ТЕМА 10. Історична антропологія і школа “Анналів”.

М.Блок і “Апологія історії”. “Бої за історію” Л.Февра. “Тотальна” і “глобальна” історії в уявленнях істориків-анналістів. “Нерухома історія” Е.Леруа Ладюрі. Ментальність як основа культури і цивілізації. Поняття про “колективне неусвідомлене”. Зміна ментальностей як критерій історико-культурної періодизації.

 

 

1. Структура навчальної дисципліни «Вступ до спеціальності»

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Історія як відтворювання минулого. Минуле в античній і середньовічній історіософії

Тема 1. Поняття про минуле та про філософію історії.

Тема 2. Наукове відтворювання минулого. Міфологічна історія

Тема 3. Антична ідея історії.

Тема 4. Християнська ідея історії доби Середньовіччя.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Розвиток історико-філософських ідей від епохи Відродження до сучасності.

ТЕМА 5. Епоха Відродження. “Спіральна” теорія та її наслідки.

Тема 6. Історичні концепції XIX ст. Методологія і феноменологія.

Тема 7. Цивілізаційні концепції історії XIX-XX ст.

ТЕМА 8. Антропологія і “енвайронментальний детермінізм”.

Тема 9. Проблема історичного часу. К.Ясперс і Ф.Бродель

Тема 10. Історична антропологія і школа “Анналів”.

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

Модуль 2

ІНДЗ

Усього годин

 

1. Теми лекцій для студентів денної форми навчання

№	Назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Поняття про минуле та про філософію історії.
	Наукове відтворювання минулого. Міфологічна історія.
	Антична ідея історії.
	Християнська ідея історії доби Середньовіччя.
Змістовий модуль 2.
	Епоха Відродження. “Спіральна” теорія та її наслідки.
	Історичні концепції XIX ст. Методологія і феноменологія.
	Цивілізаційні концепції історії XIX-XX ст.
	Антропологія і “енвайронментальний детермінізм”.
	Проблема історичного часу. К.Ясперс і Ф.Бродель.
	Історична антропологія і школа “Анналів”.
	Всього

 

1. Теми практичних занять для студентів денної форми навчання

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Поняття про філософію історії та про науковість вивчення минулого.
	Теологічна та міфологічна історія. Історичне уявлення та проблеми пізнаванності
	Історичні парадигми та концепції
	Що таке методологія та історіографія?
Змістовий модуль 2.
	Історія і люди. Геокліматичні та антропогенні умови, соціально-економічні фактори Історія і люди. Геокліматичні та антропогенні умови, соціально-економічні фактори
	Фактори культури і цивілізації в історії
	Історичний час. Перервність та послідовність історико-культурних традицій
	Поняття про брехню та помилки джерел. Поняття про зовнішню та внутрішню критику джерел. Що таке історичний аналіз?
	Всього

 

7. Плани практичних занять для студентів денної форми навчання

1. Поняття про філософію історії та про науковість вивчення минулого (2 год.).

1. Основні риси філософського мислення. Рефлексія та саморефлексія історика-дослідника. 2. Наука, наукове мислення та його ментально-культурна обумовленість.

3. Гуманітарне та природнонаукове мислення.

4. Минуле з наукової точки зору, можливості його вірогідного відтворювання

Література

1. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.

2. Гегель Г.-В.-Ф. Философия истории. // Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. - Т.8. - М., 1935.

3. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

4. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.

5. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.

6. Лооне Э.Н. Современная философия истории. - Таллин, 1980.

7. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992.

8. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.

9. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.

 

2. Теологічна та міфологічна історія. Історичне уявлення та проблеми пізнаванності (2 год.)

1. Уявлення про виникнення історії людства. Міфологічне та наукове мислення в історії.

2. Теократична та міфологічна історія Месопотамії. Типи історичного уявлення – апріорне та перцептивне.

3. Рештки минулого та його реконструкція. Ментальні настанови дослідників.

4. Історія як мистецтво. Кліо і музи.

 

Література

1. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.
2. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. - М., 1980.
3. Кондорсе Ж.А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума // Философия истории. Антология. - М.,1995.
4. Конт О. Основные законы социальной динамики, или Общая теория естественного прогресса человечества // Философия истории. Антология. - М., 1995.
5. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.
6. Ницше Ф. О пользе и вреде истории для жизни // Ницше Ф. Сочинения. - Том.1. - М., 1990.
7. Петров М.К. Язык, знак, культура. - М., 1991.
8. Ракитов А.И. Историческое познание. - М., 1982.
9. Ткачук М.Е. Археология свободы. - Кишинев, 1996.
10. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.
11. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

 

3. Історичні парадигми та концепції (2 год.).

1. Антична історія як перетворення думки в знання. Уявлення про час та рушійні сили історії.

2. Гуманістичність та оптимістичне уявлення про сутність людини.

3. Метафізичність як основа субстанціональності. Історія як циклічний процес.

4. Християнська ідея історії доби Середньовіччя. Лінійна концепція історії.

Література

1. Августин. О Граде Божием. // Философия истории. Антология. - М., 1995.

