При інфекційних захворюваннях

Основний принцип – заходів профілактики необхідно дотримуватись при обслуговуванні будь-якого пацієнта, оскільки пацієнт може приховувати захворювання або не знати про інфікування.

З метою попередження інфікування збудниками гемоконтактних інфекцій під час медичних маніпуляцій необхідно виконувати наступні загальні умови:

при здійсненні маніпуляцій надягати халат, шапочку, змінне взуття, виходити в яких за межі лабораторії, відділення забороняється;

застосовувати засоби індивідуального захисту (окуляри, маски, щитки, рукавички і ін.);

всі маніпуляції, при яких може відбутися забруднення рук кров'ю, сироваткою і іншими біологічними рідинами, проводити в рукавичках;

гумові рукавички, одного разу зняті, повторно не використовуються. В процесі роботи рукавички обробляються 70% спиртом, 3% хлораміном, спиртним розчином хлоргексидіну та ін.;

маніпуляції з медичним інструментарієм, піпетками, лабораторним посудом, приладами, які стикалися з кров'ю або сироваткою, треба проводити тільки після їх попередньої дезинфекції;

використаний медичний інструментарій відразу після закінчення маніпуляції або процедури занурювати в ємність з дезинфікуючим розчином;

дотримуватися запобіжних заходів при виконанні маніпуляцій з ріжучими і колючими інструментами (голки, скальпелі, ножиці); відкриваючи пляшки, флакони, пробірки з кров'ю або сироваткою, слід уникати уколів і порізів рукавичок та рук;

при пошкодженні шкірних покривів необхідно негайно обробити і зняти рукавички, витиснути кров з ранки, потім під проточною водою ретельно вимити руки з милом, обробити їх 70% спиртом і змастити ранку 5% розчином йоду;

при попаданні біологічної рідини пацієнта на слизову оболонку ротової порожнини рот і горло негайно прополоскати 70% спиртом або 0,05% розчином марганцевокислого калію, при попаданні біологічних рідин в очі – промити їх розчином марганцевокислого калію у воді в співвідношенні 1:10000;

медичні працівники, які мають рани на руках, ексудативні ураження шкіри або дерматит, на час захворювання відстороняються від догляду за пацієнтами і контакту з предметами догляду;

при необхідності виконувати роботи всі мікротравми, подряпини, садна, пошкодження повинні бути закриті напальчниками або лейкопластирем;

для догляду за шкірою рук використовувати пом'якшувальні і захисні креми, які забезпечують еластичність і міцність шкіри;

бланки напрямів в клініко-діагностичну лабораторію категорично забороняється поміщати в пробірки з кров'ю;

поверхня робочих столів в кінці робочого дня (у разі забруднення кров'ю – негайно) обробляються 3% розчином хлораміну або 6% розчином перекису водню з 0,5% миючого засобу. Причому, якщо поверхня забруднена кров'ю або сироваткою, процедури виконують двічі: негайно і через 15 хвилин;

заповнення облікової і звітної документації повинно вестися на чистому столі;

забороняється приймати їжу, палити і користуватися косметикою на робочих столах;

не варто проводити ніяких парентеральних і лікувально-діагностичних процедур в приміщеннях, які призначені для обслуговування хворих.

Гепатити

Гепатит В (ГВ) відноситься до інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, тому основним засобом захисту є імунізація. Медичні працівники, в першу чергу ті, хто має контакт з кров'ю хворих, повинні бути щеплені проти ГВ. Щепленню підлягають і студенти медичних інститутів, а також учні середніх медичних учбових закладів перед початком виробничої практики. При цьому важливо суворо дотримуватися схеми вакцинації: 0-1-6 місяців (перші два щеплення з місячним інтервалом, третє – через 5 місяців після другого). Захисний рівень антитіл в крові 10 ME/мл і вище досягається після повного курсу імунізації у 85-95% вакцинованих. Після двох щеплень захисний рівень досягається лише у 50-60% вакцинованих. Оскільки через п'ять років в крові 25-30% імунізованих титр антитіл проти ГВ стає нижчим захисного рівня, після цього терміну рекомендується ревакцинація, бажано після попередньої перевірки на рівень імунітету. Абсолютних протипоказань вакцинації немає. Інші – за інструкцією до препарату.

