Заняття 4. Наука в сучасному світі

План

1. Діалектичний взаємозв'язок філософії і науки.

2. Етика науки.

Проблемно-пошукові завдання:

1. Назвіть найважливіші моральні якості людини науки.

2. Кому чи чому повинен служити вчений? А чому має служити наука?

3. У чому суперечність між свободою досліджень і необхідністю для вченого сповіщати про все сумнівне в них широкому загалу?

4. Які науки найзначніше загострили морально-етичні проблеми?

5. Розкрийте зв'язок гносеологічного й ціннісного відношення.

6. Дайте характеристику світоглядним позиціям сцієнтизму й
антисцієнтизму. Чи є можливості їх принципового примирення?

7. Дайте коротку характеристику головним проблемам етики науки.

8. Розкрийте відмінність цінностей науки, в науці, для науки.

9. Чи варто науці робити предметом дослідження архаїчні, міфологічні або релігійні світоглядні побудови?

10. Чи може наука бути етично нейтральною у сучасному суспільстві?

11. Чому науку й богослов'я не можна ніколи принципово сумістити?

12. Що таке етика безпосереднього спілкування вчених та які її головні вимоги.

13. Що має пріоритет: наука чи мораль?

14. Чи можна забороняти істину в ім'я рятування моралі?

 

Література

1. Мєшков В.М. Філософія науки і техніки (Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів)./В.М. Мєшков/- Полтава: ПНТУ, 2006. – 106 с.

2. Петрушенко В.Л. Філософія: Навчальний посібник./В.Л.Петрушенко./ -К.: Каравела,2001.446 с.

3. Причепій Є.М. Філософія. Навчальний посібник./ Є.М. Причепій, А.М. Черній, В.Д. Гвоздецький, Л.А. Чекаль /- К.: Аграрна наука, 2000. - 504 с.

 

Заняття 5. Наука і техніка

План

1. Проблема співвідношення науки і техніки.

2. Специфіка природознавчих і технічних наук.

3. Фундаментальні і прикладні дослідження в технічних науках.

Проблемно-пошукові завдання:

1. Які сутнісні ознаки науки, техніки та технології?

2. В чому полягає специфіка природознавчих і технічних наук?

3. Як впливає розвиток науки та техніки на розвиток суспільства?

4. Окресліть сферу взаємовпливу науки і техніки.

5. В чому полягає проблема співвідношення науки і техніки?

6. Чи завжди наука і техніка розвивалися синхронно в історії людства?

7. Які можливі наукові шляхи виходу із кризи техногенної цивілізації.

8. Які ви знаєте спроби дати оцінку феноменам науки і техніки? Яка Ваша особиста позиція?

 

Література

1. Мельник В.П. Філософські проблеми технікознавства. – Львів: Новий світ, 1994.-266 с.

2. Мєшков В.М. Філософія науки і техніки (Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів)./В.М. Мєшков/- Полтава: ПНТУ, 2006. – 106 с.

3. Петрушенко В.Л. Філософія: Навчальний посібник./В.Л. Петрушенко./ -К.: Каравела,2001.446 с.

 

Орієнтовні теми рефератів

1. Проблема періодизації історії науки.

2. Роль філософії у науковому дослідженні.

3. Природниче та соціально-гуманітарне пізнання.

4. Критерії науковості знання. Проблема демаркації в науці.

5. Емпіричний редукціонізм Віденського гуртка, принцип верифікації.

6. К.Поппер про розвиток науки.

7. Фаллібілізм та принцип фальсифікаціонізму.

8. І.Лакатос та його методологія науково-дослідницьких програм.

9. П.Фейрабенд: методологічний анархізм, теза про неспівмірність теорій.

10. Концепція наукових революцій.

11. Методологічні особливості герменевтики.

12. Генеза науки. “Арістотелівська” та “галілеєвська” науки.

13. Поняття стандартної концепції наукового знання (факти, емпірмчні і теоретичні методи, гіпотеза, система).

14. Роль парадигми в науці: Т.Кун, його послідовники та опоненти.

15. Наука як пізнавальна діяльність.

16. Наука як система знань.

17. Наука як культурний феномен.

18. Наука як соціальний інститут.

19. Поняття наукової картини світу.

20. Зміна історичних типів наукової раціональності: класична, некласична, постнекласична наука.

