Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет

Форма № Н - 3.04

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет

Імені К.Д. Ушинського»

 

Кафедра історії України

 

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Перший проректор з навчальної та

науково-педагогічної роботи

Копусь О.А.

“______”_____________2016 року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПН 1.04. ВСТУП ДО СПЕЦІАЛЬНОСТІ

(для студентів спеціальності “історія”)

(шифр і назва навчальної дисципліни)

 

Спеціальність 014 Середня освіта (Історія)

 

Соціально-гуманітарний факультет

(назва інституту, факультету)

 

 

Одеса – 2016

 

 

Робоча програма «Вступ до спеціальності» (для студентів спеціальності «історія»)» для студентів спеціальності 014 Середня освіта (Історія). - „29” серпня, 2016 року - 30 с.

 

Розробник: А.О. Добролюбський, докт. істор. наук, проф.

 

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри історії України

протокол від 29 серпня 2016 року № 1

 

Завідувач кафедри історії України А.В.Красножон

29 серпня 2016 року

 

Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю) 6.020302 Історія

 

Протокол від. 30 серпня 2016 року № 1

 

Голова О.А.Копусь

 

Секретар Т.Ю.Осіпова

30 серпня 2016 року

 

 

Ó ПНПУ імені К.Д.Ушинського, 2016 рік

 

 

Опис навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності

(для студентів спеціальнсті «історія»

 

 

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів -3	Галузь знань 0203 Гуманітарні науки (шифр і назва)	Нормативна
014 Середня освіта (Історія)
Модулів – 2		Рік підготовки:
Змістових модулів – 2	1-й	1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Творча робота (есей) (назва)	Семестр
Загальна кількість годин – 90	1-й	1-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента - 1,5	Освітній ступнь: Бакалавр	год.20	год. 6
Семінарські
год. 24	год. 4
Лабораторні
год. -	год. -
Самостійна робота
Год. 46	год. 80
Індивідуальні завдання:год.10
Вид контролю: залік

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 57%: 43%

для заочної форми навчання - 20%: 80%

Програма навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності».

Змістовий модуль 1. Історія як відтворювання минулого. Минуле в античній і середньовічній історіософії

Тема 1. Поняття про минуле та про філософію історії.

Основні риси філософського мислення. Рефлексія та саморефлексія історика-дослідника. Наука, наукове мислення та його ментально-культурна обумовленість. Гуманітарне та природнонаукове мислення. Минуле з наукової точки зору, можливості його вірогідного відтворювання.

 

Тема 2. Наукове відтворювання минулого. Міфологічна історія.

Уявлення про виникнення історії людства. Міфологічне та наукове мислення в історії. Теократична та міфологічна історія Месопотамії. Типи історичного уявлення – апріорне та перцептивне. Рештки минулого та його реконструкція. Ментальні настанови дослідників. Історія як мистецтво. Кліо і музи.

Тема 3. Антична ідея історії.

Антична історія як перетворення думки в знання. Уявлення про час та рушійні сили історії. Поняття про потос, гібріс та арете. Гомер, Гесіод та Гекатей Мілетський. Логографи. Геродот, Фукідід, Ксенофонт, Полібій, Цезар, Тацит, Лукіан. Гуманістичність та оптимістичне уявлення про сутність людини. Метафізичність як основа субстанціональності. Історія як циклічний процес.

Змістовий модуль 2. Розвиток історико-філософських ідей від епохи Відродження до сучасності.

ТЕМА 6. Історичні концепції XIX ст. Методологія і феноменологія.

Гегель і Кант - методологія і феноменологія. Гегельянство і марксизм. Теорія суспільно-економічних формацій. Еволюціонізм і теорії історичного прогресу. “Позитивна філософія” О.Конта. Суспільство як предмет об'єктивного наукового дослідження. Позитивізм в історії як розвиток картезіанства.

Література

1. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.

2. Гегель Г.-В.-Ф. Философия истории. // Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. - Т.8. - М., 1935.

3. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

4. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.

5. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.

6. Лооне Э.Н. Современная философия истории. - Таллин, 1980.

7. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992.

8. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.

9. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.

 

2. Теологічна та міфологічна історія. Історичне уявлення та проблеми пізнаванності (2 год.)

