Національний університет кораблебудування

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КОРАБЛЕБУДУВАННЯ

ІМЕНІ АДМІРАЛА МАКАРОВА

ХЕРСОНСЬКА ФІЛІЯ

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

 

З ДИСЦИПЛІНИ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

 

ДЛЯ СТУДЕНТІВ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ

Інженерна механіка”, 0905 “Енергетика”,

0923 “Зварювання”, 0922 “Електромеханіка”,

0804 “Комп’ютерні науки”, 1002 “Кораблі та океанотехніка”

 

Херсон 2009

 

ББК Е0*80(4УКР)я73

УДК 574.2:03(477)(07)

 

Методичні вказівки для самостійної та індивідуальної роботи студентів з дисципліни “Безпека життєдіяльності” (для напрямів підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0905 “Енергетика”,0923 “Зварювання”, 0922 “Електромеханіка”, 0804 “Комп’ютерні науки”, 1002 “Кораблі та океанотехніка”) / Укл. А.В. Додонова. – Херсон: Херсонська філія НУК, 2009. – 24 с.

Методичні вказівки призначені для студентів третього й четвертого курсів денного відділення, що навчаються за напрямами підготовки 0902 “Інженерна механіка”, 0905 “Енергетика”,0923 “Зварювання”, 0922 “Електромеханіка”, 1002 “Кораблі та океанотехніка”, 0804 “Комп’ютерні науки”. Вони розроблені на базі підручника для студентів вищих навчальних закладів Желібо Є.П., Зацарний В.В. “Безпека життєдіяльності” (К.: Каравела, 2007. – 288 с.).

 

Затверджено до друку методичною радою

Херсонської філії НУК

 

Рецензенти: д.т.н., проф. Щедролосєв О.В.; к.ф.-м.н., доц. Моісєенко Л.Л.

© Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Херсонська філія, 2009

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

	Вступ …………………………………………............................
	Мета і завдання дисципліни …………………………………
	Організація і розподіл навчального часу. Модулі курсу …………………………………………………...
	Розподіл навчального часу модулів за змістовими модулями ……………………………………………………….
	Зміст курсу з розрахунком годин за темами й видами занять. Тематичний план дисципліни ……………………..
	Лекційні заняття ………………………………………………
	Лабораторні заняття ………………………………………….
	Контрольні питання до модулів курсу ……………………..
	Завдання для самостійної та індивідуальної роботи студентів ………………………………………………………..
	Рекомендована література …………………………...............
	Поточний та підсумковий контроль успішності ………….

 

 

ВСТУП

 

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичної діяльності, що спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпеки, їх властивостей наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки комфортних та безпечних умов життя і діяльності людини. Науковий зміст її – теоретичні основи безпеки життєдіяльності людини в системі “людина-техніка-середовище”.

У цілому БЖД суспільства забезпечується державними програмами, які містять:

– розробку та проведення природоохоронних заходів;

– систему профілактики та захисту здоров’я населення;

– заходи щодо забезпечення громадського порядку;

– заходи по захисту населення під час загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (НС) техногенного, природного, соціально-політичного або воєнного характеру;

– підготовку фахівців, які знають основи БЖД та вміють впроваджувати у життя заходи з захисту людей і навколишнього середовища.

Як нормативна навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” має гуманітарно-технічне спрямування і узагальнює дані відповідно науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний та методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони, інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи та засоби захисту від них.

Професійна освіта спрямована на забезпечення майбутнього фахівця знаннями, уміннями і навичками для безпечної професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операції тощо. Відомо, що знання, навички, досвід набуті в одній ситуації, можна з успіхом застосовувати в інших обставинах. Такий перенос зветься позитивним проекціюванням. Навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” дає широкі можливості для реалізації цього принципу, бо вона вирішує двоєдине завдання. З одного боку, підвищує гуманітарну складову при підготовці майбутніх фахівців технічного напрямку, а другого, – дає студентам гуманітарних напрямків освіти необхідний для подальшої діяльності мінімум технічних знань.