1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.
2. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.
3. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.
4. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.
5. Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972.
6. Клейн Л.С. Археологические источники. – СПб., 1995.
7. Колесник І.І. Українська історіографія. – К., 2000.
8. Коллингвуд Р.Дж. Идея истории. Автобиография. - М., 1980.

 

 

4. Що таке методологія та історіографія?(2 год)

1. Гегель і Кант - методологія і феноменологія. Гегельянство і марксизм. Теорія суспільно-економічних формацій.
2. Еволюціонізм і теорії історичного прогресу. “Позитивна філософія” О.Конта. Суспільство як предмет об'єктивного наукового дослідження. Позитивізм в історії як розвиток картезіанства.
3. Соціал-еволюціонізм Д.Леббока. М.Данилевський і теорія “культурно-історичних типів”.
4. “Занепад Європи” О.Шпенглера. Теорія культурних кіл. Інтуїтивізм і gestalt культури і цивілізації.

Література

1. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.
2. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.
3. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.
4. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.
5. Губман Б.Л. Смысл истории. Очерки современных западных концепций. - М.,1991.
6. Гулыга А.В. История как наука // Философские проблемы исторической науки. - М., 1969. - С.15-27.
7. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.
8. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.
9. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.
10. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

1. Історія і люди. Геокліматичні та антропогенні умови, соціально-економічні фактори Історія і люди. Геокліматичні та антропогенні умови, соціально-економічні фактории (2 год).

1. Культурна антропологія А.Кребера. “Чисті системи” цивілізації як об'єкти наукового вивчення.

2. П.Сорокін, Ф.Боас. Заперечування соціальної еволюції. Минуле як “безладна мішанина з черепків і шматків”.

3. “Енвайронментальний детермінізм” А.Тойнбі. Спадкоємність християнської і циклічної історичної традиції.

4. Теорія “виклику-відповіді”. Внутрішній і зовнішній пролетаріат, творча меншість як рушійні сили цивілізації.

Література

1. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.
2. Мосионжник Л.А. Антропология цивилизаций. Курс лекций. – Кишинев, 2000.
3. Мосионжник Л.А. Человек перед лицом культуры. Курс лекций. – Кишинев, 2002.
4. Мосионжник Л. А. Синергетика для гуманитариев. Учебное пособия для вузов. – Кишинев, 2004.
5. Вико Д. Основания новой науки об общей природе наций. – К., 1994.
6. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.
7. Кун Т. Структура научных революций. - М., 1975.
8. Ламберг-Карловски К., Саблов Дж. Древние цивилизации. - М., 1992.
9. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.
10. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.
11. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.
12. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

6 Фактори культури і цивілізації в історії (2 год.)

1. Історія людських пристрастей. Скептицизм. Р.Декарт і картезіанці.

2 Болландисти і критика агіографії. Антикартезіанці. Д.Локк, Д.Берклі, Д.Юм,

3. Д.Віко і теорія «історичного круговороту». Гносеологічні (”verum et factum cоnvertuntur”) і періодизаційні принципи Віко, його розподіл рушійних сил історії по епохах.

4. Наступники Д.Віко в епоху Просвітництва.

Література

1. Бойченко І.В. Філософія історії. Підручник. – К., 2000.

2. Добролюбська Ю. А. Культура перед обличчям інстинкту. Книга для читання. – Одеса: ПДПУ, 2003.

3. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

4. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

5. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.

6. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.

7. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.

8. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.

9. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.

10. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII вв. - Т.3. - Время мира. - М., 1992.

7. Історичний час. Перервність та послідовність історико-культурних традицій (2 год.).

1. “Осьовий час” К.Ясперса. Два подихи людства.

2. Доісторія, історія і світова історія.

3. Час “структур” і час “кон'юнктур” Ф.Броделя. Структури повсякденності і Вічне Середземномор'я. “Час світу”.

4. “Нова хронологія” А.Фоменко.

Література

1. Периодизация всемирной истории. Учебник. – Казань, 1984.

2. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

3. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

1. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.
2. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм XV-XVIII вв. - Т.3. - Время мира. - М., 1992.
3. Вейнберг И.П. Рождение истории. - М., 1993.
4. Фоменко А.Т. Критика традиционной хронологии античности и средневековья (Какой сейчас век?). Реферат. - М., 1993.
5. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.
6. Шпенглер О. Закат Европы. - М., 1993.
7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.

 

8. Поняття про брехню та помилки джерел. Поняття про зовнішню та внутрішню критику джерел. Що таке історичний аналіз? (2 год).

1. М.Блок і “Апологія історії”. “Бої за історію” Л.Февра. “Тотальна” і “глобальна” історії в уявленнях істориків-анналістів.

2. “Нерухома історія” Е.Леруа Ладюрі. Ментальність як основа культури і цивілізації.

3. Поняття про “колективне неусвідомлене”.

4. Зміна ментальностей як критерій історико-культурної періодизації.

Література

1. Бердяев Н.А. Смысл истории. - М., 1991.

2. Бернгейм Э. Введение в историческую науку. - СПб., 1908.

3. Блок М. Апология истории или ремесло историка. - М., 1986.

4. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

5. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

6. Мосионжник Л.А. Антропология цивилизаций. Курс лекций. – Кишинев, 2000.

7. Мосионжник Л.А. Человек перед лицом культуры. Курс лекций. – Кишинев, 2002.

8. Мосионжник Л. А. Синергетика для гуманитариев. Учебное пособия для вузов. – Кишинев,

9. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

10. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

 

8. Теми лекцій для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
	Поняття про минуле та про науковість вивчення минулого.
	Мифологічна, антична та христянська ідеї історії
	Історико-цивілізаційні концепції ХІХ-ХХ ст.
	Усього

 

9. Теми практичних занять для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
	Поняття про минуле та про філософію історії.
	Сучасна історична та цивілізаційна антропологія
	Усього

 

10. Плани практичних занять для студентів заочної форми навчання

 

1. Поняття про минуле та про філософію історії.(2 год.).

1. Основні риси філософського мислення. Рефлексія та саморефлексія історика-дослідника.

2. Наука, наукове мислення та його ментально-культурна обумовленість.

3. Гуманітарне та природнонаукове мислення.

4. Минуле з наукової точки зору, можливості його вірогідного відтворювання

 

Література

10. Виппер Р. Очерки теории исторического знания. - М., 1911.

11. Гегель Г.-В.-Ф. Философия истории. // Гегель Г.-В.-Ф. Сочинения. - Т.8. - М., 1935.

12. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

13. Ланглуа Ш., Сеньобос Ш. Введение в изучение истории. - М., 1899.

14. Лаппо-Данилевский А.С. Методология истории. - Вып.1-2. - Спб., 1913.

15. Лооне Э.Н. Современная философия истории. - Таллин, 1980.

16. Лотман Ю.М. Культура и взрыв. – М., 1992.

17. Мейер Э. Теоретические и методологические вопросы истории. - М., 1911.

18. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. – М., 1984.

 

2. Сучасна історична та цивілізаційна антропологія (2 год.).

1. Культурна антропологія А.Кребера.

2. “Енвайронментальний детермінізм” А.Тойнбі. Спадкоємність християнської і циклічної історичної традиції. Теорія “виклику-відповіді”.

3. Проблема історичного часу. К.Ясперс і Ф.Бродель.

4. Історична антропологія і школа “Анналів”.

Література

1. Барг М.А. Категории и методы исторической науки. - М., 1983.

2. Барг М.А. Эпохи и идеи. - М., 1986.

3. Добролюбська Ю. А. Культура перед обличчям інстинкту. Книга для читання. – Одеса: ПДПУ, 2003.

4. Добролюбский А.О., Мохненко С.С., Добролюбская Ю.А. “Школа Анналов” – “новая историческая наука”. Учебник. – Одесса-Херсон-Москва, 2000.

5. Добролюбський А.О., Мохненко С.С., Добролюбська Ю.А. Нариси історії “нової історичної науки”. Підручник. – Одеса-Херсон, 2001.

6. Про А. Двенадцать уроков по истории. – М., 2000.

7. Тойнби А.Дж. Постижение истории- - М., 1991.

8. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. Скорочена версія Д.Ч. Сомервіла: У 2 т. – К., 1995.

9. Тош Д. Стремление к истине. Как овладеть ремеслом историка. – М., 2000.

 

11. Самостійна робота для студентів денної форми навчання

№	назва завдань	Годин
Змістовий модуль 1.
	Ознайомитися з основними теоретичними принципами і практикою історичного аналізу
	Ознайомитися з головними історико-філософськими принципами Платона та Аристотеля, з науковими принципами історизму Геродота і Фукідіда
Змістовий модуль 2.
	Ознайомитися з головними концепціями про культурний прогрес як рушійну силу історії, з ідеями синергетичного підходу до історії культури і цивілізації
	Уяснити поняття про рефлексію та саморефлексію історика-дослідника, про ментально-культурну обумовленість наукового мислення і про спекулятивне мислення в історії
	Всього

12.Індивідуальне навчально-творче завдання (творча робота)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі – ІНДЗ) – один із видів поза аудиторної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке виконується у процесі вивчення програмного матеріалу і завершується до підсумкового тестування з даної навчальної дисципліни.

Мета ІНДЗ - самостійне вивчення на основі першоджерел, монографій, наукової, науково-популярної та довідкової літератури частини програмного матеріалу, його систематизація, аналіз та узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

Орієнтована структура ІНДЗ:

- Вступ - зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми і її значення.

- Теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання.

- Методи, які використовуються при виконанні роботи.

- Основні результати роботи – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи, систематизована реферативна інформація, її аналіз. Послідовність постановки викладу результатів дослідження повинна відповідати темі і дослідницьким завданням.

- Висновки.

- Список використаних джерел і літератури. Список слід розміщувати в порядку посилань в тексті або алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

- Додатки.

Порядок подання та захист ІНДЗ:

- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом 10-12 аркушів друкованого тексту через 1,5 інтервали).

- ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за 2 тижні до підсумкового тестування.

- ІНДЗ оцінюється викладачем на основі попереднього з ним ознайомлення та усного захисту на підсумковій конференції.

- Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці визначається викладачем.