Соціальні інститути суспільства

1. Соціальні інститути: ознаки, сутність і роль в суспільстві.

2. Багатоманітність інститутів.

3. Зміни соціальних інститутів.

Література

Геллнер Э. Условия свободы. – М., 1955.

Келле В. Ж. Наука как компонент социальной системы. – М., 1988.

Лейман И. И. Наука как социальный институт. – Л., 1971.

Норт Д. К. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М., 1997.

Пригожин А. И. Современная социология организаций. – М., 1997.

Радаев В. В. Экономическая социология. – М., 1997.

Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск., 1995.

 

Тема 16.

Інститути політіки

1. Інституціоналізація політичного життя.

2. Політична влада і суспільство.

Література

Бурдье П. Социология политики.

Вебер М. Избранное. Образ общества. – М., 1994.

Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

Вебер М. Три типа господства. – Москва. – Иерусалим. // Двадцать два. – 1990. – № 72.

Вебер М. Харизматическое лидерство // СОЦИС. – 1988. - №5.

Геллнер Э. Условия свободы. – М., 1955.

Давыдов Ю. Н. Веберовская социология капитализма // СОЦИС. – 1994. - №8-10.

Даль Р. Полиархия, плюрализм и пространство // Вопросы философии. – 1994. - №3.

Келле В. Ж. Наука как компонент социальной системы. – М., 1988.

Лейман И. И. Наука как социальный институт. – Л., 1971.

Монхейм К. Диагноз нашего времени. – М., 1994.

Московичи С. Век толп. – М., 1996.

Новгородцев П. И. Об общественном идеале. – М., 1991.

Норт Д. К. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М., 1997.

Пригожин А. И. Современная социология организаций. – М., 1997.

Радаев В. В. Экономическая социология. – М., 1997.

Тема 17.

Сім’ї як соціальний інститут

1. Сім’я як соціальний інститут суспільства, її функції, форми сім’ї і шлюбу.

2. Сучасні тенденції в розвитку сімейно-шлюбних відносин, основні теорії сім’ї.

3. Соціальні фактори формування і становлення молодої сім’ї.

Література

Антонов А. И. Возродить семейную жизнь // Социологические исследования.-1992. - № 10.

Мацковский М. С. Социология семьи. М. 1990.

Молодая семья. – К.: Украина, 1991.

Полякова Г. С. Взаимоотношения в семье, - К., 1992.

Седельников С. С. Позиции супругов и типологические особенности реакций на развод. // СОЦИС – 1992.-№ 2.

Смелзер Н. Дж. Социология. – М., 1995.

Тема18.

Інститути релігії

1. Соціальні інститути релігії.

2. Соціальна функція релігії.

Література

Бурдье П. Социология политики.

Вебер М. Избранное. Образ общества. – М., 1994.

Вебер М. Избранные произведения. – М., 1990.

Вебер М. Три типа господства. – Москва. – Иерусалим. // Двадцать два. – 1990. – № 72.

Вебер М. Харизматическое лидерство // СОЦИС. – 1988. - №5.

Геллнер Э. Условия свободы. – М., 1955.

Давыдов Ю. Н. Веберовская социология капитализма // СОЦИС. – 1994. - №8-10.

Даль Р. Полиархия, плюрализм и пространство // Вопросы философии. – 1994. - №3.

Келле В. Ж. Наука как компонент социальной системы. – М., 1988.

Лейман И. И. Наука как социальный институт. – Л., 1971.

Монхейм К. Диагноз нашего времени. – М., 1994.

Московичи С. Век толп. – М., 1996.

Новгородцев П. И. Об общественном идеале. – М., 1991.

Норт Д. К. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М., 1997.

Пригожин А. И. Современная социология организаций. – М., 1997.

Радаев В. В. Экономическая социология. – М., 1997.

Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск., 1995.

 

Тема 19.

Соціологія культури

1. Культура і суспільство: соціальні властивості і функції культури.

2. Культура: наступність і соціалізація.

Лі тература

Гараджа В. И. Социология религии. – М., 1996.

Геллнер Э. Условия свободы. – М., 1955.

Ерасов Б. С. Социальная культурология. В 2 ч. – М., 1994.

Ионин Л. Г. Социология культуры. – М., 1996.

Келле В. Ж. Наука как компонент социальной системы. – М., 1988.

Кравченко Е. И. Эрвин Гоффман. Социология лицедейства. – М., 1997.