Підготовка студентів у рамках навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду і вироблення ідеології безпечного мислення і поведінки, і забезпечує майбутніх фахівців важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Підґрунтям цьому є запровадження ризик-орієнтованого підходу (РОП) для гарантування безпеки людини, суспільства, довкілля, розробки методів оцінки небезпеки проектованого обладнання, новітніх технологій, процесів, що відбуваються в суспільстві тощо, який повинен бути невід’ємною складовою системного підходу до пізнання особливостей системи “Л-Т-С”. Головною метою при вивченні небезпек, властивих цій системі, є визначення причинних взаємозв’язків між вихідними небезпечними подіями, що належать персоналу, устаткуванню та життєвому середовищу і приводять до її збоїв, а також пошук способів усунення шкідливих впливів шляхом удосконалення як системи в цілому, так і її складових. Вивчення дисципліни БЖД базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, що отримані студентами в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності тощо), одержаних при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти, та набутому життєвому досвіді. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філософію безпеки локальних екосоціосистем, уміти будувати логічне дерево подій, визначити існуючі проблеми безпеки.

Безпека життєдіяльності як навчальна дисципліна не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це справа спеціальних дисциплін – охорони праці, цивільної оборони, промислової екології, комунальної гігієни тощо. Але безпека життєдіяльності забезпечує загальну освіту в галузі безпеки, що є науково-методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін з безпеки. Безпека життєдіяльності також – не засіб особистого захисту, а дисципліна, що навчає основам захисту особистості, суспільства, держави, людства. Фахівець, який досконало освоїв безпеку життєдіяльності, не завдасть шкоди іншому, він спроможний грамотно діяти в умовах небезпеки, захищаючи таким чином як своє життя та здоров’я, так і життя та здоров’я інших людей.

“Безпека життєдіяльності” є обов’язковим предметом навчання студентів і включається у навчальні плани як спеціальна й самостійна дисципліна.

 

 

МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Мета вивчення дисципліни полягає й тому щоб забезпечити на підґрунті ризик-орієнтованого підходу відповідні сучасним вимогам знання студентів про загальні закономірності виникнення і розвитку небезпеки, надзвичайних ситуацій, в першу чергу техногенного характеру, їх властивості, можливий вплив на життя і здоров’я людини та сформувати необхідні в майбутній практичній діяльності фахівця уміння і навички для їх запобігання і ліквідації, захисту людей та життєвого середовища.

Основною задачею дисципліни є надання студентам теоретичних знань і практичних навичок, необхідних для:

– визначення загальних закономірностей виникнення і розвитку небезпек та їхнього ідентифікування;

– урахування впливу на життя і здоров’я людини небезпечних та шкідливих факторів, та формування вмінь і навичок, необхідних в майбутній практичній діяльності щодо їх запобігання та ліквідації;

– підтримання комфортного стану життєвого середовища людини;

– розробки і реалізації заходів захисту людини та її життєвого середовища від негативних впливів;

– прогнозування та моделювання розвитку й оцінки наслідків надзвичайних ситуацій;

– прийняття рішень щодо захисту населення і виробничого персоналу від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, а також застосування сучасних засобів враження і вживання заходів стосовно ліквідації їхніх наслідків.

 

Програма курсу БЖД складається з двох модулів: 1-й – “Забезпечення здоров’я, соціальної, природної та техногенної безпеки” та 2-й – “Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій”.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

а) знати:

– характеристики життєвого середовища;

– шкідливі й небезпечні фактори життєвого середовища і наслідки їхніх негативних дій, антропогенні катастрофи, аварії, умови життєдіяльності;

– психофізіологічні аспекти безпеки життєдіяльності, поняття про людський чинник та його роль у виникненні небезпек;

– узагальнену модель забезпечення безпеки життєдіяльності на підґрунті РОП, основні нормативні та правові акти, щодо її забезпечення в Україні;

– структуру державного управління та нагляду за безпекою життєдіяльності;

– основи якісного та кількісного аналізу рівня ризиків;

– класифікацію та характеристику типових видів НС;

– способи та засоби захисту населення від вражаючих факторів небезпечних подій;

– правила надання потерпілим першої долікарської допомоги при кризових станах;

