Засоби контролю знань та критерії оцінювання

Форми контролю:

Поточний контроль:

оцінювання усних відповідей на семінарах, доповідей, рефератів, тест-контроль, виконання практикумів.

Модульний контроль:

· Модульна контрольна робота

· Виконання і захист ІНДЗ (реферат).

Підсумковий контроль – д/залік.

Розподіл балів, що присвоюються студентам

	Модуль 1	Модуль 2	ІНДЗ	Сума
53 години	37 годин
	ЗМ 1	ЗМ 2	ЗМ 3	ЗМ 4	МК	ЗМ 5	ЗМ 6	МК
Лекції, семінари, практичні. заняття
СРС
Всього

 

Пояснення до розподілу балів

№ з/п	Види робіт	Кількість балів (max)
	Доповідь на семінарському занятті	до 5
	Повідомлення (усне, письмове) за темою семінару, доповнення виступу, участь у дискусії	до 2
	Виконання практичних завдань на занятті	до 2
	Написання і захист реферату	до 5
	Виконання індивідуального науково-дослідного завдання	до 10
	Самостійна робота за змістовий модуль	до 3
	Модульна контрольна робота	до 15
	Тестування за окремою темою	до 5

Кожен студент може отримати додатково бали за:

- участь у студентській науковій конференції;

- виконання додаткових творчих завдань;

- 100% присутність на всіх заняттях.

Основні критерії оцінювання:

Основні критерії оцінювання:

“відмінно” виставляється студентам, яки виявили різнобічні системні глибокі знання програмного матеріалу, уміння бездоганно виконувати завдання, визначенні програмою навчання, продемонстрували творчі здібності.

“добре” заслуговують студенти які виявили повне знання програмного матеріалу, успішно виконують завдання, передбачені навчальною програмою, засвоїли зміст основної літератури.

“задовільно” виставляється студентам, які виявили знання основного навчального матеріалу в обсязі, необхідному для подальшого навчання і майбутньої роботи за професією, справляються з виконанням завдань, передбачених навчальною програмою, ознайомлені з літературою.

“незадовільно” отримують студенти, які виявили прогалини у знаннях основного навчально-програмового матеріалу, припустили принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань.

Питання до підсумкового контролю знань з дисципліни «Логіка»

1. Логіка як наука

2. Основні етапи розвитку формальної логіки.

3. Поняття як форма мислення.

4. Форми чуттєвого та раціонального пізнання.

5. Закон зворотнього відношення між обсягом і змістом поняття.

6. Види понять і їх характеристика.

7. Узагальнення і обмеження понять.

8. Визначення понять: явні і неявні, реальні і номінальні.

9. Правила явного визначення. Помилки, можливі при визначенні.

10. Способи, схожі з визначенням понять.

11. Види і правила поділу понять.

12. Відношення між поняттями.

13. Класифікація та її види.

14. Судження і його загальна характеристика.

15. Судження і речення.

16. Просте судження і його види.

17. Категоричні судження і їх види.

18. Об’єднана класифікація простих категоричних суджень за кількістю і якістю.

19. Розподіл термінів в категоричних судженнях.

20. Складні судження та їх види.

21. Відношення між судженнями по значенням істинності.

22. Відношення між складними судженнями.

23. “Логічний квадрат”.

24. Модальність суджень.

25. Основні закони логіки.

26. Закон тотожності.

27. Закон суперечності.

28. Закон виключеного третього.

29. Закон достатньої підстави.

30. Загальне поняття про умовивід.

31. Безпосередні умовиводи.

32. Загальна характеристика дедуктивних умовиводів.

33. Категоричний силогізм, його визначення і склад.

34. Аксіома силогізму.

35. Загальні правила категоричного силогізму.

36. Фігури і модуси категоричного силогізму.

37. Категоричний силогізм з виділяючими засновками.

38. Перетворення, обернення суджень.

39. Операція протиставлення предикату

40. Суто умовний силогізм.

41. Умовно-категоричний силогізм, його модуси.

42. Розділово-категоричний силогізм, його модуси.

43. Умовно-розподільний силогізм.

44. Скорочений категоричний силогізм (ентимема).

45. Складні і складно-скорочені силогізми (полісилогізми, сорити, епіхейрема).

46. Поняття про індукцію.

47. Роль індукції в пізнанні.

48. Повна і неповна індукція.

49. Популярна індукція.

50. Індукція через відбір фактів.

51. Наукова індукція.

52. Методи встановлення причинних зв’язків між явищами.

53. Поняття і структура умовиводів за аналогією.

54. Аналогія та її види.

55. Аналогія закону і права.

56. Поняття доведення. Пряме і непряме доведення.

57. Побудова доведення.

58. Види доведення.

59. Правила доведення і спростування. Помилки, які виникають при їх порушенні.

60. Поняття про софізми і логічні парадокси.

61. Поняття спростування.

62. Аргументація і дискусія.

63. Поняття гіпотези і її структура.

64. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

65. Види гіпотез.

66. Підтвердження гіпотези.

67. Спростування гіпотез.

68.Версія та її роль в юридичній практиці.

69.Значення вивчення логіки для майбутніх юристів.

70.Основні функції логіки.

Плани проведення семінарських занять з кожного