Структура навчальної дисципліни 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Структура навчальної дисципліни



«ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Назви змістових модулів і тем Кількість годин
денна форма спеціалісти/магістри заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п лаб. інд. с. р. л п лаб. інд. с. р.
                         
Тема 1. Загальні положення про право Інтелектуальної власності в Україні     - - - -     - - -  
Модуль 1
Змістовий модуль 1. Авторське право та суміжні права
Тема 2. Авторське право та суміжні права 8/8   - - - 4/4     - - -  
Модульна контрольна робота   - - - -   - - - - - -
Тема 3. Патентне право України 8/6   - - - 6/4   - - - -  
Тема 4. Засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу, товарів, послуг 8/6   - - - 6/4   - - - -  
Тема 5. Правова охорона комерційної таємниці та інших об’єктів права Інтелектуальної власності 8/6   - - - 6/4   - - - -  
Усього годин 34/28   - - - 22/16     - - -  
Усього з модулем 1 36/30   - - - 24/18 -   - - - -
                                     

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ, ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Лекція 1 (2 години):

1. Поняття права інтелектуальної власності інтелектуальної власності.

2. Предмет, система, джерела та метод права інтелектуальної власності.

3. Становлення законодавства про інтелектуальну власність. Розвиток законодавства України про інтелектуальну власність. Міжнародні угоди у сфері інтелектуальної власності.

4. Зміст права інтелектуальної власності.

4. Об’єкти права інтелектуальної власності. Суб’єкти права інтелектуальної власності

Методичні рекомендації для самостійної підготовки теми:

Характерною ознакою кінця XX століття стала масова поява на ринку нового виду товару - об'єктів права інтелектуальної власності. При цьому темпи зростання обсягів торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж для звичайних товарів. У той же час ринкові перетворення в економіці України ще не справляють належного позитивного впливу на розвиток науково-технічного потенціалу, технологічне оновлення виробництва, нарощування випуску наукоємної конкурентоспроможної продукції. У зв'язку з цим нагальною потребою є вдосконалення механізму інтеграції освіти, науки та виробництва, посилення державної підтримки інноваційних структур, створення системи правової охорони інтелектуальної власності, яка б відповідала міжнародним стандартам.

Приступаючи до вивчення даної навчальної дисципліни, студенти мають виходити з того, що право інтелектуальної власності – це сукупність цивільно-правових норм, що регулюють відносини, пов'язані із творчою діяльністю. При цьому цивільне право безпосередньо не регулює саму творчу діяльність, тому що процес творчості залишається за межами дії його норм. Функції цивільного права полягають у визнанні авторства на вже створені результати творчої діяльності, встановленні їхнього правового режиму, моральному і матеріальному стимулюванні і захисту прав авторів та інших осіб, що мають авторські права.

При вивченні даної дисципліни студенти мають звернути увагу та те, що інтелектуальна власність має свою істотну специфіку, що полягає в нематеріальній природі об'єктів права інтелектуальної власності, творчому характері праці щодо їх створення, тобто це інститут власності на нематеріальні блага його суб'єктів. І тут не зовсім застосовна класична тріада правомочностей власника, що здійснює звичайні майнові права, оскільки, відчужуючи, наприклад, об'єкт своєї інтелектуальної власності, його творець не позбавляється тим самим усяких прав на нього, а набувач не одержує можливості за своїм розсудом змінювати цей об'єкт і узагалі вважати його винятково своїм. Тим більше, що у власність інших осіб переходять, як правило, не об'єкти права інтелектуальної власності, а матеріальні носії науково-технічних ідей і художніх образів (конкретні картини, видання, технічна документація). Таким чином, сутність права інтелектуальної власності полягає в нематеріальній природі її об'єктів.

Вивчаючи питання щодо об’єктів права інтелектуальної власності необхідно розглянути поняття “об’єкти інтелектуальної діяльності”, яке в свою чергу, охоплює ряд конкретних результатів: твори у галузі науки, літератури і мистецтва, виконання фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, селекційні досягнення, інформація, компонування інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції, комерційні найменування, торговельні марки, географічне походження товарів та інші результати інтелектуальної діяльності, що можуть приносити користь людям. Перелічені об’єкти права інтелектуальної власності, як правило, розділяють на три основні групи: об’єкти авторського та суміжного права, об’єкти промислової власності та інші об’єкти.

Студенти мають звернути увагу та засвоїти особливості змісту права інтелектуальної власності. Звернути увагу та те, що зміст права інтелектуальної власності складають особисті немайнові (духовна власність) і пов'язані з ними майнові права її суб'єктів. Специфіка змісту права інтелектуальної власності полягає у двоєдиній структурі й у тому, що тут майнові права не просто пов'язані з немайновими, вони виходять від немайнових прав і ґрунтуються на духовній власності творців.

Звернути увагу на той факт, що особисте немайнове право належить тільки творцю, тобто фізичній особі. До нього належать:

а) право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником і т.д.) об'єкта права інтелектуальної власності;

б) право перешкоджати якому-небудь посяганню на право інтелектуальної власності, що може завдати шкоди честі або репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

в) інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

До майнового права належать:

а) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

б) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;

в) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання;

г) інші майнові права інтелектуальної власності, передбачені законом.