– основи організації і проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

б) вміти:

– ідентифікувати джерела і типи небезпек, шкідливі та небезпечні чинники;

– прогнозувати можливість виникнення небезпек, шкідливих та небезпечних чинників;

– визначати рівень індивідуального ризику;

– зменшувати ризик до допустимих значень;

– своєчасно визначати наявність небезпечної ситуації, її вид та резерв часу;

– визначати план індивідуальних дій з метою попередження або зменшення рівня вірогідного пошкодження;

– реалізовувати попередньо розроблений план дій щодо попередження або зменшення можливого пошкодження;

– розробляти і оформляти вимоги до відповідних органів виконавчої влади та об’єктів господарювання щодо визначення фактичного та забезпечення допустимого рівня небезпеки та створення нешкідливих умов для життєдіяльності;

– давати оцінку екологічних та соціальних наслідків випадків та інцидентів.

 

 

в) бути ознайомленими:

– із змістом документів міжнародного права щодо захисту людей та діяльності Державної системи запобігання і реагування на НС техногенного та природного походження.

 

ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ

Для студентів напрямів підготовки 0902 “Інженерна механіка”,

0905 “Енергетика”,0922 “Електромеханіка”, 0804 “Комп’ютерні науки”,

1002 “Кораблі та океанотехніка”

Модулі

Найменування змістових модулів дисципліни

Розподіл навчального часу за елементами модуля (видами занять), години

Термін виконання, тиждень

Термін контрольного заходу, тиждень

Джерела інформації

Обсяг, кредити

Сума залікових балів

Лек-ції

ЛЗ

ІРС

СРС

Модуль 1. Забезпечення здоров’я, соціальної, природної та техногенної безпеки

0,75

25-45

Тема 1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

VIIІ

[1-20]

1.1.1 Вступ. Безпека життє-діяльності – як категорія. Небезпека. Ризик – як оцінка небезпеки

-

-

І

Тема 1.2 Людина як елемент системи “людина – життєве середовище”

1.2.1 Людина як елемент системи “людина – життєве середовище”. Аналізатори, як елементи механізму сприйняття інформації

-

0,5

ІІІ

1.2.2 Основні компоненти і показники фізіології праці та критерії здоров’я людини

-

-

0,5

ІV

1.2.3 Психологічні чинники небезпеки та шляхи підвищення життєдіяльності людини

-

0,5

V

1.2.4 Вплив діяльності людини на навколишнє середовище

-

0,5

VІ

Тема 1.3 Безпека життєдіяльності в системі “людина – виробниче середовище”

1.3.1 Безпека життєдіяльності в системі “людина – виробниче середовище”

-

-

0,5

VІІ

1.3.2 Основні параметри та вплив мікроклімату на працездатність людини

-

0,5

VІІІ

Разом за 1 модулем

-

Модуль 2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

1,25

35-55

Тема 2.1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори

XVIIІ

[1-20]

2.1.1 Побутові небезпеки: джерела, наслідки, профілактика

-

ІХ

2.1.2 Надзвичайні ситуації та їхній вплив на життєдіяльність населення. Природні небезпеки. Техногенні небезпеки

ХІІ

2.1.3 Соціальні та політичні небезпеки. Небезпеки воєнного характеру. Комбіновані небезпеки. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі

-

ХІV

Тема 2.2 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій

2.2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків. Поведінка людини в надзвичайних ситуаціях. Надання першої долікарської допомоги потерпілому

ХVІ

Тема 2.3 Організація і управління безпекою життєдіяльності

2.3.1 Організація і управління безпекою життєдіяльності. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності

ХVІІІ

Разом за 2 модулем

-

-

Всього за семестр

60-100

-

-

Для студентів напряму підготовки 0923 “Зварювання”