При ургентних випадках можливого зараження (при травмі нещепленого раніше, отриманій в результаті проведення хірургічних втручань або інших парентеральних маніпуляцій) вводиться специфічний імуноглобулін і використовується екстрена схема вакцинації з місячним інтервалом: 0-1-2. Причому перше щеплення проводиться в перші 24 години після можливого зараження (якнайшвидше). Ревакцинація – через 12-14 місяців.

Вакцина вводиться внутрішньом'язво в дельтовидний м'яз плеча. При поєднанні з іншими вакцинами вона вводиться окремим шприцом в іншу ділянку тіла або з інтервалом в 1 місяць.

Гепатит D – оскільки гепатит D зв'язаний з інфікуванням вірусом гепатиту В, то при вакцинації проти гепатиту В можна ефективно запобігти захворюванню і гепатитом D.

Гепатит C – вакцини проти гепатиту С не існує. Важливо використовувати засоби індивідуального захисту – окуляри, маски, щитки, рукавички та ін. При маніпуляціях у пацієнта зі встановленим діагнозом ГС – працювати в подвійних рукавичках. Всі заходи попередження інфікування викладені вище.

ВІЛ-інфекція

Дії медичного працівника у разі професійного контакту:

Під професійним контактом розуміють будь-який прямий контакт слизових оболонок, пошкоджених і не пошкоджених шкірних покривів з потенційно інфікованими біологічними рідинами при виконанні професійних обов'язків.

Якщо відбулося попадання біоматеріалу на одяг:

þ Перед зняттям одягу рукавички знезаражуються.

þ При незначних забрудненнях біологічною рідиною одяг знімається, поміщається в пластиковий пакет і направляється в пральню без попередньої обробки, дезинфекції.

þ При значному забрудненні одяг замочується в одному з дезинфекантів, які використовуються в установі (крім 6% перекису водню і нейтрального гідрохлориду кальцію, які руйнують тканини).

þ Особистий одяг, забруднений біологічною рідиною, піддається пранню в гарячій воді (70 °С) з миючим засобом.

þ Шкіра рук та інших ділянок тіла під місцем забрудненого одягу протирається 70% спиртом. Після цього промивається з милом і повторно протирається спиртом.

þ Забруднене взуття двократно протирається ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезинфікуючих засобів.

Якщо відбулося попадання біоматеріалу на слизові оболонки:

þ Ротова порожнина – прополоскати 70% розчином етилового спирту.

þ Порожнина носа – закапати 20-30% розчином альбуциду.

þ Очі – промити водою, після чого закапати 20-30% розчином альбуциду.

Якщо відбувся контакт з кров'ю або іншими біологічними рідинами при непошкодженій шкірі:

þ Терміново обробити місце забруднення одним з дезинфектантів (70% розчином спирту, 3% розчином перекису водню, 3% розчином хлораміну).

þ Потім промити водою з милом і повторно обробити спиртом.

Якщо відбувся контакт з кров'ю або іншими біологічними рідинами при пошкодженні шкіри (укол, поріз):

þ Зняти рукавички робочою поверхнею всередину.

þ Витиснути кров з рани, уколу.

þ Обробити уражене місце одним з дезинфектантів (70% етиловим спиртом, 5% розчином йоду - при порізах, 3% розчином перекису водню - при уколах).

þ Ретельно вимити руки з милом під проточною водою, а потім протерти їх 70% розчином етилового спирту, на рану накласти пластир, одягнути напальчник.

þ Якщо роботу необхідно продовжувати – одягти нові рукавички.

Взуття обробляють двократним протиранням ганчіркою, змоченою в розчині одного з дезинфікуючих засобів.

При попаданні інфікованого матеріалу на підлогу, стіни, меблі, устаткування та інші предмети: залити забруднене місце будь-яким дезинфікуючим розчином з експозицією 30 хвилин, потім протерти.