Мета та завдання навчальної дисципліни «інтелектуальна власність»

ЗМІСТ

Стор.

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
2. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
3. СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»
4. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ». ТЕМИ ЛЕКЦІЙНИХ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА.
5. САМОСТІЙНА РОБОТА
6. МЕТОДИ НАВЧАННЯ
7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
8. РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ
9. КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО МОДУЛЮ (ЗАЛІКУ)
10. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»
11. ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ

ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Денна форма навчання Спеціалісти/ Магістри	Заочна форма навчання
Кількість кредитів: Денна форма: Спеціалісти – 1 Магістри -1	Природничі науки	Нормативна
Біологія 7.04010201 8.04010201 Мікробіологія 7.04010202 8.04010202 Вірусологія 7.04010203 8.04010203
Модулів - 1		Рік підготовки:
Змістових модулів - 1	5-й	6-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання	Семестр
Загальна кількість годин –   Денна форма: 36 Заочна форма: 36		9-й	11-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 1,5 самостійної роботи студента – 0,75/1	Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст, магістр	12/12 год.	4 год.
Практичні, семінарські
-	-
Модульна к/р
1/1	-
Самостійна робота
24/18 год.	32 год.
ІНДЗ:
Вид контролю: залік

 

 

Примітка.

 

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи для денної форми навчання становить:

 

Спеціалісти – 2

Магістри – 1,5

Структура НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма спеціалісти/магістри

заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб.

інд.

с. р.

л

п

лаб.

інд.

с. р.

Тема 1. Загальні положення про право Інтелектуальної власності в Україні

-

-

-

-

-

-

-

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Авторське право та суміжні права

Тема 2. Авторське право та суміжні права

8/8

-

-

-

4/4

-

-

-

Модульна контрольна робота

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Тема 3. Патентне право України

8/6

-

-

-

6/4

-

-

-

-

Тема 4. Засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, товарів, послуг

8/6

-

-

-

6/4

-

-

-

-

Тема 5. Правова охорона комерційної таємниці та інших об’єктів права Інтелектуальної власності

8/6

-

-

-

6/4

-

-

-

-

Усього годин

34/28

-

-

-

22/16

-

-

-

Усього з модулем 1

36/30

-

-

-

24/18

-

-

-

-

-

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Лекція 1 (2 години):

1. Поняття права інтелектуальної власності інтелектуальної власності.

2. Предмет, система, джерела та метод права інтелектуальної власності.

3. Становлення законодавства про інтелектуальну власність. Розвиток законодавства України про інтелектуальну власність. Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності.

4. Зміст права інтелектуальної власності.

4. Об’єкти права інтелектуальної власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності

Методичні рекомендації для самостійної підготовки теми:

Характерною ознакою кінця XX століття стала масова поява на ринку нового виду товару - об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому темпи зростання обсягів торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж для звичайних товарів. У той же час ринкові перетворення в економіці України ще не справляють належного позитивного впливу на розвиток науково-технічного потенціалу, технологічне оновлення виробництва, нарощування випуску наукоємної конкурентоспроможної продукції. У зв'язку з цим нагальною потребою є вдосконалення механізму інтеграції освіти, науки та виробництва, посилення державної підтримки інноваційних структур, створення системи правової охорони інтелектуальної власності, яка б відповідала міжнародним стандартам.

Приступаючи до вивчення даної навчальної дисципліни, студенти мають виходити з того, що право інтелектуальної власності – це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини, пов'язані із творчою діяльністю. При цьому цивільне право безпосередньо не регулює саму творчу діяльність, тому що процес творчості залишається за межами дії його норм. Функції цивільного права полягають у визнанні авторства на вже створені результати творчої діяльності, встановленні їхнього правового режиму, моральному і матеріальному стимулюванні і захисту прав авторів та інших осіб, що мають авторські права.