Модулі	Найменування змістових модулів дисципліни	Розподіл навчального часу за елементами модуля (видами занять), години	Термін виконання, тиждень	Термін контрольного заходу, тиждень	Джерела інформації
Обсяг, кредити	Сума залікових балів
Лек-ції	ЛЗ	СРС
Модуль 1. Забезпечення здоров’я, соціальної, природної та техногенної безпеки
0,75	30-50	Тема 1.1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності					VIIІ	[1-20]
1.1.1 Вступ. Безпека життєдіяльності – як категорія. Небезпека. Ризик – як оцінка небезпеки		-		І
Тема 1.2 Людина як елемент системи “людина – життєве середовище”
1.2.1 Людина як елемент системи “людина – життєве середовище”. Аналізатори, як елементи механізму сприйняття інформації				ІІІ
1.2.2 Основні компоненти і показники фізіології праці та критерії здоров’я людини	-			ІV
1.2.3 Психологічні чинники небезпеки та шляхи підвищення життєдіяльності людини	-			V
1.2.4 Вплив діяльності людини на навколишнє середовище		-		VІ
Тема 1.3 Безпека життєдіяльності в системі “людина – виробниче середовище”
1.3.1 Безпека життєдіяльності в системі “людина – виробниче середовище”		-		VІІ
1.3.2 Основні параметри та вплив мікроклімату на працездатність людини	-			VІІІ
Разом за 1 модулем				-
Модуль 2. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
0,75	30-50	Тема 2.1. Джерела небезпеки життєдіяльності людини та породжені ними фактори					XVIIІ	[1-20]
2.1.1 Побутові небезпеки: джерела, наслідки, профілактика	-			ІХ
2.1.2 Надзвичайні ситуації та їхній вплив на життєдіяльність населення. Природні небезпеки. Техногенні небезпеки				ХІІ
0,75	30-50	2.1.3 Соціальні та політичні небезпеки. Небезпеки воєнного характеру. Комбіновані небезпеки. Небезпеки в сучасному урбанізованому середовищі		-		ХІV
Тема 2.2 Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій
2.2.1 Запобігання надзвичайним ситуаціям та організація дій для усунення їх негативних наслідків. Поведінка людини в надзвичайних ситуаціях. Надання першої долікарської допомоги потерпілому				ХVІ
Тема 2.3 Організація і управління безпекою життєдіяльності
2.3.1 Організація і управління безпекою життєдіяльності. Управління та нагляд за безпекою життєдіяльності				ХVІІІ
Разом за 2 модулем				-	-
Всього за семестр
1,5	60-100					-	-

 

Й ВИДАМИ ЗАНЯТЬ.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ.

ЛЕКЦІЙНІ ЗАНЯТТЯ

 

ЛАБОРАТОРНІ ЗАНЯТТЯ

 

Метою занять є надання студентам практичних навичок у визначені вражаючи факторів НС, розмірів осередків враження при НС техногенного, природного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Лабораторне заняття 1. Поняття про психологію безпеки, об’єкт і предмет її дослідження. Поняття про аналізатори (механізм сприйняття інформації). Основні властивості аналізаторів: порогова інтенсивність подразника, диференційна (розрізняльна) чутливість, адаптація, здатність тренуватися, зберігати відчуття, взаємодія аналізаторів. Закон Вебера-Фехнера. Типи аналізаторів: зоровий, слуховий, вестибулярний, смаковий, нюховий, шкіряний, руховий, вісцеральний. Вплив зовнішніх подразників та заходи боротьби з ними. Психологічні особливості людини та методи їх оцінки.

Література: [4], [8-10], [17-18], [20].

Питання для самоперевірки:

1. Охарактеризуйте значення органів чуття для безпеки життєдіяльності людини і їх будову.

2. Поясніть психофізіологічний закон Вебера-Фехнера.

3. Визначте роль органів чуття в забезпечення безпеки життєдіяльності.

4. За яких умов одні типи аналізаторів виконують функції інших (наведіть приклади).

 

 

Лабораторне заняття 2. Механічний та психологічний компоненти трудової діяльності. Основні показники геодинаміки: частота серцевих скорочень, кров’яний тиск, функція легень, споживання кисню. Енергетична оцінка важкості праці. Фізіологічні критерії здоров’я. Фізіологічні особливості розумової праці. Допустимі значення показників сприятливих умов трудової діяльності людини.

Література: [1], [3-4], [8-10], [17-18], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Чим характеризуються фізичний та психологічний компоненти трудової діяльності?

