Міністерство юстиції України

АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології

Актуальні проблеми запобігання злочинам

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ДО СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ, ЛАБОРАТОРНИХ) ЗАНЯТЬ

ЗАВДАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ, ПРОМІЖНОГО КОНТРОЛЮ КУРСАНТІВ, СТУДЕНТІВ, СЛУХАЧІВ

 

Для курсантів, студентів і слухачів денної та заочної форми навчання

Спеціальності 081 – “Право”

Чернігів 2016

 

УДК 343.2

ББК 67.9

Актуальні проблеми запобігання злочинам. Методичні вказівки (рекомендації) до семінарських (практичних, лабораторних) занять. Завдання до самостійної роботи, проміжного контролю. Для курсантів, студентів та слухачів денної та заочної форми навчання напряму 081 – «Право».

 

 

Розробник: професор, д.ю.н., професор кафедри кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології, заслужений юрист України Т.А. Денисова

 

Схвалено на засіданні кафедри кримінального права

«» вересня 2016 р., протокол № 1

 

Методичні вказівки (рекомендації) до семінарських (практичних, лабораторних) занять дисципліни «Актуальні проблеми запобігання злочинам» складені у відповідності з вимогами провідних навчальних закладів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна.

ЗМІСТ

 

1. Опис предмета навчальної дисципліни ……………………………………… 4

2. Тематичний план курсу ………………………………......................................5

3. Вступ …………………………………………………………………………….6

4. Зміст методичних рекомендацій та запропонована література.....................8

5. Теми та плани семінарських, практичних занять, самостійної роботи.........16

6. Питання до підсумкового контролю................................................................59

7. Критерії оцінювання знань ……………………………………………………63

 

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Актуальні проблеми запобігання злочинам

(денна форма навчання)

Рівень: підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість ECTS кредитів:   Загальна кількість годин – 120   Тижневих занять: аудиторних годин - 40	Напрям 081 – Право   Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр	Вибіркова   Рік підготовки: 5   Семестр: 1   Лекцій – 16 год.   Семінарські заняття - 16 год.   Практичні заняття – 8 год.   Самостійна робота - 80 год.   Вид контролю: залік

 

Актуальні проблеми запобігання злочинам

(заочна форма навчання)

Рівень: підготовка спеціалістів	Напрям, спеціальність, Освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість ECTS кредитів:     Загальна кількість годин –   Тижневих занять: аудиторних годин - 18	Напрям 081 – Право   Освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр	Вибіркова   Рік підготовки: 6   Семестр: 1   Лекцій – 8 год.   Семінарськіі заняття - 10 год   Самостійна робота - 117 год   Вид контролю: залік

2. Тематичний план курсу

№

Найменування розділів та тем

Кількість годин по видам занять

Всього

Л.

С.

П.

С.Р.

ECTS

ІНШІ

Запобігання злочинам: історія і сучасний стан. Організація кримінологічних досліджень

Запобігання корисливій та корисливо-насильницькій злочинності

Запобігання насильницькій злочинності.

Запобігання організованій, рецидивній та професійній злочинності

Запобігання корупційній злочинності .

Всього за 2 семестр

 

 

Вступ

 

Метою навчальної дисципліни «Актуальні проблеми запобігання злочинам» є оволодіння курсантами, студентами та слухачами знаннями у відповідності із завданнями і вимогами програми курсу; формування навичок кримінологічного мислення, оцінки кримінологічних ситуацій; напрацювання вмінь складати аналіз кримінологічної обстановки в регіоні, проводити емпіричні дослідження, здійснювати планування запобіганню злочинності в Україні.

