Повідомлення про нещасні випадки з особами, які навчаються, їх розслідування та облік

Про нещасний випадок потерпілий або свідок повинен негай­но сповістити керівника навчального заходу, який зобов'язаний:

□ негайно надати потерпілому домедичну допомогу, доста­вити, при необхідності, до медичного закладу;

□ зберегти обстановку такою, якою вона була на момент події. Якщо нещасний випадок трапився у далекому поході (поза

територією міста, району), повідомити про нещасний випадок орган управління освітою за місцем події. Керівник навчального закладу:

□ вживає заходи щодо усунення причин нещасного випадку та не повторення подібних нещасних випадків;

□ повідомляє батькам потерпілого;

□ робить запит висновку з лікувального закладу про тяжкість ушкодження потерпілого;

□ призначає наказом комісію із розслідування нещасного випадку у складі: голова - заступник керівника навчального закладу; члени:

- представник служби охорони праці навчального закладу;

- представник профспілки або уповноважені трудового колективу.

Комісія зобов'язана:

□ протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку;

□ скласти акт за формою Н-Н у п'яти примірниках, підписати їх та направити керівнику навчального закладу.

Керівник навчального закладу протягом трьох діб затверджує акти і надсилає по одному примірнику:

□ потерпілому;

□ до підрозділу, де стався нещасний випадок;

□ до відділу служби охорони праці навчального закладу;

□ органу управління освіти, до сфери управління якого належить навчальний заклад;

□ до архіву навчального закладу, де він зберігається протягом 55 років.

Не складаються акти за формою Н-Н на ті нещасні випадки, які сталися:

□ під час скоєння крадіжок;

□ внаслідок вживання алкоголю, наркотичних або інших психотропних речовин;

□ у разі природної смерті або самогубства.

Нещасний випадок, про який керівник навчального закладу своєчасно не був повідомлений, розслідується протягом місяця з дня одержання заяви від потерпілого (або його батьків).

 

Спеціальне розслідування нещасних ви­падків, які трапилися з особами, що навчаються.

До них належать нещасні випадки:

□ групові;

□ із смертельним наслідком.

У Положенні визначені обов'язки керівника навчального закладу, наведено органи, які призначають склад комісії із розслідування нещасних випадків у залежності від кількості травмованих або загиблих.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 днів.

Голова комісії, яка проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, у п'ятиденний термін після його закінчення направляє матеріали до прокуратури.

Керівник навчального закладу у п'ятиденний термін розглядає матеріали спеціального розслідування і видає наказ про вжиття запропонованих комісією заходів та про притягнення до відповідаль­ності осіб, винних у нещасному випадку, про що письмово по­відомляє орган управління освітою.

 

1 січня 2001 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Дія Закону поширюється на всіх осіб, які перебувають у виробничих стосунках з підприємствами (організаціями) будь-якої форми власності, на фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, учнів і студентів під час отриман­ня ними професійних навичок.

Страхування від нещасного випадку виконує Фонд соціаль­ного страхування виключно за рахунок роботодавців за фактом прийняття працівника на роботу, чи вступу особи до навчального закладу.

Підставою щодо відшкодування потерпілому витрат на медич­ну допомогу, проведення медичної, професійної і соціальної реа­білітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасно­го випадку, чи акт розслідування професійного захворювання. Перелік обставин, у зв'язку з якими наступає страховий випадок, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

До соціальних послуг та виплат, які надаються Фондом належать:

□ своєчасне і в повному об'ємі відшкодування шкоди, заподіяної працівникові пошкодженням його здоров'я (або у ви­падку його, смерті). Виплати йому чи особам, які знаходилися на його утриманні можуть бути у формі:

- допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до по­новлення працездатності чи встановлення інвалідності;

- одноразової допомоги у випадку стійкої втрати професій­ної працездатності чи смерті потерпілого;

- щомісячної грошової суми у випадку часткової чи повної втрати працездатності, яка компенсує відповідну частину втра­ченого заробітку потерпілого;

