Застосування сполук біогенних s-, p-, d-елементів у медичній практиці

LiCl, Li₂CO₃ – літій хлорид, карбонат – у вигляді водних розчинів використовують для ліку-вання нервової системи; у психіатричній практиці.

NaHCO₃ – натрій гідрогенкарбонат – нейтралізує хлоридну кислоту шлункового соку, підвищує лужний резерв крові та знижує явище ацидозу. Внутрішньо питну соду признача-ють при гіперацидних гастритах, виразці шлунку, дванадцятипалої кишки, як відхаркуваль-ний засіб при бронхітах. Зовнішньо для промивання та полоскання слизових оболонок очей, ротової порожнини; при опіках.

Na₂SO₄ ´ 10H₂O – натрій сульфат декагідрат – проносний засіб, застосовують при набряках, як жовчогінний та сечогінний засіб.

NaCl – натрій хлорид – входить до складу фізіологічного розчину для внутрішьовенних інфу-зій, допоміжний компонент рідких лікарських засобів.

NaF – натрій фторид – компонент лікувально-профілактичних зубних паст.

NaNO₂ – натрій нітрит – судинорозширювальний засіб. Призначають при хронічній коронар-ній недостатності.

NaClO – натрій гіпохлорит – дезінфікуючий засіб (застосовують для очищення води).

Na₂S₂O₃ – натрій тіосульфат – антидот при отруєннях арсеном (As) та меркурієм (Hg); проти-запальний засіб.

Na₂B₄O₇ ´ 10H₂O – натрій тетраборат декагідрат – антисептичний засіб, використовують для полоскання та змазування.

СН₂(ОН)¾(СН₂)₂¾СООNa – натрій оксибутират – синтетичний аналог метаболіту головного мозку – g-аміномасляної кислоти, яка пригнічує ЦНС; у малих дозах має заспокійливу дію, у великих дозах – викликає сон. Застосовують у психіатричній практиці; для наркозу внутріш-ньовенно; активний міорелаксант.

Na₂SeO₃ – натрій селеніт – входить до складу препаратів, які гальмують захворювання некро-тичного стану.

NaBr, KBr – калій, натрій бромід – засобам притаманна заспокійлива дія; входять до складу лі-карських засобів, які використовують при лікуванні неврастенії, істерії, розладів ЦНС.

KCl – калій хлорид – застосовують при м’язовій калійній дистрофії, порушеннях серцевого рит-му, для відновлення калію в організмі.

KJ – калій йодид – використовують при захворюваннях дихальних шляхів, бронхіальній астмі, зобі, катаракті, глаукомі; застосовують при підвищеній активності щитоподібної залози.

KClO₄ – калій перхлорат – застосовують як дезінфікуючий засіб.

KMnO₄ – калій перманганат – антисептичний засіб; 5% розчин використовують як засіб для припікання, бактерицидної обробки шкіри та слизових оболонок, для зупинення кровотеч. Слабкі розчини застосовують для полоскання ротової порожнини, при харчових отруєннях для промивання шлунку.

K₂CO₃ – калій карбонат – складова частина «пілюль Бло».

CH₃COOK – калій ацетат – призначають при серцевих та ниркових набряках.

KHC₄H₄O₆ – калій гідрогентартрат – легкий проносний засіб.

– калій оротат – застосовують при захворюваннях серця, печінки, у випад-ках, пов’язаних з порушеннями білкового обміну.

 

MgSO₄ ´ 7H₂O – магній (ІІ) сульфат гептагідрат – проносний, жовчогінний, спазмолітичний засіб. Застосовують при гіпертонічній хворобі.

MgO – магній (ІІ) оксид – антацидний засіб, призначають при виразковій хворобі шлунку, два-надцятипалої кишки, гіперацидних гастритах.

Mg(OH)₂ ´ 4MgCO₃ ´ H₂O – магній (ІІ) гідроксокарбонат моногідрат – проносний та анта- цидний засіб.

3MgO ´ 4SiO₂ ´ H₂O – тальк – адсорбційний засіб, входить до складу присипок.

CaCO₃ – кальцій (ІІ) карбонат – має антацидну та адсорбційну дію.

CaCl₂ ´ 6H₂O – кальцій (ІІ) хлорид гексагідрат – вводять внутрішньовенно для підвищення згортання крові, протизапальний, протиалергічний засіб, зменшує проникність судин.

CaSO₄ ´ 2H₂O – кальцій (ІІ) сульфат дигідрат – застосовують у травматології для виготов- лення гіпсових пов’язок при переломах кісток; у стоматології – для зліпків ротової порожни- ни.