Лейман И. И. Наука как социальный институт. – Л., 1971.

Лосев А. Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991.

Милюков П. Н. Очерки по истории русской культуры. – М., 1992.

Моль А. Социодинамика культуры. – М., 1973.

Маслоу А. Г. Мотивация и личность. – СПб., 1999.

Норт Д. К. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. – М., 1997.

Победа Н. А. Социология культуры. – Одесса, 1997.

Пригожин А. И. Современная социология организаций. – М., 1997.

Радаев В. В. Экономическая социология. – М., 1997.

Современная социальная теория: Бурдье, Гидденс, Хабермас. – Новосибирск., 1995.

 

Тема 20.

Методологія і методика проведенняконкретних соціологічних досліджень.

1. Методи збору первинної соціологічної інформації.

2. Значенні і упровадження результатів конкретних соціологічних досліджень у практику.

Л і тература

Андреенко В. Г. Логика социологического исследования. – М., 1987.

Бестужев-Лада И. В. Социальный прогноз и социальное нововведение // СОЦИС. – 1990. - №8.

Бутенко И. А. Анкетный опрос как общение социолога с респондентами. – М., 1989.

Гречихин В. Г. Лекции по методике и технике социологических исследований. 1988.

Давидюк Г. П. Прикладная социология. – М., 1979.

Ядов В. А. Стратегия социологического исследования. Описание, объяснения, понимание социальной реальности. – М., 1998.

 

 

Тема 21.

Соціологія конфлікту.

1. Загальна характеристика теорій конфлікту, структурні елементи конфлікту.

2. Конфлікт як прояв соціальних, політичних і економічних протиріч у сучасному світі.

Література

Толерантность и согласие: Материалы международной конференции «Толерантность, взаимопонимание и согласие». М., 1997.

Фельдман Д. М. Конфликты в мировой политике. М., 1997.

Цой Л. Н. Практическая конфликтология. М., 2001.

 

Тема 22.

Структура конфлікту.

1. Шляхи, засоби і методи вивчення соціальних конфліктів.

2. Конфлікти і загальнолюдські інтереси.

Література

Толерантность и согласие: Материалы международной конференции «Толерантность, взаимопонимание и согласие». М., 1997.

Фельдман Д. М. Конфликты в мировой политике. М., 1997.

Цой Л. Н. Практическая конфликтология. М., 2001.

3.Основні вимоги до знань, умінь та навичок студентів.

Студент повинен:

 

Знати: специфіку соціологічного підходу до аналізу суспільства, основні етапи розвитку соціологічної думки, особливості соціальної структури та соціальної стратифікації сучасного суспільства, характеристику та функції основних соціальних інститутів (сім'я, культура, економіка, політика, релігія), структуру особистості та її типологію.

 

Вміти:

На основі аналізу виробничого завдання визначати мету емпіричного соціологічного дослідження; залежно від визначеної мети обрати адекватну їй технологію соціологічного дослідження; провести емпіричне соціологічне дослідження за обраною технологією; за відповідними методиками провести аналіз результатів емпіричного соціологічного дослідження. У процесі роботи в певній соціальній групі, застосовуючи типові методи емпіричного соціологічного дослідження, визначити характеристики суспільної реальності. На основі аналізу результатів соціологічного дослідження, використовуючи базові ознаки і типологію суспільства, визначати тип суспільства у конкретній державі, його мобільність та маргінальність. На основі аналізу результатів соціологічного дослідження, літератури про стратифікацію суспільства визначати його структуру та класифікувати характеристики розвитку суспільної системи конкретної держави. На основі аналізу результатів соціологічного дослідження, використовуючи критерії класифікації та ознаки соціальних інститутів та спільностей, визначати їх функції в конкретній державі. На основі аналізу державних нормативно-правових документів про суспільні об'єднання, програмних документів суспільних об'єднань, використовуючи критерії класифікації суспільних об'єднань і рухів, визначати тип конкретного суспільного об'єднання та його місце в соціальній структурі держави. На основі аналізу результатів самоспостережень, використовуючи процедури соціологічного аналізу, встановлювати власний соціальний статус. На основі аналізу результатів власних спостережень, використовуючи процедури соціологічного аналізу, встановлювати соціальний статус учасників спільної діяльності. Визначати стан і дієздатність трудового колективу.

Першоджерела

Э.Дюркгейм