Тема 13. Специфіка духовної культури суспільства та її структура. Поняття «масова культура» і «елітарна культура»

1.Духовна культура суспільства та її структура:

а) специфіка духовного виробництва і духовної культури

б) суспільна свідомість та її структура

2. Поняття «масова культура», «елітарна культура», «антикультура» та їх співвідношення.

 

Основні терміни

 

Духовні відносини – це відносини, в які вступають люди з приводу духовних цінностей (ідей, наукових теорій, традицій, звичаїв, релігійних вірувань, витворів мистецтва, моральних норм і т.д.).

Духовне виробництво – діяльність, яка породжує ідеї, що втілюються в життя в процесі матеріального виробництва. Це частина духовного життя суспільства, зв’язана з виробництвом духовних цінностей, які задовольняють, духовні інтереси суспільства і окремих людей.

Суспільна свідомість - сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин.

Питання і завдання для самоконтролю

 

1. Назвіть основні елементи духовного життя суспільства.

2. Прочитайте наведений нижче уривок і поясніть, у чому Е. Кассірер вбачає єдність духовної культури.

„Немає сумніву, що людську культуру утворюють різні види діяльності, які розвиваються різними шляхами, переслідуючи різні цілі. Якщо ми самі задовольняємось спогляданням результатів цих видів діяльності – міфами, релігійними ритуалами чи віруваннями, творами мистецтва, науковими теоріями, то привести їх до одного знаменника виявляється неможливим. Філософський синтез, одначе, означає щось інше. Тут ми бачимо не єдність наслідків, а єдність дій, не єдність продуктів, а єдність творчого процесу.”

Е. Кассірер

3. Чи сприяє розвитку суспільства і особи масова культура?

Література

Основна:

ВВЕДЕНИЕ в философию: Учебное пособие для вузов. / авт кол. Фролов И.Т и др. – М.: Республика, 2004.– С.491--495.

ГУРЕВИЧ П.С. Основы философии: Учебник. – М.: Гардарики, 2000. – С. 346-412.

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК.- К.:Абрис,2002.- Статті: «Масова культура», «Символ», «Еліта», «Суспільне буття і Суспільна свідомість».

ФІЛОСОФСЬКИЙ СЛОВНИК СОЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ –під ред. Андрущенко В.П.- К- Х.: Корвін, 2002 – «Духовна культура», «Масова культура», «Масова свідомість».

КАНКЕ В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 2002. – С. 226-240.

СПИРКИН А.Г. Философия. Учебник. – М.: Гардарики,2003- С.637-701.

ФІЛОСОФІЯ: Підручник /І.В. Бичко, І.В. Бойченко, ін. - К.,Либідь, 1993 – С. 528-542.

ФІЛОСОФІЯ. Підручник. За ред. Надольного І.Ф. -К.: Вікар, 2001. - С. 367-385.

ФІЛОСОФІЯ: Підручник для студентів вищих навчальних закладів /Кремень В.Г. Горлач М.І.-Харків, Прапор, 2004 - С.629-659.

 

Додаткова:

КЕМПБЕЛЛ Дж. Свобода и сообщество.\\Вопр. филос.,1992,№12.

KPЫМCKИЙ C.Б. Koнтуpы дуxoвнocти: нoвыe кoнтeкcты идeнтификaции//Boпp. филoc., 1992, №12.

ХЕЙЗИНГА Й. Homo Ludens.\Человек играющий/ -М.: Прогресс-Академия, 1992.-464 с.

ШАПОВАЛОВ В.Ф. Основы философии. От классики к современности, изд. 2-е, доп.: Учеб. пособие для вузов. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2000. – С. 457-488.

 

Першоджерела:

ПЛАТОН. Государство // Платон. Филеб, Государство, Тимей, Критий.- М.: Мысль, 1999.- С. 188-191.

СУМЕРКИ богов. М.: Изд. политич. литературы.- 1989.- С.95-97,104.

ФІЛОСОФІЯ. ХРЕСТОМАТІЯ: Навч. посіб. // За ред. Дротянко Л.Г., Матюхіної О.А., Онопрієнка В.І. – К.: Вид-во Національного авіаційного університету, 2009. – С.169 -180.

ХАЙЕК Ф.А. Дорога к рабству.\\ Вопр. философии,1990,№11-12.

