Інженерна механіка”, 0905 “Енергетика”,

0923 “Зварювання”, 0922 “Електромеханіка”,

0804 “Комп’ютерні науки”, 1002 “Кораблі та океанотехніка”

 

Херсон 2009

 

ББК Е0*80(4УКР)я73

УДК 574.2:03(477)(07)

 

Методичні вказівки для самостійної та індивідуальної роботи студентів з дисципліни “Безпека життєдіяльності” (для напрямів підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0905 “Енергетика”,0923 “Зварювання”, 0922 “Електромеханіка”, 0804 “Комп’ютерні науки”, 1002 “Кораблі та океанотехніка”) / Укл. А.В. Додонова. – Херсон: Херсонська філія НУК, 2009. – 24 с.

Методичні вказівки призначені для студентів третього й четвертого курсів денного відділення, що навчаються за напрямами підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0905 “Енергетика”,0923 “Зварювання”, 0922 “Електромеханіка”, 1002 “Кораблі та океанотехніка”, 0804 “Комп’ютерні науки”. Вони розроблені на базі підручника для студентів вищих навчальних закладів Желібо Є.П., Зацарний В.В. “Безпека життєдіяльності” (К.: Каравела, 2007. – 288 с.).

 

Затверджено до друку методичною радою

Херсонської філії НУК

 

Рецензенти: д.т.н., проф. Щедролосєв О.В.; к.ф.-м.н., доц. Моісєенко Л.Л.

© Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Херсонська філія, 2009

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

	Вступ …………………………………………............................
	Мета і завдання дисципліни …………………………………
	Організація і розподіл навчального часу. Модулі курсу …………………………………………………...
	Розподіл навчального часу модулів за змістовими модулями ……………………………………………………….
	Зміст курсу з розрахунком годин за темами й видами занять. Тематичний план дисципліни ……………………..
	Лекційні заняття ………………………………………………
	Лабораторні заняття ………………………………………….
	Контрольні питання до модулів курсу ……………………..
	Завдання для самостійної та індивідуальної роботи студентів ………………………………………………………..
	Рекомендована література …………………………...............
	Поточний та підсумковий контроль успішності ………….

 

 

ВСТУП

 

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичної діяльності, що спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпеки, їх властивостей наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки комфортних та безпечних умов життя і діяльності людини. Науковий зміст її – теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини в системі “людина-техніка-середовище”.

У цілому БЖД суспільства забезпечується державними програмами, які містять:

– розробку та проведення природоохоронних заходів;

– систему профілактики та захисту здоров’я населення;

– заходи щодо забезпечення громадського порядку;

– заходи по захисту населення під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, природного, соціально-політичного або воєнного характеру;

– підготовку фахівців, які знають основи БЖД та вміють впроваджувати у життя заходи з захисту людей і навколишнього середовища.

Як нормативна навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” має гуманітарно-технічне спрямування і узагальнює дані відповідно науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний та методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони, інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи та засоби захисту від них.

Професійна освіта спрямована на забезпечення майбутнього фахівця знаннями, уміннями і навичками для безпечної професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операції тощо. Відомо, що знання, навички, досвід набуті в одній ситуації, можна з успіхом застосовувати в інших обставинах. Такий перенос зветься позитивним проекціюванням. Навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” дає широкі можливості для реалізації цього принципу, бо вона вирішує двоєдине завдання. З одного боку, підвищує гуманітарну складову при підготовці майбутніх фахівців технічного напрямку, а другого, – дає студентам гуманітарних напрямків освіти необхідний для подальшої діяльності мінімум технічних знань.

Підготовка студентів у рамках навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду і вироблення ідеології безпечного мислення і поведінки, і забезпечує майбутніх фахівців важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Підґрунтям цьому є запровадження ризик-орієнтованого підходу (РОП) для гарантування безпеки людини, суспільства, довкілля, розробки методів оцінки небезпеки проектованого обладнання, новітніх технологій, процесів, що відбуваються в суспільстві тощо, який повинен бути невід’ємною складовою системного підходу до пізнання особливостей системи “Л-Т-С”. Головною метою при вивченні небезпек, властивих цій системі, є визначення причинних взаємозв’язків між вихідними небезпечними подіями, що належать персоналу, устаткуванню та життєвому середовищу і приводять до її збоїв, а також пошук способів усунення шкідливих впливів шляхом удосконалення як системи в цілому, так і її складових. Вивчення дисципліни БЖД базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, що отримані студентами в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності тощо), одержаних при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти, та набутому життєвому досвіді. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філософію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дерево подій, визначити існуючі проблеми безпеки.

