Розміри руху пасажирських і приміських поїздів

ВИХІДНІ ДАНІ

1. Карта місцевості та підходи ліній до вузла (див. додаток до завдання).

2. Розрахункові розміри руху пасажирських і приміських поїздів (табл.1.1).

3. Розміри руху транзитних вантажних поїздів (табл. 1.2).

4. Добовий вагонообіг вузла, що підлягає переробці на сортувальній станції (табл. 1.3).

5. Серії локомотивів: пасажирських – ЧС2, вантажних – ВЛ8.

6. Керівний ухил 9,2 ‰.

7. Корисна довжина станційних колій 850 м.

8. Маса передаточних поїздів 2000 т.

9. Середня маса брутто вантажного вагона 65 т.

Таблиця 1.1

Розміри руху пасажирських і приміських поїздів

Із	На	Розрахунковий варіантний коефіцієнт 0,7.
Пасажирські	Приміські
А	Б	В	Г	К
Пасажирські	А	Х
Б		Х
В			Х
Г				Х
Приміські	К					Х

Таблиця 1.2

Розміри руху транзитних вантажних поїздів

Із	На	Розрахунковий варіантний коефіцієнт 0,6.
А	Б	В	Г
А	Х
Б		Х
В			Х
Г				Х

Таблиця 1.3

Вагонообіг вузла, що підлягає переробці на сортувальній станції

Із	На
А	Б	В	Г	Вузол К
вантажна	промислова	портова
А	Х
Б		Х
В			Х
Г				Х
Вузол К	вантажна					Розрахунковий варіантний коефіцієнт 0,92.
промислова
портова

ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ БРУТТО ВАНТАЖНОГО ПОЇЗДА, КІЛЬКОСТІ ПОЇЗДІВ І ПЕРЕДАЧ, ЯКІ РОЗФОРМОВУЮТЬСЯ ТА ФОРМУЮТЬСЯ НА СОРТУВАЛЬНІЙ СТАНЦІЇ, ОБСЯГУ ПЕРЕРОБКИ ТА ЗАГАЛЬНИХ РОЗМІРІВ РУХУ.

Маса брутто вантажного поїзда визначається за формулою:

, (2.1)

де – середня маса брутто вантажного вагона, згідно завдання т.

– кількість вагонів у складі вантажного поїзда, яка визначається за формулою:

, (2.2)

де а – відстань, яка враховує неточність встановлення состава на колії, приймається а =10 м;

– корисна довжина станційних колій, згідно завдання м;

– довжина локомотива ВЛ8, згідно табл. 2.1 м;

– довжина вагону, 15 м.

Отримане за формулою (2.2) значення слід округлити до найближчого цілого в меншу сторону.

Для приклада, що розглядається, кількість вагонів у складі поїзда

вагони. Прийнято вагони.

Тоді

т.

Таблиця 2.1

Добові розміри руху транзитних вантажних поїздів

Із	На	Всього
А	Б	В	Г
А	Х
Б		Х
В			Х
Г				Х
Всього

Далі необхідно визначити загальну кількість поїздів, що прибувають з кожного підходу та відправляються на кожний підхід. Результати розрахунків наводять у табл. 2.4. Після цього слід визначити загальну кількість поїздів, що прибувають протягом доби. У прикладі, що розглядається у методичних вказівках, вона дорівнює 79 поїздів (табл. 2.4). Також слід визначити загальну кількість поїздів, що відправляються протягом доби. Загальна кількість поїздів по прибуттю та відправленню повинна бути однаковою. Якщо ця умова не виконується, то слід перевірити розрахунки.

Загальні розміри руху на підходах до вузла визначаються на підставі табл. 2.2, 2.3, 2.4 і наводяться в табл. 2.5.

Таблиця 2.5

ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНУ ТА ПРОФІЛЮ (М 1:10000) ВАРІАНТІВ ОДНІЄЇ З РОЗВ’ЯЗОК

Вихідні дані для проектування шляхопровідної розв’язки варто навести у вигляді табл. 7.1, яка у прикладі має наступний вигляд.

Таблиця 7.1

Вихідні дані

Назва показника	Характеристика
Категорія лінії	І
Радіус вертикальної кривої, м
Керівний ухил, ‰	9,2
Радіус кривої у плані, м
Довжина перехідної кривої, м
Зменшений керівний ухил, ‰	8,3	–
Висота верхньої будови колії, м	0,7
Кут перетинання колій у шляхопроводі, °
Різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі, м	8,5

Примітка: 1. Таблиця заповнюється на підставі довідкових даних розділу 6.

У прикладі ‰.

Порядок проектування шляхопроводної розв’язки
(докладні ілюстрації див. у додатку Б).

1. Перенести з генеральної схеми вузла на аркуш паперу у масштабі 1:10000 фрагмент місцевості, на якому розташовується розв’язка, що проектується. Перенести положення підходів і поста.

2. Визначити мінімальну довжину підходу верхньої колії для можливості реалізації допустимих ухилів у профілі за формулою:

, (7.1)

де – різниця рівнів головок рейок верхньої та нижньої колій у шляхопроводі, м;

– зменшений керівний ухил, ‰;

– половина мінімальної довжини елементу поздовжнього профілю.

У прикладі при м (табл. 7.1)

м.

3. Накреслити осі колій, що йдуть у шляхопроводі по низу (у прикладі колії І і ІІ), на всьому протязі від поста до крайньої точки відповідного підходу (т. А на рис. 7.1). Накреслити осі колій, що відхиляються, – біля поста.