2. Функції крові.

3. Значення ергономіки в системи безпеки життєдіяльності людини.

4. Характерні ознаки здоров’я.

5. Як Ви розумієте вислів “здоровий спосіб життя”?

6. З якою метою проводиться фізіологічна характеристика робочих місць на підприємствах?

Лабораторне заняття 3. Поняття про психологічну травму (конфлікт). Конфлікти: “батьки і діти”, сімейні та сексуального характеру. Емоційні впливи, комунікабельність. Втома і перевтома. Хворобливий стан і працездатність. Психологічні особливості підлітків, жінок та людей похилого віку. Поняття про “формулу” здоров’я. Оздоровча фізична культура та психологічні засоби відновлення працездатності.

Література: [3-4], [12], [17-18], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Типи зв’язків між дітьми і батьками.

2. Вплив алкоголю на розвиток конфлікту.

3. Загальні риси втоми й превтоми (наведіть приклади).

4. Українська національна система тіловиховання людини.

5. Назвіть види і дайте характеристику поведінки людини.

6. Визначте значення рис людини в її життєдіяльності.

7. Психічні характеристики людини.

Лабораторне заняття 4. Основні параметри мікроклімату. Теплообмін людини з оточуючим середовищем. Вплив мікроклімату на самопочуття людини. Поняття про терморегуляцію організму людини. Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні. Профілактичні заходи несприятливої дії мікроклімату.

Література: [1], [4-6], [8-10], [17], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Дайте визначення поняття мікроклімат виробничого приміщення.

2. Загальні заходи та засоби нормалізації параметрів мікроклімату.

3. Визначення параметрів мікроклімату.

4. Оптимальні та допустимі норми температури, відносної вологості та швидкості руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень (з урахуванням періодів року та категорій робіт).

 

 

Лабораторне заняття 5. Статистика побутового травматизму. Суїцид і профілактичні заходи. Утоплення. Отруєння: харчове, медикаментозне, отрутохімікатами, грибами. Побутові предмети, як джерела небезпеки.

Література: [4], [12].

 

Питання для самоперевірки:

1. Статистика та основні причини побутового травматизму.

2. Основні правила безпеки в побуті.

3. Які профілактичні заходи по попередженню суїцидальної поведінки Ви знаєте?

4. Перелічите основні причини, що призводять до утоплення. Допомога постраждалим.

5. Перелічите основні причини, що призводять до отруєння. Допомога постраждалим.

Лабораторне заняття 6. Класифікація надзвичайних ситуацій. Класифікація природних небезпек. Геологічно небезпечні явища. Стихійні явища екзогенного походження. Катастрофічні явища метеорологічного характеру. Гідрологічні надзвичайні ситуації. Заходи життєзабезпечення населення під час природних небезпек.

Література: [1-2], [3-4], [8-10], [12-13], [17-18], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Загальні закономірності прояву природних стихійних лих.

2. Яке стихійне лихо завдає найбільших матеріальних збитків?

3. Появу яких стихійних лих можна прогнозувати?

4. Які види стихійних лих викликають найбільшу кількість людських жертв.

5. Які стихійні лиха вважаються непередбачуваними?

 

 

Лабораторне заняття 7. Ознаки класифікації техногенних небезпек. Транспортні аварії (катастрофи). Радіаційно небезпечні об’єкти. Великомасштабні техногенні катастрофи. Статистичні дані про рівень надзвичайних ситуацій техногенного характеру на Україні.

Література: [1-2], [3-4], [8-10], [12-13], [17-18], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Чим відрізняються аварії від катастроф?

2. Види аварій, їх характеристика.

3. Наслідки аварії на ЧАЕС.

4. Хімічно небезпечні виробництва. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин.

5. Пожежі та вибухи на підприємствах, причини й наслідки цих аварій й катастроф.

 

 

Лабораторне заняття 8. Вимоги до систем сповіщення, зв’язку, медичного та санітарно-епідемічного нагляду. Прийоми та способи проведення рятувальних робіт. Використання захисних споруд, засобів індивідуального та колективного захисту, медичних та підручних засобів. Планування заходів для забезпечення безпеки життєдіяльності на випадок надзвичайної ситуації. Принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій. Моніторинг та ідентифікація небезпек з метою їх попередження та ліквідації.

