Закріплено міжнародно-правовий статус берліна як місця перебування верховного органу влади чотирьох союзників у німеччині — контрольної ради.

Засновано Раду міністрів закордонних справ (5 союзних країн) з метою негайної підготовки мирних договорів для Італії, Румунії, Болгарії, Угорщини та Фінляндії й пізніше Німеччини. Після підписання мирних договорів три союзних уряди зобов'язалися підтримати прохання цих країн про прийняття у члени ООН.

4. Знову розгорілася дискусія щодо кордонів Польщі. Західні делегації затято наполягали відкласти це питання до мирної конференції. Їм удалося записати застереження, що «остаточне визначення західного кордону Польщі відкладається до мирного врегулювання». І все ж були затверджені пропозиції делегації СРСР. Вирішено тимчасово передати Польщі німецькі території на схід від кордону по річках Одер і Західна Нейсе, Східну Пруссію (крім Кенігсберга й Мемеля, які відійшли до Радянського Союзу) та Данціг.

У спеціальному рішенні підтверджено передання Кенігсберга й прилеглого району Радянському Союзові. Місто Танжер оголошено міжнародним.

Вирішено провести міжнародний суд над головними воєнними злочинцями. Союзні держави вважали «справою величезної важливості, щоб суд над цими головними злочинцями розпочався якомога скоріше в Нюрнберзі.

Радянська делегація підтвердила попереднє рішення Радянського Союзу про вступ у війну проти Японії'.

Потсдамська конференція мала дуже важливе міжнародне значення.

По-перше, вона врегулювала найскладніші міжнародні проблеми, пов'язані з ліквідацією наслідків війни в Європі.

По-друге, конференція продемонструвала можливість досягнення єдності великих держав антигітлерівської коаліції в мирний час, як і в роки війни.

По-третє, рішення Потсдамської конференції стали програмою післявоєнного устрою Європи.

На жаль, західні держави досить скоро почали забувати й перекреслювати деякі з цих рішень. Проте потсдамські рішення протягом тривалого часу допомагали мирно вирішувати найскладніші міжнародні проблеми.

Розгром Японії

Розгром Японії. Атомне бомбардування міст Хіросіми та Нагасакі

На кінець 1944 р. США фактично знищили японський флот, що на цьому театрі бойових дій мало визначальний характер. Здобута на морі перемога дала змогу США звільнити від японських військ Філіппіни та низку тихоокеанських островів. Навесні 1945 р. англійські війська вибили японців з Бірми. Американські «літаючі фортеці» (В-17, В-29) розпочали систематичні бомбардування японських островів. Один з американських генералів запевняв, що Японія незабаром повернеться у кам'яний вік.

Серпня 1945 р., за два дні до передбачуваного вступу СРСР у війну з Японією, з важкого американського бомбардувальника Б-29 на японське місто Хіросіму було скинуто атомну бомбу. 9 серпня цей «експеримент» повторили на місті Нагасакі. Загальна кількість жертв досягла 200 тис. осіб. Виправдати застосування атомної зброї проти мирних жителів неможливо. Ці акції диктувались не воєнною, а політичною необхідністю. їх було здійснено для демонстрації прагнення керівництва США встановити свою гегемонію у післявоєнному світі.

Ще 5 квітня 1945 р. від імені радянського уряду японському послу в Москві було зроблено заяву про те, що СРСР денонсує пакт про нейтралітет з Японією. Про мотиви денонсації говорилося, що «обстановка змінилася докорінно... Японія, союзниця Німеччини, допомагала останній у її війні проти СРСР. Крім того, Японія воює із США і Англією, які є союзниками Радянського Союзу». У самій Японії ця заява спричинила зміну уряду. 8 серпня 1945 р. СРСР оголосив війну Японії (співвідношення сил СРСР і Японії на Далекому Сході напередодні радянського наступу у серпні 1945 р

Співвідношення сил СРСР і Японії на Далекому Сході напередодні радянського наступу (серпень 1945 р.)

Радянські війська Японські війська (Квантунська армія)

Особовий склад

Млн осіб 1,1 млн осіб

Гармати і міномети

27086 6640

Танки і САУ

5250 1215

Літаки

Близько 2000

Відповідно до своїх планів, радянські війська основного удару завдали по Квантунській армії, яка дислокувалася в Маньчжурії і налічувала 1,1 млн осіб. Загальне керівництво військами здійснював О.М.Василевський. У боях брали участь війська Монгольської народно-революційної армії. Радянським військам доводилось долати гори, річки, тайгу, болота, напівпустельні степи. Вперто чинили опір фанатично настроєні японські частини, особливо підрозділи смертників. Незважаючи на це, Квантунська армія за короткий час була розгромлена. 14 серпня японський уряд прийняв рішення про капітуляцію. Під ударами Радянської армії японські війська склали зброю. В полон було взято близько 640 тис. осіб. 1 вересня радянський десант висадився на південні острови Курильської гряди. Вся кампанія радянських військ проти Японії тривала 24 дні. Втрати японських військ становили 84 тис, радянських — 12 тис. убитими.

Вересня 1945 р. у Токійській бухті, на борту американського крейсера «Міссурі», у присутності представників країн, що брали участь у війні з Японією, відбулася церемонія підписання акта про беззастережну капітуляцію Японії.

Закінчення війни проти Японії передбачало укладення мирного договору з нею. Проте США, порушивши свої попередні домовленості, відмовились передати підготовку мирного договору з Японією Раді міністрів закордонних справ, відкладали розв'язання питання про мирне урегулювання в Тихоокеанському басейні.

Японія і захоплені нею території були розділені на окупаційні зони між США, СРСР, Англією і Китаєм. Власне Японія потрапила в американську окупаційну зону, і 6 вересня 1945 р. американські війська висадились на її території.

Наслідки війни