Кафедра природничих наук та екології

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

 

Кафедра природничих наук та екології

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни

Для студентів всіх напрямів підготовки

Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр

(денна, заочна)

Київ - 2010

Підготовлено кандидатом технічних наук, доцентом кафедри природничих наук та екології Запорожченко Ю.Ф.

 

 

Затверджено на засіданні кафедри природничих наук та екології

 

Протокол № 4 від 22 грудня 2009 року.

 

 

Схвалено Вченою радою Університету сучасних знань

 

 

Запорожченко Ю.Ф. Навчальна програма дисципліни “Безпека життєдіяльності“ (для бакалаврів). — К.: УСЗ, 2010. — 32с.

 

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план, зміст дисципліни “Безпека життєдіяльності“, орієнтовні питання до заліку, орієнтовні питання до іспиту, варіанти контрольних робот, методичні рекомендації до виконання контрольної роботи, список літератури.

 

 

Університет сучасних знань УСЗ, 2010

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Безпека життєдіяльності – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних наукових і природних закономірностей виникнення небезпек різного характеру, їх властивостей, наслідків, впливу їх на організм людини, основ і напрямків захисту здоров'я та життя і навколишнього середовища від небезпек, а також на планування, розробку і реалізацію відповідних та суттєвих засобів і заходів щодо створення здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.

Нормативна навчальна дисципліна “Безпека життєдіяльності” – це оновлена інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категоріальний теоретичний, практичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому екології, охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.

Вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” базується на засадах інтеграції теоретичних і практичних знань, отриманих студентами ще під час навчання в загальноосвітніх навчальних закладах (природознавство, фізика, хімія, основи безпеки життєдіяльності, екологія, фізкультура, трудове навчання, тощо), а також на підставі отриманих знань при вивченні загальноосвітніх дисциплін у вищому закладі освіти та набутому життєвому досвіді.

Загальний обсяг навчального часу у годинах (54), з яких 20 –

лекції, 14 – практичні заняття, 20 – самостійна робота.

Рівень знань та умінь при вивченні дисципліни визначають освітньо-професійні програми, які розроблені до кожної конкретної спеціальності.

Вивчення дисципліни планується проводити на 1-му курсі навчання і передбачає лекційні заняття, практичні заняття, проведення екскурсій та самостійну роботу студентів.

Обсяги вивчення окремих розділів і тем визначається робочою навчальною програмою, розробленою на основі навчальної програми нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності” з урахуванням професійного спрямування потоків і груп.

Мета вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” полягає в тому, щоб навчити студентів:

- ідентифікувати потенційні небезпеки;

- визначати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

- прогнозувати наслідки впливу цих факторів на організм людини;

- використовувати нормативно-правову базу;

- розробляти і запроваджувати заходи та застосовувати засоби захисту людини;

- запобігати виникненню надзвичайних ситуацій та уміння ліквідувати їх;

- використовувати в своїй практичній діяльності різнопланові заходи, спрямовані на забезпечення здорових і безпечних умов існування людини в сучасному навколишньому середовищі;

- планувати заходи щодо створення безпечних умов життя та діяльності в системі “людина – життєве середовище”.

Завдання курсу “Безпека життєдіяльності” полягає у чіткому розумінні небезпечних і шкідливих чинників у ситуаціях, що виникають як у середовищі проживання людини, так у середовищі навчання і праці.

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ

Внаслідок вивчення курсу

студент повинен знати:

- мету та основні завдання курсу “Безпека життєдіяльності”;

- основні етапи розвитку проблем забезпечення безпеки життєдіяльності;

- основні положення Концепції національної безпеки України щодо безпеки життя та здоров’я особи;

- основні поняття, визначення та терміни безпеки життєдіяльності;

- джерела небезпеки та їх класифікація;

- таксономію та квантифікацію небезпеки;

- загальні положення управління ризиком;

- системи забезпечення життєдіяльності людини;

- характеристика системи “людина – життєве середовище”;

