ТОП 10:

Перемога більшовицьких сил над білогвардійськими і польськими військами.



Після поразки Директорії України з 10 квітня 1919 по січень 1920 р. стала ареною бойових дій між силами Червоної Армії Денікіна. У квітні-серпні 1920 р. Червона Армія відбила агресію, а потім вигнала з території України польські війська. У серпні — листопаді 1920р. велася війна проти військ Врангеля, яким пощастило закріпитися в Криму після поразки Денікіна. В листопаді 1920 р. радянські війська вигнали білогвардійців з Криму. Одночасно війська Червоної Армії розгромили інші петлюрівських військ між річками Дністер і Південний Буг. Громадянська війна в Україні закінчилося в листопаді 1920 р.

В умовах громадянської війни на території, контролировалась. урядом РРФСР і УРСР, здійснювалася економічна політика «воєнного комунізму», її основні риси: мілітаризація всієї економічної життя, жорстка централізація управління і розподілу ресурсів — заборона приватної торгівлі, введення продрозверстки — карткова система забезпечення — націоналізація банків і промислових підприємств — введення загальної трудової повинності під гаслом: «Хто не працює, той не їсть!» На характер, хід і результати війни в Україні великий вплив мали коливання українського селянства, у розумінні якого вживалися комуністичні уявлення про справедливість, бажання вільно працювати на власній землі і самостійно користуватися результатами своєї праці. Все це виявилося в діяльності т. н. Революційно-повстанської армії, яку очолив Н. І. Махно Селянська армія, що налічувала в різні періоди громадянської війни від 5 до 80 тис. бійців, спочатку в союзі з Червоною Армією вела бої проти білогвардійців (Денікіна, Врангеля), а згодом проти більшовицьких сил, які проводили на Україні політику військового комунізму.

Загострення відносин Радянської держави з селянством припадає на першу половину 1921 р., коли повстанський рух поширилося майже на всю територію України. Селянське повстання було придушене тільки силами регулярній більшовицької армії.

Головними політичними наслідками громадянської війни в Україні стали усунення з політичної арени України українських національних сил, загибель УНР, встановлення Радянської влади, створення Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

 

Україна в умовах НЕПу.

Катастрофічне становище в економіці призвело на поч. 1920-х років до різкого зростання невдоволення політикою більшовиків. Прокотилася хвиля селянських повстань, робітничих страйків в Україні, у Росії. Найбільш драматичним був виступ донедавна палких прихильників більшовицької партії — моряків Кронштадта. Вони підняли прапор повстання проти "самодержавства комісарів" за владу рад без більшовиків, проти політики уряду щодо селян та робітників. Хоча Червона армія й спецслужби нещадно придушували ці повстання, В. Ленін та його партія були змушені визнати провал політики "воєнного комунізму".

У березні 1921 р. відбувся черговий X з'їзд РКП(б), на якому більшовицький вождь переконав однодумців у необхідності нової економічної політики. Основними складовими непу були: відновлення торгівлі та товарно-грошових відносин; введення стійкої конвертованої грошової одиниці; дозвіл приватної торгівлі; денаціоналізація середніх та дрібних підприємств, повернення їх старим власникам; запровадження господарського розрахунку на підприємствах (право продажу надпланової продукції); дозвіл іноземних концесій; відновлення матеріальних стимулів виробництва, розвиток кооперації та оренди; зменшення державного втручання в економіку; заміна продрозкладки продподатком. Неп мав забезпечити виживання більшовицького режиму в умовах міжнародної ізоляції та масових виступів населення.

Проте ленінська партія погоджувалася лише на тимчасовий компроміс із підприємництвом, не мала наміру відмовлятися від мрії створити "соціалістичну економіку". Саме тому уряд залишав за собою контроль за такими ''командними висотами" в економіці, як важка промисловість, банки, транспорт, зовнішня торгівля.

У сільському господарстві неп передбачав цілу систему заходів, серед яких найголовнішою була заміна продрозкладки продподатком. Розмір продподатку визначався напередодні посівної й був у два рази меншим, ніж розмір продрозкладки, передбаченої на 1921 р. Селянам дозволялося продавати надлишок продукції на ринку, організовуватися у кооперативи, а також орендувати землю та використовувати найману працю.

У промисловості неп передбачав поверненні дрібних та середніх підприємств їх власникам, проведення децентралізації управління промисловістю. Підприємства могли об'єднуватися у трести. Була скасована обов'язкова трудова повинність, створювались умови для формування ринку робочої сили. У промисловості також дозволялося використання найманої праці та оренди. Під час проведення нової економічної політики залучався іноземний капітал шляхом створення концесій та спільних підприємств.

У торгівлі створювалися умови для розвитку трьох її форм: приватної, державної та кооперативної, організовувались ярмарки, У 1922—1924 рр. було введено в обіг нову грошову одиницю — червонець, який дорівнював 10 золотим рублям, став конвертованим і сприяв оздоровленню економіки в цілому. Було запроваджено єдину систему податків, створювалися ощадні каси та Ощадний банк.

Політику непу неоднозначно сприйняли деякі діячі компартії України, які виступили проти заміни продрозкладки продподатком. Але, незважаючи на це, нові віяння поширилися й на українських землях.

Підсумки непу досить суперечливі. Завдяки йому було відновлено господарство, зруйноване за роки війни. Зросло промислове та сільськогосподарське виробництво, довоєнного рівня досягли галузі легкої, харчової промисловості, виробництво предметів споживання, пожвавилася торгівля і товарообмін, була Знята соціальна напруженість.

Проте відставала більшість галузей важкої промисловості, що, як і транспорт, зв'язок, зовнішня торгівля, перебували під контролем держави. У державній власності залишались усі великі підприємства. Ставала все очевиднішою невідповідність між ідеологією більшовиків і практикою.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-28; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.225.194.144 (0.004 с.)