Основні етапи науково-практичних психологічних досліджень

Метод спостереження полягає в тому, що експериментатор збирає інформацію, не втручаючись у процес. Для наукового спостереження характерні переходи від опису фактів до пояснення їхньої суті. Наукове спостереження має відповідати певним вимогам:

	Бути цілеспрямованим, а не випадковим
	Здійснюватися планомірно й систематично
	Бути забезпеченим достатньою інформацією
	Точно фіксувати результати спостереження

Метод самоспостереження виступає як засіб вивчення, аналізу та синтезувласних вчинків і дій, порівняння своїх думок з думками інших людей. У процесі самоспостереження людина спирається на рефлексію, тобто на розмірковування та переживання щодо власних психічних станів і якостей особистості.

Експеримент є одним з основних методів психології. Особливість його полягає в тому, що дослідник сам створює умови, за яких досліджуване явище виявляється неодмінно й закономірно.

Лабораторний експеримент здійснюється із застосуванням спеціально розроблених експериментальних матеріалів. Часто скеровується на вивчення цілісної діяльності людини.

Природний експеримент зберігаєзміст звичайної діяльності людини, але створюються умови, за яких обов’язково викликається досліджуване психічне явище.

Констатуючий експеримент – це експеримент, скерований на виявлення рівня тих чи інших особливостей психічного розвитку безпосередньо до моменту проведення дослідження.

Формуючий експеримент – це експеримент, скерований на вивчення психічного явища безпосередньо у процесі активного формування тих чи інших психічних особливостей.

 

Види експериментів

Експеримент

Природний

Лабораторний

	Констатуючий		Формуючий

Методи опитування передбачають одержання даних зі слів піддослідного. Ці методи застосовують, коли потрібно з’ясувати рівень розуміння піддослідним життєвих ситуацій, завдань, уживаних у навчанні та практичній діяльності, або коли потрібна інформація про інтереси, погляди, потреби, почуття, мотиви діяльності людини.

Опитування може бути усним та письмовим.

Запитання, що використовуються в опитуванні, можуть бути закритого та відкритого типів.

Закриті запитання передбачають, що піддослідний має обрати одну відповідь із двох (альтернативні завдання) або декількох (завдання множинного вибору), що запропоновані.

Відкриті запитання передбачають, що піддослідний самостійно формулює відповідь, параметри якої майже не регламентуються.

Опитувальники та анкети дають змогу зібрати письмовий фактичний матеріал, що стосується характеру, змісту та спрямованості думок, оцінок, настроїв людини. Анкети відрізняються від опитувальників тим, що передбачають використовування деяких біографічних фактів.

Бесіда – це цілеспрямована розмова з піддослідним з метою з’ясування уявлення або розуміння ним явищ природи та суспільства, наукових питань, переконань, причин та наслідків тощо.

Інтерв’ю розглядається як один із варіантів бесіди, який виявляє думки, погляди, факти з життя піддослідного, його ставлення до політичних ситуацій, соціальних явищ тощо.

Тест – це стандартизоване випробування, яке передбачає використання запитань чи завдань закритого типу. Психологічні тести становлять собою певну систему завдань, надійність яких випробовується на певних вікових, професійних, соціальних групах, оцінюється та стандартизується за допомогою спеціального математичного (кореляційного, факторного та ін.) аналізу. Розрізняють тести для визначення інтелектуальних здібностей, рівня розумового розвитку особистості та тести успішності.

Соціометричне дослідження, бо метод вибору застосовують для з’ясування взаємин у колективі, оцінних ставлень піддослідних до інших, віддавання переваги одним членам колективу чи групи перед іншими. Соціометричну методику застосовують для вивчення групової диференціації.

Метод аналізу продуктів діяльності ґрунтується на тому, що в результатах праці людини виявляються її знання, вміння та навички, здібності, риси характеру. Продукти діяльності дають можливість побачити різноманітні психічні якості та властивості особистості, рівень її розвитку.

Проективні методи передбачають відповідь піддослідного, яка з’являється внаслідок споглядання ним нечітких, неоднозначних стимулів. Наприклад, тест Роршаха (чорнильні плями), тест Люшера (тест кольору) тощо. Оскільки суб’єкт змушений сам визначити і пояснити сутність, значення стимулів, його відповіді відображають властиві йому підсвідомі думки, почуття.

Висновки

1. Психологія як наука вивчає світ суб’єктивних явищ, процесів і станів, які усвідомлюються або не усвідомлюються людиною, а також особливості та закономірності поведінки людини. Усім важливо знати, до чого прагнуть, чого хочуть та що можуть вчинити оточуючі, як орієнтуватися в особливостях особистості, мотивах поведінки, можливостях пам’яті та мислення.

2. Виділення психології у самостійну науку відбулося в Німеччині в 70-х роках ХІХ ст., що пов’язано із відкриттям спеціальних науково-дослідницьких закладів – психологічних лабораторій та інститутів, а також із застосуванням експерименту як методу вивчення психічних явищ. У наш час психологія користується цілим арсеналом наукових методів збору інформації, до якого входять спостереження, експеримент (природний та лабораторний), бесіда, інтерв’ю, різноманітні тести, контент-аналіз, фокус-групи.