1. Уявлення про виникнення історії людства. Міфологічне та наукове мислення в історії.

2. Теократична та міфологічна історія Месопотамії. Типи історичного уявлення – апріорне та перцептивне.

3. Рештки минулого та його реконструкція. Ментальні настанови дослідників.

4. Історія як мистецтво. Кліо і музи.

 

Література

1. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.
2. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. - М., 1980.
3. Кондорсе Ж.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума // Философия истории. Антология. - М.,1995.
4. Конт О. Основные законы социальной динамики, или Общая теория естественного прогресса человечества // Философия истории. Антология. - М., 1995.
5. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.
6. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения. - Том.1. - М., 1990.
7. Петров М.К. Язык, знак, культура. - М., 1991.
8. Ракитов А.И. Историческое познание. - М., 1982.
9. Ткачук М.Е. Археология свободы. - Кишинев, 1996.
10. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.
11. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

 

3. Історичні парадигми та концепції (2 год.).

1. Антична історія як перетворення думки в знання. Уявлення про час та рушійні сили історії.

2. Гуманістичність та оптимістичне уявлення про сутність людини.

3. Метафізичність як основа субстанціональності. Історія як циклічний процес.

4. Християнська ідея історії доби Середньовіччя. Лінійна концепція історії.

Література

1. Августин. О Граде Божием. // Философия истории. Антология. - М., 1995.

1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.
2. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.
3. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.
4. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.
5. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.
6. Клейн Л.С. Археологические источники. – СПб., 1995.
7. Колесник І.І. Українська історіографія. – К., 2000.
8. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. - М., 1980.

 

 

4. Що таке методологія та історіографія?(2 год)

1. Гегель і Кант - методологія і феноменологія. Гегельянство і марксизм. Теорія суспільно-економічних формацій.
2. Еволюціонізм і теорії історичного прогресу. “Позитивна філософія” О.Конта. Суспільство як предмет об'єктивного наукового дослідження. Позитивізм в історії як розвиток картезіанства.
3. Соціал-еволюціонізм Д.Леббока. М.Данилевський і теорія “культурно-історичних типів”.
4. “Занепад Європи” О.Шпенглера. Теорія культурних кіл. Інтуїтивізм і gestalt культури і цивілізації.

Література

1. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.
2. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.
3. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.
4. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.
5. Губман Б.Л. Смысл истории. Очерки современных западных концепций. - М.,1991.
6. Гулыга А.В. История как наука // Философские проблемы исторической науки. - М., 1969. - С.15-27.
7. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.
8. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.
9. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.
10. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

1. Історія і люди. Геокліматичні та антропогенні умови, соціально-економічні фактори Історія і люди. Геокліматичні та антропогенні умови, соціально-економічні фактории (2 год).

1. Культурна антропологія А.Кребера. “Чисті системи” цивілізації як об'єкти наукового вивчення.

2. П.Сорокін, Ф.Боас. Заперечування соціальної еволюції. Минуле як “безладна мішанина з черепків і шматків”.

3. “Енвайронментальний детермінізм” А.Тойнбі. Спадкоємність християнської і циклічної історичної традиції.

4. Теорія “виклику-відповіді”. Внутрішній і зовнішній пролетаріат, творча меншість як рушійні сили цивілізації.

Література

1. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.
2. Мосионжник Л.А. Антропология цивилизаций. Курс лекций. – Кишинев, 2000.
3. Мосионжник Л.А. Человек перед лицом культуры. Курс лекций. – Кишинев, 2002.
4. Мосионжник Л. А. Синергетика для гуманитариев. Учебное пособия для вузов. – Кишинев, 2004.
5. Вико Д. Основания новой науки об общей природе наций. – К., 1994.
6. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.
7. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.
8. Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации. - М., 1992.
9. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.
10. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.
11. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.
12. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

6 Фактори культури і цивілізації в історії (2 год.)

1. Історія людських пристрастей. Скептицизм. Р.Декарт і картезіанці.

2 Болландисти і критика агіографії. Антикартезіанці. Д.Локк, Д.Берклі, Д.Юм,

3. Д.Віко і теорія «історичного круговороту». Гносеологічні (”verum et factum cоnvertuntur”) і періодизаційні принципи Віко, його розподіл рушійних сил історії по епохах.