Безпека життєдіяльності як навчальна дисципліна не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це справа спеціальних дисциплін – охорони праці, цивільної оборони, промислової екології, комунальної гігієни тощо. Але безпека життєдіяльності забезпечує загальну освіту в галузі безпеки, що є науково-методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін з безпеки. Безпека життєдіяльності також – не засіб особистого захисту, а дисципліна, що навчає основам захисту особистості, суспільства, держави, людства. Фахівець, який досконало освоїв безпеку життєдіяльності, не завдасть шкоди іншому, він спроможний грамотно діяти в умовах небезпеки, захищаючи таким чином як своє життя та здоров’я, так і життя та здоров’я інших людей.

“Безпека життєдіяльності” є обов’язковим предметом навчання студентів і включається у навчальні плани як спеціальна й самостійна дисципліна.

 

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Мета вивчення дисципліни полягає й тому щоб забезпечити на підґрунті ризик-орієнтованого підходу відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпеки, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності фахівця уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та життєвого середовища.

Основною задачею дисципліни є надання студентам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для:

– визначення загальних закономірностей виникнення і розвитку небезпек та їхнього ідентифікування;

– урахування впливу на життя і здоров’я людини небезпечних та шкідливих факторів, та формування вмінь і навичок, необхідних в майбутній практичній діяльності щодо їх запобігання та ліквідації;

– підтримання комфортного стану життєвого середовища людини;

– розробки і реалізації заходів захисту людини та її життєвого середовища від негативних впливів;

– прогнозування та моделювання розвитку й оцінки наслідків надзвичайних ситуацій;

– прийняття рішень щодо захисту населення і виробничого персоналу від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, а також застосування сучасних засобів враження і вживання заходів стосовно ліквідації їхніх наслідків.

 

Програма курсу БЖД складається з двох модулів: 1-й – “Забезпечення здоров’я, соціальної, природної та техногенної безпеки” та 2-й – “Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій”.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

а) знати:

– характеристики життєвого середовища;

– шкідливі й небезпечні фактори життєвого середовища і наслідки їхніх негативних дій, антропогенні катастрофи, аварії, умови життєдіяльності;

– психофізіологічні аспекти безпеки життєдіяльності, поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек;

– узагальнену модель забезпечення безпеки життєдіяльності на підґрунті РОП, основні нормативні та правові акти, щодо її забезпечення в Україні;

– структуру державного управління та нагляду за безпекою життєдіяльності;

– основи якісного та кількісного аналізу рівня ризиків;

– класифікацію та характеристику типових видів НС;

– способи та засоби захисту населення від вражаючих факторів небезпечних подій;

– правила надання потерпілим першої долікарської допомоги при кризових станах;

– основи організації і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

б) вміти:

– ідентифікувати джерела і типи небезпек, шкідливі та небезпечні чинники;

– прогнозувати можливість виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників;

– визначати рівень індивідуального ризику;

– зменшувати ризик до допустимих значень;

– своєчасно визначати наявність небезпечної ситуації, її вид та резерв часу;

– визначати план індивідуальних дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження;

– реалізовувати попередньо розроблений план дій щодо попередження або зменшення можливого пошкодження;

– розробляти і оформляти вимоги до відповідних органів виконавчої влади та об’єктів господарювання щодо визначення фактичного та забезпечення допустимого рівня небезпеки та створення нешкідливих умов для життєдіяльності;

– давати оцінку екологічних та соціальних наслідків випадків та інцидентів.

 

 

в) бути ознайомленими:

– із змістом документів міжнародного права щодо захисту людей та діяльності Державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного походження.