. Вони переглядаються за необхідністю, але не рідше одного разу на 10 років. Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці і технологічні процеси повинні містити вимоги щодо охорони праці і погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці. Для нормативно-правових актів з охорони праці поширюється на сферу трудового й професійного навчання. Розділ VI - "Державне управління охороною праці" - визначають органи державного управління охороною праці та їх компетенцію - Кабінету Міністрів; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади; Рада міністрів АР Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці створюється Національна рада з питання безпеки життєдіяльності населення, яку очолює віце- примєр-міністр України. Наукові дослідження з проблем охорони праці проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторським установами та організаціями, в межах загальнодержавної та інших програм із цих питань. Розділ VII - "Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці". Державний нагляд здійснюють: спеціально уповноважений орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці - Держнаглядохоронпраці. В статтях 39 і 40 визначаються права і відповідальність, а також соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Громадський контроль за дотримання законодавства про охорону праці здійснюють профспілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. Розділ VIII - "Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці". За порушення законодавства про охорону праці передбачено штраф, максимальний розмір якого становить 5% місячного фонду заробітної платні юридичної чи фізичної особи, яка використовує найману працю. Кошти від штрафів нараховується до Державного бюджету. Відповідальність за порушення вимог щодо охорони праці передбачається дисциплінарна, адміністративна, матеріальна та кримінальна. Розділ IX - "Прикінцеві положення", закон набирає чинності з дня його опублікування, а частина четверта статті 19 - з 1 січня 2003 року. Для практичної реалізації закону "Про охорону праці" був прийнятий 15 грудня 1993 року Закон України "Про внесення змін і доповнення, що стосується охорони праці, до Кодексу законів про працю України", а також Закон України "Про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення і Кримінального кодексу України" від 15 січня 1995 року і ряд підзаконних актів, затверджених постановою Кабінету Міністрів. В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці - ДНАОП. Це норми, інструктаж, вказівки та інше, наприклад: (ДНАОП 0.00-1.03-93 "Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів") В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ). В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293-93 "Охорона праці. Терміни і визначення"; ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення"; ДСТУ 3038-95 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять", та інші що поступово замінюють ще частково діючі міждержавні стандарти "Системи стандартов безопасности труда (ССБТ)"(рос), які розроблені ще за часів СРСР. Приклад позначення міждержавного стандарту: ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ "Общие санитарно - гигиенические требования к воздуху рабочей зоньї". Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП в Україні діють: санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила ДБН (державні будівельні норми), або СНиП -(строительньїе нормьі и правила. Застосовується російська абревіатура).
Виробнича програма
Кількість роботи машино-годин в експлуатації визначаємо по формулі:
МГЕ = П ∙ Де ∙ Тзм ∙ п (67)
МГЕ=1-305-8-1,5=3660 грн.;
Де: П - кількість механізмів; Де - дні в експлуатації механізму; Тзм - термін роботи механізму в зміну; п - кількість змін роботи. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Загальні відомості про кран Підйомний кран - машина для захоплення, підйому і переміщення в горизонтальному напрямі штучних і масових вантажів на відносно невеликі відстані. Вантажний візок козлового крану передбачений для встановлення механізмів підйому вантажу (головного та допоміжного) та механізму пересування візка. Металоконструкція візка виконана з листової та профільної сталі. Рама візка виконана звареною із повздовжніх та поперечних балок і з суцільним настилом. Широко застосовуються гнуті профілі, що дозволяє значно збільшити жорсткість рами візка без збільшення її маси. Візок спроектований так, щоб був вільний доступ до всіх механізмів. Механізм пересування складається з двох приводів, кожен з яких має: двигун, швидкохідну муфту з гальмівним шківом, гальма, редуктор, вал з фланцевими муфтами та приводне колесо. Крім двох приводних є також два холостих колеса. Колеса встановлюються в буксах, які кріпляться до рами, розташованій в нижній частині опори. Механізми головного та допоміжного підйомів мають аналогічну один одному конструкцію, із різницею у розмірах, і кожен складається з: двигуна, муфт, гальма, редуктора та барабану. Барабан кріпиться на двох окремих цапфах, які опираються на підшипники кочення. У якості вантажних захоплюючих органів застосовують однорогий гак відповідної вантажопідйомності. Вказаний гак монтований у вигляді гайкової підвіски, яка кріпиться на канаті. При цьому канат пропускається через відповідні блоки та блоки гайкової підвіски. Козловий кран оснащений кабіною керування. До кабіни ведуть сходи, які захищені шахтною запобіжною решіткою. В кабіні розміщені прилади керування та контрольно-вимірювальна апаратура. Струмопідвід до візка здійснюється гнучким кабелем, який збирається в петлі при наближенні вантажного візка з боку розташування кабіни, а розтягується за рахунок пересування кабельних візків. Кран приводиться в рух асинхронними трьохфазними електродвигунами. Крім електродвигуна на крані встановлено таке електрообладнання: рубильник, командоконтролери, електрогідравлічні штовхачі, кінцеві вимикачі, трансформатори та ящики з електроапаратурою. Кран обладнаний системою обмеження крайніх положень всіх робочих механізмів, пружними буферними упорами, оснащені рейковими захватами та іншими приладами безпеки. До допоміжного обладнання козлового крану відносяться освітлювальне та опалювальне обладнання, монтажні пристосування та інше. Козлові крани оснащують обмежувачами перекосів, які автоматично відключають механізми пересування обох або однієї опори крану. Обмежувачі перекосу спрацьовують у випадку досягнення відносним забігом опор гранично допустимого по умовам надійності конструкції крану значення. Козлові крани застосовують для обслуговування відкритих складів і навантажувальних майданчиків, монтажу збірних будівельних споруд і устаткування, промислових підприємстві, обслуговування гідротехнічних споруд, перевантаження великотоннажних контейнерів і довгомірних вантажів. Козлові крани виконують переважно Крюковим або із спеціальними захопленнями.
Рис. 1 - Козловий кран
1 - міст; 2 - кабіна машиніста; 3 - опора; 4 - візок з механізмами ходу візка та підйому вантажу; 5 - електрична частина; 6 - зтяжка; 7 - механізм ходу крана
Технічна характеристика крана
Таблиця 1
Кінематичні схеми
Кінематичні схеми козлового крана наведені на рисунках 2 - 4
Рис.2 Механізм підйому.
1 – електродвигун; 2- муфта з гальмовим шківом; 3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – швидкохідний вал; 6 – барабан.
Рис. 3 Механізм пересування крану.
1 – електродвигун; 2- муфта з гальмовим шківом; 3 – муфта; 4 – редуктор; 5 – швидкохідний вал; 6 – приводне колесо
Рис 4. Механізм пересування візка 1 - електродвигун; 2 - муфта з гальмовим шківом; 3 - муфта; 4 - редуктор; 5 - швидкохідний вал; 6 - приводне колесо
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 403; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.220.66.151 (0.102 с.) |
(28)
.
(29)
(30)
(30а)
(31)
(32)
(33)
(35)
(37)
(38)
(39)
Таблиця 2. Результати розрахунків механізму пересування візка
