Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр



(денна, заочна)

Київ - 2010


Підготовленокандидатом технічних наук, доцентом кафедри природничих наук та екології Запорожченко Ю.Ф.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри природничих наук та екології

 

Протокол № 4 від 22 грудня 2009 року.

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

Запорожченко Ю.Ф. Навчальна програма дисципліни “Безпека життєдіяльності“ (для бакалаврів). — К.: УСЗ, 2010. — 32с.

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Безпека життєдіяльності“, орієнтовні питання до заліку, орієнтовні питання до іспиту, варіанти контрольних робот, методичні рекомендації до виконання контрольної роботи, список літератури.

 

 

Університет сучасних знань УСЗ, 2010


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Безпека життєдіяльності – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних наукових і природних закономірностей виникнення небезпек різного характеру, їх властивостей, наслідків, впливу їх на організм людини, основ і напрямків захисту здоров'я та життя і навколишнього середовища від небезпек, а також на планування, розробку і реалізацію відповідних та суттєвих засобів і заходів щодо створення здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Нормативна навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” – це оновлена інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категоріальний теоретичний, практичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому екології, охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами ще під час навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності, екологія, фізкультура, трудове навчання, тощо), а також на підставі отриманих знань при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти та набутому життєвому досвіді.

Загальний обсяг навчального часу у годинах (54), з яких 20 –

лекції, 14 – практичні заняття, 20 – самостійна робота.

Рівень знань та умінь при вивченні дисципліни визначають освітньо-професійні програми, які розроблені до кожної конкретної спеціальності.

Вивчення дисципліни планується проводити на 1-му курсі навчання і передбачає лекційні заняття, практичні заняття, проведення екскурсій та самостійну роботу студентів.

Обсяги вивчення окремих розділів і тем визначається робочою навчальною програмою, розробленою на основі навчальної програми нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності” з урахуванням професійного спрямування потоків і груп.

Метавивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” полягає в тому, щоб навчити студентів:

- ідентифікувати потенційні небезпеки;

- визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

- прогнозувати наслідки впливу цих факторів на організм людини;

- використовувати нормативно-правову базу;

- розробляти і запроваджувати заходи та застосовувати засоби захисту людини;

- запобігати виникненню надзвичайних ситуацій та уміння ліквідувати їх;

- використовувати в своїй практичній діяльності різнопланові заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

- планувати заходи щодо створення безпечних умов життя та діяльності в системі “людина – життєве середовище”.

Завдання курсу “Безпека життєдіяльності” полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так у середовищі навчання і праці.

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Внаслідок вивчення курсу

студент повинен знати:

- мету та основні завдання курсу “Безпека життєдіяльності”;

- основні етапи розвитку проблем забезпечення безпеки життєдіяльності;

- основні положення Концепції національної безпеки України щодо безпеки життя та здоров’я особи;

- основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;

- джерела небезпеки та їх класифікація;

- таксономію та квантифікацію небезпеки;

- загальні положення управління ризиком;

- системи забезпечення життєдіяльності людини;

- характеристика системи “людина – життєве середовище”;

- об’єкти та цілі безпеки життєдіяльності в системі “людина – життєве середовище” різного рівня;

- структурно-функціональний стан організму людини;

- подразники зовнішнього та внутрішнього середовища організму людей;

- значення гомеостазу для забезпечення безпеки організму людини;

- роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини;

- основні характеристики аналізаторів організму людини;

- роль органів чуття в забезпеченні безпеки;

- характеристику середовища життєдіяльності людини;

- значення флори та фауни в забезпеченні життєдіяльності людини;

- синергізм та антагонізм дії шкідливих факторів;

- роль біоритмів людини в забезпеченні її життєдіяльності;

- вплив духовних, соціальних та політичних чинників на життєдіяльність людини;

- категорії факторів, що змушують людину ризикувати;

- психологічні причини свідомого порушення виконавцям вимог безпеки;

- біотехнічні системи та основи інженерної фізіології;

- антропогенну, біофізичну, енергетичну, соціальну та техніко-естетичну сумісність людини з технікою та середовищем;

- загальну характеристику впливу людини на планетарні та космічні ресурси;

- основи джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів;

- негативні наслідки нераціонального природокористування;

- основні причини деградації оточуючого середовища;

- причини та характер абіотичних природних небезпек;

- небезпеку дії підвищених і понижених рівнів температури, вологості, тиску та швидкості руху повітря;

- загальні заходи та засоби захисту від дії бактерій та вірусів;

- небезпеки життю та здоров’ю людей від отруйних рослин та грибів;

- небезпеки контакту з тваринами, комахами та рибами;

- причини та характер техногенних небезпек;

- заходи захисту від небезпек, пов’язаних з транспортними засобами;

- заходи безпеки при використанні горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів;

- заходи захисту від небезпек, пов’язаних з електричним струмом;

- основні заходи та засоби захисту від опромінювання;

- основні заходи та засоби захисту від дії токсичних речовин;

- причини виникнення небезпек при експлуатації та утриманні житла;

- загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек;

- загальні характеристики комбінованих небезпек;

- основні вимоги до технічного стану житлового фонду, інженерного обладнання, транспортних засобів, комунікацій, місць відпочину та розваг;

- особливі заходи безпеки при використанні у побуті газу, токсичних, пожежо- та вибухонебезпечних речовин, електричного устаткування, посудин, що знаходяться під тиском тощо;

- вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення;

- загальні правила поведінки на вулицях і дорогах, використання транспортних засобів та користування ними;

- причини виникнення, загальні характеристики та класифікацію надзвичайних ситуацій;

- вимоги до системи оповіщення, організації зв’язку та меддопомоги;

- ідентифікації типів ситуацій та оцінку рівня небезпеки;

