Перелік ключових компетентностей у зарубіжних країнах

Сьогодні визначення поняття ключових компетентностей стосується не тільки питань змісту освіти, воно зачіпає всю соціальну сферу суспільства, яке передбачає формування в молоді певних навичок для життя та діяльності. Саме компетентності розв'язують життєво важливі проблеми, оскільки дозволяють оперувати здобутими в школі знаннями, надають можливість застосовувати їх упродовж усього життя. Країни, що взяли участь у міжнародному проекті «DeSeCo», метою якого було визначити ключові компетентності, що впроваджуються в загальноосвітній школі та відповідають запитам сучасного суспільства, визначилися з переліком основних, ключових компетентностей, притаманних цим системам освіти. Наведемо приклади деяких з країн-учасниць.

Так, педагоги Австрії визначають такі ключові компетентності:

- предметна компетентність (subject-matter competence) - можлива в контексті передачі знань і незалежному оперуванні знаннями та їх критичним відбиттям;

- особистісна компетентність (personal competence) - розвиток індивідуальних здібностей і талантів, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, динамічні знання;

- соціальна компетентність (social competence) - здатність брати відповідальність, співпраця, ініціатива, активна участь, динамічне знання. Це поняття передбачає також відкритість до світу та відповідальність за навколишнє середовище, уміння працювати в команді (що охоплює традиційне поняття робочої етики) та здатність спілкуватися;

- методологічна компетентність (methodological competence) - є вимогою для розвитку предметної компетентності. Означає гнучкість, самоспрямоване навчання, здатність до незалежного розв'язання проблем, самовизначення.

З огляду на вищеназвані поняття, в Австрії було розроблено новий навчальний план для середньої школи (1999) та визначено 5 основних галузей, що базуються на міжпредметному підході:

- мова та спілкування;

- людство та суспільство;

- природа й технології;

- творчість і дизайн;

- здоров'я й тренування.

Необхідно зазначити, що для впровадження поняття компетентностей та їх втілення в навчально-виховний процес педагогам було запропоновано будувати свою практику на міжпредметній роботі, орієнтацію на роботу в команді, індивідуалізації, проектно зорієнтованій роботі.

Бельгія

У визначенні понять компетентностей бельгійські експерти виходять з визначення таких критеріїв, що їх характеризують:

- багатомірність (комбінація знань, поглядів, умінь і відносин);

- досяжність (різними змістовними обсягами, формально та неформально, свідомо та підсвідомо);

- прозорість (застосовність у різних контекстах і ситуаціях);

- багатофункціональність (для досягнення різних цілей, виконання різних завдань, розв'язання проблем).

Категорії розподілу компетентностей такі:

Соціальні компетентності:

- активна участь у житті суспільства, багатокультурний вимір;

- поняття рівних можливостей;

- комунікативні компетентності (зокрема наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення);

- уміння співпрацювати.

Позитивне ставлення (здатність до позитивного ставлення, до довіри).

Здатність діяти та думати самостійно:

- компетентність в опануванні базами даних, ІКТ;

- компетентність у розв'язанні проблем;

- самокерування та саморегуляція (зокрема й почуття відповідальності);

- уміння критично мислити та діяти.

Мотиваційні компетентності:

- здатність до винахідництва та навчання.

Ментальна рухливість:

- творчість і винахідливість;

- гнучкість та адаптивність.

Функціональні компетентності:

- лінгвістичні компетентності;

- технічні компетентності.

Фінляндія

Згідно з фінськими авторами (Оттава, 1996), основні підходи до поняття ключових компетентностей дозволяють зробити такий їх розподіл:

- пізнавальна компетентність (знання та навички);

- уміння оперувати в умовах змін та мотивованість;

- соціальна компетентність (здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння);

- особистісні компетентності;

- творчі компетентності (інноваційній підхід);

- педагогічні та комунікативні компетентності (здатність до оперування інформацією, до навчання);

- адміністративні компетентності;

- стратегічні компетентності (орієнтаціях на майбутнє);

- уміння діяти паралельно в різних напрямах.

Німеччина

У результаті публічного обговорення за вищезгаданим проектом німецькі педагоги визначили 6 типів фундаментальних компетентностей:

- інтелектуальні знання. Поняття передбачає навчання впродовж життя;

- знання, які можна застосувати (ситуаційний досвід, проектне навчання, розв'язання складних ситуацій, гнучка схема планування, дії та самоконтроль);

- навчальна компетентність (навчання навчатися);

- методологічні або інструментальні, ключові компетентності (застосування багатоваріантних, гнучких, високорозвинених конструкцій). Поняття охоплює також мовну компетентність медіа та ІКТ;

- соціальні компетентності (соціальне єднання, здатність розв'язувати конфлікти, співпраця, робота в команді тощо);

- ціннісні орієнтації (соціальні, демократичні та індивідуальні цінності, що досягаються завдяки вмінню жити в громаді та поділяти демократичні цінності). Ця категорія має бути забезпечена такими компонентами навчального плану: література, мистецтво, історія, музика, фізичне виховання.

Нідерланди

Ключові компетентності, що їх ідентифікують педагоги Нідерландів, тісно пов'язані з визначенням загальноосвітніх цілей. Так, у Нідерландах визначено такі основні три цілі:

- розвиток особистості;

- розвиток відповідального громадянина;

- підготовка особистості до ринку праці.

Таким чином, виходячи з названих цілей, у країні було обговорено переліки компетентностей, ключовими серед яких було визначено:

- здатність до самонавчання;

- упевненість та вміння обирати напрямок розвитку;

- уміння діяти в різних ситуаціях, застосувати різні альтернативи для дії, грати різні ролі;

- уміння розв'язувати проблеми: застосовувати різні можливості, уміння обирати варіанти для вибору, вміння брати до уваги різні обставини;

- залучення: поважати інших, вміти порівнювати бути лояльним;

- участь: уміння співпрацювати та знаходити творчі рішення.

Окрім того, педагоги Нідерландів розрізняють компетентності для різних рівнів періодів життя та різних вікових груп. Так, у взаємозалежності навчання та роботи визначаються три переліки ключових компетентностей:

1. Змістовні компетентності (яких набувають переважно в школі і що спрямовані на вироблення індивідуальності здатності здійснювати різні типи робіт). Вони важливі, щоби бути обраним на роботу тощо.

2. Компетентності, важливі для здійснення майбутньої кар'єри (наприклад, навички менеджменту).

3. Компетентності для ефективного набуття нових здібностей. До них належать як основні академічні компетентності, так й аналітичні здібності та навички (творче й критичне мислення, здатність до навчання, уміння концентруватися, письмові й усні навички). Саме ці компетентності є важливими для ефективного навчання в школі та в досягненні подальших кроків у кар'єрі, саме там, де необхідно поповнити знання з метою відповідності потребам мати роботу, досягнення професійного росту та просування в суспільстві.

Оскільки основи успішної майбутньої кар'єри та професійного росту особистості закладаються в школі, педагоги Нідерландів уважають, що основи адекватної поведінки на ринку праці мають бути закладені та розвиватися передусім у початковій та середній школі. Базові вміння, до яких належать читання, письмо, математичні здібності, спільне розв'язання проблем, необхідно виробити ще в початковій школі та розвинути в середній і професійній. Основна та професійна школа мають розвивати одні й ті ж здібності по-різному. Як вважають педагоги, відповідальність за визначення, упровадження та контроль набуття ключових компетентностей має бути покладено на Міністерство освіти, культури та науки (Нідерланди).