Підвищення рівня витривалості школярів 8-9 класів

Застосування на уроці різноманітних засобів розвитку витривалості за умови диференційованого підходу дає більш високий педагогічний ефект. Це підтвердилося, зокрема, і при використанні стрибкових вправ для підвищення рівня витривалості у дівчат 15-16 років (VIII – IX класи). З цією метою прижкові вправи виконувалися по певній методиці.

Для обох класів – VIII і IX – складено по 4 комплекси стрибкових вправ (освоєних ученицями) з різних розділів учбової програми. Кожен комплекс включає 5 вправ. Розроблені комплекси послідовно виконувалися на 24 заняттях, що становлять 4 серії, – по 6 занять в кожній. Метод виконання завдань – повторний. Від серії до серії інтенсивність і об’єм навантаження поступово підвищуються. Конкретно це виглядає так.

VIII клас. На перших шести заняттях виконується 5 стрибкових вправ (у другій половині основної частини уроку). Використовується повторний метод. На І серії занять інтенсивність і об’єм навантаження складають: число стрибків в одній вправі – 90, загальна кількість стрибків – 450, час повторення стрибків (виключаючи інтервали відпочинку) – 280 сек., загальний час на виконання комплексу вправ – 550 сек.

На II серії занять виконується інший комплекс. Число стрибків в одній вправі – 105, загальна кількість стрибків – 525, час повторення стрибків – 320 сек., загальний час (з інтервалами відпочинку) складає 590 сек.

На III серії занять виконується третій комплекс. Число стрибків а одній вправі – 120, загальна кількість стрибків – 600, час їх повторення – 360 сек., загальний час – 630.

На IV серії занять виконується черговий комплекс. Число стрибків в одній вправі – 135, загальна кількість стрибків – 675, час їх повторення – 360 сек., загальний час – 670 сек.

У IX класі заняття проводилися так само, але відповідно віковим особливостям дівчат і їх тренованості підвищувалися об’єм і інтенсивність навантаження.

На перших шести заняттях виконувався намічений комплекс протягом 585 сек. (з інтервалами відпочинку), час на стрибки (без відпочинку) – 315 сек.

Загальні витрати часу на розвиток витривалості засобами стрибкових вправ склали 24% від загального часу уроку фізичної культури в VIII і 26% -в IX класі.

Отже, 24 заняття доцільніше запланувати на зимовий-весняний час, тобто в II семестрі навчання. [13].

Позитивна дія стрибкових вправ надається незалежно від їх характеру, тому доцільно використовувати ті з них, які найбільш сприяють і розвитку фізичних якостей, і освоєнню техніки рухових дій.

Середня величина часу виконання прижкової вправи – в межах 80 сек. (VIII клас) і 90 сек. (IX клас). Початкове дозування стрибкових вправ на одному занятті – 450 (VIII клас), з подальшим збільшенням до 750 стрибків (у IX класі).

Послідовне підвищення навантаження здійснюється диференціювання -залежно від можливостей учениць. Наприклад, якщо на самому початку навантаження 80 сек. безперервного виконання стрибків дівчатам не під силу, можна розділити її на 3 частини з інтервалами для відпочинку в 15 сек. Доцільно також спочатку зменшувати число стрибків, але кожного разу ставити мету перед тими, що займаються – збільшувати число стрибків за один раз, в цілому за урок. Таким чином для учнів будуть ясні цілі, засоби і способи контролю, що активізує їх діяльність. Учбові завдання на уроці даватимуть більший ефект, якщо практикувати їх і як домашнє завдання. Підвищенню інтересу до них, впровадженню їх в практику, а також підвищенню активності що займаються до свого фізичного вдосконалення сприятиме систематичне повідомлення певних знань, направлених на підвищення витривалості. Корисно, зокрема, повідомляти наступні відомості. [6].

В результаті занять по пропонованій методиці наголошується підвищення рівня витривалості. Це виявляється при виконанні стрибкових вправ, а також позначається на поліпшенні загальної працездатності. Крім того, наголошується підвищення рівня витривалості до бігових навантажень в зоні субмаксимальної потужності. Це, наприклад, поліпшить результати в бігу на 500 м, що у свою чергу свідчить про зростання рівня витривалості організму в цілому. Заняття позитивно позначаються і на показниках загальної фізичної підготовленості і силової витривалості, приблизно на 25-

35%. А це означає, що легше буде виконати інші учбові нормативи, де потрібний прояв силової витривалості.

Важливо також в процесі занять учити спостерігати за станом організму по частоті серцевих скорочень (ЧСС). Дівчата повинні знати, як визначити пульс відразу після вправ, як оцінити його відновлення. У перші 15 сек. після стрибків ЧСС коливається в широкому діапазоні – від 152 до 220 уд/хв. У слабо тренованих величина ЧСС – 185-220 уд/хв. При високому рівні тренованості ЧСС коливається в діапазонах – 152-180 уд/хв. Таким чином, при хорошій тренованості пульс стає рідшим. Це одне з свідоцтв, що виконання завдань з повною віддачею (слідуючи рекомендаціям вчителя) як на уроках, так і удома позитивно позначається і на зміцненні здоров’я. Так, в результаті занять наголошується те, що економізує не тільки ЧСС (частоти серцевих скорочень), частоти дихання (за хвилинним обсягом), але і споживання кисню. Все це позитивні дії на організм школяра [6].