4. Наступники Д.Віко в епоху Просвітництва.

Література

1. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.

2. Добролюбська Ю. А. Культура перед обличчям інстинкту. Книга для читання. – Одеса: ПДПУ, 2003.

3. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

4. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

5. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.

6. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.

7. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.

8. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.

9. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.

10. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII вв. - Т.3. - Время мира. - М., 1992.

7. Історичний час. Перервність та послідовність історико-культурних традицій (2 год.).

1. “Осьовий час” К.Ясперса. Два подихи людства.

2. Доісторія, історія і світова історія.

3. Час “структур” і час “кон'юнктур” Ф.Броделя. Структури повсякденності і Вічне Середземномор'я. “Час світу”.

4. “Нова хронологія” А.Фоменко.

Література

1. Периодизация всемирной истории. Учебник. – Казань, 1984.

2. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

3. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

1. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.
2. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII вв. - Т.3. - Время мира. - М., 1992.
3. Вейнберг И.П. Рождение истории. - М., 1993.
4. Фоменко А.Т. Критика традиционной хронологии античности и средневековья (Какой сейчас век?). Реферат. - М., 1993.
5. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.
6. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.
7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

 

8. Поняття про брехню та помилки джерел. Поняття про зовнішню та внутрішню критику джерел. Що таке історичний аналіз? (2 год).

1. М.Блок і “Апологія історії”. “Бої за історію” Л.Февра. “Тотальна” і “глобальна” історії в уявленнях істориків-анналістів.

2. “Нерухома історія” Е.Леруа Ладюрі. Ментальність як основа культури і цивілізації.

3. Поняття про “колективне неусвідомлене”.

4. Зміна ментальностей як критерій історико-культурної періодизації.

Література

1. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.

2. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.

3. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.

4. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

5. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

6. Мосионжник Л.А. Антропология цивилизаций. Курс лекций. – Кишинев, 2000.

7. Мосионжник Л.А. Человек перед лицом культуры. Курс лекций. – Кишинев, 2002.

8. Мосионжник Л. А. Синергетика для гуманитариев. Учебное пособия для вузов. – Кишинев,

9. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

10. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

 

8. Теми лекцій для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
	Поняття про минуле та про науковість вивчення минулого.
	Мифологічна, антична та христянська ідеї історії
	Історико-цивілізаційні концепції ХІХ-ХХ ст.
	Усього

 

9. Теми практичних занять для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
	Поняття про минуле та про філософію історії.
	Сучасна історична та цивілізаційна антропологія
	Усього

 

10. Плани практичних занять для студентів заочної форми навчання

 

1. Поняття про минуле та про філософію історії.(2 год.).

1. Основні риси філософського мислення. Рефлексія та саморефлексія історика-дослідника.

2. Наука, наукове мислення та його ментально-культурна обумовленість.

3. Гуманітарне та природнонаукове мислення.

4. Минуле з наукової точки зору, можливості його вірогідного відтворювання

 

Література

10. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.

11. Гегель Г.-В.-Ф. Философия истории. // Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. - Т.8. - М., 1935.

12. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

13. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.

14. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.

15. Лооне Э.Н. Современная философия истории. - Таллин, 1980.

16. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992.

17. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.

18. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.

 

2. Сучасна історична та цивілізаційна антропологія (2 год.).

1. Культурна антропологія А.Кребера.

2. “Енвайронментальний детермінізм” А.Тойнбі. Спадкоємність християнської і циклічної історичної традиції. Теорія “виклику-відповіді”.

3. Проблема історичного часу. К.Ясперс і Ф.Бродель.

4. Історична антропологія і школа “Анналів”.

Література

1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.

2. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.

3. Добролюбська Ю. А. Культура перед обличчям інстинкту. Книга для читання. – Одеса: ПДПУ, 2003.

4. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

5. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

6. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

7. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.

8. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

9. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

 

11. Самостійна робота для студентів денної форми навчання

№	назва завдань	Годин
Змістовий модуль 1.
	Ознайомитися з основними теоретичними принципами і практикою історичного аналізу
	Ознайомитися з головними історико-філософськими принципами Платона та Аристотеля, з науковими принципами історизму Геродота і Фукідіда
Змістовий модуль 2.
	Ознайомитися з головними концепціями про культурний прогрес як рушійну силу історії, з ідеями синергетичного підходу до історії культури і цивілізації
	Уяснити поняття про рефлексію та саморефлексію історика-дослідника, про ментально-культурну обумовленість наукового мислення і про спекулятивне мислення в історії
	Всього

12.Індивідуальне навчально-творче завдання (творча робота)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі – ІНДЗ) – один із видів поза аудиторної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке виконується у процесі вивчення програмного матеріалу і завершується до підсумкового тестування з даної навчальної дисципліни.

Мета ІНДЗ - самостійне вивчення на основі першоджерел, монографій, наукової, науково-популярної та довідкової літератури частини програмного матеріалу, його систематизація, аналіз та узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

Орієнтована структура ІНДЗ:

- Вступ - зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми і її значення.

- Теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання.

- Методи, які використовуються при виконанні роботи.

- Основні результати роботи – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи, систематизована реферативна інформація, її аналіз. Послідовність постановки викладу результатів дослідження повинна відповідати темі і дослідницьким завданням.

- Висновки.

- Список використаних джерел і літератури. Список слід розміщувати в порядку посилань в тексті або алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

- Додатки.

Порядок подання та захист ІНДЗ:

- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом 10-12 аркушів друкованого тексту через 1,5 інтервали).

- ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за 2 тижні до підсумкового тестування.

- ІНДЗ оцінюється викладачем на основі попереднього з ним ознайомлення та усного захисту на підсумковій конференції.

- Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці визначається викладачем.

За змістовим модулем І

“Історія як відтворювання минулого. Минулне в античній і середньовічній історіософії”:

1. Визначити основні поняття філософії історії.

2. Охарактеризувати основні риси історико-філософського мислення.

3. Сформулювати поняття про науковість вивчення минулого.

4. Охарактеризувати, що таке наука та наукове мислення.

5. Дослідити основні риси гуманітарного мислення.

6. Проаналізувати основні риси природно-наукового мислення.

7. Розглянути проблему минулого з наукової точки зору.

8. Сформулювати проблеми вірогідного відтворювання минулого.

9. Диференціювати теологічну та міфологічну історію.

10. Дати характеристику основних уявлень про виникнення історії людства.

11. Охарактеризувати основні риси міфологічного мислення.

12. Сформулювати основні риси античної ідеї історії.

13. Розібрати давньоримську імперську історіографію.

14. Визначити основні імперські історичні принципи Тита Лівія, Тацита, Птолемея.

15. Обгрунтувати загальну гумінистичність античної історичної думки.

16. Визначити субстанціональні основи античної ідеї історії.

17. Охарактеризувати основні риси християнської ідеї історії.

18. З'ясувати основні наукові принципи Блаженного Августина. Історія як «Град Божій».

19. Розібрати основні історичні ідеї християнської «патристики».

20. Визначити провіденціалізм християнської історичної думки.

21. Обгрунтувати апокаліптичність християнської історичної думки.

22. З'ясувати критерії міфологічного та наукового мислення в історії.

23. Сформулювати поняття про історичну уяву в дослідженні подій минулого.

24. Визначити основні проблеми історичної пізнаванності.

25. Виділити типи історичної уяви.

26. Охарактеризувати категорії решток минулого та проблеми його реконструкції.

27. Обгрунтувати різні ментальні настанови дослідників.

28. Розглянути зв'язок ментальних та методологічних установ дослідження історії.

29. З'ясувати поняття про історичні парадигми.

30. Розібрати поняття про історичні концепції.

31. Дати оцінку історичних забобонів.

 

За змістовим модулем ІІ

“Розвиток історико-філософських ідей від епохи Відродження до сучасності”:

32. Охарактеризуйте поняття «методологія».

33. З'ясуйте поняття «історіографія».

34. Розтовкмачте методологічні установи гуманітарного дослідження.

35. Розтлумачте поняття про феноменологію.

36. Охарактеризуйте історіографію як літературну канву історичної науки.

37. Розкрийте геокліматичні фактори в історії людства.

38. Визначить антропогенні фактори в історії людства.

39. Розкрийте соціально-економічні фактори в історії людства.

40. Сформулюйте значення культурних факторів в історії людства.

41. Обгрунтуйте зв`язок історії людства з геоклиматичними зонами.