CaO – кальцій (ІІ) оксид – використовують у стоматології для отримання силікатного цементу.

Ca(OH)₂ – кальцій (ІІ) гідроксид – дезінфікуючий засіб, матеріал для пломбування в стомато-логії.

Ca(ClO)₂ – кальцій (ІІ) гіпохлорит – застосовують у якості дезінфікуючого засобу.

Органічні сполуки кальцію – глюконат, гліцерофосфат, пангамат – загальнозміцнюючі засоби.

BaSO₄ – барій (ІІ) сульфат – застосовують у рентгеноскопії («барієва каша»).

Н₃ВО₃ – боратна кислота – застосовують при хворобах шкіри; у якості вушних крапель.

Al₂O₃ – алюміній (ІІІ) оксид – складова частина цементів у стоматології.

Al₂O₃ ´ 2SiO₂ ´ 2H₂O – каолін – застосовують у стоматологічній та ортопедичній практиці.

Al(OH)₃ – алюміній (ІІІ) гідроксид – входить до складу препаратів, які нейтралізують хлорид- ну кислоту шлункового соку при підвищеній секреції.

KAl(SO₄)₂ ´ 12H₂O – алюмокалієві галуни – застосовують для полоскання, промивання та при-мочування при запальних захворюваннях слизових оболонок та шкіри.

(CH₃COO)₃Al – алюміній (ІІІ) ацетат – 8% розчин використовують як в’яжучий засіб.

(CH₃COO)₂Pb ´ 3H₂O – плюмбум (ІІ) ацетат тригідрат – в’яжучий, антисептичний засіб (для примочок).

PbO – плюмбум (ІІ) оксид – входить до складу свинцевого пластиру.

NH₃ – 10% розчин амоніаку (нашатирний спирт) – використовують при запамороченнях та ста-нах оп’яніння.

NH₄Cl – амоній хлорид – діуретичний та відхаркувальний засіб.

Н₃РО₄ – о-фосфатна кислота – застосовують у стоматології для прочищення каналів.

KAsO₂, As₂O₃ – калій арсеніт, арсен (ІІІ) оксид – використовують у стоматологічній практиці.

Bi(OH)₂NO₃ – бісмут (ІІІ) дигідроксонітрат – в’яжучий та антисептичний засіб, призначають внутрішньо при шлунково-кишкових захворюваннях, запальних захворюваннях шкіри.

Органічні сполуку бісмуту застосовують як антисептичні засоби (ксероформ), та при сифілісі (бісмоверол, бійохінол).

О₃ – озон – засіб дезінфекції, використовують для очищення стічних вод.

H₂O₂ – гідроген пероксид – використовують для зупинення кровотеч, як антисептичний засіб.

S – сульфур – у колоїдному стані має проносну дію.

H₂SO₄ – сульфатна кислота – використовується у фармацевтичній промисловості, оскільки ряд лікарських засобів застосовують у вигляді сульфатів (наприклад, атропіну сульфат).

H₂S – сульфідна кислота – компонент природних мінеральних вод, які застосовують при лі-куванні захворювань ШКТ.

J₂ – йод елементарний – використовують для дезінфекції ран (у спиртовому розчині).

Cu₂O купрум (І) оксид, CuO купрум (ІІ) оксид – входять до складу фосфатних бактерицидних цементів, які застосовують у стоматології.

CuSO₄ ´ 5H₂O – купрум (ІІ) сульфат пентагідрат – антисептичний, в’яжучий та припікаючий засіб, застосовують зовнішньо; як блювотний засіб при отруєннях фосфором. Водний розчин (краплі для очей) застосовують при кон’юктивітах та алкоголізмі.

Cu₂C₆H₄O₈ ´ 5H₂O – купрум (ІІ) цитрат пентагідрат – входить до складу мазі для очей.

AgNO₃ – аргентум нітрат, ляпіс – використовують як в’яжучий, припікаючий та бактерицид- ний засіб.

⁶⁵Zn, ⁶⁰Со – застосовують при лікуванні недоброякісних пухлин.

ZnSO₄ ´ 7H₂O – цинк (ІІ) сульфат гептагідрат – у вигляді розведених розчинів (0,1–0,25%) має в’яжучу та протизапальну дію. В офтальмології ці розчини застосовують у якості крапель для очей (відомі з часів Парацельсу). Більш концентровані розчини спричиняють подразнюю-чий ефект, при внутрішньому застосуванні викликають блювоту.

