Визначення поняття компетентності в Україні

Проблема визначення поняття життєвої компетентності та компетентностей не нова для України. Досить активно протягом останнього десятиліття ці поняття застосовують педагоги й психологи, відбуваються широкі дискусії та спроби узгодити їх трактування. Так, найчастіше нам трапляється термін компетентностей у контексті соціальної інтеграції дитини в суспільство, зокрема дітей з особливими потребами. Так, І. Єрмаков при трактуванні філософії та технології соціальної інклюзії дитини говорить про формування життєвих стратегій, максимально адекватних новій соціальній ситуації. Це зумовлює необхідність розроблення системи розвитку життєвої та соціальної компетентності. Життєва компетентність, на думку автора, - це знання, уміння, життєвий досвід особистості, необхідні для розв'язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту. Життєва компетентність передбачає свідоме ставлення до виконання різних життєвих і соціальних ролей.

На думку іншого автора, психолога П. Горностая, рольова компетентність - це здатність особистості опановувати свої психологічні ролі, стати повноправним суб'єктом цих ролей, вводити рольову поведінку в процес власної життєдіяльності та життєтворчості, що дає змогу задовольняти різні життєві потреби.

Соціально компетентна людина здатна:

- приймати свої рішення і прагнути до розуміння власних почуттів і вимог; блокувати неприємні почуття, невпевненість;

- знати, як досягати мети найефективнішим чином;

- правильно розуміти бажання, очікування й вимоги інших людей, ураховувати їхні права;

- розуміти, як з урахуванням окремих обставин і часу поводитися, беручи до уваги інтереси інших людей, власні вимоги;

- усвідомлювати, що соціальна компетентність не має нічого спільного з агресивністю й передбачає повагу прав і обов'язків інших.

Розвиваючи поняття життєвої компетентності, доктор філософії В. Циба наголошує, що осмислення свого призначення, своєї долі, життєвих цілей, смислу життя й організація життєвого шляху визначає зміст життєвої компетентності.

Додаток 2

Широке трактування поняття компетентності пов'язане з багатьма освітніми стратегічними програмами. Так, основні завдання, що ставлять перед собою програми, спрямовані на розвиток освіти впродовж життя (principal objectives for Lifelong Learning), у багатьох економічно розвинених країнах передбачають поняття культурної компетентності (Cultural competence), яка має охоплювати:

- розвиток набуття знань і вироблення навичок для продуктивної робочої сили та конкурентної світової економіки;

- сприяння розвитку творчості, інноваційному мисленню та підприємництву;

- підвищення та поширення рівня активної участі в навчанні;

- створення оточення, що сприяє інтеграції в життя суспільства;

- підвищення стандартів викладання та навчання;

- сприяння створенню суспільством знань;

- сприяння розумінню всіма громадянами важливості навчання впродовж життя у різних компонентах;

- створення бази даних зі стратегії та заходів, що сприятимуть доступу до навчання впродовж життя для всіх громадян;

- забезпечення та проведення стратегій щодо освітньої політики, отримання роботи, соціальне входження та інформатизація суспільства.

Додаток 3

Результати регіонального семінару в рамках проекту ПРООН «Інновація та оновлення освіти для покращення добробуту та зниження рівня бідності» у м. Тернополі (13.12.2002 р.) відзначились переважно такими рекомендаціями:

- розпочати широке обговорення того, як можуть бути сформовані компетентності в змісті освіти;

- широко застосувати впровадження інтегрованих курсів для реалізації компетентнісного підходу до змісту освіти;

- МОН відмовитись від монополії вибору змісту освіти.

Було також подано варіанти структурування ключових компетентностей за трьома групами:

- здоров'я особистості (збереження здоров'я та здоровий спосіб життя, сімейна сфера);

- професійна діяльність;

- соціальний аспект.

Було також запропоновано скласти перелік компетентностей (В. Уруський, заступник директора ТКІППО) за такою структурою.

1. Компетентність у сфері економічної діяльності:

- підприємливість;

- відповідальність;

- дисциплінованість;

- культ праці;

- гордість за якість виконаної роботи.

2. Правова компетентність:

- правова культура;

- усвідомлення потреби в дотриманні вимог законів;

- визнання рівності всіх людей;

- повага до свободи;

- відкритість.

3. Політична компетентність:

- активність і мобільність;

- громадянська активність;

- повага до рішення більшості;

- піклування про справи громадян.

4. Компетентність у сфері комунікативної діяльності:

- толерантність;

- сприйняття плюралізму;

- уміння цивілізовано відстоювати свої переконання перед опонентами.

