Травми та професійні захворювання. Класифікація нещасних випадків

Аналіз умов праці.

Аналіз умов праці на робочих місцях запобігає професійним захворюванням і травмам. При цьому велике значення має АНАЛІЗ ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ праці. Для нормальної життєді­яльності організму людини потрібно приблизно 3 л кисню на хвилину. Ця кількість кисню зветься кисневим рівнем.

Важливим моментом є нормальна (оптимальна) інтенсивність праці та увага.

Оптимальна інтенсивність праці - це такий стан праці, при якому не спричиняється шкода організмові людини і всебічно розвиваються її фізичні та розумові здібності.

Увага може бути:

- довільною, при цьому витрачається енергія людини;

- мимовільною, при цьому енергія людини не витрачається.

Недоліком довільної та мимовільної уваги можуть бути нещасні випадки.

АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА - його характе­ризують освітлення, повітряне середовище, шум, вібрація тощо.

АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ - під безпекою технологічних процесів розуміють гарантії безпеки персоналу при нормальному ході технологічного процесу. Зриви ходу техпроцесів і аварії при цьому несуть найбільшу небезпеку. Вирішальне зна­чення при цьому мають інструктажі та навчання персоналу.

Травми та професійні захворювання. Класифікація нещасних випадків

Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося пошкоджен­ня організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Пошкодження здоров'я людини при нещасному випадку називають травмою або каліцтвом.

Нещасні випадки поділяються на випадки невиробничого і виробничого характеру.

Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу шкідливого фактора на організм людини. При відсутності фактора зовнішнього впливу ця подія класифікується як пригода (випадок).

Професійне захворювання - це поступове погіршення здоров 'я людини, викликане несприятливими умовами трудового процесу.

Нещасний випадок характеризується наступними ознаками:

□ наявністю випадку;

□ короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого фактора;

□ настанням непрацездатності.

За тяжкістю наслідків травми на виробництві встановлені наступні категорії потерпілих від нещасних випадків (профзахворювань): з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 місяця; від 1 місяця до 2 місяців; від 2 місяців до 4 місяців); із стійкою втратою працездатності (без встановленням інвалідності); із стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності); з летальним наслідком.

Основні принципи класифікації, порядок розслідування і оформлення нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з працівниками та іншими особами, визначає "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21 серпня 2001р. №1094.

Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та на всіх працюючих в Україні. Дія цього Положення поширюється і на осіб, які перебували у відрядженні за кордоном, також на Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордон, Державний департамент з питань виконання покарань, МНС після погодження відповідних питань з Держнаглядохоронпраці. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами, визначається МОН.

 

Причини нещасного випадку:

Технічні:

• конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва, транспортних засобів, відсутність проектної документації, неякісне виконання буді­вельних робіт, недосконалість, невідповідність технологічного процесу вимогам безпеки;

• незадовільний технічний стан:

- виробничих об'єктів, будинків, споруд, території, засобів виробництва, транспортних засобів;

• незадовільний стан виробничого середовища.

Організаційні:

- незадовільна організація системи управління ОП, недоліки під час навчання безпечним прийомам праці, в тому числі:

- відсутність або неякісне проведення інструктажу; допуск до роботи без навчання та перевірки знань з ОП; неякісна розроб­ка інструкцій з ОП або їх відсутність; відсутність у посадових інструкціях функціональних обов'язків з ОП; порушення режи­му праці та відпочинку; відсутність медичного обстеження (проф­відбору);'невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними; виконання робіт з відключеними засоба­ми колективного захисту; залучення до роботи працівників не за спеціальністю; порушення техпроцесу; порушення вимог безпе­ки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів; пору­шення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів; порушення правил дорожнього руху; нєзастосування засобів інди­відуального і колективного захисту (за їх наявності);

• порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі:

- невиконання посадових обов'язків, вимог інструкцій з ОП. Психофізіологічні:

• алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсикологічне отруєння; низька нервово-психічна стійкість; незадовільні фізичні дані або стан здоров'я; незадовільний психологічний клімат у колективі; травмування внаслідок протиправних дій інших осіб; інші причини.

Аналіз умов праці.

Аналіз умов праці на робочих місцях запобігає професійним захворюванням і травмам. При цьому велике значення має АНАЛІЗ ГІГІЄНІЧНИХ УМОВ праці. Для нормальної життєді­яльності організму людини потрібно приблизно 3 л кисню на хвилину. Ця кількість кисню зветься кисневим рівнем.

Важливим моментом є нормальна (оптимальна) інтенсивність праці та увага.

Оптимальна інтенсивність праці - це такий стан праці, при якому не спричиняється шкода організмові людини і всебічно розвиваються її фізичні та розумові здібності.

Увага може бути:

- довільною, при цьому витрачається енергія людини;

- мимовільною, при цьому енергія людини не витрачається.

Недоліком довільної та мимовільної уваги можуть бути нещасні випадки.

АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА - його характе­ризують освітлення, повітряне середовище, шум, вібрація тощо.

АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ - під безпекою технологічних процесів розуміють гарантії безпеки персоналу при нормальному ході технологічного процесу. Зриви ходу техпроцесів і аварії при цьому несуть найбільшу небезпеку. Вирішальне зна­чення при цьому мають інструктажі та навчання персоналу.

Травми та професійні захворювання. Класифікація нещасних випадків

Якщо внаслідок виробничої небезпеки сталося пошкоджен­ня організму людини, то таку подію класифікують як нещасний випадок.

Пошкодження здоров'я людини при нещасному випадку називають травмою або каліцтвом.

Нещасні випадки поділяються на випадки невиробничого і виробничого характеру.

Травма характеризується наявністю короткочасного зовнішнього впливу шкідливого фактора на організм людини. При відсутності фактора зовнішнього впливу ця подія класифікується як пригода (випадок).

Професійне захворювання - це поступове погіршення здоров 'я людини, викликане несприятливими умовами трудового процесу.

Нещасний випадок характеризується наступними ознаками:

□ наявністю випадку;

□ короткочасним і зовнішнім впливом шкідливого фактора;

□ настанням непрацездатності.

За тяжкістю наслідків травми на виробництві встановлені наступні категорії потерпілих від нещасних випадків (профзахворювань): з тимчасовою непрацездатністю (від 1 до 10 календарних днів; від 10 календарних днів до 1 місяця; від 1 місяця до 2 місяців; від 2 місяців до 4 місяців); із стійкою втратою працездатності (без встановленням інвалідності); із стійкою втратою працездатності (із встановленням інвалідності); з летальним наслідком.

Основні принципи класифікації, порядок розслідування і оформлення нещасних випадків на виробництві, пов'язаних з працівниками та іншими особами, визначає "Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" від 21 серпня 2001р. №1094.

Дія цього Положення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та на всіх працюючих в Україні. Дія цього Положення поширюється і на осіб, які перебували у відрядженні за кордоном, також на Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордон, Державний департамент з питань виконання покарань, МНС після погодження відповідних питань з Держнаглядохоронпраці. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з учнями і студентами, визначається МОН.