ZnSO₄ – цинк (ІІ) сульфат зневоднений – входить до складу цементів, які застосовують у сто-матології як тимчасовий матеріал для пломбування.

ZnO – цинк (ІІ) оксид – використовують у дерматології у вигляді мазей, присипок, як в’яжучий, підсушуючий та бактерицидний засіб.

(C₁₇H₃₅COO)₂Zn – цинк (ІІ) стеарат – використовують у якості присипок.

Hg₂Cl₂ – меркурій (І) хлорид, каломель – застосовують при лікуванні венеричних захворювань.

HgCl₂ – меркурій (ІІ) хлорид, сулема – застосовують як засіб дезінфекції.

HgJ₂ – меркурій (ІІ) йодид – у вигляді мікстур застосовують при лікуванні сифілісу.

HgO – меркурій (ІІ) оксид – застосовують для виготовлення мазей при лікуванні очей.

Hg(CN)₂ ´ HgO – меркурій (ІІ) оксиціанід – розчин використовують при лікуванні хвороб очей та шкіри.

Na₂MoO₄ – натрій молібдат – використовують у якості імуностимулятора.

(NH₄)₂MoO₄ – амоній молібдат – дезінфікуючий засіб.

FeSO₄ ´ 7H₂O – ферум (ІІ) сульфат гептагідрат – використовують при лікуванні анемії, пов’я-заної з нестачею феруму в організмі.

FeSO₄ – ферум (ІІ) сульфат – складова частина таблеток «Бло», які призначають при лікуван- ні ферумдефіцитної анемії.

Fe (відновлений) – призначають при слабкості та виснаженні; входить до складу 20 лікарських засобів, які використовують при лікуванні різних видів анемії.

FeCl₃ ´ 6H₂O – ферум (ІІІ) хлорид гексагідрат – застосовують зовнішньо як дезінфікуючий та кровозупинний засіб.

Co – кобальт – входить до складу кобальтохромового сплаву, який застосовується при проте- зуванні зубів.

CoCl₂ – кобальт (ІІ) хлорид – стимулює пологову діяльність; 1% розчин застосовують при нер-вово-судинних захворюваннях.

CoSO₄ – кобальт (ІІ) сульфат – застосовують при анеміях, впливає на засвоєння кальцію та фосфору.

Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) та коамід (комплексний препарат кобальту з амідом нікоти- нової кислоти) разом з препаратами феруму застосовують при лікуванні анемій, захворювань печінки, нервових захворювань, у дерматології тощо.

Препарати кобальту разом з препаратами мангану застосовують при запальних захворюван- нях судин, печінки, епілепсії, гіпертонічній хворобі.

Характерні аналітичні реакції s-елементів

Якісні реакції катіонів Na⁺.

· Катіони Na⁺ з калій гексагідроксоантимонатом (V) K[Sb(OH)₆] утворюють білий криста-лічний осад Na[Sb(OH)₆].

Хімізм реакції:

Na⁺ + [Sb(OH)₆]^– → Na[Sb(OH)₆]¯

Реакцію проводять у нейтральному середовищі, оскільки в кислому середовищі реактив роз-кладається з виділенням білого аморфного осаду м-стибатної кислоти HSbO₃, що заважає реакції.

Хімізм реакції:

[Sb(OH)₆]^– + H⁺ → H₃SbO₄ + 2H₂O, H₃SbO₄ → HSbO₃¯ + H₂O

У лужному середовищі осад розчиняється.

Хімізм реакції:

Na[Sb(OH)₆] + 2NaOH → Na₃SbO₄ + 4H₂O

 

· Леткі солі Na⁺ забарвлюють безкольорове полум’я пальника у жовтий колір.

 

Якісні реакції катіонів K⁺.

· Катіони K⁺ з натрій гексанітрокобальтатом (III) Nа₃[Со(NО₂)₆] утворюють жовтий осад комплексної солі K₂Nа[Со(NО₂)₆].

Хімізм реакції:

2K⁺ + Nа⁺ + [Со(NО₂)₆]^3– → K₂Nа[Со(NО₂)₆]¯

 

У лужному середовищі осад комплексної солі руйнується.

· З реактивом натрій гідрогентартратом катіони K⁺ утворюють білий кристалічний осад.

Хімізм реакції:

К⁺ + НС₄Н₄О₆^– → КНС₄Н₄О₆¯

 

· Леткі солі K⁺ забарвлюють безкольорове полум’я пальника у фіолетовий колір.

Характерні реакції катіонів Mg²⁺.