42. Поясніть марксистський формаційний підхід до історії.

43. Розберіть цивілізаційний підхід до історії.

44. Що таке енвайроментальний детермінізм ХХ ст.?

45. Сформулюйте основні принципи філософії історії Гегеля.

46. Визначте основні ідеї феноменології історії Канта.

47. Обгрунтуйте «теорію історичного круговороту» Д.Віко.

48. Розтовкмачте основні ідеї історичного екзистенціалізму. А.Камю і К.Ясперс.

49. З'ясуйте «теорію культурних кіл» О.Шпенглера.

50. Охарактеризуйте цивілізаційну історіософію А.Тойнбі.

51. Визначте основні риси «осьового часу» К.Ясперса.

52. З`ясуйте основні ментально-історичні засади методології М.Блока і Л.Февра.

53. Поясніть принципи «геоісторії» в методології Ф.Броделя.

54. Що таке «нерухома історія» Е.Леруа-Лядюрі?

55. Визначте пізнавальний статус так званих «допоміжних історичних дисциплін» в дослідженні історії.

56. Поясніть, що таке історичний час та перерівність і послідовність історико-культурних традицій.

57. Сформулюйте основні принципи історичних періодизацій.

58. Розкрийте принципи історичної антропології Ж.Ле Гоффа.

59. Проаналізувати поняття про зовнішню та внутрішню критику джерел.

60. Сформулюйте проблеми реконструкції та конструкції в історії.

 

 

Методи навчання

 

Лекції, семінарські заняття, індивідуальна і самостійна робота з історичними джерелами, літературою, картами; тестові завдання, підготовка ІНДЗ, складання термінологічних словників, хронології основних подій, пошукова робота в Інтернеті, екскурсії до музеїв, по визначних історичних місцях.

Методи контролю

Форми контролю

Поточно-модульний контроль

Розподіл і затвердження за кожними видом роботи балів поточно-модульного контролю здійснюється з урахуванням наступних підходів.

Кількість балів, що припадає на поточно-модульний контроль (60), розподіляється відповідно по модулях відповідно до їх кількості і змісту згідно з робочою програмою навчальної дисципліни.

У межах кожного модулю кількість балів розподіляється по змістових модулях за різними видами навчальної діяльності студента і на модульну контрольну роботу.

В межах змістового модулю кількість балів розподіляється за такими видами навчальної діяльності студента:

− усна відповідь на семінарських заняттях та колоквіумах;

− поточні контрольні роботи;

− тестування;

− публікації у наукових виданнях:

− участь у наукових гуртках та проблемних групах:

− участь у розробці навчально-методичних матеріалів:

− підготовка рефератів, доповідей:

− розв’язання завдань;

− самостійна та індивідуальна робота із змістового модулю:

− доповіді та повідомлення на наукових конференціях різного рівня.

Модульна контрольна робота проводиться у письмовій формі після вивчення всіх змістових модулів у формі опитування, тестування, поточних контрольних робіт тощо. Форма і зміст модульної контрольної роботи визначається кафедрою.

Певну кількість балів студент одержує за виконання завдань самостійної та індивідуальної роботи з окремого модулю і підготовку відповідного звіту про її виконання.

Бали за відвідування занять не нараховуються, водночас зменшується кількість балів за пропуск занять без поважних причин.

 

Підсумковий контроль

Підсумковий контроль є обов’язковим окремим модулем у навчальних дисциплінах, для яких навчальним планом передбачено проведення екзамену. Загальна кількість балів, яка виділяється на підсумковий контроль становить 30 балів.

 

Методичне забезпечення

 

Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення курсу «Вступ до спеціальності» (ІКНМЗД), розроблений професором Добролюбським А.О., який містить програму навчального курсу, плани семінарських занять зі списком рекомендованої літератури, теми й критерії оцінювання ІНДЗ, критерії оцінювання поточних знань студентів, список рекомендованої літератури до всіх тем курсу та ІНДЗ, тести; ілюстративний матеріал для використання мультимедійних засобів навчання.

Рекомендована література

Базова

19. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.

20. Добролюбська Ю. А. Культура перед обличчям інстинкту. Книга для читання. – Одеса: ПДПУ, 2003.

21. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

22. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

23. Кнабе Г.С. Материалы к лекциям по общей теории культуры и культуре античного Рима. - М., 1994.