При вивченні даної дисципліни студенти мають звернути увагу та те, що інтелектуальна власність має свою істотну специфіку, що полягає в нематеріальній природі об'єктів права інтелектуальної власності, творчому характері праці щодо їх створення, тобто це інститут власності на нематеріальні блага його суб'єктів. І тут не зовсім застосовна класична тріада правомочностей власника, що здійснює звичайні майнові права, оскільки, відчужуючи, наприклад, об'єкт своєї інтелектуальної власності, його творець не позбавляється тим самим усяких прав на нього, а набувач не одержує можливості за своїм розсудом змінювати цей об'єкт і узагалі вважати його винятково своїм. Тим більше, що у власність інших осіб переходять, як правило, не об'єкти права інтелектуальної власності, а матеріальні носії науково-технічних ідей і художніх образів (конкретні картини, видання, технічна документація). Таким чином, сутність права інтелектуальної власності полягає в нематеріальній природі її об'єктів.

Вивчаючи питання щодо об’єктів права інтелектуальної власності необхідно розглянути поняття “об’єкти інтелектуальної діяльності”, яке в свою чергу, охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям. Перелічені об’єкти права інтелектуальної власності, як правило, розділяють на три основні групи: об’єкти авторського та суміжного права, об’єкти промислової власності та інші об’єкти.

Студенти мають звернути увагу та засвоїти особливості змісту права інтелектуальної власності. Звернути увагу та те, що зміст права інтелектуальної власності складають особисті немайнові (духовна власність) і пов'язані з ними майнові права її суб'єктів. Специфіка змісту права інтелектуальної власності полягає у двоєдиній структурі й у тому, що тут майнові права не просто пов'язані з немайновими, вони виходять від немайнових прав і ґрунтуються на духовній власності творців.

Звернути увагу на той факт, що особисте немайнове право належить тільки творцю, тобто фізичній особі. До нього належать:

а) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником і т.д.) об'єкта права інтелектуальної власності;

б) право перешкоджати якому-небудь посяганню на право інтелектуальної власності, що може завдати шкоди честі або репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

в) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

До майнового права належать:

а) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

б) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;

г) інші майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

Суттю майнових прав є одержання комерційної вигоди. На відміну від особистого немайнового права майнове право може належати як творцю (автору), так і іншій фізичній або юридичній особі. Крім того, воно має часові й територіальні обмеження.

Україна є учасницею міжнародних договорів з питань інтелектуальної власності, зокрема таких найважливіших у цій сфері, як Паризька конвенція про охорону промислової власності та Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, а також ряду інших міжнародних договорів, які регулюють питання захисту прав інтелектуальної власності.

Надійні гарантії набуття, здійснення та захисту права інтелектуальної власності є невід'ємним атрибутом державності кожної цивілізованої країни. Наявність сучасної системи правової охорони інтелектуальної власності сприяє розвитку національної економіки, збереженню і збагаченню науково-технічного потенціалу держави, розвитку міжнародної торгівлі, залученню в економіку країни іноземних інвестицій, зокрема у вигляді найсучасніших технологій, входженню України як рівноправного партнера до світового ринку інтелектуальної власності.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти:

1.Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 черв­ня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО.-Ст. 141.

2. Стокгольмська конвенція з інтелектуальної власності 1967 року,що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності

3. Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений от 9 сентября 1886 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петров. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

4. Всемирная конвенция об авторском праве (пересмотренная в Париже 24 июля 1971 года) // Международнне нормативные акты ЮНЕСКО. - М.: Логос, 1993. - С. 435-450.

5. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації знаків 1957 року.

6. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апреля 1891 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовие акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. -Т. 2. -К.: Ин Юре, 1999

7. Парижская конвенция по охране промышленной собственности от 20 марта 1883 года, пересмотренная в Брюсселе 14 декабря 1900 г., в Вашингтоне 2 ию,ня 1911 г., в Гааге 6 ноября 1925 г., в Лондоне 2 июня 1934 г., в Лиссабоне 31 октября 1958 г. й в
Стокгольме 14 июля 1967 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

8. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № ЗО. — Ст. 463.