3. Головними напрямками наукової психології ХХ ст. виступають психофізіологія (І.М.Сеченов, В.М.Бехтєрев, І.П.Павлов, О.Ф.Лазурський, М.М.Ланге та ін.), психоаналіз (З.Фрейд, К.Юнг, А.Адлер, Е.Берн та ін.), біхевіоризм (Д.Уотсон, Е.Торндайк, Б.Скіннер та ін.), діяльнісний підхід (С.Л.Рубінштейн, О.М.Леонтьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк та ін.), когнітивна психологія (Ж.Пиаже, У.Найссер, Дж.Келлі, В.П.Дружинін, О.Р.Лурія та ін.), гуманістична психологія (Г.Олпорт, К.Роджерс, А.Маслоу), культурно-історичний підхід (Л.С.Виготський, К.Горні, С.В.Лур’є та ін.), які сприяли поглибленню розуміння психічного життя людини, формуванню її поведінки, розвитку та виховання творчої особистості.

4.Знання психологічних законів та закономірностей розвитку творчої особистості дозволять покращити життєдіяльність майбутніх фахівців сфери управління, економіки та бізнесу, підвищити рівень їхніх професійних та особистісних досягнень, а також задоволеність власним життям.

Список рекомендованої літератури

1. Бондарчук О.І., Бондарчук Л. І. Основи психології та педагогіки. Курс лекцій. - К., 1999.

2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. - К., 1982.

3. Гамезо М. В., Домашенко И. А. Атлас по психологии. – М., 1996.

4. Дубравська Д. М. Основи психології: Навчальний посібник. – Львів, 2001.

5. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підручник: У 2-х ч. – Ч.1. Психологія суб’єкта діяльності. – К., 2000.

6. Колесніченко Л.А., Борисенко Л. Л. Основи психології та педагогіки. – К., 2002.

7. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К., 2001.

8. Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навчальний посібник. - К., 2000.

9. М’ясоїд П. А. Загальна психологія. - К., 2000.

10. Основи практичної психології /В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін.: Підручник. – К., 1999.

11. Основи психології: Підручник /За ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – К., 1996.

12. Палеха Ю.І., Герасимчук В.І., Шиян О.М. Основи психології та педагогіки. – К., 2002.

13. Психологія: Підручник /За ред. Ю.Л. Трофімова. – К., 2000.

14. Психология и педагогика: Учебное пособие / Под ред. А.А. Радугина. – М., 2002.

15. Психологический словарь /Под ред. В. П. Зинченко, Б. Г. Мещерякова.- М., 1996.

16. Роменець В.А. Історія психології. - К., 1978.

17. Рубинштейн С.Л. Основи общей психологии. В 2-х т. – СПб., 2000 (Серия «Мастера психологии»).

18. Статінова Н.П., Сень Г. П. Основи психології та педагогіки. – К., 2002.

16. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности: Учебник. - СПб., 1997 (Серия

«Мастера психологии»).

17. Цимбалюк І.М., Яницька О. Ю. Загальна психологія. – К., 2004.

Завдання для індивідуальних занять

та самостійної роботи студентів

Підготуйтесь до співбесіди за темами:

1. Значення психологічних знань для сучасної людини.

2. Основні проблеми та завдання психології на сучасному етапі розвитку.

3. Перші наукові уявлення про психіку у стародавньому світі (Єгипті, Китаї, Греції, Римі).

4. Стисла характеристика біхевіоризму.

5. Стисла характеристика ґештальтпсихології.

6. Стисла характеристика психоаналізу.

7. Стисла характеристика гуманістичної психології.

8. Основні досягнення сучасної психології.

9. Наукова картина психіки у вітчизняній психології.

10. Основні принципи психології.

11. Вимоги до використання психологічних методів.

12. Основні групи психологічних методів.

13. Психологія в системі наук.

14. Значення знань з психології для майбутніх економіста, менеджера та викладача економіки.

Поміркуйте!

1. Що таке психологія та яке місце вона займає у системі наук?

2. Яким чином відбувається психологічне дослідження?

3. Охарактеризуйте основні галузі психологічної науки.

4. Які наукові напрямки були провідними у психології ХХ ст.? У чому їхня специфіка?

5. На які запитання сучасного людського життя допомагає знайти відповідь психологія?

Ключові поняття теми

Психологія, предмет та метод психології, психіка, народна психологія, життєва психологія, релігійна психологія, парапсихологія, наукова психологія, душа, свідомість, поведінка, самосвідомість, особистість, принцип детермінізму, принцип відображення, принцип єдності психіки та діяльності, принцип розвитку психіки, системно-структурний принцип, метод спостереження, інтроспекція (самоспостереження), лабораторний експеримент, природний експеримент, формуючий експеримент, констатуючий експеримент, методи опитування, відкриті запитання, закриті запитання, анкета, бесіда, інтерв’ю, тест, соціометричне дослідження, аналіз продуктів діяльності, проективні методи, психофізіологія, біхевіоризм, генетична психологія, ґештальтпсихологія, когнітивна психологія, психоаналіз, гуманістична психологія, діяльнісний підхід, культурно-історичний підхід..

Тема 2