Суттю майнових прав є одержання комерційної вигоди. На відміну від особистого немайнового права майнове право може належати як творцю (автору), так і іншій фізичній або юридичній особі. Крім того, воно має часові й територіальні обмеження.

Україна є учасницею міжнародних договорів з питань інтелектуальної власності, зокрема таких найважливіших у цій сфері, як Паризька конвенція про охорону промислової власності та Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів, а також ряду інших міжнародних договорів, які регулюють питання захисту прав інтелектуальної власності.

Надійні гарантії набуття, здійснення та захисту права інтелектуальної власності є невід'ємним атрибутом державності кожної цивілізованої країни. Наявність сучасної системи правової охорони інтелектуальної власності сприяє розвитку національної економіки, збереженню і збагаченню науково-технічного потенціалу держави, розвитку міжнародної торгівлі, залученню в економіку країни іноземних інвестицій, зокрема у вигляді найсучасніших технологій, входженню України як рівноправного партнера до світового ринку інтелектуальної власності.

Джерела, рекомендовані до заняття:

Нормативні акти:

1.Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 черв­ня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО.-Ст. 141.

2. Стокгольмська конвенція з інтелектуальної власності 1967 року,що заснувала Всесвітню організацію інтелектуальної власності

3. Бернская конвенция об охране литературных и художественных произведений от 9 сентября 1886 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петров. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

4. Всемирная конвенция об авторском праве (пересмотренная в Париже 24 июля 1971 года) // Международнне нормативные акты ЮНЕСКО. - М.: Логос, 1993. - С. 435-450.

5. Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів та послуг для реєстрації знаків 1957 року.

6. Мадридское соглашение о международной регистрации знаков от 14 апреля 1891 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовие акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. -Т. 2. -К.: Ин Юре, 1999

7. Парижская конвенция по охране промышленной собственности от 20 марта 1883 года, пересмотренная в Брюсселе 14 декабря 1900 г., в Вашингтоне 2 ию,ня 1911 г., в Гааге 6 ноября 1925 г., в Лондоне 2 июня 1934 г., в Лиссабоне 31 октября 1958 г. й в
Стокгольме 14 июля 1967 г.: Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П. Петрова. - Т. 2. - К.: Ин Юре, 1999.

8. Цивільний кодекс Української РСР від 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1963. — № ЗО. — Ст. 463.

9. Цивільний кодекс України // Голос України. — 2002. — № 45.

10. Закон України «Про авторське право та суміжні права» в редакції Закону України від 11 липня 2001 р. № 2627-Ш // Відомості
Верховної Ради України. - 2001. - № 43. - Ст. 214.

11. Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» в редакції Закону України від 1 червня 2000 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. //
Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 8. — Ст. 37.

12. Закон України «Про охорону права на промислові зразки» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. - № 7. - Ст. 34.

13. Закон України «Про охорону права на знаки для товарів та по­
слуг» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. -№ 7'-Ст. 36.

14. Закон України «Про охорону нових сортів рослин» в редакції За­
кону України від 17 січня 2002 р. // Офіційний вісник України. - 2002. - № 7. - Ст. 278.

15. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» від 13 грудня 1991 р., в редакції від 1 грудня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 2-3. - Ст. 20.

16. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 48. - Ст. 650.

17. Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 50. — Ст. 678.

18. Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. - № 1992. - № 52. - Ст. 683.

19. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 33. — Ст. 345.

20. Закон України «Про насіння» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 2. — Ст. 5.

21. Закон України «Про племінне тваринництво» від 15 грудня 1993 р. в редакції від 21 грудня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 6. - Ст. 37.

22. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 10. - Ст. 43.

23. Закон України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 22 жовтня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 14 листопада.

24. Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.

25. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №36. -Ст. 164.

26. Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України - 1996. - № 39. - Ст. 181.

27. Закон України «Про видавничу справу» від 5 червня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 32. — Ст. 206.

28. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 22. — Ст. 114.

29. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992. // Відомості Верховної Ради України. - 1993.-№ 1. -Ст. 1.

Спеціальна література:

1. Інтелектуальна власність в Україні: збірник законодавчих і нормативних актів. – Киїів. – 2012 р. – 566 стор.

2. Дроб'язко В. С., Дроб'язко Р. В Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. — К: Юрінком Інтер, 2004. — 512 с.

3. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади та практика. Наук.-практ. вид.: 4-х т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. — К.: 1н Юре, 1999.

4. Интеллектуальная собственность: нормативно-правовые акты. Научно-практ. изд.: В 2-х т. / Под общ. ред. А. Д. Святоцкого, В. П Петрова. - К.: Ин Юре, 1999.

5. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (Исключительньїе права) Учебник для вузов. — М.: Изд-во НОРМА (Издат.группа НОРМА-ИНФРА). - М., 2000. - 480 с.

6. Основи інтелектуальної власності. — К.: Ін Юре, 1999. — 580 с.

7.Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер. — 1998.

8. Підопригора О. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність // Інтелектуальна власність. — 2000. — № 3. -С. 3-14.

9. Підопригора О. Законодавство України про інтелектуальну влас­ність у системі цивільного законодавства // Українське право. — 1997. -№ 3. -С. 128-129.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-27; просмотров: 126; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.167.52.238 (0.054 с.)