Тема 1. 1. Державна політика України в галузі освіти: сучасність і перспективи

План

1. Система вищої освіти в Україні та перспективи її розвитку.
2. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Зміст і складові Болонського процесу.
3. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України. Шкала оцінювання ЕСТS для оцінки якості досягнень студента.
4. Ступенева підготовка фахівців, стисла характеристика освітньо-кваліфікаційних рівнів підготовки фахівців: «молодший бакалавр», «бакалавр», «магістр», «доктор філософії» (PhD), «доктор наук».
5. Стандарти освітньої діяльності та вищої освіти.
6. Напрями підготовки та спеціальності.

 

Література: 2-10, 12, 14, 36.

1. Система вищої освіти в Україні та перспективи її розвитку

Закон про вищу освіту був ухвалений парламентом 1 липня 2014 року.

Вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у вищому навчальному закладі (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

1. Систему вищої освіти становлять:

1) вищі навчальні заклади всіх форм власності;

2) рівні та ступені (кваліфікації) вищої освіти;

3) галузі знань і спеціальності;

4) освітні та наукові програми;

5) стандарти освітньої діяльності та стандарти вищої освіти;

6) органи, що здійснюють управління у сфері вищої освіти;

7) учасники освітнього процесу [ Розділ IV. Система вищої освіти. Стаття 11. ].

Управління у сфері вищої освіти у межах своїх повноважень здійснюється:

1) Кабінетом Міністрів України;

2) центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки;

3) галузевими державними органами, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;

4) органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади;

5) Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук;

6) засновниками вищих навчальних закладів;

7) органами громадського самоврядування у сфері вищої освіти і науки;

8) Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.

2. Кабінет Міністрів України через систему органів виконавчої влади:

1) забезпечує реалізацію державної політики у сфері вищої освіти;

2) організовує розроблення, затверджує та забезпечує виконання загальнодержавних програм розвитку сфери вищої освіти;

3) забезпечує розроблення і здійснення заходів щодо створення матеріально-технічної бази та інших умов, необхідних для розвитку вищої освіти;

4) видає у межах своїх повноважень нормативно-правові акти з питань вищої освіти;

5) безпосередньо або через уповноважений ним орган здійснює права засновника, передбачені цим та іншими законами України, стосовно вищих навчальних закладів державної форми власності;

6) створює дієві механізми реалізації передбачених цим Законом прав вищих навчальних закладів, наукових, науково-педагогічних і педагогічних працівників та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах;

7) забезпечує широку участь незалежних експертів і представників громадськості, роботодавців та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, у підготовці та прийнятті проектів нормативно-правових актів та інших рішень, що стосуються регулювання взаємодії складових системи вищої освіти та її функціонування в цілому;

8) встановлює особливі умови підготовки фахівців за пріоритетними високотехнологічними напрямами відповідно до державних цільових програм;

9) забезпечує здійснення контролю за дотриманням законодавства про вищу освіту [ Розділ IV. Управління у сфері вищої освіти. Стаття 12. ].

Основне досягнення нового закону в тому, що він привносить не просто одиничні зміни, він спрямований на зміну системи. І в цій системі важливим аспектом є перехід до європейських правил гри. Це важливий крок до прощання з так званим "совєцьким духом" в організації навчання.

В основі нового Закону України «Про вищу освіту» ідея університетської автономії, насамперед, в академічній, організаційній та фінансовій сферах.

Автономія вищого навчального закладу - самостійність, незалежність і відповідальність вищого навчального закладу у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів у межах, встановлених цим Законом;

Академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження педагогічної, науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що здійснюється на принципах свободи слова і творчості, поширення знань та інформації, проведення наукових досліджень і використання їх результатів та реалізується з урахуванням обмежень, встановлених законом.