9. Цивільний кодекс України // Голос України. — 2002. — № 45.

10. Закон України «Про авторське право та суміжні права» в редакції Закону України від 11 липня 2001 р. № 2627-Ш // Відомості
Верховної Ради України. - 2001. - № 43. - Ст. 214.

11. Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. //
Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 8. — Ст. 37.

12. Закон України «Про охорону права на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст. 34.

13. Закон України «Про охорону права на знаки для товарів та по­
слуг» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. -№ 7'-Ст. 36.

14. Закон України «Про охорону нових сортів рослин» в редакції За­
кону України від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. - 2002. - № 7. - Ст. 278.

15. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 13 грудня 1991 р., в редакції від 1 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 2-3. - Ст. 20.

16. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

17. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 50. — Ст. 678.

18. Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 1992. - № 52. - Ст. 683.

19. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 33. — Ст. 345.

20. Закон України «Про насіння» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 2. — Ст. 5.

21. Закон України «Про племінне тваринництво» від 15 грудня 1993 р. в редакції від 21 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 6. - Ст. 37.

22. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.

23. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 22 жовтня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 14 листопада.

24. Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.

25. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №36. -Ст. 164.

26. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 39. - Ст. 181.

27. Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 32. — Ст. 206.

28. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 22. — Ст. 114.

29. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992. // Відомості Верховної Ради України. - 1993.-№ 1. -Ст. 1.

Спеціальна література:

1. Інтелектуальна власність в Україні: збірник законодавчих і нормативних актів. – Киїів. – 2012 р. – 566 стор.

2. Дроб'язко В. С., Дроб'язко Р. В Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. — К: Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

3. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук.-практ. вид.: 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. — К.: 1н Юре, 1999.

4. Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты. Научно-практ. изд.: В 2-х т. / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П Петрова. - К.: Ин Юре, 1999.

5. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительньїе права) Учебник для вузов. — М.: Изд-во НОРМА (Издат.группа НОРМА-ИНФРА). - М., 2000. - 480 с.

6. Основи інтелектуальної власності. — К.: Ін Юре, 1999. — 580 с.

7.Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер. — 1998.

8. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. — 2000. — № 3. -С. 3-14.

9. Підопригора О. Законодавство України про інтелектуальну влас­ність у системі цивільного законодавства // Українське право. — 1997. -№ 3. -С. 128-129.

 

Тема 3: ПАТЕНТНЕ ПРАВО

Лекція - 2 години:

1. Поняття патентного права.

2. Об'єкти патентного права і ознаки набуття охороноспроможності.

3. Поняття і ознаки винаходу. Поняття і ознаки корисної моделі. Поняття і ознаки промислового зразка.

4. Оформлення патентних прав. Охоронні документи в патентному праві. Складання та подання заявки. Вимоги до неї. Зміст заявки. Порядок подання заявки. Пріоритет заявки та його визначення. Розгляд заявки в патентному відомстві.

5. Дострокове припинення чинності прав на винахід, корисну
модель, промисловий зразок. Відміна патенту. Визнання патенту недійсним. Припинення дії патенту.

6. Обмеження майнових прав інтелектуальної власності на
об'єкти промислової власності. Право першокористувача. Примусове відчуження патентних прав.

7. Договори в сфері патентного права.

 

Методичні рекомендації для самостійної підготовки теми:

Промислова власність, будучи складовою інтелектуальної власності, характеризується тим, що її об’єкти знаходять застосування у виробничій діяльності.

Поняття «промислова власність» було вперше вжито в тексті ст. 1 Паризької конвенції про охорону промислової власності у 1925р. Для об’єктів права промислової власності характерна наявність територіального принципу охорони, який полягає в тому, що виключне право на такий об’єкт дійсне тільки в межах держави, де його було одержано. Виключне право на об’єкти промислової власності підтверджує спеціальний охоронний документ, виданий компетентним органом (як правило, патентним відомством).

