Експортно-імпортна діяльність українських підприємств різних форм власності

Договірні зобов'язання України щодо торгівлі іншими видами товарів виконуються в ході здійснення експортно-імпортних операцій підприємствами різних форм власності (державної, комунальної, приватні).

Суб'єктами переважної більшості експортно-імпортних операцій в Україні є приватні підприємства. На частку підприємств з державною формою власності припадає 7-8 % експорту та 27-30 % імпорту (за рахунок імпорту природного газу).

За умов свободи ЗЕД здійснення експортно-імпортних операцій є можливим для підприємств будь-якої форми власності. ЗУ "Про ЗЕД" встановлене право на здійснення ЗЕД, яке, згідно зі ст. 5 цього Закону, мають усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, причому на засадах рівноправності. При цьому Закон забороняє втручання державних органів у ЗЕД її суб'єктів у випадках, непередбачених цим Законом.

Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено укладання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які являють собою матеріально оформлену угоду двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямовану на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. При цьому ст. 6 Закону зауважує, що для підписання такого договору "не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України".

Мотиви, які спонукають українські підприємства експортувати продукцію:

Ÿ прагнення до підвищення прибутковості реалізації даної продукції у порівнянні з прибутковістю її реалізації на внутрішньому ринку;

Ÿ забезпечення необхідного обсягу валютних надходжень для імпорту обладнання, сировини, напівфабрикатів, інших ресурсів, які відсутні на внутрішньому ринку або якість вітчизняних аналогів яких не задовольняє виробничим потребам;

Ÿ оптимізація оподаткування (ст. 195 Податкового кодексу України передбачено оподаткування податком на додану вартість за нульовою ставкою товарів, що експортуються);

Ÿ залучення до процесу виробництва потужностей, які вивільнилися внаслідок обмеженості внутрішнього ринку;

Ÿ намагання розширити коло споживачів продукції, номенклатуру продукції, що виробляється, за рахунок опанування закордонних ринків;

Ÿ використання усталених збутових зв'язків з іноземними партнерами, що скорочує ризик неплатежів та порушення умов експортного контракту.

Товарна структура експорту свідчить:

- найбільшими експортерами в Україні є металургійні підприємства (25,8%).

- високою є питома вага експорту товарів низького ступеня обробки, натомість на більш високотехнологічні виробництва припадає дедалі менша частка експорту товарів внаслідок низької конкурентоспроможності готових промислових товарів, вироблених в Україні;

- складності пошуку вітчизняними виробниками вільних ніш на закордонних ринках такої продукції;

- недостатнью кількість та кваліфікованість фахівців у сфері управління ЗЕД підприємства.

Структура експорту товарів з України за ступенем обробки, 2009 р.

Експортовані товари	Частка в експорті, %	Питома вага товарів різного ступеня обробки, %
первинна продукція	напівфабрикати	товари виробничого споживання	споживчі товари
Разом за товарною номенклатурою, у тому числі:	100,0	9,6	73,6	7,3	9,5
Чорні метали	25,8	1,6	98,4	0,0	0,0
Зернові культури	9,0	99,9	0,1	0,0	0,0
Котли, машини, апарати і механічні пристрої	7,0	0,0	52,1	40,9	7,0
Електричні машини і устаткування	5,6	0,0	61,1	36,9	2,0
Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки	5,4	10,4	89,6	0,0	0,0
Вироби з чорних металів	4,9	0,0	96,5	1,6	1,9
Жири та олії тваринного або рослинного походження	4,5	0,0	97,5	0,0	2,5
Руди, шлаки та зола	3,4	100,0	0,0	0,0	0,0
Наземні транспортні засоби	3,0	0,0	25,3	44,5	15,0

 

Структура імпорту товарів (крім енергоносіїв):

- переважають готові промислові вироби, як промислового призначення, так і широкого вжитку: широкий спектр обладнання, виробничого устаткування, транспортні засоби тощо.

- в імпорті сировини та напівфабрикатів переважають товари, виробництво яких в Україні є недостатнім або неможливим через відсутність відповідної природно-ресурсної бази або через відсутність підприємств з переробки такої сировини.

Імпортна діяльність підприємств зумовлена такими причинами:

Ÿ потреба в сировині та матеріалах, запаси яких в країні недостатні або взагалі відсутні;

Ÿ потреба в напівфабрикатах та готових виробах, виготовлення яких на вітчизняних підприємствах є технологічно неможливим або купівля яких на внутрішньому ринку є невигідною;

Ÿ технічна модернізація виробництва з використанням новітнього обладнання, яке не виробляється в країні;

Ÿ низька конкурентоспроможність вітчизняних аналогів імпортних товарів;

Ÿ використання усталених зв'язків з іноземними постачальниками, що скорочує ризик невчасної або недобросовісної поставки товару та порушення умов імпортного контракту.