21. Науковий реалізм У.Селлерса: буденна та наукова мова як основа побудови картини світу.

22. Особливості постнекласичної науки.

23. Техніка та технологія як предмет філософського осмислення.

24. Основні етапи розвитку техніки.

25. Інженерія як соціальний інститут та форма діяльності.

26. Сучасна інформаційна революція та її соціальні наслідки.

27. Наука в системі техногенної цивілізації.

28. Наука в інформаційному суспільстві.

29. Філософія і концептуальний апарат науки.

30. Проблема гуманізму та ціннісної орієнтації наукового знання.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Філософія як теоретична та методологічна база наукового пізнан­ня.

2. Антична наука і проблема методу пізнання.

3. Натуралістична антропологія Ф. Бекона, розробка нової мо­делі
науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні.

4. Система раціоналізму Р. Декарта.

5. Б. Паскаль про можливості та межі розуму.

6. Дж. Локк і його критика “вроджених” ідей Р. Декарта.

7. “Коперніканський переворот” І. Канта. Теоретичний і практич­ний розум.

8. В. Ф. Гегель, його діалектика, філософська система та метод.

9. Гносеологічні проблеми в історії української філософської дум­ки.

10. Позитивізм XIX ст. Вчення про науку у філософії О. Конта.

11. Еволюціонізм Г. Спенсера.

12. Індуктивізм (Д. Мілль, І. Джевонс).

13. Концепція філософії науки Е. Маха.

14. Проблеми філософії науки в неокантіанстві Марбурзької (Коген, Наторп, Кассірер) та Баденської (Віндельбанд, Ріккерт) шкіл.

15. Марксизм. Філософська концепція науки у працях К. Маркса і Ф.Енгельса.

16. Неопозитивістські концепції методології науки (Б. Рассел, М. Шлік, Л.Вітгенштейн, Р. Карнап, Ф. Франк).

17. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера.

18. Теорія наукових революцій Г. Куна.

19. Методологічні ідеї філософії структуралізму, феноменології
та герменевтики.

20. Традиційна метафізична методологія і притаманні їй критерії на­уковості.

21. Еволюція метафізичної методології.

22. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософствування.

23. Зміст та різновиди діалектики.

24. Категорії та закони діалектики. Закон взаємного переходу кіль­кості та якості. Закон єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення.

25. Філософські суперечки навколо законів діалектики та її принци­пів.

26. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах.

27. Діалектична методологія, еволюція її змісту.

28. Діалектика як логіка пізнавальної діяльності та логіка викладу отриманих результатів.

29. Функції метафізичної та діалектичної філософії щодо наукового пізнання.

30. Філософська компаративістика. Підстави, можливості та межі порівняльного аналізу.

31. Герменевтична методологія. Науковий текст, передумови його ро­зуміння.

32. Герменевтика в контексті пізнавальної і соціокультурної діяль­ності.

33. Феноменологія як філософська методологія.

34. Структуралізм як методологічна доктрина, її можливості та межі.

35. Теоретична модель наукової школи.

36. Формування особистості науковця.

37. Етика та праксеологія науки.

38. Пізнання як напрям самореалізації людини.

39. Дві концепції пізнавального процесу: пізнання як відображення і як творчість; проблема їх синтезу.

40. Форми пізнавальної діяльності. Буденне, релігійне, художнє пізнання.

41. Сутність сенсуалізму, емпіризму, раціоналізму та ірраціоналізму.

42. Філософія та методологія науки про істину та її критерії.

43. Наука як форма пізнання світу. Сутність науки. Предмет, завдан­ня і функції науки.

44. Структура і класифікація наук. Взаємодія наук як чинник їх роз­витку.

45. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки.

46. Міграція методів, засобів і концептуальних схем з однієї галузі знання в іншу.

47. Організація науки і підготовка наукових кадрів: міжнародний та вітчизняний досвід.

48. Наукова ідея як спроба нетрадиційного пояснення явищ.

49. Поняття про наукові факти та їх роль у науковому дослідженні.

50. Формування та обґрунтування наукових гіпотез. Види гіпотез.

51. Концепція як спосіб розуміння, пояснення, тлумачення основної ідеї теорії.

52. Поняття наукової теорії, її сутність та структура. Наукова теорія як найвищий рівень синтезу знання.

53. Докази як процес встановлення істинності твердження. Структу­ра наукового доказу.