Основними завданнями навчальної дисципліни«Актуальні проблеми запобігання злочинам» є:

- вивчення показників злочинності в Україні, її детермінантів, головних напрямків кримінологічних досліджень на сучасному етапі, кримінологічні характеристики окремих видів злочинності;

- вивчення нормативно-правових актів щодо запобігання злочинності та застосування їх в практичній діяльності;

- опанування необхідною науково-методологічною базою, що забезпечує знання існуючих проблем кримінології, шляхів розв’язання спірних положень, самовдосконалення фахового рівня;

- формування досконалих навичок щодо прийняття обґрунтованих і законних рішень щодо запобігання злочинності;

- розвиток правової свідомості як передумови для опанування національного законодавства;

- формування навичок організації та самостійного проведення кримінологічних досліджень.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми курсанти, студенти та слухачі повинні:

знати:

· фактори, які обумовлюють наявність існування у суспільстві злочинності, причинно-наслідкові комплекси, які породжують окремі види, групи злочинів та конкретні злочини;

· кримінологічну характеристику злочинців;

· методику проведення кримінологічних досліджень;

· комплекс загальносуспільних заходів запобігання злочинності і набір спеціально-кримінологічних способів і заходів профілактики.

вміти:

· аналізувати рівень, структуру і динаміку злочинності в окремому регіоні;

· виявляти причини і умови, які сприяють вчиненню конкретних злочинів;

· організовувати і проводити кримінологічні дослідження на окремому об’єкті, території;

· розробляти і реалізовувати різноманітні запобіжні заходи.

Поточний контроль:

- вхідне тестування навчальної дисципліни (вхідний контроль) проводиться на першому семінарському занятті;

- опитування на семінарських заняттях;

- оцінювання підготовлених доповідей;

- вирішення конкретних життєвих ситуацій (аналіз законодавчих актів, матеріалів практики, задачі, казуси)

- проведення вхідного тестового контролю (мозкова атака), тестування з теми заняття, що базується на загальних основах кримінології (попередній кримінологічний курс), контрольного модульного опитування.

Підсумковий контроль:

- залік.

 

Авторський курс вибіркової навчальної дисципліни «Актуальні проблеми запобігання злочинам» побудований на основі навчальної дисципліни попереднього навчання - “Кримінологія”. У зв’язку з цим, необхідним є постійний навчальний та науковий зв’язок з основними питаннями вказаної дисципліни. Міждисциплінарні зв’язки: “Кримінальне право України. Загальна частина. Особлива частина”, “Кримінальне право зарубіжних країн”, “Кримінальний процес”.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Глибоке вивчення даного курсу передбачає опанування курсантами, студентами та слухачами різноманітних концепцій, дискусійних положень, а також розвиток у них навиків критично аналізувати проблемні питання та висловлювати по ним свої міркування. У зв’язку з цим підготовка до занять передбачає вивчення не тільки відповідних тем, але і додаткової літератури запропонованої в планах занять.

Глибокі знання актуальних сучасних проблем кримінології, що включає запобігання злочинам, неможливі без обов’язкового поєднання надбання певних знань на лекції з активною і наполегливою підготовкою до практичних та семінарських занять, які мають на меті:

- поглиблення і розширення знань з навчальної дисципліни;

- виявлення причин і умов, які сприяють вчиненню конкретних злочинів;

- розробляти і реалізовувати різноманітні запобіжні заходи4

- розробляти прогноз розвитку певного виду злочинності;

- створювати програми запобігання злочинам;

- аналізувати законодавчі та інші нормативно-правові акти для використання у практичній і науковій діяльності.

Для досягнення вказаних цілей під час підготовки до семінарських та практичних занять курсанти, студенти та слухачі повинні виконати запропоновані завдання, а на аудиторних заняттях під час обговорення з іншими студентами (курсантами, слухачами) та за активної участі викладача з’ясувати правильні рішення та проаналізувати аргументи, які висунуті на користь відповідного рішення.

Такі форми навчального процесу, як семінар та самостійна робота, мають свої особливості і, у зв’язку з цим вимагають спеціальних методичних пояснень.

Семінарське заняття – має на меті виявлення курсантами, студентами та слухачами знань з кримінології та актуальних проблем запобігання злочинам.

На семінарському занятті закріплюються знання, отримані під час слухання лекцій і в процесі самостійного опрацювання матеріалу (вивчення кримінологічної літератури, опрацювання статистичних даних щодо рівня та динаміки злочинності тощо). Це вид навчального заняття, коли викладач організує обговорення (дискусію) із заздалегідь визначених питань, до яких студенти готують тези виступів. Відповідь має бути повною, послідовною, чіткою.

