Лист Б. Хмельницького до султана Мухамеда про дружбу

(1655, кінець листопада – початок грудня)

 

Наймогутніший і найясніший турецький султане, якого бояться всі держави, наш ласкавий і великий господарю, з великою пошаною схиляємося до землі перед світлим троном твоїм і молимо за тебе милостивого господа бога як вірні раби твої, щоб зберігав бог життя твоє на довгі роки в доброму здоров’ї і допоміг одержати перемогу над усіма ворогами твоїми і скласти голови їх до ніг твоїх, і усі наші війська, скільки нас є, служити твоїй милості будуть, про це ми від щирого серця, з любов’ю бога молимо.

За наказом світлішої Порти приїхав до нас посол Шагін-ага і тут залишився через те, що не знайшов нас на місці; ми усіх повідомили, що польське військо вирушило проти нас, тому і ми вийшли йому назустріч. Зустрілися з ним на польській землі, а з Криму прийшли татари і шляхи усі закрили. Ось чому і Шагін-ага не міг з нами зустрітися. З другого боку на нас напали ногайці, і саме через це його милість Шагін-ага не мав змоги повернутися до нашого великого і світлого султана, щоб про ці події розповісти, бо шляхи між нами були закриті. Татари відійшли від поляків і багато скарбу захопили у польських замках; коли татарський хан повертався, ми зустрілися з ним недалеко від Львова, багато сперечалися, але закінчили клятвами. Тепер до самої смерті братами зостанемося, будемо мирно жити і у вірності поклялися навіки. Такі клятви ми принесли і перед Шагін-агою і тепер навіки братами будемо, як і раніше, і мирно будемо жити.

Шагін-ага передав нам лист від нашого могутнього султана, ми цього листа прочитали і від щирого серця молилися господу богу, щоб зберігав життя нашого великого господаря на довгі роки. Ми дуже раді були великій милості султана і знову будемо вірно служити нашому могутньому господареві. У цьому листі ми з усім військом просимо нашого великого господаря султана, якщо і милостивий султан цього бажає, нехай накаже, щоб не порушували умови, що з нами склали, і зберігали добрі відносини і ніяк їх не порушували. Усі ми віримо, що султан наш дасть такий наказ. Ми і військо наше – слуги милосердного бога, христу і божій матері поклялися вірою нашою, що від нас ні по землі, ні по Дунаю, ні по морю ні одна чайка не піде на землі нашого могутнього султана і ніякої шкоди не буде вчинено. Також до донських козаків ми писали листа, щоб вони ніякої шкоди не зробили нашому господареві, щоб ні одної чайки не посилали. Якщо вони не послухають наших наказів, то погано буде їм, ми станемо їх ворогами.

Молдавани, волохи та угорці обіцяли ніякої шкоди нам не робити, і ми від щирого серця цьому радіємо. Знову обіцяємо нашому вельможному господарю, і нехай нам вірить, що ми будемо мирно жити і від нас ніякого лиха не буде, але якщо вони не заспокояться і нам якесь лихо зроблять, ми будемо скаржитися твоїй світлішій милості, потім перед богом поклянемося, що не ми почали, і якщо вони почнуть, нехай самі на себе накличуть гнів султана.

Після цього ми з усім військом повернулися на наші землі і військо розпустили по домах. Шагін-агу тоді ще не могли відправити в дорогу і від себе послів не посилали, бо радників наших не було ще з нами.

Усім нашим старшим написали, щоб у ноги кланялися твоїй милості. Не гнівайся, що ми не могли усі зібратись, щоб вислати послів, ніякого злого наміру з нашого боку немає, ми твої вірні слуги і нашу провину пробач, а накази, що нам писав, ми, як вірні слуги, виконаємо, його милість Гасан-ага є вірний слуга твоєї милості, і він заслуговує твоїх нагород. З ним ми мали нараду, вислухай його і довірся йому. Коли зберуться наші старші і скличемо нараду, тоді вишлемо посла.

Могутній і вельможний султане, не забувай нас, слуг своїх і прихильників.

Хай милостивий бог зберігає здоров’я нашому господарю.

Цей лист написаний 1655 р. жовтня 24.

Вірний слуга великого султана, Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорізького.

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657) / Упорядники І. Крип’якевич та І. Бутич. – В-во АН УРСР. – К., 1961. – С. 463