54. Спростування як засіб розвитку наукового пізнання, його струк­тура.

55. Класифікаційна проблема в сучасній науці. Принципи класифі­кацій.

56. Типологія методів наукового пізнання: спеціальні та загальнонау­кові.

57. Класифікація та характеристика загальнонаукових методів.

58. Системний аналіз як загальнонауковий метод дослідження.

59. Синергетика як теорія самоорганізації і розвитку окремих ціліс­них систем.

60. Роль інформації в наукових дослідженнях.

 

 

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

для студентів-магістрантів заочної форми навчання

1. Проблема періодизації історії науки.

2. Роль філософії у науковому дослідженні.

3. Природниче та соціально-гуманітарне пізнання.

4. Критерії науковості знання. Проблема демаркації в науці.

5. Емпіричний редукціонізм Віденського гуртка, принцип верифікації.

6. К.Поппер про розвиток науки.

7. Фаллібілізм та принцип фальсифікаціонізму.

8. І.Лакатос та його методологія науково-дослідницьких програм.

9. П.Фейрабенд: методологічний анархізм, теза про неспівмірність теорій.

10. Концепція наукових революцій.

11. Методологічні особливості герменевтики.

12. Генеза науки. “Арістотелівська” та “галілеєвська” науки.

13. Поняття стандартної концепції наукового знання (факти, емпірмчні і теоретичні методи, гіпотеза, система).

14. Роль парадигми в науці: Т.Кун, його послідовники та опоненти.

15. Наука як пізнавальна діяльність.

16. Наука як система знань.

17. Наука як культурний феномен.

18. Наука як соціальний інститут.

19. Поняття наукової картини світу.

20. Зміна історичних типів наукової раціональності: класична, некласична, постнекласична наука.

21. Науковий реалізм У.Селлерса: буденна та наукова мова як основа побудови картини світу.

22. Особливості постнекласичної науки.

23. Техніка та технологія як предмет філософського осмислення.

24. Основні етапи розвитку техніки.

25. Інженерія як соціальний інститут та форма діяльності.

26. Сучасна інформаційна революція та її соціальні наслідки.

27. Наука в системі техногенної цивілізації.

28. Наука в інформаційному суспільстві.

29. Філософія і концептуальний апарат науки.

30. Проблема гуманізму та ціннісної орієнтації наукового знання.

Вимоги до написання контрольної роботи:

1. Обрати за останньою цифрою залікової книжки два питання (наприклад: номер залікової книжки закінчується на цифру 35, отже, можна обрати питання за номером 5 та 15 або 15 та 25, 5 та 25) на вибір студента.

2. До кожного питання треба скласти план (вступ, 3-4 пункти та висновки).

3. В кінці роботи треба вказати список літератури, що була використана при написанні (не менше 5-ти джерел)

Рейтингова система оцінювання знань студентів

№ модуля	Заняття	Вид роботи, що оцінюється	Форма оцінювання	Мінімальна сума балів	Максимальна сума балів
		Робота студента на лекції,	конспектування
М/01	І заняття ІІ заняття ІІІ заняття ІV заняття	Семінар №1 Семінар №2 Семінар №3 Семінар №4 Самостійне виконання модульної роботи	Реферат Виступ доповнення тестування
Всього
		Робота студента на лекції,	конспектування
М/02	І заняття ІІ заняття ІІІ заняття     IV заняття	Семінар №1 Семінар №2 Семінар №3     Самостійне виконання модульної роботи	Реферат Виступ доповнення тестування підготовка словника
Всього

 

Шкала оцінювання ЕСТS

 

Оцінка ЕСТS	Визначення	Оцінка в балах	Традиційна оцінка
А	Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок.	96-100	Відмінно
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками.	86-95
С	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок.	71-85	Добре
D	Задовільно – непогано, але з незначною кількістю недоліків.	60-70	Задовільно
E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії.
FX	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим як досягти мінімального критерію.	50-59	Незадовільно
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота.	менше 50

 

 

Оцінки студентів виставляються так:

 

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90-100
ВС	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

 

Рейтингова оцінка знань студентів

 

Форма контролю	І семестр
Контроль протягом семестру (разів)	Максимальна оцінка кожної одиниці контролю, іспит
І.Постійна робота 1.Ведення конспектів. 2.Активність роботи на заняттях 2.1.реферат 2.2.виступ з теми семінару 2.3.доповнення, участь у дискусіях
ІІ.Регулярна робота 1.тестування
ІІІ.Самостійна робота 1.виконання модулів
ІУ.Творча робота 1.Виступ у науковому гуртку і на конференції 2.участь в олімпіаді
Максимальна кількість балів

 

 

Рейтингова оцінка знань забезпечує:

 

мотивацію студентів до систематичної роботи впродовж семестру;

підвищенням ролі самостійної роботи та ролі індивідуального навчання;

розширення можливостей для розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення; підвищення ефективності роботи викладача.

