Правові, директивні та нормативні акти України медичного постачання лікувальних закладів при надзвичайних ситуаціях

 

В основу визначення джерел фінансування медичного постачання надання екстреної медичної допомоги в умовах надзвичайної ситуації покладені положення статті З Конституції України, яка наголошує, що людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, та статті 49, що гарантує право кожного на охорону здоров'я та медичну допомогу.

Основи законодавства України про охорону здоров'я, прийняті 19.11.92р. містять статтю 37 «Подання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях», якою визначено: «Подання безплатної медичної допомоги громадянам в екстремальних ситуаціях (стихійне лихо, катастрофи, аварії, масові отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційне, бактеріологічне і хімічне забруднення тощо) покладається насамперед на спеціалізовані бригади постійної готовності служби екстреної медичної допомоги...». Очевидно, що гарантована державою безоплатна медична допомога постраждалим передбачає бюджетне фінансування всіх витрат на ці потреби.

Організація медичного постачання формувань

І закладів ДСМК

 

ДСМК України утворена на двох рівнях: державному та територіальному.

Сили і засоби державного рівня МОЗ і приймають участь в ліквідації наслідків НС, при яких можливості територіальних (Автономної Республіки Крим, областей, міст центрального підпорядкування) органів та закладів охорони здоров'я не відповідають потребам і виникає необхідність в залученні додаткових сил та засобів. Наказом МОЗ від 20.11.97р. № 334 визначені склад сил та медичних закладів державного рівня медицини катастроф. В склад державного рівня ДСМК включені за погодженням з відповідними органами виконавчої влади 571 спеціалізовані бригади ДСМК постійної готовності першої черги, і 90 спеціалізованих бригад постійної готовності другої черги. 14659 ліжок спеціалізованого ліжкофонду на базі медичних закладів міністерств, відомств та органів управління адміністративних територій.

Сили і засоби територіального рівня ДСМК підлягають відповідно МОЗ Автономної Республіки Крим, управлінням охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Головними закладами ДСМК територіального рівня в кожній адміністративній території є територіальні центри екстреної медичної допомоги, які визначені в наказі МОЗ України від 20.11.97р. № 334 «Про визначення у складі державної служби медицини катастроф медичних сил, засобів і лікувальних закладів».

До медичних сил територіального рівня відносяться бригади постійної готовності першої черги та спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги. До лікувальних закладів ДСМК територіального рівня відносяться визначені органами управління охорони здоров'я даної території лікувальні заклади системи охорони здоров’я території та відомчі лікувальні заклади, розташовані на даній території. При включенні лікувальних закладів в склад ДСМК передбачається можливість цих закладів додатково доштатного ліжкофонду розгортати визначений для них ліжкофонд при надзвичайних ситуаціях.

Формування ДСМК, їх постачання

 

До формувань ДСМК державного та територіального рівня згідно діючих документів відносять: мобільні госпіталі, загони, спеціалізовані бригади постійної готовності першої та другої черги.

А. Мобільний госпіталь

(належить до сфери управління МНС України)

Сумісний наказ МНС і МОЗ України №327/478 від 20.12.02 “Про затвердження Положення про мобільний госпіталь, який належить МНС України” (У Вінницькій області організований 29.01.2003р.). В склад госпіталю входять 14 відділень, 56 лікарів, 35 м/с, 5 ф-лаборантів, які працюють у лікарнях обласного, міського, районного підпорядкування, всього 156 чоловік. Є дублюючий їх склад. Система оповіщення через чергового диспетчера обласного центру медицини катастроф.

Забезпечення майном за табелем, який формує і надає МНС.

Структура госпіталю