Державне втручання в дію закону попиту i пропозиції. Обмеження цін, податки, квотування.

1) Встановлення нижньої границі ціни. Нижній рівень ціни - мінімальна ціна, встановлена урядом, яка перевищує ціну рівноваги, і зазвичай застосовується у тих випадках, коли вільне функціонування ринкової системи не здатне забезпечити достатній рівень доходів певним групам продавців ресурсів чи виробників. Найбільш відомим прикладом встановлення урядом нижнього рівня цін –– законодавство про мінімум заробітної плати, а також підтримка цін на сільськогосподарську продукцію. Наслідок – надлишок товару. Уряду доводиться брати на себе вирішення проблеми нормування, встановлення верхнього рівня цін, а також проблем закупівлі чи знищення надлишків, що виникають внаслідок запровадження мінімальних цін. Державне регулювання цін має суперечливі наслідки. Пропоновані вигоди від запровадження верхніх і нижніх рівнів цін для споживачів і виробників окремо слід зіставляти з втратами, які виникають у зв'язку з цим дефіцитом і товарним надлишком.

Нехай, початкова рівновага на ринку молока знаходиться в т.О (Р=13, Q=10000). Наявність в молоці великої кількості холестирину зумовило переміщення кривої попиту в положення вправо D₁. Якщо не було б державного втручання, надлишок, що утворився, тиснучи на ціну зверху призвів би до зниження її до 10$ за центнер. Однак, уряд встановив ціну підтримки на молоко 13$ за центнер, купуючи при цьому надлишки, що утворювалися. За 8 років уряду довелось скупити величезну кількість надлишку, оскільки ціна 13$ за центнер посилала дезорієнуючу інформацію виробникам і споживачам. Сигнал споживачам: ”кількість молока оммежена, її альтернативна вартість висока, потрібно обмежити споживання”. Сигнал виробникам: ”Все добре, потрібно усі ресурси використовувати для виробництва молока”. В результаті фермери збільшують молочні стада, збільшуючи при цьому надлишки. Урядові обмеження поголів’я молочного стада призвело до появи нової каліфорнійської породи корів, яка давала на 30% більше молока. При використанні рівноважної ціни в 10$ споживач отримує наступну інформацію: „молоко дешеве і доступне, і хоча в ньому багато холестерину потрібно збільшити його споживання”. Інформація виробникам: „ринок вже не той, потрібно подивитися альтернативну вартість молока і інших молочних продуктів і знайти краще застосування РС, капіталу і землі”.

2) Встановлення верхньої межі ціни (рис.7, рис.8)

Верхній рівень ціни представляє собою законодавчо встановлену максимальну ціну, за якою продавцям дозволяється продавати свій товар чи послугу. Підставою для запровадження верхнього рівня ціни на конкретні продукти є уявлення про те, що обмеження цін дозволять споживачам купувати деякі товари першої необхідності чи послуги, які вони не змогли б купити при рівноважних цінах. Як наслідок запровадження верхнього рівня цін, здатність вільного ринку до природного регулювання була паралізована. Тобто за ціни 3 гривні величина попиту на цукор дорівнює Q₂, а величина пропозиції лише Q₁. Отже, виникне стійкий дефіцит між Q_S і Q_D.

3) Встановлення квоти. Імпортні квоти захищають національну промисловість від іноземної конкуренції. Квота на імпорт встановлює межу пропозиції після досягнення річної квоти і перешкоджає зростанню пропозиції у відповідь на зростання цін.

Квотування - це обмеження в кількісному чи вартісному вира­женні обсягу продукції, яку дозволено ввозити до країни (імпортна квота) чи вивозити з країни (експортна квота) за певний період. Як правило, квотування зовнішньої торгівлі здійснюється шляхом її ліцензування, коли дер­жава видає ліцензії на імпорт чи експорт обмеженого обсягу про­дукції і водночас забороняє нелі-цензовану торгівлю.

Ліцензії можуть мати і само­стійне значення, як інструмент зовнішньоторговельної політики, коли, наприклад, держава надає право якому-небудь імпортерові за­возити товари без обмеження або лише із зазначених країн (так звана генеральна ліцензія). Існує також практика автоматичного ліцен­зування, коли для ввозу чи вивозу певних товарів потрібно одержати ліцензію, що дає змогу державі здійснювати спостереження за торговель­ними потоками і в разі необхідності швидко запроваджувати обмежувальні заходи.