За всі види робіт впродовж семестру (тести, опитування, контрольні роботи, реферати, тощо) студент може отримати від 0 до 100 балів.

Список рекомендованої літератури:

 

1. Алексеев П. В. Философия: Учебник для вузов. / П. В. Алексеев, А. В. Панин /— М.: ТЕИС, 1996.- 504 с.

2. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія. / В.П. Андрущенко, М.І. Михальченко /— К.: Генеза, 1996.-369с.

3. Введение в философию: Учебник для высших учебных заведений в двух частях: Ч. 1.— М.: Политиздат, 1989.- 367 с.; Ч. 2.- М.: Политиздат, 1989.- 639 с.

4. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. — К.: Наукова думка, 1996. — 286 с.

5. Тарасенко М.Ф. Історія філософії України. Підручник. / М.Ф. Тарасенко, М.Ю. Русин, І.В. Бичко та ін. / — К.: Либідь, 1994. — 416с.

6. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов./В.А. Канке./ — М.: "Логос", 1996. - 320 с.

7. Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. — Мюнхен-Львів, 1995. — 164 с.

8. Причепій Є.М. Філософія. Навчальний посібник./ Є.М. Причепій, А.М. Черній, В.Д. Гвоздецький, Л.А. Чекаль /- К.: Аграрна наука, 2000. - 504 с.

9. Бичко І. В. Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник / І. В. Бичко, Ю.В. Осичнюк, В.Г. Табачковський та ін./ — К.: Либідь, 1991. — 456 с.

10. Заїченко Г.А. Філософія: Підручник / Г.А. Заїченко та ін./ — К.: Вища школа, 1995. — 455 с.

11. Надольний І.Ф. Філософія: Навчальний посібник / І.Ф. Надольний /. — К.: Вікар, 1997. - 584 с.

12. Максюта М.Є. Вступ до філософії: Навч. посібник./ М.Є. Максюта /— К., 2000.-369с.

13. Пронський В.М. Філософія науки (Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів). / В.М.Пронський, С.М. Комунаров./ — К.: НТУУ "КПІ", 1997. — 200 с.

14. Чекаль Л.А. Філософія науки. Методичні рекомендації для студентів магістерського рівня підготовки з агробіологічних спеціальностей. /Л.А. Чекаль, А.Ю. Верменко, Н.М. Гудіна, А.Г. Кравченко — Київ: НАУ, 2003.- 31 с.

15. Верменко А.Ю. Філософія науки. Методичні рекомендації для студентів магістерського рівня підготовки з агробіологічних спеціальностей (заочна форма навчання). /А.Ю. Верменко/ — Київ: НАУ, 2004. — 30 с.

16. Мєшков В.М. Філософія науки і техніки (Конспект лекцій для аспірантів, пошукачів та магістрів)./В.М. Мєшков/- Полтава: ПНТУ, 2006. – 106 с.

17. Єріна А. М. Методологія наукових до­сліджень: Навчальний посібник. /А.М.Єріна В. Б. Захожай, Д. Л. Єрін — К.: Центр навч. літ., 2004. — 212 с.

18. Соболь П.П. Філософські проблеми наукового пізнання (Методичні вказівки)/ П.П. Соболь/ – Миколаїв: НУК, 2006. – 44 с.

19. Пілюшенко В. Л. Наукове досліджен­ня: організація, методологія, інформаційне забезпечення: Навчальний посібник/В. Л. Пілюшенко,
І. В. Шкрабак, Е. І. Словенко/ — К.: Лібра, 2004. — 344 с.

ЗМІСТ

 

Вступ 3

Склад, обсяг і терміни виконання змістовних модулів 4

Модуль І. Філософія науки як особлива галузь знання 5