Література: [1], [2], [4], [8-10], [12-13], [17], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Повідомлення населення про загрозу виникнення надзвичайних ситуацій.

2. Принципи, способи та засоби захисту населення у надзвичайних ситуаціях.

3. Укриття людей у захисних спорудах.

4. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини.

5. Евакуація населення з небезпечних районів.

Лабораторне заняття 9. Правове, нормативне та організаційне забезпечення життєдіяльності людини у суспільстві. Правовий захист населення від надзвичайних ситуацій. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації. Регіональна політика в сфері управління безпекою життєдіяльності. Структура органів, що реалізують регіональну систему управління безпекою життєдіяльності. Добровільні об’єднання громадян з питань безпеки життєдіяльності. Пропаганда знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

Література: [1], [4], [8-10], [17], [20].

 

Питання для самоперевірки:

1. Визначте правові основи безпеки життєдіяльності. Які юридичні заходи входять до її складу?

2. Які завдання законодавства щодо охорони здоров’я громадян?

3. У чому полягає сутність управління в царині безпеки життєдіяльності.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО МОДУЛІВ КУРСУ

Питання до першого модуля

1. Проблема безпеки життєдіяльності людини і суспільства в сучасних умовах.

2. Наука БЖД, основні задачі, визначення.

3. Об’єкт і предмет безпеки життєдіяльності.

4. Структура наук про безпеку.

5. Сфера застосування наук про безпеку.

6. Небезпеки, визначення, класифікація.

7. Що таке життєвий простір?

8. Суть вчення В.І. Вернадського про біосферу. Ноосфера.

9. Джерела техногенних небезпек.

10. Джерела антропогенних небезпек.

11. Джерела природних небезпек.

12. Джерела соціально-політичних небезпек.

13. Ризик, визначення, види ризику, допустимий ризик.

14. Класифікація ризиків.

15. Назвіть якісні й кількісні методи визначення ризику.

16. Якість – категорія безпеки.

17. Визначення поняття «культура безпеки».

18. Суть культури безпеки.

19. Органи чуття як механізм сприйняття інформації.

20. Будова аналізаторів та їх властивості.

21. Характеристика основних аналізаторів в БДЖ.

22. Психічні особливості людини та їх значення в безпеці життєдіяльності.

23. Визначення понять біосфера, екологічні системи, рівні екологічних систем (приклади екологічних систем різних рівнів).

24. Основні причини руйнування біосфери та виникнення екологічної кризи.

25. Визначення поняття мікроклімату. Вплив мікроклімату на працездатність людини.

26. Нормалізація параметрів мікроклімату.

27. Дія електричного струму на організм людини.

28. Шум. Загальні методи боротьби з шумом.

29. Вібрація. Загальні методи боротьби з вібрацією.

30. Виробниче освітлення та його вплив на психофізіологічний стан людини.

Питання до другого модуля

1. Мета класифікації надзвичайних ситуацій.

2. НС техногенного характеру, характеристика, види та класифікація, причини.

3. НС природного характеру, характеристика, види та класифікація, причини.

4. НС соціально-політичного характеру, характеристика, види та класифікація, причини.

5. НС мирного часу в залежності від масштабу їх наслідків характеристика, види та класифікація, причини виникнення.

6. Визначення НС відповідно до територіального поширення та обсягів ресурсів.

7. Небезпеки сучасного урбанізованого середовища.

8. Зв’язок небезпек.

9. Що таке катастрофа?

10. Яка відмінність між аваріями й катастрофами?

11. Заходи життєзабезпечення населення під час природних небезпек.

12. Радіаційно небезпечні об’єкти.

13. Транспортні аварії (катастрофи).

14. Хімічно небезпечні об’єкти.

15. Вибухо- й пожежа небезпечні об’єкти.

16. Принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

17. Завдання корпоративної безпеки.

18. Хто може бути суб’єктами зовнішніх загроз.

19. Хто відповідає за забезпечення корпоративної безпеки підприємства?