· Реактив натрій гідрогенфосфат Na₂HPO₄ у присутності NH₄OH утворює з катіонами Mg²⁺ білий кристалічний осад MgNH₄PO₄.

Хімізм реакції:

Mg²⁺ + HPO₄^2– + NH₄OH → MgNH₄PO₄¯ + H₂O

 

· 8-гідроксихінолін в амоніачному розчині солі Mg²⁺ (рН = 9) утворює зеленувато-жовтий кристалічний осад.

Хімізм реакції:

Якісні реакції катіонів Сa²⁺.

· При взаємодії катіонів Ca²⁺ з амоній оксалатом (NH₄)₂C₂O₄утворюється білий дрібнокрис- талічний осад CaС₂O₄.

Хімізм реакції:

Са²⁺ + С₂О₄^2– → СаС₂О₄¯

· Реактив К₂CrO₄ з катіонами Са²⁺ утворює жовтий осад CaCrO₄ ´ 2H₂O.

Хімізм реакції:

Са²⁺ + CrO₄^2– + 2H₂O → CaCrO₄ ´ 2H₂O¯

 

· Леткі солі Са²⁺ забарвлюють безкольорове полум’я пальника у цегляно-червоний колір.

Характерні реакції катіонів Sr²⁺.

· Катіони Sr²⁺ відкривають дією розчину СаSО₄ (гіпсова вода). Ця реакція базується на суттєвій різниці в розчинності стронцій (ІІ) сульфату та кальцій (ІІ) сульфату (ДРSrSO₄ < ДРСаSО₄).

Хімізм реакції:

Sr²⁺ + CaSO₄ → SrSO₄¯ + Ca²⁺

· Реактив К₂CrO₄ з катіонами Sr²⁺ утворює жовтий осад SrCrO₄.

Хімізм реакції:

Sr²⁺ + СrО₄^2– → SrСrО₄¯

 

· Леткі солі Sr²⁺ забарвлюють безкольорове полум’я пальника у кармінно-червоний колір.

Характерні реакції катіонів Ва²⁺.

· Катіони Ba²⁺ у присутності сульфатної кислоти утворюють білий крупнодисперсний осад BaSO₄.

Хімізм реакції:

Ва²⁺ + SO₄^2– → ВаSO₄¯

· При взаємодії катіонів Ba²⁺ з калій хроматом утворюється світло-жовтий осад ВаCrO₄.

Хімізм реакції:

Ва²⁺ + СrО₄^2– → ВаСrО₄¯

 

· Леткі солі Ва²⁺ забарвлюють безкольорове полум’я пальника у жовто-зелений ко-лір.

Характерні аналітичні реакції р-елементів

Характерна реакція B₄O₇ ^2– і BO₂^–-аніонів (отримання борноетилового естеру).

· Борноетиловий естер забарвлює полум’я пальника в зелений колір із блакитною облямівкою.

 

Хімізм реакції:

Характерні реакції катіонів Al³⁺.

· Гексагідроксоалюмінати (ІІІ) гідролізують у присутності катіонів слабких основ (NH₄Cl) при нагріванні.

Хімізм реакції:

[Al(OH)₆]^3– + NH₄⁺ + 2H₂O → [Al(H₂O)₃(OH)₃]¯ + NH₃­ + 2OH^–

· Алізарин (1,2-діоксіантрахінон) утворює з алюміній (ІІІ) гідроксидом внутрішньокомплекс-ну сполуку яскраво-червоного кольору.

Хімізм процесу:

 

Якісні реакції аніонів СО₃^2–.

· Катіони Ва²⁺ з карбонат-аніонами утворюють білий осад ВаСО₃, розчинний в мінеральних кислотах та оцтовій кислоті, але нерозчинний в сульфатній кислоті.

Хімізм реакції:

Ва²⁺ + СО₃^2– → ВаСО₃¯

· Розведені мінеральні кислоти розкладають карбонати за звичайних умов з виділенням СО₂, який виявляють за допомогою вапнякової води.

Хімізм процесу:

СО₃^2– + 2Н⁺ → СО₂ + Н₂О

СО₂ + Са(ОН)₂ → СаСО₃¯ + Н₂О

Характерні реакції катіонів Sn²⁺.

· Катіони Sn²⁺ відкривають, використовуючи відновні властивості.

Якщо до лужного розчину солей, які містять катіони Sn²⁺, прилити розчин бісмут (ІІІ) ніт-рату або меркурій (ІІ) хлориду, з’являється чорний оксамитовий осад металевого бісмуту або сірий осад меркурію.