 

 

Тема 14. ПОЛІТИЧНА СФЕРА СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА.

 

1. Політика та політична система суспільства. Структура політики.

2. Держава як основний політичний інститут.

3. Правова держава та громадянське суспільство.

Основні терміни

Політика – це сфера діяльності, пов’язана з відношеннямиміж різноманітними соціальними спільнотами, в центрі яких стоїть проблема завоювання, утримання і використання державної влади.

Політична система суспільства – це система державних і недержавних соціальних інститутів, які здійснюють певні політичні функції.

Громадське суспільство – це суспільство в якому узгоджуються приватні та загальні інтереси.

Держава – це у відповідний спосіб організована суспільна структура, здатна здійснювати найвищий контроль над деякими аспектами поведінки людей на певній території з метою підтримувати лад у даному суспільстві.

 

Питання та завдання для самоконтролю

1. Простежте становлення поняття «політика», розкрийте його зміст та визначте основні складові політичної системи суспільства.

2. Як, на Вашу думку, виконуються основні функції політики на практиці в Україні?

3. Як співвідноситься зміст понять «суспільство» і «держава»?

4. Охарактеризуйте основні підходи до вирішення питання про природу держави. Розкрийте основні ознаки держави.

5. Як Ви розумієте зміст поняття «правова держава»?

6. Що є основою громадянського суспільства? Які умови треба створити у країніі, щоб особистість почувалася самореалізованою?

 

Література

Основна:

АНДРУЩЕНКО В., МИХАЛЬЧЕНКО М. Сучасна соціальна філософія. – К.: Ґенеза, 1996. – 368 с.

ВВЕДЕНИЕ В ФИЛОСОФИЮ: Учебник для вузов. В 2 ч. / Фролов И.Т., Арб-Оглы Э.А., Арефьева Г.С. и др. – М.: Политиздат, 2004. – Ч.2 – С. 485-497.

КАНКЕ В.А. Философия. Исторический и систематичексий курс: Учебник для вузов. – М., 2002. – С. 226-240.

ФІЛОСОФІЯ: Підручник / И.В.Бичко, І.В.Бойченко, ін. – К., 2001. – С.193-228.

ФІЛОСОФІЯ: Посібник для студентів вищих навчальних закладів // Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. – К.: Академія, 2001. – С.364-419.

Додаткова:

БЕРДЯЕВ Н.А. Смысл истории. – М.: Изд-во «Мысль», 1990. – 176 с.

ФИЛОСОФСЬКИЙ енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. / Статті: «держава», «політика» «громадянське суспільство».

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ. – К.: Основи, 2003. – Статті: «політика», «право на владу».

ПОЛИТИКА // Новая философская энциклопедия. Т.3. – М.: Мысль, 2001. – С. 268-275.

ПРАВОВОЕ ГОСУДАРСТВО // там же. – С.311-312

ПОППЕР К. Відкрите суспільство та його вороги. Т. 2. Спалах пророцтва: Гегель, Маркс та послідовники. Пер. з англ. О. Буценко. – К.: Основи, 1994. – 494 с.

ТОЙНБІ А. Дослідження історії. Том 2. / Пер з англ. В.Митрофанова, П.Таращука. – К.: Основи, 1995. – 406 с.

ЯСПЕРС К. Смисл и назначение истории. Пер. с нем. 2-е изд. – М.: Республика, 1994. – 527 с.

 

Першоджерела:

АРИСТОТЕЛЬ. Политика // Аристотель. Сочинения: В 4-х т. Т.4 – М.: Мысль, 1983.

МАРКС К. К критике политической экономии // Маркс К. Энгельс Ф. Соч. – Т.13. – С. 6-9.

МИР ФИЛОСОФИИ. Книга для чтения. В 2-х т. – М., 1991., Т.2 – С. 413-419.

ПЛАТОН. Государство // Платон. Филеб, Государство, Тимей, Критий. – М.: Мысль, 1999. – С. 188-191.

ЭНГЕЛЬС Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. Т. 20.

ФІЛОСОФІЯ. ХРЕСТОМАТІЯ: Навч. посіб. // За ред. Дротянко Л.Г., Матюхіної О.А., Онопрієнка В.І. – К.: Вид-во Національного авіаційного університету, 2009. – С.181 - 194.