Розглянемо як приклад наслідки запровадження квот на імпорт. При­пустімо, Ідо країна є імпортером зерна (мал. 10.3, де dd — попит на зерно вданій країні, а Sd - внутрішня пропозиція зерна). За умов вільної торгівлі внутрішня ціна на зерно не відрізнятиметься від світової ціни і дорівнюва­тиме Pw За такої ціни вітчизняні виробники не можуть забезпеч йти весь попит, і обсяг імпорту складатиме Mo=Do-So Якщо уряд має намір обмежи­ти обсяг імпорту і запровадити квоту в розмірі Q, то загальну пропозицію зерна на внутрішньому ринку з урахуванням імпортних надходжень можна зобразити кривою SD+Q Тепер за світовою ціною виникає розриве між по­питом і пропозицією: внаслідок кількісного обмеження імпорту залишається "непокритою" частина попиту на зерно, і це призводить до під вищення внутрішньої ціни до PD. Вищий рівень внутрішньої ціни стимулює вітчизняне виробництво зерна до S1, але водночас попит скорочується до Dr

4)Встановлення податку

1й Варіант. Припустимо, що введений податок на кожну 1цю блага становив Тгрн. І до запровадження податку лінія Д нах-лась у положенні Д1, ф лінія пропозиції – S1. Рівноважна ціна становила Р1, рівноважн обсяг продажу – Q1. У рез-ті запровадження податку лінія пропоз переміститься вгору на величину Т, оскільки для одержання тієї ж суми доходу продавець буде згоден продати це благо за ціною, вищою колишньої на величину Т грн..Лінія проп перейде у пол. С2. На ринку встан-ся нова рівн-га, коли обсяг продажу скоротився з К1 до К2, ціна для покупців підвищилась з Р- до Р+. рис: Заг-на сума податку, що надходить у держбюджет, = площі прямокутника Р+АВР-. Податок відповідно до умови цього вар-та сплачують продавці, але тягар податку розподіляється між продавцями і покупцями. Внесок продавців=площі прямокутника Р1СВР-, а внесок покупців – Р+АСР1.

2й Варіант. Акцизний податок сплач до держбюджету покупці. Вони будуть згодні купити певний обсяг блага, якщо його Р без податку буде на Тгрн нижча. У такому разі покупці заплатять Р, до якої включено податок, що = колишній ціні. В результаті лінія попиту зменшиться на Т. Рис: Новий обсяг продажу К2 за цін Р+ і Р- буде тим же, як і у разі, коли податок сплачують продавці. Немає значення, хто сплачує податок.

До введення акциза 50 с на бензин, рівновага спостерігалась на рівні 1$ за галон (3,78 л) бензина. Введення податку зміщує криву пропозиції в положення S₁ і ціна повинна зрости до 1,5$ при тому ж об’єму ринка. Однак, зі збільшенням ціни, споживачі скорочують споживання (рух вздовж кривої D вгору в положення нової рівноваги E₁). Ціна бензина складе 1,4$ за галон. При цьому, податковий тягар розподілиться наступним чином: 0,4 – на покупців, 0,1 – на продавців.

Дотації – це негативний податок. Вона встановлюється в % до ціни блага, або в абсолютній сумі на одиницю блага. Дотації отримують виробники, але можуть отр і спож-чі. Припустимою. Що лінії поп і проп спочатку займали полож-ня Р1 і S1. Рівноважний обсяг продажу = К1, а рівн Р – Р1. Рис: У рез-ті введення дотації з держбюджету виробникам цього блага розміром V грн. (на кожну одиницю) відбудеться зрушення лінії пропозиції вниз на V грн., оскільки дотація продавцям буде рівнозначна зниженню їх витрат. Раніше виробники згодні були продати такий самий обсяг благ, якщо Р без дотації буде нижча (Р1). У цьому разі обсяг продажу зросте до К2, ціна для покупців зменш до Р-, ціна, отримувана виробником, зросте до Р+. Як і при оподаткуванні, отримана дотація не повністю надходить у розпор вир-ків, інша частина – покупцям. Коли дотацію отр пок-ці зсувається лінія попиту.