Капітальні вкладення

Споруди та пристрої	Одиниця вимірювання	Вартість одиниці, тис. у. г. о.	Варіант 1	Варіант 2
Обсяг робіт	Вартість, тис. у. г. о.	Обсяг робіт	Вартість, тис. у. г. о.
Земляні роботи
Відшкодування збитків, що пов’язані із заняттям орних земель
Тимчасові пристрої, знесення та відновлення споруд	км експлуатаційної довжини
Малі штучні споруди	-
Шляхопроводи
Верхня будова колії	км
Стрілочні переводи	комплект
Автоматичне блокування на лініях:
– одноколійних	км експлуатаційної довжини
– двоколійних
– триколійних
Контактна мережа на лініях:
– одноколійних	км експлуатаційної довжини
– двоколійних
– триколійних
Всього	-		-

Примітка. 1. Таблиця також може складатися лише з витрат, які відрізняються у варіантах.

ДОДАТОК А

Таблиця А.1

ДОДАТОК Б

Пункт 1, 3, 4.

 

 

Пункт 6, 7, 8.

 

 

Пункт 9, 10, 11.

 

 

Пункти 12, 13, 14.

 

 

Пункти 15, 16, 17, 18, 19.

 

 

Пункти 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27.

 

 

Пункти 28, 29, 30, 31, 32.

 

 

Пункти 33, 34, 35, 36.

 

 

 

 

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Железнодорожные станции и узлы / В. М. Акулиничев, Н. В. Правдин, В. Я. Болотный, И. Е. Савченко; Под ред. В. М. Акулиничева. Учеб. для вузов ж.-д. трансп. – М: Транспорт, 1992.

2. Инструкция по проектированию станций и узлов на железных дорогах Союза ССР (ВСН 56-78) / Минтрансстрой СССР, МПС СССР. – М.: Транспорт, 1978.

3. Болотный В. Я. Проектирование железнодорожных узлов: Учеб. пособие для вузов. – М.: Транспорт, 1989.

4. Проектирование железнодорожных станций и узлов: Справ. и метод. руководство / Под ред. А. М. Козлова и К. Г. Гусевой.– 2-е изд., перераб. и доп. – М: Транспорт, 1980.

5. Савченко И. Е., Земблинов С. В., Страковский И. И. Железнодорожные станции и узлы. Учебник для вузов ж.-д. трансп. / Под ред. В. М. Акулиничева, Н. Н. Шабалина, 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1980.

6. Железнодорожные станции и узлы (задачи, примеры, расчеты). /Под ред. проф. Правдина Н. В. – М.: Транспорт, 1984

ЗМІСТ

1. ВИХІДНІ ДАНІ. 2

2. ВИЗНАЧЕННЯ МАСИ БРУТТО ВАНТАЖНОГО ПОЇЗДА, КІЛЬКОСТІ ПОЇЗДІВ І ПЕРЕДАЧ, ЯКІ РОЗФОРМОВУЮТЬСЯ ТА ФОРМУЮТЬСЯ НА СОРТУВАЛЬНІЙ СТАНЦІЇ, ОБСЯГУ ПЕРЕРОБКИ ТА ЗАГАЛЬНИХ РОЗМІРІВ РУХУ. 2

3. ПОБУДОВА ДІАГРАМ ВАГОНО- ТА ПОЇЗДОПОТОКІВ ВУЗЛА.. 4

4. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПІДХОДІВ, КІЛЬКОСТІ ГОЛОВНИХ КОЛІЙ ТА ЗАСОБІВ СИГНАЛІЗАЦІЇ. 6

5. ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ ТА РОЗРОБКА ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ СОРТУВАЛЬНОЇ СТАНЦІЇ. ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ІНШИХ СТАНЦІЙ ВУЗЛА НА МІСЦЕВОСТІ. 6

6. РОЗРОБКА ГЕНЕРАЛЬНОЇ СХЕМИ ЗАЛІЗНИЧНОГО ВУЗЛА.. 7

7. ПРОЕКТУВАННЯ ПЛАНУ ТА ПРОФІЛЮ (М 1:10000) ВАРІАНТІВ ОДНІЄЇ З РОЗВ’ЯЗОК.. 9

8. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ З ВИЗНАЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОГО ВАРІАНТА РОЗВ’ЯЗКИ.. 12

ДОДАТОК А.. 22

ДОДАТОК Б.. 26

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК.. 35

 

ВИХІДНІ ДАНІ

1. Карта місцевості та підходи ліній до вузла (див. додаток до завдання).

2. Розрахункові розміри руху пасажирських і приміських поїздів (табл.1.1).

3. Розміри руху транзитних вантажних поїздів (табл. 1.2).

4. Добовий вагонообіг вузла, що підлягає переробці на сортувальній станції (табл. 1.3).

5. Серії локомотивів: пасажирських – ЧС2, вантажних – ВЛ8.

6. Керівний ухил 9,2 ‰.

7. Корисна довжина станційних колій 850 м.

8. Маса передаточних поїздів 2000 т.

9. Середня маса брутто вантажного вагона 65 т.

Таблиця 1.1

Розміри руху пасажирських і приміських поїздів

Із	На	Розрахунковий варіантний коефіцієнт 0,7.
Пасажирські	Приміські
А	Б	В	Г	К
Пасажирські	А	Х
Б		Х
В			Х
Г				Х
Приміські	К					Х

Таблиця 1.2