20. Чи належить до завдань системи безпеки вивчення партнерів, конкурентів та клієнтів?

21. Чи можна віднести порушення правил техніки безпеки, як внутрішню загрозу підприємству?

22. Чи належить до завдань системи безпеки підприємства проведення соціально-психологічних заходів серед працівників підприємства?

23. Які заходи доцільно здійснювати для забезпечення безпеки особистого майна?

28. Звідки надходять шкідливі речовини в процесі вирощування продукції рослинництва?

29. Під час транспортування і зберігання харчових продуктів та харчової сировини звідки може відбуватися надходження шкідливих речовини?

30. Звідки при технологічній та кулінарній обробки в харчових продуктах з’являються шкідливі речовини?

31. Коли може бути небезпечним застосування харчових добавок?

32. Які речовини є найтоксичнішими серед пестицидів?

33. Яку назву має властивість речовин (в тому числі пестицидів) накопичуватися в організмі людини?

34. Загальні принципи управління безпекою життєдіяльності.

35. Управління безпекою життєдіяльності на глобальному рівні.

36. Основні засади державного управління безпекою життєдіяльності в Україні.

37. Основні законодавчі і нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності.

38. Органи управління і контролю за дотриманням вимог безпеки життєдіяльності.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА

ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Під час індивідуальної та самостійної роботи студент повинен закріпити теоретичний лекційний матеріал, навчитися самостійно працювати з літературою. Студент повинен підготувати та захистити реферат на практичному або індивідуальному занятті. В залежності від тематики реферату, самостійна робота може бути зарахована до будь-якого з двох модулів.

Тематика рефератів

1. Фізичні можливості діяльності людини.

2. Безпека життєдіяльності людини в умовах розумової праці.

3. Шляхи підвищення ефективності трудової діяльності людини.

4. Пестициди та їх роль у житті людини.

5. Суїцид, як наслідок психічної недуги.

6. Дитячий побутовий травматизм.

7. Потенційні небезпеки епідемічного характеру.

8. Рятувальні заходи під час природних стихійних небезпек.

9. Відходи виробничих підприємств як потенційна небезпека.

10. Об’єкти комунального господарства як потенційна небезпека.

11. Характеристика радіаційно небезпечних об’єктів (на вибір один об’єкт).

12. Антропогенний вплив на екологію.

13. Системи централізованого та локального оповіщення населення з питань надзвичайних ситуацій.

14. Фінансові та матеріальні резерви для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

15. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини.

16. Правове, нормативне та організаційне забезпечення життєдіяльності людини у суспільстві.

17. Правовий захист населення від надзвичайних ситуацій.

18. Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

19. Добровільні об’єднання громадян з питань безпеки життєдіяльності.

20. Пропаганда знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

21. Фізіологічна дія мікроклімату на людину.

22. Значення психологічного клімату в колективі.

23. Приклади найбільших техногенних катастроф у світі як приклади порушення вимог безпеки систем.

24. Навколишнє середовище і здоров’я людини.

25. Стан здоров’я населення України.

26. Негативні фактори виробничого середовища.

27. Характеристика найбільш руйнівних стихійних лих в історії людства.

28. Стихійні лиха, які найчастіше трапляються в Україні.

29. Соціально-політичні проблеми тероризму.

30. Злочинність – соціальна проблема сучасності.

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Безопасность жизнедеятельности. Учебник для вузов / Под ред. С.В. Белова. – М.: Высш. шк., 1999. – 448 с.

2. Буралев Ю.В., Павлова Е.И. Безопасность жизнедеятельности на транспорте: Учебник для вузов. – М.: Транспорт, 1999. – 200 с.

3. Валеологія в схемах: Навчальний посібник / Гончаренко М.С. – Харків: Бурун Книга, 2005. – 208 с.

4. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 256 с.

5. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С. Мельников О.В. Основи охорони праці. Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2000. – 350 с.

6. Жидецький В.Ц., Жидецька М.Є. Перша допомога при нещасних випадках: запитання, завдання, тести та відповіді. Навчальний посібник. – К.: Основа, 2003. – 128 с.