Найбільша алгебраїчна різниця ухилів, що сполучаються

Категорія лінії	Найбільша алгебраїчна різниця ухилів, що сполучаються, ‰, при корисній довжині приймально-відправних колій
Рекомендовані норми
І, ІІ
ІІІ
Максимально допустимі норми
І, ІІ
ІІІ

Таблиця 6.4

Довжина перехідних кривих, м

Радіус кругової кривої у плані, м	Категорія лінії	Радіус кругової кривої у плані, м	Категорія лінії
І, ІІ	ІІІ	І, ІІ	ІІІ

1. Кут перетинання колій у шляхопроводі 90°, 60°, 45°, 30°.

2. Колії, що перетинаються у шляхопроводі, повинні бути у плані прямими. Колії, що проходять у шляхопроводі по верху, повинні у поздовжньому профілі розташовуватись на горизонтальній площадці.

3. При проектуванні розв'язок у вузлах довжина елементів поздовжнього профілю не менше 200 м.

4. Радіус вертикальної кривої у поздовжньому профілі на лініях: I категорії – 15000 м; II і III категорій – 10000 м.

5. Вертикальні криві повинні розміщатися поза перехідними кривими, пролітними будовами шляхопроводів і стрілочними переводами. Найменша відстань від точки перелому профілю до цих елементів визначається довжиною тангенса вертикальної кривої:

де - радіус вертикальної кривої, м; - алгебраїчна різниця ухилів, ‰.

6. Параметри станцій вузла.

Сортувальна станція.

 

Довжини елементів сортувальної системи Довжина пасажирської технічної станції

Корисна довжина колій, м	L П, м	L С, м	L ПВ, м		Кількість кінцевих поїздів	L ПТС, м
					не більше 15
					16... 30
					більше 30

 

Пасажирська станція	Вантажні станції	Пост

 

Пасажирська технічна станція

 

7. При проектуванні шляхопроводних розв’язок крутизна ухилу елементів поздовжнього профілю у прямій не більше керівного.

8. При русі у кривій на підйом виконується зменшення керівного ухилу на величину . Тоді

де – керівний ухил, ‰.

– радіус кривої у плані, м.

Отримане за формулою значення слід округлити з точність до 0,1 (десятих) у меншу сторону.

9. При русі поїздів лише на спуск крутизна ухилу елементу поздовжнього профілю не більше 12‰ на лініях І категорії, 15‰ на лініях ІІ категорії, 20‰ на лініях ІІІ категорії.

10. Різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі 7,5 м при куті перетинання колій 60° і більше, 8,5 м при меншому куті.

11. Висота верхньої будови колії 0,7... 0,9 м.

12. Мінімальна робоча відмітка для насипу 0,6 м.

13. Відстані між осями колій – 1 мм.

ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНУ ТА ПРОФІЛЮ (М 1:10000) ВАРІАНТІВ ОДНІЄЇ З РОЗВ’ЯЗОК

Вихідні дані для проектування шляхопровідної розв’язки варто навести у вигляді табл. 7.1, яка у прикладі має наступний вигляд.

Таблиця 7.1

Вихідні дані

Назва показника	Характеристика
Категорія лінії	І
Радіус вертикальної кривої, м
Керівний ухил, ‰	9,2
Радіус кривої у плані, м
Довжина перехідної кривої, м
Зменшений керівний ухил, ‰	8,3	–
Висота верхньої будови колії, м	0,7
Кут перетинання колій у шляхопроводі, °
Різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі, м	8,5

Примітка: 1. Таблиця заповнюється на підставі довідкових даних розділу 6.

У прикладі ‰.

Порядок проектування шляхопроводної розв’язки
(докладні ілюстрації див. у додатку Б).

1. Перенести з генеральної схеми вузла на аркуш паперу у масштабі 1:10000 фрагмент місцевості, на якому розташовується розв’язка, що проектується. Перенести положення підходів і поста.

2. Визначити мінімальну довжину підходу верхньої колії для можливості реалізації допустимих ухилів у профілі за формулою:

, (7.1)

де – різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі, м;

– зменшений керівний ухил, ‰;

– половина мінімальної довжини елементу поздовжнього профілю.

У прикладі при м (табл. 7.1)

м.

3. Накреслити осі колій, що йдуть у шляхопроводі по низу (у прикладі колії І і ІІ), на всьому протязі від поста до крайньої точки відповідного підходу (т. А на рис. 7.1). Накреслити осі колій, що відхиляються, – біля поста.