При розгляді цієї теми необхідно чітко визначити цей вид інтелектуальної власності, вивести визначення права промислової власності у двох значеннях — суб'єктивному і об'єктивному, надати перелік об'єктів промислової власності і дати визначення об'єктів правової охорони — винахід, корисна модель, промисловий зразок.

Студент повинен знати законодавство про промислову власність, яке складається із ЦК України, Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про власність» та інші.

Необхідно звернути увагу на те, що правова охорона надається не всім результатам науково-технічної творчості, а лише тим, які від­повідають вимогам патентоздатності. Науково-технічні досягнення можуть бути визнані об'єктами промислової власності лише після їх кваліфікації як таких відповідним державним органом, державної реєстрації та видачі охоронного документу.

Необхідно розглянути ознаки охороноспроможності для кожного об'єкту промислової власності. Слід звернути увагу на момент виникнення у автора прав на ви­нахід, корисну модель та промисловий зразок.Окрім того, студенту необхідно дати визначення патенту. Патент засвідчує пріоритет, авторство винаходу, корисної моделі або промислового зразку та виключне право на їх використання. У свою чергу, майнові права поділяються на виключні та невиключні.

При розгляді питання про процес оформлення заявки до патентно­го відомства України (Укрпатент), необхідно, у першу чергу, визначити коло осіб, які мають право на подання заявки на патент.

Така заявка не буде вважатися поданою, якщо вона не відповідає висунутим вимогам, тому студент повинен знати вимоги, які висува­ються до документів заявок на видачу патенту на винахід та корисну модель, які встановлені Правилами складання та подання заявки на видачу патенту на винахід та корисну модель.

Студент повинен ґрунтовно вивчити весь процес оформлення прав на об'єкти промислової власності, починаючи з моменту подання заявки та закінчуючи видачею патенту, розглянувши при цьому процес проведення експертиз.

 

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти:

1. Про охорону прав на винаходи та корисні моделі: Закон України в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. із змінами і допо­вненнями, знесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 8. — Ст. 37.

2. Про охорону права на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст. 34.

3. Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні. Затверджене Указом Президента України від 18 вересня 1992 р. № 479/92 // Голос України. — 1992. — № 184. (Втратило силу в часті пра­вової охорони об'єктів промислової власності (окрім п. 54, 59-62, 68, 70) згідно з Указом Президента України від 22 червня 1994 р. № 324/94.

4. Положення про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію та порядок його видачі: Затверджений Наказом Державного патент­ного відомства України від 22 серпня 1995 р. № 129.

5. Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель: Затверджено наказом МОН України вiд 22.01.2001 № 22 (Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua).

6. Правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель: Затверджено наказом МОН України вiд 15.03.2002 № 197 (Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua).

7. Правила складання та подання заявки на промисловий зразок: Затверджено Наказом МОН України 18.02.2002 N 110 (Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua).

8. Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності: Заверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1716 (Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua).

9. Правила розгляду заявки на промисловий зразок: Наказ МОН України від 18.03.2002 N 198 (Електронний ресурс. Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua).

 

 

Спеціальна література

1. Азимов Ч. Н. Договорные отношения в области научно-технического прогресса. — Харьков, 1981.
2. Азимов Ч. Н. Основы патентного права Украины. — Харьков, 1995.
3. Андрощук Г. А., Работягова Л. Й. Патентное право: правовая охрана изобретений: Учебн. пособие. — К.: МАУП, 1999. — 212 с.
4. Дроб'язко В. С., Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.
5. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика. Наук.-практ. вид.: 4-х т. — Т. 3: Промислова власність. — К.:Видавничий Дім «1н Юре», 1999.
6. Крайнєв П. П., Работягова Л.І., Дятлик 1.1. Патентування винаходів в Україні / За ред. П. П. Крайнєва: Монографія. — К.: Ін Юре, 2000. - 340 с.
7. Охорона промислової власності в Україні: Монографія / За ред. О. Д. Святоцького, В. Л. Петрова. - К.: Ін Юре, 1999. - 400 с.
8. Підопригора О. А.. Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер. — 1998.
9. Прахов Б. Г., Зенкин Н. М. Изобретательство й патентоведение.- К.: Техника, 1988. - 256 с.

