Семінар по темі 2: Запобігання корисливій та корисливо-насильницькій злочинності

4 години; практичне заняття – 2 години; самостійна робота – 16 годин.

План заняття 1:

1. Кримінологічна характеристика корисливих та корисливо-насильницьких злочинів та їх класифікація.

2. Кримінологічна характеристика економічних злочинів та їх класифікація.

3. Основні детермінанти корисливої та корисливо-насильницької злочинності.

4. Суб’єкти запобігання корисливої та корисливо-насильницької злочинності

ПЛАН ЗАНЯТТЯ 2:

1. Формування загальносоціальних заходів протидії корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

2. Спеціально-кримінологічні заходи запобігання корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

3. Індивідуальні заходи запобігання корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

Практичні завдання:

1. На території однієї з адміністративно-територіальних одиниць у 2014 році було вчинено 300 корисливих злочинів. У 2015 році цей показник становив 150 корисливих злочинів. Визначте темп абсолютного росту (зниження) злочинності за цей період. На території однієї з адміністративно-територіальних одиниць проживає 4000 жителів, з них 800 – особи, що досягли 14-річного, 500 – 16-річного, 400 – 18-річного віку. Протягом 2010 року на її території було вчинено 20 корисливих злочинів.

2. Визначить коефіцієнт злочинності на території цієї адміністративно-територіальної одиниці за зазначений період часу з розрахунку на 1000 населення.

3. Визначте, які з властивостей злочинності володіють загальними, а які особливими закономірностями:

- ріст рівня корисливої злочинності за період 2010 року по 2015 рік;

- відносна стабільність крадіжок;

- стійкі зв’язки між характером злочинів і часом та місцем їх вчинення (наведіть приклади);

- значне збільшення корисливих та корисливо-насильницьких злочинів (наведіть приклади з контент-аналізу за 2016 р.).

4. Складіть та обґрунтуйте першочергові заходи, необхідні для запобігання корисливим та корисливо-насильницьким злочинам.

 

Завдання для самостійної роботи:

Складіть прогноз зростання (зниження) корисливої та корисливо-насильницької злочинності на основі аналізу даних власного регіону.

 

Контрольні питання:

1. Е. Дюркгейм розглядав злочинність як соціальну норму. Що він мав на увазі? Оцініть коректність цього твердження для характеристики корисливої злочинності. Чи це означає, що корислива злочинність є невід’ємним суспільним явищем?

2. Визначення поняття корислива злочинність та її ознак.

3. Визначення поняття корисливо-насильницька злочинність та її ознак.

4. Визначення поняття економічна злочинність та її ознак.

5. Окреслення основних детермінант корисливої, корисливо-насильницької злочинності.

6. Суб’єкти, на яких покладається запобігання корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

7. Роль органів місцевого самоврядування у протидії корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

8. Заходи загальносоціальні та спеціально-кримінологічні у протидії корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

9. Заходи індивідуального характеру у протидії корисливій та корисливо-насильницькій злочинності.

 

Література до теми 2:

1. Конституція України
2. Білецький В. Удосконалення боротьби із злочинністю у сфері економічної діяльності // Право України. – 1997. - № 9. – С. 32-35.
3. Даньшин И.Н. Общетеоретические проблемы криминологии: монографія / И.Н. Даньшин. – Х.: Прапор, 2005. – 224 с.
4. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия / И.Н. Даньшин. – К., 1988. – 87 с.
5. Джужа О., Мозоль А. Міграційні процеси та злочинність в Україні: їх взаємозв’язок // Право України. – 1998. - № 7. – С. 39.
6. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К.: Ін Юре, 2007. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 с.
7. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К.: Ін Юре, 2007. – Кн. 2: Кримінологічна характеристика та запобігання вчиненню окремих видів злочинів. – 712 с.
8. Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. / А.П. Закалюк. – К.: Ін Юре, 2008. – Кн. 3: Практична кримінологія. – 320 с.
9. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения. – М.: Юрид лит., 1986. – 192 с.
10. Закалюк А. Про запровадження в Україні кримінологічної експертизи // Право України. – 1999. - № 7. – С. 100.
11. Іванов Ю. Особа злочинця у злочинах про посягання на автотранспортні засоби // Право України. – 1998. - № 8. – С. 93.
12. Игошев К.Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения: Учеб. пособ. – Горький: Горьк. Высш. шк. МВД СССР, 1974. – 167с.
13. Коган В.М. Социальные свойства преступности. – м.: Акад. МВД СССР, 1977. – 91с.
14. Кримінологія. Загальна частина:Навчальний посібник. – Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2015. – 658 с. (38,2 д.а.) (авт. кол.: Денисов С.Ф., Кулик С.Г., Шеремет О.С.).
15. Кримінологія. Особлива частина: Навчальний посібник. - Запоріжжя, КПУ, 2012. – 692с.

16. Криминология. Учебник для юридических вузов / Под общ. ред. д-ра юрид. наук, профессора А.И. Долговой. – М., 2014.

17. Кузнецова Н. Ф. Преступление и преступность. – М.: Изд-во МГУ, 1969. – 232 с.

18. Ли Д.А. Преступность в структуре общества. – М.: Информ.-издат. агентст. «Русский мир», 2000. – 153 с.

19. Попович В. Теоретико-методологічний рівень розробки проблеми латентності злочинів // Право України. – 1999. - № 11. – С. 106.

20. Шакун В. Нинішні проблеми боротьби із злочинністю й урбанізація // Право України. – 1997. - № 7. – С. 49-53.

21. Яницька Н. Поняття молодіжних злочинних угруповань корисливо-насильницької спрямованості // Право України. – 1998. - № 6. – С. 66.