Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Етапи логічного запам’ятовування

Поиск

 
 

 


Процеси пам’яті

 
 


Висновки

Пам’ять – це процес запам’ятовування, збереження та відтворення індивідом власного досвіду. Механізми запам’ятовування пояснюють психологічні, фізіологічні, біохімічні та хімічні теорії. Умовно виділяються такі види пам’яті, як моторна, емоційна, образна, словесно-логічна, мимовільна, довільна, оперативна, довгочасна, короткочасна, проміжна. Процесами пам’яті є запам’ятовування, збереження, відтворення (упізнавання, спогади), забування.

Список рекомендованої літератури

1. Бондарчук О. І., Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки. Курс лекцій. – К., 1999.

2. Дубравська Д. М. Основи психології: Навчальний посібник. – Львів, 2001.

3. Лозниця В. С. Психологія і педагогіка. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К., 2001.

4. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К, 2000.

5. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. – К., 2000.

6. Немов Р. С. Психология. Учебное пособие для студентов высш. пед. учебн. завед. В 3-х кн., кн. 1. – М., 2000.

7. Палеха Ю. І., Герасимчук В. І., Шиян О. М. Основи психології та педагогіки. Навчально-методичний посібник. – К., 2002.

8. Петровский А. В. Введение в психологию. – М., 1995.

9. Психологія: Підручник /За ред. Ю. Л. Трофімова. – К., 2000.

10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., 2000 (Серия «Мастера психологии»)

 

Завдання для індивідуальних занять та самостійної роботи студентів

Підготуйтесь до співбесіди за темами:

1. Кібернетика та моделювання пам’яті.

2. Фізіологічні та фізичні теорії пам’яті.

3. Біохімічна та хімічна теорії пам’яті.

4. Психологічні теорії пам’яті.

5. Пам’ять і мислення.

6. Умови міцного запам’ятовування.

7. Забування та боротьба з ним.

8. Розвиток пам’яті дитини, учня, юнака, дорослої людини.

9. Особливості емоційної пам’яті людини.

10. Порушення емоційної пам’яті людини.

11. Засоби управління та тренування пам’яті.

12. Проміжна пам’ять та механізми сну.

Поміркуйте!

1. Поясніть вислів: «Пам’ять – це дорога з минулого в майбутнє».

2. Чим довільне запам’ятовування відрізняється від мимовільного?

3. Які причини індивідуальних відмінностей у пам’яті людей?

4. Чому початок і кінець розмови запам’ятовуються краще, ніж її середина.

Ключові поняття теми

Пам’ять, запам’ятовування, збереження, відтворення, впізнання, спогади, забування, моторна пам’ять, емоційна пам’ять, образна пам’ять, словесно-логічна пам’ять, мимовільна пам’ять, довільна пам’ять, оперативна пам’ять, короткочасна пам’ять, проміжна пам’ять, смислова пам’ять, механічна пам’ять.

Тема 9

КОГНІТИВНІ ПРОЦЕСИ. Мислення. Уява

 

План

 

1. Поняття про мислення.

2. Види мислення.

3. Мислення та розв’язання задач.

4. Уява: поняття, види, форми.

5. Розвиток мислення та уяви.

6. Мислення і мовлення.

Поняття про мислення

Аналіз Синтез Порівняння Абстрагування Узагальнення
Мислення – це специфічний та інтелектуальний процес опосередкованого та узагальненого пізнання (відображення) людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках та відношеннях.

Зміст мислення

         
 
   
 
   
 
   
 
   
 


Поняття – це форма мислення, що відображає істотні властивості, зв’язки і відносини предметів і явищ.

Судження – найпростіший акт мислення, що відображає зв’язки предметів і явищ або певних ознак.

Умовивід – це важлива форма опосередкованого пізнання реальної дійсності, утворення з декількох суджень нового судження, певного висновку.

Аналіз – це розчленування в думці предмета, явища або поняття і вирізнення окремих його частин, ознак або властивостей.

Синтез – це процес практичного або мисленнєвого з’єднання в одне ціле окремих елементів, частин, ознак предмета, явища.

Порівняння – встановлення схожості, подібності й відмінності, несхожості між предметами, об’єктами або явищами дійсності.

Абстрагування – відволікання від несуттєвих ознак об’єкта і виділення лише суттєвих особливостей групи предметів або явищ.

Індукція – процес переходу від одиничних фактів, часткових тверджень і суджень до все більш і більш загальних судженнь.

Дедукція – процес переходу від судження, що висловлює якесь загальне положення, до судження, що висловлює якесь часткове положення або поодинокий випадок.

Аналогія – умовивід, що ґрунтується на схожості деяких ознак певних та інших об’єктів.

Види мислення

Виділяють три види мислення за його формою: наочно-дійове (практично-дійове), наочно-образне (образне) та словесно-логічне (або поняттєве, вербальне, дискурсивне, теоретичне).

Наочно-дійове мислення – мисленнєва задача розв’язується у процесі діяльності. Саме з цього виду почався розвиток мислення в людини (коли розумова діяльність ще не відокремилася від предметно-практичної). З цього ж виду починається розвиток мислення в дитини.

Наочно-образне мислення виникає, коли дитина нагромаджує досвід практичних дій, її мислення відбувається за допомогою образів. Замість того, щоб здійснювати реальні спроби, вона виконує їх розумово, уявляючи собі можливості дії й результати (процес інтеріоризації). Дуже важливим у цьому процесі є виникнення в мисленні дитини так званої знакової функції – розуміння того, що певні речі та дії можуть використовуватися для визначення інших, служити їхніми замінниками.

Наочно-образне мислення в дошкільників та молодших школярів ще безпосереднє і тісно пов’язане з їхнім сприйманням. Вони ще не можуть абстрагуватися від найбільш явних ознак предмета. Мислення, що протікає у формі наочних образів, не дає можливості дитині зробити правильні висновки й узагальнення. Образне мислення дорослої людини співіснує з наочно-дійовим і вербальним та має досить важливе навантаження в системі інтелекту.

Образ є значно багатшим, аніж сконцентроване в понятті логізоване пізнання. Образ насичений почуттями, емоціями (через це таким важливим є зв’язок образу з пам’яттю). Образ у мистецтві, художній творчості – це джерело думки, аналізу, розуміння. Образне мислення відображає суттєві зв’язки дійсності досить специфічно – через зміну образів, тобто через перетворення уявлень.

Словесно-логічне мислення – це основний і, як правило, найрозвинений тип мислення в дорослої людини. Це мислення, що втілюється в поняттях, логічних конструкціях (судженнях, умовиводах) і характеризується застосуванням мовних засобів.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-17; просмотров: 452; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.129.216.248 (0.006 с.)