Мета і завдання вивчення дисципліни

«Теорія та методика розвитку рідної мови дітей»

Головною метою вивчення курсу є формування у студентів теоретичних і методичних знань, практичних умінь щодо розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

Основні завдання вивчення дисципліни:

1. Розкрити теоретичні та методологічні засади методики розвитку мовлення дітей дошкільного віку.

2. Ознайомити студентів із завданнями й змістом розвитку мовлення дітей в ДНЗ, з передовим досвідом розвитку мовлення дітей зарубіжними та вітчизняними педагогами.

3. Озброїти майбутніх вихователів дошкільних закладів практичними уміннями та навичками розвитку рідної мови дітей раннього та дошкільного віку, залучення останніх до художньо-мовленнєвої діяльності та навчання їх елементів грамоти.

4. Сформувати у студентів діагностичні та корекційні навички у процесі розвитку мовлення дітей.

5. Удосконалити культуру мовлення майбутніх педагогів.

Опис предмета навчальної дисципліни

Кількість годин за навчальним планом ДВ-36,37

Семестр	Кредити ЕСТS	Загальна кількість годин	Аудиторних годин на тиждень	Лекції (год.)	Практичні заняття (год.)	С.р. (год.)	Інд. роб. (год.)	Кількість змістових модулів	Вид підсум.контролю
V, VI									Контр. роб. Екзамен
V									V К.р.
VI									VІ Екз.

 

Кількість годин за навчальним планом ДВ-26,27

Семестр	Кредити ЕСТS	Загальна кількість годин	Аудиторних годин на тиждень	Лекції (год.)	Практичні заняття (год.)	С.р. (год.)	Інд. роб. (год.)	Кількість змістових модулів	Вид підсум.контролю
ІV, V, VI									Контр. роб. Екзамен
ІV	1,5								ІV
V									V
VI									VІ

 

 

Структура залікового кредиту курсу

„Теорія та методика розвитку рідної мови дітей”

Для груп ДВ-26, 27, ДВ-36,37

Тема	Кількість годин, відведених на:
лекції	практичні заняття	самостійну роботу	Індив. роботу
Змістовий модуль І. Теоретико-історичні засади теорії і методики розвитку рідної мови
Тема 1. Наукові засади теорії і методики розвитку рідної мови
Тема 2. Історичний огляд становлення та розвитку теорії і методики розвитку рідної мови як науки
Тема 3. Дидактичні основи розвитку мовлення дітей дошкільного віку
Змістовий модуль ІІ. Теоретичні та методичні засади формування мовленнєвої компетентності дітей раннього та дошкільного віку
Тема 4. Теорія і методика становлення та розвитку мовлення дітей раннього віку
Тема 5. Методика формування діамонологічної та комунікативної компетенцій
Тема 6. Методика формування лексичної компетенції та ознайомлення дітей з довкіллям
Тема 7. Методика формування граматичної будови мовлення
Тема 8. Методика формування фонетичної компетенції
Змістовий модуль ІІІ. Методика організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах
Тема 9. Теоретичні засади організації художньо-мовленнєвої діяльності дітей			-	-
Тема 10. Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з різними жанрами художньої літератури
Тема 11. Організація та керівництво театрально-, образотворчо- та музично-мовленнєвою діяльністю дошкільників	-	-
Змістовий модуль ІV. Спільна робота дошкільного навчального закладу, початкової школи і сім’ї з розвитку рідної мови
Тема 12. Методика навчання елементів грамоти
Тема 13. Особливості організації роботи з розвитку мови дітей у дошкільних закладах освіти
Тема 14. Спільна робота дошкільного закладу і сім’ї з розвитку мовлення		-
Всього годин:

1.4. Перелік видів навчальної діяльності студентів

Опанування курсу «Теорія та методика розвитку рідної мови дітей» передбачає організацію роботи студентів на лекціях, практичних і лабораторних заняттях, при виконанні індивідуальної і самостійної роботи.

Лекція – важлива форма навчального процесу, яка орієнтує студентів на основні проблеми курсу, розкриває досягнення науки з питань, що розглядаються, і дає спрямування щодо подальшої самостійної роботи студентів. Лекція закладає основи вивчення та розуміння предмету, оскільки є системним викладом певної проблеми.