5. Організаційна компетентність:

- раціональне врядування (самоврядування);

- ефективність менеджменту;

- ощадливе використання часу та інших ресурсів.

6. Технологічна компетентність:

- уміле використання технічних засобів (ставлення до ЗМІ);

- раціональне співіснування з техносферою;

- критичне ставлення до техносфери.

7. Екологічна компетентність:

- знання законів екології;

- гармонійне співіснування з довкіллям;

- збереження біосфери.

8. Компетентність у сфері повсякденного життя:

- повага до інших;

- навички співіснування;

- готовність прийти на допомогу;

- турбота про етику навколишнього життєвого простору.

Було також запропоновано виділити чотири групи компетентностей соціальної сфери, якими мають володіти випускники школи:

1. Політико-правові:

а) знання законодавчої бази;

б) знання принципів функціонування політичної системи та державної влади;

в) формування демократичної громадянської позиції;

г) правова відповідальність;

д) навички участі в політичному житті.

2. Культурологічні:

а) формування культури міжособистісних відносин;

б) оволодіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною.

3. Соціальні:

а) система соціальних відносин;

б) мотивація соціальної поведінки;

в) набуття соціальних навичок.

4. Економічні:

а) розуміння суті ринкових відносин;

б) розуміння основних економічних відносин;

в) розуміння системи соціального забезпечення;

г) системи соціального захисту;

е) формування професіоналізму та професійної етики;

є) економічні навички.

5. Сфера особистого життя:

а) навички побудови стратегії та програми життя;

б) моделі конструктивної поведінки;

в) моделі психічно здорового способу життя;

г) моделі подолання критичних ситуацій, виходу із життєвої кризи;

д) моделі енергетично доцільної поведінки (спілкування) співіснування;

е) моделі самоосвіти.

Додаток 4

Діяльність Ради Європи спирається на багаторічний довід розроблення та впровадження освітніх проектів, що підтримують полікультурні традиції. Так, наприклад, одним з найуспішніших та ефективних проектів стало розроблення й упровадження Європейського мовного портфеля (European Language Portfolio), спрямованого на вивчення мов і запровадження мовної політики країн-членів ЄС. Вивчення європейських мов стало стратегічною метою не тільки за кордоном, а й в Україні, про що сьогодні проголошує Національна доктрина розвитку освіти.

У світлі цього проекту та політики Європейського мовного портфеля Рада Європи оголосила 26 вересня 2002 р. Європейським днем мов, метою якого було: привернути людство до важливості вивчення різних мов, покращити розуміння всіх про цінність мов у Європі, сприяти запровадженню політики навчання мовам упродовж життя. А темою саме цього року було «навчання мовам упродовж життя». Такі заходи сприяють толерантному ставленню громадян Європи один до одного, де сьогодні налічується близько 200 мов, а населення складається з вихідців із різних континентів. Саме мова та культура етносу вважається найбільшою цінністю й багатим ресурсом для поваги, розуміння й розвитку будь-якої нації. Вивчення мов різних народів - шлях допомоги для взаєморозуміння й поваги до культурного та етнічного розмаїття.

Оскільки сьогодні в Україні і школа, і вчителі, і громадськість висловлюють готовність до сприйняття таких ініціатив, а набуття громадянських цінностей є метою освіти, пропозиції щодо впровадження позитивного досвіду зарубіжних фахівців можуть стати значним внеском у реформування освіти в Україні і, що особливо важливо, сприятимуть інтеграції України в багатокультурне європейське та світове співтовариство.

Запровадження Європейського мовного портфеля супроводжується інноваційними підходами до здобуття знань, вироблення вмінь і визначення цінностей сучасною молоддю, використанням сучасних педагогічних технологій. Практичний досвід європейських освітніх кіл щодо створення мовного портфеля (European Language Portfolio) дає ефективні результати, а апробування запропонованих технологій на різних етапах показує сьогодні, що завдяки цим пропозиціям можливо створити умови для набуття учнями послідовно й поетапно необхідних компетентностей.

Концепція Європейського мовного портфеля сформувалась протягом десяти останніх років. Над його створенням працювали експерти Відділу мовної політики Ради Європи, починаючи з 1998, до 2000 р. Підходи до впровадження Європейського мовного портфеля передбачають:

- поглиблення взаєморозуміння і толерантності між громадянами Європи;

- підтримку та впровадження мовного й культурного різноманіття;

- упровадження мовних компетентностей та інтеркультурного навчання для багатомовності через розвиток навчальної відповідальності та автономії;

- чітке та прозоре запровадження компетентностей і кваліфікацій для полегшення мовного навчання та мобільності в Європі.