- пенсії у зв'язку з інвалідністю внаслідок нещасного випад-

- грошової виплати за моральну шкоду при наявності факту нанесення цієї шкоди потерпілому;

- допомоги дитині (у випадку заподіяння шкоди зародку внаслідок травми на виробництві або професійного захворюван­ня жінки в період вагітності, у зв'язку з чим, дитина народилася інвалідом. Цей випадок прирівнюється до нещасного випадку, який трапився із застрахованим. Таку дитину рахують як застраховану до 16 років або до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років. Такій особі надається допомога Фон­дом соціального страхування від нещасних випадків);

□ організації поховання померлого, компенсації вартості пов'язаних з цим ритуальних послуг;

□ сприяння створенню умов для своєчасного надання пер­шої допомоги потерпілому у випадку травми, швидкої допомога при необхідності його госпіталізації, ранній діагностики профес­ійного захворювання;

□ організації цілеспрямованого та ефективного лікування потерпілого у власних лікувально-профілактичних закладах, та в інших на договірній основі;

□ забезпечення потерпілому повного об'єму медичної допо­моги, яка повинна включати:

- обслуговування вузько профільними лікарями;

- догляд медичних сестер вдома, у лікарні чи в іншому ліку­вально-профілактичному закладі;

- акушерський та інший догляд вдома або у лікарні під час вагітності та пологах;

- утримання у лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

- забезпечення необхідними ліками, протезами, окулярами, слуховими апаратами, засобами пересування та інше;

□ вжиття всіх необхідних заходів щодо підтримання, підви­щення та відновлення працездатності потерпілого;

□ забезпечення, відповідно до медичного заключення, дог­ляду за потерпілим вдома, а у випадку необхідності - покращен­ня житлових умов;

□ проведення навчання і перекваліфікації потерпілого;

□ організація робочих місць для інвалідів;

□ надання інвалідам одноразової грошової допомоги, допо­моги у вирішенні соціально-побутових питань за рахунок Фонду;

□ сплати за потерпілого внесків на медичне і пенсійне стра­хування;

□ залучення інвалідів до участі в громадському житті.

З метою реалізації зазначених заходів Фонд створює спеціалізо­вану медичну і патронажну та інші служби соціального страху­вання.

Дія Закону розповсюджується і на тих осіб, які отримали травми та профзахворювання раніше. При цьому не береться до уваги те, чи зареєстровано підприємство у Фонді та яка вина са­мого потерпілого в нещасному випадку.

З введенням Закону зберігаються фонди охорони праці на підприємствах. Фонд соціального страхування братиме участь у профілактиці травматизму і профзахворюваності.

За потерпілим, тимчасово переведеним за його згодою на легшу роботу, зберігається середньомісячний заробіток на термін, визначений лікарсько-консультаційною комісією (ЛКК), або до встановлення МСЕК стійкої повної (часткової) втрати професійної працездатності.

Якщо у встановлений ЛКК термін власник не запропонує потерпілому відповідної роботи, йому виплачується середньомісячний заробіток, який обчислюється за три місяці до ушкодження здоров'я.

У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають утриманці померлого, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Такими особами є:

□ діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші цього віку, з фізичними та психічними вадами; вихованці...

□ жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60

років, якщо вони не працюють;

□ інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

□ непрацездатні особи, які не знаходилися на утриманні по­мерлого, але мають на це право.

□ один із батьків або дружина (чоловік) померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює і доглядає дітей, братів, сестер або онуків померлого, які не досягли 8 років.

Неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або зобов'язаний був виплачувати аліменти, вважаються такими, що перебували на його утриманні.

Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до пошкодження здоров'я.

Сума щомісячної грошової допомоги залежить від ступеню втрати професійної працездатності, а також від середньомісячного заробітку, який одержував потерпілий до травми.