При підготовці до семінарського заняття з певної теми курсант, студент (слухач) повинен вивчити:

· фактори, які обумовлюють наявність існування у суспільстві злочинності, причинно-наслідкові комплекси, які породжують окремі види, групи злочинів та конкретні злочини;

· кримінологічну характеристику злочинців;

· методику проведення кримінологічних досліджень;

· комплекс загальносуспільних заходів запобігання злочинності і набір спеціально-кримінологічних способів і заходів профілактики.

Практичні завдання - це набуття курсантами, студентами та слухачами навичок застосування знань щодо кримінологічної характеристики особи злочинця, визначення конкретних життєвих ситуацій, що сприяли вчиненню злочину тощо. Необхідно вміти опрацьовувати документи, що заздалегідь запропоновані викладачем або надані в ході проведення заняття.

Перш ніж приступити до розв’язання задачі, необхідно уважно її прочитати, звернувши особливу увагу на юридичну термінологію, усвідомивши всі обставини, викладені в умові. Розв’язувати задачу потрібно відповідно до точно зазначених обставин. Довільна зміна умов або допущення того, що не зазначено в тексті, не дозволяється. Під час проведення занять можна обговорити також інші варіанти задачі.

Самостійна робота – навчальна діяльність курсанта, студента та слухача спрямована на вивчення і оволодіння матеріалом навчального предмета без безпосередньої участі викладача.

Самостійна робота є дуже широким поняттям, у тлумаченні якого сформувалися різні підходи, що зумовлено відмінностями в розумінні цього явища. За своєю суттю самостійна робота є активною розумовою діяльністю слухача (курсанта, студента), пов’язаною з виконанням навчального завдання. Наявність завдання і цільової установки вважають характерними ознаками самостійної роботи. Завдання, які доводиться вирішувати слухачу (курсанту, студенту) в навчальній діяльності, стосуються таких сфер:

- засвоєння матеріалу теми, яка розглядається на лекції (робота з конспектом лекції та рекомендованою навчальною літературою);

- опрацювання фундаментальних робіт відповідно до програми навчальної дисципліни;

- розв’язування задач;

- підготовка доповідей, рефератів, фіксованих тез доповідей;

- підготовка курсових, дипломних, магістерських робіт.

Усі ці елементи навчального процесу є самостійною роботою, оскільки курсанти, студенти та слухачі здійснюють їх певною мірою індивідуально, в позаудиторний час.

Самостійна робота з виконання навчального завдання охоплює три етапи.

1. Підготовка курсанта, слухача, студента до виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи.

Теоретична готовність виявляється у інтелектуальній підготовленості, тобто у здатності застосувати свої знання для виконання завдання.

Практична готовність полягає у здатності оптимально спланувати самостійну роботу, вміло використовувати конспект лекції, підручники, посібники тощо.

Психологічна готовність передбачає передусім наявність мотивів для виконання конкретного завдання. Внутрішнє сприйняття завдання починається з актуалізації мотиву, що спонукає курсанта, студента та слухача до виконання поставленого завдання, а відповідно, до організації своєї самостійної роботи.

Успіх підготовчого етапу залежить і від організаційного, методичного, матеріально-технічного забезпечення самостійної роботи курсанта, студента та слухача (забезпеченість літературою, методичними рекомендаціями, наочними посібниками тощо).

2. Безпосереднє виконання навчального завдання. Це найважливіший і найвідповідальніший етап самостійної роботи курсанта, студента та слухача. Оскільки навчальне завдання найчастіше постає у навчально-пізнавальній формі, то в процесі його виконання беруть участь усі психічні процеси, які забезпечують пізнавальну діяльність: відчуття, сприйняття, уява, пам’ять, мислення, увага та ін. На ефективність виконання завдання впливають такі особистісні якості курсанта, студента та слухача, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність, тощо.

3. Аналіз виконаного завдання. Є завершальним етапом самостійної роботи. Під час аналізу курсант, студент та слухач оцінює (шляхом самоконтролю, іноді взаємоконтролю) якість і час виконання завдання, ефективність використаних у процесі самостійної роботи методів та засобів.