Хімізм процесів:

SnCl₂ + 4KOH → K₂[Sn(OH)₄] + 2KCl

2Bi³⁺ + 3[Sn(OH)₄]^2– + 6OH^– → 2Bi¯ + 3[Sn(OH)₆]^2–

HgCl₂ + [Sn(OH)₄]^2– + 2OH^– → Hg¯ + [Sn(OH)₆]^2–

· Реактив Na₂S з катіонами Sn²⁺ утворює темно-коричневий осад SnS, який не розчиняється у надлишку реактиву, але розчиняється в концентрованій хлоридній кислоті.

Хімізм процесу:

Sn²⁺ + S^2– → SnS¯

SnS¯ + 4HCl → H₂[SnCl₄] + H₂S­

Характерні реакції катіонів Рb²⁺.

· Катіони Pb²⁺ з калій йодидом утворюють яскраво-жовтий осад РbJ₂, який розчиняється при нагріванні, а при охолодженні знову випадає у вигляді золотистих краплинок (реакція «зо-лотого дощу»).

Хімізм реакції:

Pb²⁺ + 2J^– → PbJ₂¯

· При взаємодії катіонів Pb²⁺ із сульфатною кислотою утворюється білий кристалічний осад PbSO₄.

Хімізм реакції:

Pb²⁺ + SO₄^2– → PbSO₄¯

· З хромат-іонами катіони Pb²⁺ утворюють осад жовтого кольору PbCrO₄.

Хімізм реакції:

Pb²⁺ + СrО₄^2– → PbСrО₄¯

· При взаємодії катіонів Pb²⁺ з натрій сульфідом утворюється чорний осад PbS, нерозчинний у розведених кислотах.

Pb²⁺ + S^2– → PbS¯

Характерні реакції катіонів NH₄⁺.

· Сильні основи при нагріванні розкладають солі амонію з виділенням газоподібного амоніаку.

Хімізм реакції:

NH₄⁺ + OH^– → NH₃­ + H₂O

· Реактив Несслера в лужному середовищі з катіонами NH₄⁺ утворює осад червоно-бурого ко-льору або жовте забарвлення.

Хімізм процесу:

NH₄⁺ + 2[HgJ₄]^2– + 4OH^– → [Hg₂ONH₂]J¯ + 7J^– + 3H₂O

Характерні реакції аніонів NO₃^–.

· Ферум (ІІ) сульфат у присутності NO₃^–-аніонів утворює комплексну сполуку бурого кольору [Fe(NO)]SO₄.

Хімізм процесу:

6FeSO₄ + 2NaNO₃ + 4H₂SO₄ → 3Fe₂(SO₄)₃ + Na₂SO₄ + 4H₂O + 2NO­

NO + FeSO₄ → [Fe(NO)]SO₄

· Дифеніламін (С₆H₅)₂NH у концентрованій сульфатній кислоті, взаємодіючі з аніонами NO₃^–, утворює сполуку інтенсивно-синього кольору.

Хімізм процесу:

 

· Металевий купрум у присутності концентрованої сульфатної кислоти відновлює нітрат-аніони до нітроген (II) оксиду, який окиснюється оксигеном повітря до нітроген (IV) оксиду.

Хімізм процесу:

NO₃^– + 3Cu + 8H⁺ → 2NO­ + 3Cu²⁺ + 4H₂O

Характерна реакція катіонів As⁵⁺.

· При взаємодії аргентум нітрату з нейтральними розчинами, які містять іони AsO₄^3– утво-рюється осад шоколадного кольору Ag₃AsO₄.

Хімізм реакції:

3Ag⁺ + AsO₄^3– → Ag₃AsO₄¯

Характерні реакції катіонів Ві³⁺.

· Солі Bi³⁺ гідролізують у водних розчинах з утворенням основних солей у вигляді осаду.

Хімізм процесів:

BiCl₃ + 2H₂O → Bi(OH)₂Cl¯ + 2HCl

Bi(OH)₂Cl → BiOCl¯ + H₂O

Осад розчиняється в HCl. Реакція специфічна.

· Калій йодид з катіонами Ві³⁺ утворює чорний осад BiJ₃.

Хімізм реакції:

BiCl₃ + 3KJ → BiJ₃¯ + 3KCl

При цьому необхідно уникати надлишку калій йодиду, оскільки осад BiJ₃ розчиняється в надлишку KJ з утворенням комплексної солі K[BiJ₄] червоно-жовтого кольору.

Хімізм реакції:

BiJ₃ + KJ → K[BiJ₄]