14. Промислова власність: Законодавчі та нормативні акти. У 3-х т. / Укладач П. М. Цибульов. - К.: УкрІНТЕЛ, 1998. - Т. 1: Зако­нодавство України з питань промислової власності. — 138 с.; Т. 2: Відомчі нормативні акти України з питань промислової власності. 310 с.; Т. 3.: Міжнародні угоди з питань промислової власності. -124 с.

15. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. — 2-ге вид., переробл. та допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2002. — 672 с.

16. Асиновский М. Л. Содержание рационализаторского предложения // ВопросьІ изобретательства. — 1980. — № 11.

17.Андрощук Г. А. Раціоналізаторська діяльність за кордоном: Уроки для України // Світ. - 2003. - № 33. - С. 2-3.

18. Крайнєв П. П., Мальїшев А. Н., Галак Н. М. Управление техническим творчеством в трудових коллективах. — К.: Техника, 1986.

19. Модзелевский А. А. Рационализаторское предложение как обьект технического творчества. — К.: Знання, 1980.

20. Прахов В. Г., Зенкин Н. М. Справочное пособие по изобретательству, рационализации й патентному делу. — К.: Вища школа, 1980.

21.Прахов Б. Г. Юридический справочник для изобретателей й рационализаторов. — К.: Политиздат Украйни, 1989.

22. Шалито Н. Б. Рационализаторское предложение. — Л.: Знание, 1986.

23. Святоцкий А. Д., Крайнєв П. П., Прахов Б. Г. Право интеллектуальной собственности на рационализаторское предложение / Под ред. Святоцкого О. Д. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре, 2004.-128с.

 

 

Нормативні акти

1. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації знаків 1957 року.

2. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апреля 1891 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно- правовме акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова.-Т. 2.-К.: Ин Юре, 1999.

3. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3689-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 36.

4. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 7 червня 1996 р. № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради Укра­їни. - 1996.-№36.-Ст. 164.

5. Про ратифікацію Договору про закони щодо товарних знаків: Закон України від 13 жовтня 1995 р. № 380/95-ВР // Відомості Верховної Ради. - 1995. - № 37. - Ст 281.

6. Про рекламу: Закон України від 3 липня 1996 р. № 270/96-ВР
627 в редакції Закону від 11 липня 2003 р. № 1121-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 8. — Ст. 181.

7. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16 квітня 1991 р. № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. — 1991. № 29. - Ст. 377.

8. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-ПІ // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 12.- Ст. 64.

 

Спеціальна література:

1. Мельник О. М. Правова охорона знаків для товарів і послуг. —Ірпінь, 2000.
2. Правовая охрана товарних знаков, фирменньїх найменований й географических указаний в Германии / Пер., ред. й коммент. Г. А. Андрощука, А. П. Пахаренко. — К.: Таксон, 1997.
3. Адуев А. Й., Белогорская Е. М. Товарний знак й его правовеє значение. - М.. 1972.
4. Василевский А., Савина-Лазарева 3. Товарние знаки й проблеми их поиска. — М., 1970.
5. Демченко Т. С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз). Монографія. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. — 2004. - 184с.
6. Мельников В. Национальная й религиозная символика в товарних знаках,// Интеллектуальная собственность. — 1997. — № 7-8. —С. 41-43.
7. Кодинець А. Правовий статус комерційних (фірмових) найменувань за законодавством України // Юридична Україна. — 2005. — № 2 - С. 28-33.
8. Тюнер А. Регистрация й использование товарних знаков украинских предприятий в Европе — новьіе возможности // Інтелектуальна власність. — 2004. - № 8. - С. 11- 17.
9. Право інтелектуальної власності: Академ. курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів / За ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцькогс. — 2-ге вид., переробл. та допов. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. — 672 с.
10. Дроб'язко С. В., Дроб'язко Р. В. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. — К: Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