- засоби до запобігання зсувів, пожеж та вибухів у житловому фонді;

- принципи та засоби захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій;

- організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- види уражень організму людини;

- послідовність дій при наданні першої до лікарської допомоги;

- комплектацію аптечки першої допомоги;

- підручні засоби для надання першої допомоги;

- правила зупинення кровотечі та обробки ран;

- правила і порядок дій при виведенні людини з непритомного стану та стану клінічної смерті;

- основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності;

- органи нагляду і контролю за дотриманням вимог безпеки підприємствами, організаціями та населенням;

- принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності;

- нормативну та організаційно-методичну основу управління безпекою життєдіяльності;

- контроль за станом безпеки життєдіяльності;

- організацію навчання населення з питань безпеки життєдіяльності;

- пропаганду знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

студент повинен уміти:

- застосовувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів;

- визначити рівень безпеки системи “людина – життєве середовище”;

- ідентифікувати, скласти номенклатуру, здійснити таксономію, визначити причини та можливі наслідки небезпек;

- класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

- оцінювати рівень небезпеки та моделювати умови виникнення небезпечних ситуацій, здійснювати системний аналіз безпеки життєдіяльності;

- оцінити відповідальність стану навколишнього середовища вимогам здорового та безпечного існування людини;

- обґрунтувати раціональні методи нормалізації умов життєдіяльності людини в конкретних ситуаціях;

- проаналізувати можливості здорового і безпечного існування людини при заданих параметрах небезпечних та шкідливих факторів;

- розробляти заходи, спрямовані на недопущення виконавцем безпідставного ризику та свідомого порушення вимог безпеки;

- визначити профілактичні заходи захисту від дії літосферних небезпек;

- приймати рішення, спрямовані на попередження руйнівних наслідків гідросферних небезпек;

- застосувати засоби захисту будівель і споруд від дії атмосферних небезпек;

- вибирати ефективні засоби захисту від бактеріальних та вірусних захворювань;

- визначити потенційну небезпеку отруєння грибами та рослинами;

- організовувати ступінь захисту сучасного житлового фонду від джерел небезпеки;

- запобігати виникненню та удосконаленню конфліктних ситуацій;

- прогнозувати можливі наслідки дії природно-технічного устаткування та обладнання;

- визначити наявність небезпечної ситуації на транспорті, в побуті, під час відпочинку та інші;

- використовувати системи оповіщення, зв’язку та виклику спеціальних служб;

- визначити профілактичні заходи попередження надзвичайних ситуацій;

- обґрунтовувати ймовірність прояву небезпечних факторів у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- застосовувати засоби індивідуального захисту;

- звільняти потерпілого від дії електричного струму, вогню та з-під обвалів;

- рятувати утопаючих та надавати їм першу допомогу, зупиняти кровотечі та здійснювати обробку ран;

- накладати шини при переломах та виводити людину з непритомного стану та стану клінічної смерті;

- здійснювати штучне дихання та проводити непрямий масах серця.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Рівень знань студентів оцінюється за параметрами: „зараховано”,„не зараховано”.

„Зараховано” – знання оцінюються як достатні, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. При відповіді на теоретичні питання допускає деякі неточності.

“Не зараховано” – виставляється, якщо студент не володіє більшістю питань програми, допускає помилки при виконанні практичних завдань.

Підсумковий контрользнань студентів – залік, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Підсумковий контроль знань студентів – екзамен, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.

В основу оцінки знань студента з курсу “Безпека життєдіяльності ” покладені такі якісні характеристики:

Ø Широта й глибина знань в обсязі навчальної програми;

Ø Творче опанування теоретичного змісту курсу;

Ø Обґрунтованість і аргументованість відповідей, точність визначень;

Ø Самостійність і конструктивізм мислення.

„Відмінно” виставляється за умов, які задовольняють зазначені вимоги. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичних запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною , матеріал викладатися чітко, впевнено.

„Добре” виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на три питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань.

„Задовільно” виставляється за умови, коли студент дає відповідь на два питання, або недостатньо висвітлює три теоретичних питання.

„Незадовільно” виставляється в тих випадках, коли відповідь не задовольняє хоча б одному з оціночних критеріїв або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Невід’ємною складовою навчальної програми дисципліни є рейтингова система оцінювання, яка передбачає визначення якості виконання студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи з дисципліни і рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS ( European Credit Transfer System ).

 

Рейтинг Оцінка ECTS Традиційна оцінка
A «відмінно»
80-89 B «добре»
70-79 C «задовільно»
60-69 D  
50-59 E  
30-49 FX «незадовільно» з можливістю повторного перескладання
0-29 F «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Дисципліни

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

№ з/п Назва змістового модуля та теми
Змістовий модуль І. Безпека життєдіяльності в повсякденних умовах
Тема 1 Середовище мешкання та проблеми безпеки життєдіяльності людей.
Тема 2 Природне середовище мешкання людини: атмосфера, мезосфера, гідросфера.
Тема 3 Техногенне (промислове) середовище та його небезпечні і шкідливі фактори.
Тема 4 Основи безпеки робочих зон.
Тема 5 Безпека основних видів діяльності людей.
Тема 6 Запобігання (зниження) впливу на людей небезпечних та шкідливих факторів.
Змістовий модуль ІІ. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
Тема 7 Надзвичайні ситуації та їх вплив на життєдіяльність населення.
Тема 8 Підготовка об’єктів народного господарства до роботи в надзвичайних ситуаціях.
Тема 9 Оцінка обстановки та прийняття рішень в надзвичайних ситуаціях.
Тема 10 Захист населення у надзвичайних ситуаціях. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
Разом – 54 годин

ЗМІСТ

Дисципліни

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ”



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.174.50 (0.017 с.)