24. Мосионжник Л.А. Антропология цивилизаций. Курс лекций. – Кишинев, 2000.

25. Мосионжник Л.А. Человек перед лицом культуры. Курс лекций. – Кишинев, 2002.

26. Мосионжник Л. А. Синергетика для гуманитариев. Учебное пособия для вузов. – Кишинев, 2004.

27. Периодизация всемирной истории. Учебник. – Казань, 1984.

28. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

29. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

Допоміжна

30. Августин. О Граде Божием. // Философия истории. Антология. - М., 1995.

31. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.

32. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.

33. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.

34. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.

35. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.

36. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII вв. - Т.3. - Время мира. - М., 1992.

37. Вейнберг И.П. Рождение истории. - М., 1993.

38. Вико Д. Основания новой науки об общей природе наций. – К., 1994.

39. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.

40. Гегель Г.-В.-Ф. Философия истории. // Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. - Т.8. - М., 1935.

41. Грейвз Р. Мифы древней Греции. - М., 1990.

42. Губман Б.Л. Смысл истории. Очерки современных западных концепций. - М.,1991.

43. Гулыга А.В. История как наука // Философские проблемы исторической науки. - М., 1969. - С.15-27.

44. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л., 1990.

45. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. - М., 1972.

46. Гуревич А.Я. Исторический синтез и Школа "Анналов". - М., 1993.

47. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. – М., 1991.

48. Добролюбська Ю.А. Темпорально-історичні погляди Фернана Броделя та їх значення для сучасної української науки // Південний архів. – Вип. ІІІ. – Херсон, 2000. - С.40-46.

49. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Що таке історико-культурна антропологія? // Таврійський науковий вісник. - Вип.5. – Ч.2. – Херсон, 1998. - С.163-172.

50. Источниковедение. Теоретические и методические проблемы. - М., 1969.

51. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.

52. Клейн Л.С. Археологические источники. – СПб., 1995.

53. Колесник І.І. Українська історіографія. – К., 2000.

54. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. - М., 1980.

55. Кондорсе Ж.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума // Философия истории. Антология. - М.,1995.

56. Конт О. Основные законы социальной динамики, или Общая теория естественного прогресса человечества // Философия истории. Антология. - М., 1995.

57. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.

58. Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации. - М., 1992.

59. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.

60. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.

61. Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении. - М., 1994.

62. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992.

63. Лобок А.М. Антропология мифа. - Екатеринбург, 1997.

64. Лооне Э.Н. Современная философия истории. - Таллин, 1980.

65. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992.

66. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.

67. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения. - Том.1. - М., 1990.

68. Петров М.К. Язык, знак, культура. - М., 1991.

69. Ракитов А.И. Историческое познание. - М., 1982.

70. Риккерт Г.. Философия истории. - СПб., 1908.

71. Селье Г. От мечты к открытию. Как стать ученым. - М., 1987.

72. Ткачук М.Е. Археология свободы. - Кишинев, 1996.

73. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.

74. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

75. Фоменко А.Т. Критика традиционной хронологии античности и средневековья (Какой сейчас век?). Реферат. - М., 1993.

76. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.

77. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.

78. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

 

19. Інформаційні ресурси Інтернет

1. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_philosophy/1292/%D0%A4%D0%98%D0%9B%D0%9E%D0%A1%D0%9E%D0%A4%D0%98%D0%AF

2. Хронос – всемирная история в интернете http://hronos.km.ru/

3. Энциклопедия культур http://ec-dejavu.ru/main.html

4. Сайт бібліотеки ПНПУ імені К.Д.Ушинського:

5. http://library.pdpu.edu.ua

6. http://ebook. pdpu.ua 7.https://yandex.ua/search/?lr=145&msid=22871.23110.1462376324.65354&text=%D1%84%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%8F+%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BF%D1%82%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8B&suggest_reqid=354509505145156923272607525661379&csg=8016%2C28819%2C17%2C24%2C9%2C0%2C0

.

Форма № Н - 3.04

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет

Імені К.Д. Ушинського»

 

Кафедра історії України

 

“ ЗАТВЕРДЖУЮ ”

Перший проректор з навчальної та

науково-педагогічної роботи

Копусь О.А.

“______”_____________2016 року