САМОСТІЙНА РОБОТА

№	НАЗВА ТЕМИ	Кількість годин
п/п		Денна форма Спец./ магістри	Заочна форма
1.	Загальні положення про право інтелектуальної власності	-	-
2.	Авторське право та суміжні права	4+4/4+2
3.	Патентне право. Договори в сфері патентного права	6/4
4.	Правова охорона засобів індивідуалізації суб’єктів господарювання	6/4
5.	Правова охорона нетрадиційних об’єктів права інтелектуальної власності	6/4
	РАЗОМ:	24/18

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

При вивченні курсу застосовуються наступні методи навчання: словесний, наочний, практичний які передбачають лекції, роботу з нормативними актами, учбовою та спеціальною літературою, індивідуальні бесіди. За характером логіки пізнання застосуються аналітичний, індуктивний, дедуктивний методи. За рівнем самостійної розумовою діяльності – частково-підсумковий, дослідницький, проблемний.

Завершується вивчення дисципліни «Право інтелектуальної власності» проведенням заліку.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

 

Навчальна нормативна дисципліна «Інтелектуальна власність» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, стабільної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом одного семестру та складається з двох змістових модулів (ЗМ). По завершенню курсу студенти складають залік. На залік виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають модульнийконтроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за модульний контроль складає 100 балів.

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

 

Орієнтовні форми контролю знань та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота – до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

У випадку відсутності студента на лекції він зобов’язанийвідпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання.

Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ

«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Нормативні акти

2. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО.-Ст. 141.

3. Декларація про державний суверенітет України. Прийнята Верховною Радою Української РСР 16 серпня 1990 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1990. - № 31. - Ст. 429.

4. Парижская конвенция по охране промышленной собственностиот 20 марта 1883 года, пересмотренная в Брюсселс 14 дек.1900 г., в Вашингтоне 2 июня 1911 г., в Гааге 6 ноября 1925 г.,
в Лондоне 2 июня 1934 г., в Лиссабоне 31 октября 1958 г. и вСтокгольме 14 июля 1967 г.: Интеллектуальная собственность:нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

5. Бернская конвенция об охране литературных и художественныхпроизведений от 9 сентября 1886 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

6. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апр.1891 г.: интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова.-Т. 2. -К.: Ин Юре, 1999.

7. Конвенция учреждающая Всемирную организацию интеллектуальной собственности [Електронний ресурс]: Конвенція, підписана в Стокгольмі 14 липня 1967 р., змінена 2 жовтня 1979 р. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_169

8. Всемирная конвенция об авторском праве (пересмотренная в Па­риже 24 июля 1971 года) // Международные нормативные актыЮНЕСКО. - М.: Логос, 1993. - С. 435-450.

9. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів та послугдля реєстрації знаків 1957 року.

10. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1963. — № ЗО. — Ст. 463.

11. Цивільний кодекс України // Голос України. — 2002. — № 45.

12. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 16. - Ст. 1088.

13. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.

14. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — додаток до № 51. — Ст. 1122.

15. Митний кодекс України від 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 38-39. - Ст. 288.

16. Господарський процесуальний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. - 2003. — № 11. - Ст. 462.

17. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1971. — Додаток до № 50. - Ст. 375.

18. Закон України «Про приєднання України до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (Паризького акту від24 липня 1971 року, зміненого 2 жовтня 1979 року)» //Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 21. — С. 155.

19. Закон України «Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі охорони авторського права і суміжних прав» // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 5. — С. 32.

20. Закон України «Про авторське право та суміжні права» в редакції Закону України від 11 липня 2001 р. № 2627-Ш // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 43. - Ст. 214.

21. Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 8. — Ст. 37.

22. Закон України «Про охорону права на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. // Відом