Практичне заняття (семінар) – форма навчального заняття, на якій обговорюються попередньо визначені питання теми у вигляді виступів, рецензій, відповідей, доповнень, аналіз ситуацій, конспектів занять, дидактичних ігор, вправ, наочного матеріалу, до яких студенти готуються на підставі опрацювання рекомендованої літератури та виконання запропонованих завдань. На практичному знятті студенти перевіряють, поглиблюють та закріплюють знання з курсу.

Самостійна робота – є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота передбачає опрацювання теоретичних питань, які не були достатньо висвітлені на лекційних заняттях, а також поглиблене вивчення літератури. Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) – вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, науково-дослідного характеру, яке спрямоване на самостійне вивчення матеріалу, систематизацію, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної дослідницької роботи. У курсі «Теорія та методика розвитку рідної мови» особлива увага приділяється виконанню творчих завдань на занятті (моделювання занять, ігор тощо).

Індивідуальне завдання виконується студентом самостійно з консультацією викладача. Захист його виконання здійснюється на індивідуальному занятті (в дні консультацій викладача).

Консультація – форма навчального заняття, на якій студент отримує від викладача відповіді на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться за встановленим кафедрою графіком, а також за усною домовленістю з викладачем.

При вивченні даного навчального курсу використовуються різні форми роботи: лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, ділові ігри, науково-практичні конференції, диспути, “круглі столи”, екскурсії до дошкільних закладів освіти, спостереження за роботою працівників дошкільної освіти, дослідження рівня розвитку всіх сторін мовлення дітей на різних вікових етапах, педагогічна практика.

 

Перелік форм контролю

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних і поза аудиторних занять (за результатами виконання індивідуальної творчих завдань і аналізу самостійної роботи).

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студентів протягом засвоєння окремого модуля (за результатами опанування теоретичного матеріалу і практичної готовності оперувати ним у заданих педагогічних ситуаціях). Форми модульного контролю – підсумковий тест, виконання контрольної роботи, участь у творчому заліку. Виконується як на занятті, так і як домашня контрольна робота. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль – підсумковий тест (або аудиторна контрольна робота). Після виконання усіх видів роботи, форм поточного й модульного контролю, студенти мають підтвердити якість знань під час підсумкового контролю, який дозволяє покращити загальну оцінку. Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів, достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. Якщо він бажає покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить йому можливість отримати вищий бал.

Шкала оцінювання

За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів. Враховуючи, що курс вивчається протягом двох семестрів, результат визначається за стобальною системою у кожному семестрі окремо.

Оцінка за шкалою ЕСТS	Шкала рейтингу для ДУЕП	Оцінка за національною (чотирибальною) шкалою
А	90-100	5 (відмінно)
В	82-89	4 (добре) - дозволяється перескладання на більш високу оцінку (А)
С	75-81	4 (добре) – перескладання на більш високу оцінку не дозволяється
D	67-74	3 (задовільно) - дозволяється перескладання на більш високу оцінку, але не вище С
Е	60-66	3 (задовільно) - перескладання на більш високу оцінку не дозволяється
FХ	35-59	2 (незадовільно) - дозволяється перескладання на більш високу оцінку, але не вище Е
Х	0-34	2 (незадовільно) – з обов'язковим повторним вивченням дисципліни

Робота на практичному занятті оцінюється за такими критеріями:

1 бал – присутність на практичному занятті, уважне і дисципліноване сприйняття відповідей студентів, спроможність продовжити чи доповнити повідомлення товариша;

2 бали – відповідь на задане викладачем запитання репродуктивна (тільки матеріал лекції), схематична, уривчаста, без прикладів та посилань на першоджерела;

3 бали – відповідь на задане викладачем запитання побудована на матеріалі лекції, логічна, послідовна, з прикладами, але без посилань на першоджерела; наведення конспектів занять, дидактичних ігор з журналів та посібників (ксерокопії);

4 бали – відповідь-виступ на задане викладачем запитання побудований на матеріалі лекції, статті у підручнику, логічний, послідовний, з прикладами та посиланнями на першоджерела; адаптація конспектів занять, наведених у посібниках та журналах, до завдань практичного заняття; підбір дидактичних ігор з додаткової літератури;

5 балів – відповідь на задане викладачем запитання побудована на матеріалі лекції, статті у підручнику, логічна, послідовна, з власними (не хрестоматійними) прикладами та посиланнями на першоджерела, які пропонуються викладачем до самостійного опрацювання, з узагальненнями; активна участь у обговоренні проблемних питань, висловлювання власної точки зору, доповнення відповідей товаришів; самостійне складання конспектів, придумування дидактичних ігор тощо.