Багато курсантів, студентів та слухачів наштовхуються на труднощі під час виконання письмових домашніх завдань (підготовки рефератів, доповідей, інших контрольних заходів).

Письмову роботу виконують передусім для того, щоб викладач зміг оцінити ступінь та якість засвоєння студентом, курсантом та слухачем навчального курсу, рівень сформованості у нього вмінь і навичок використання теорії при розв’язанні практичних завдань.

На ефективність самостійної роботи курсанта, студента та слухача значною мірою впливає керівництво нею викладача, яке охоплює:

· Планування самостійної роботи курсантів, студентів та слухачів;

· Формування у курсантів, студентів та слухачів потреб і мотивів до активної самостійної роботи;

· Навчання курсантів, студентів та слухачів основам самостійної роботи;

· Контроль за виконанням курсантами, студентами та слухачами навчальних завдань.

Самостійна робота сприяє формуванню у курсантів, студентів та слухачів інтелектуальних якостей, необхідних майбутньому спеціалісту.

Під час самостійної роботи курсант, студент та слухач мають змогу краще використати свої індивідуальні здібності. Вони вивчають, конспектують літературні джерела, за потреби повторно перечитують їх окремі розділи, абзаци, звертаються до відповідних довідників та словників.

Організація та методика самостійної роботи курсантів, студентів та слухачів мають бути підпорядковані певним вимогам:

1) розвиток мотиваційної установки. Умовою будь-якої цілеспрямованої діяльності є установка – готовність до певної активності, виникнення якої безпосередньо залежить від наявності в людини потреби і від об’єктивної ситуації задоволення цієї потреби. Установка відчутно впливає на характер і результати діяльності курсантів, студентів та слухачів, сприяє підвищенню ефективності дій, активізує мислення, пам’ять. Робить сприйняття точнішим, увагу зосередженішою, спрямованівшою на об’єкт пізнання;

2) систематичність і безперервність. Тривала перерва у роботі з навальним матеріалом негативно впливає на засвоєння знань, спричиняє страту логічного зв’язку з раніше вивченим. Несистематичність самостійної роботи курсантів, студентів та слухачів унеможливлює досягнення високих результатів у навчанні. Тому курсант, студент та слухач повинен звикнути працювати над навчальним матеріалом постійно, не випускати з поля зору жодну тему (дисципліну), вміло поєднувати їх вивчення;

3) послідовність в роботі. Послідовність означає чітку упорядкованість, черговість етапів роботи. не закінчивши вивчення однієї теми, не можна братися за іншу. Розкиданість і безсистемність читання породжують поверховість знань, унеможливлюють тривале запам’ятовування прочитаного. При читанні конспекту лекцій, монографії, підручника, навчального посібника не повинно залишатися нічого нез’ясованого. Не розібравшись хоча б в одному елементі системи міркувань автора підручника або науково-практичного коментаря, курсант, студент та слухач не зможе надалі повноцінно засвоювати матеріал;

4) правильне планування самостійної роботи, раціональне використання часу. Чіткий план допоможе раціонально структурувати самостійну роботу, зосередитися на найсуттєвіших питаннях;

5) використання відповідних методів, способів і прийомів роботи. багато курсантів, студентів та слухачів працюють із книгою неправильно: читають текст і відразу занотовують, намагаючись запам’ятати прочитане. За такого підходу ігнорується найважливіший елемент самостійної роботи – глибоке осмислення матеріалу. Це призводить до того, що курсанти, студенти та слухачі засвоюють матеріал поверхово, їм складно на практиці повною мірою застосовувати теорію. У них формується звичка не думати, а запам’ятовувати, що також негативно впливає на результати навчання;

6) керівництво з боку викладачів. Основними формами керівництва самостійною роботою курсантів, студентів та слухачів є визначення програмних вимог до вивчення навчальних дисциплін; орієнтування курсантів, студентів та слухачів у переліку літератури; проведення групових та індивідуальних консультацій; організація спеціальних занять з методики вивчення наукової та навчальної літератури, прийомів конспектування; підготовка навчально-методичної літератури, рекомендацій, пам’яток тощо.