У випадку стійкої втрати працездатності одноразова страхова виплата визначається із розрахунку се

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги сім'ї загиблого повинен бути не меншим його п'ятирічного заробітку і, крім того, не меншим однорічного заробітку на кожного утриманця (включаючи дитину, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після смерті потерпілого).

Якщо ж встановлено, що пошкодження здоров'я наступило не тільки за вини власника, а і внаслідок порушення потерпі­лим вимог охорони праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено до 50 відсотків.

Моральна шкода відшкодовується у судовому порядку за заявою потерпілого про характер моральної втрати у вигляді одноразової грошової виплати.

Розмір відшкодування моральної шкоди не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, незалежно від інших будь - яких виплат.

Фонд соціального страхування фінансує витрати на медичну та соціальну допомогу (на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний та звичайний догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо).

Розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим залежно від характеру цього догляду визначається МСЕК і не може бути меншим:

□ мінімальної заробітної плати - на спеціальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);

□ половини розміру мінімальної заробітної плати - на зви­чайний догляд;

□ чверті розміру мінімальної заробітної плати - на побуто­вий догляд (прибирання кімнати, прання білизни тощо).

Потерпілому не рідше одного разу на три роки, а інвалідам 1 -ої групи щорічно безкоштовно надається путівка до санаторію. Потерпілому компенсуються витрати на проїзд до місця лікування і назад. У разі необхідності супроводу потерпілого особі, яка його супроводжує, компенсується проїзд туди і назад, а також сплачуються добові і компенсуються витрати на житло відповідно до законодавства про службові відрядження.

Компенсація витрат на придбання інвалідами спеціальних засобів пересування, запасних частин до них, а також витрат на придбання палива, ремонт і технічне обслуговування транспор­тних засобів проводиться відповідно до чинного законодавства.

У разі смерті потерпілого від нещасного випадку витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування.

 

Таблиця 1.3. Форма, призначення та кількість примірників актів про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, а також професійних захворювань і аварій

 

Форма акта	Призначення документа	Кількість примірників акта
Н-1	Акт про нещасний випадок на виробництві
Н-5	Акт розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася)
П-2	Повідомлення про наслідки нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом
П-5	Карта обліку професійного захворювання (отруєння)
Н-9	Припис (бланк повідомлення про нещасний випадок)
П-3	Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)
П-4	Акт розслідування професійного захворювання
НТ	Акт про нещасний випадок невиробничого характеру	Визначається у кожному конкретному випадку
Н-Н	Акт про нещасний випадок з учнем (вихованцем), студентом навчально-виховного закладу

 

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру відшкодування потерпілому втраченого заробітку визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи.

Суми відшкодування шкоди виплачуються:

· потерпілому - з дня встановлення стійкої втрати професій­ної працездатності;

· особам, які мають право на відшкодування збитків у разі втрати годувальника - з дня його смерті, але не раніше, ніж з дня настання права на це відшкодування збитків.

Одноразова допомога виплачується потерпілому у місячний термін з дня визначення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, а у разі смерті потерпілого - з дня його смерті особам, які мають на це право.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відказати у послугах застрахованому, якщо нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, або мали місце:

□ навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов страхового випадку;

□ надання працедавцем чи потерпілим свідомо неправдивих відомостей Фонду стосовно страхового випадку;

□ здійснення застрахованим навмисного злочину, який призвів до виникнення страхового випадку.

Закон визначає обов'язки застрахованого:

□ знати та виконувати вимоги охорони праці, положення колективного та трудового договору;

□ у разі виникнення нещасного випадку чи професійного захворювання:

- лікуватися тільки в лікувально-профілактичних закладах та медичних працівників, з якими Фонд має угоду;

- дотримуватись правил поведінки та режиму лікування;

- не уникати від професійної реабілітації;

- своєчасно інформувати Фонд про зміни в складі сім'ї, працевлаштування, від'їзд за кордон та ін..

Спори про суму страхових внесків, а також про розмір шко­ди і правах на її компенсацію, накладання штрафів і по іншим питанням вирішуються в судовому порядку.