- об’єкти та цілі безпеки життєдіяльності в системі “людина – життєве середовище” різного рівня;

- структурно-функціональний стан організму людини;

- подразники зовнішнього та внутрішнього середовища організму людей;

- значення гомеостазу для забезпечення безпеки організму людини;

- роль нервової системи в забезпеченні життєдіяльності людини;

- основні характеристики аналізаторів організму людини;

- роль органів чуття в забезпеченні безпеки;

- характеристику середовища життєдіяльності людини;

- значення флори та фауни в забезпеченні життєдіяльності людини;

- синергізм та антагонізм дії шкідливих факторів;

- роль біоритмів людини в забезпеченні її життєдіяльності;

- вплив духовних, соціальних та політичних чинників на життєдіяльність людини;

- категорії факторів, що змушують людину ризикувати;

- психологічні причини свідомого порушення виконавцям вимог безпеки;

- біотехнічні системи та основи інженерної фізіології;

- антропогенну, біофізичну, енергетичну, соціальну та техніко-естетичну сумісність людини з технікою та середовищем;

- загальну характеристику впливу людини на планетарні та космічні ресурси;

- основи джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів;

- негативні наслідки нераціонального природокористування;

- основні причини деградації оточуючого середовища;

- причини та характер абіотичних природних небезпек;

- небезпеку дії підвищених і понижених рівнів температури, вологості, тиску та швидкості руху повітря;

- загальні заходи та засоби захисту від дії бактерій та вірусів;

- небезпеки життю та здоров’ю людей від отруйних рослин та грибів;

- небезпеки контакту з тваринами, комахами та рибами;

- причини та характер техногенних небезпек;

- заходи захисту від небезпек, пов’язаних з транспортними засобами;

- заходи безпеки при використанні горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів;

- заходи захисту від небезпек, пов’язаних з електричним струмом;

- основні заходи та засоби захисту від опромінювання;

- основні заходи та засоби захисту від дії токсичних речовин;

- причини виникнення небезпек при експлуатації та утриманні житла;

- загальні причини виникнення соціальних та політичних небезпек;

- загальні характеристики комбінованих небезпек;

- основні вимоги до технічного стану житлового фонду, інженерного обладнання, транспортних засобів, комунікацій, місць відпочину та розваг;

- особливі заходи безпеки при використанні у побуті газу, токсичних, пожежо- та вибухонебезпечних речовин, електричного устаткування, посудин, що знаходяться під тиском тощо;

- вимоги щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя населення;

- загальні правила поведінки на вулицях і дорогах, використання транспортних засобів та користування ними;

- причини виникнення, загальні характеристики та класифікацію надзвичайних ситуацій;

- вимоги до системи оповіщення, організації зв’язку та меддопомоги;

- ідентифікації типів ситуацій та оцінку рівня небезпеки;

- засоби до запобігання зсувів, пожеж та вибухів у житловому фонді;

- принципи та засоби захисту населення при виникненні надзвичайних ситуацій;

- організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

- види уражень організму людини;

- послідовність дій при наданні першої до лікарської допомоги;

- комплектацію аптечки першої допомоги;

- підручні засоби для надання першої допомоги;

- правила зупинення кровотечі та обробки ран;

- правила і порядок дій при виведенні людини з непритомного стану та стану клінічної смерті;

- основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності;

- органи нагляду і контролю за дотриманням вимог безпеки підприємствами, організаціями та населенням;

- принципи та методи забезпечення безпеки життєдіяльності;

- нормативну та організаційно-методичну основу управління безпекою життєдіяльності;

- контроль за станом безпеки життєдіяльності;

- організацію навчання населення з питань безпеки життєдіяльності;

- пропаганду знань з питань створення та дотримання здорових і безпечних умов існування людини.

студент повинен уміти:

- застосовувати в практичній діяльності вимоги законодавчих і нормативних актів;

- визначити рівень безпеки системи “людина – життєве середовище”;

- ідентифікувати, скласти номенклатуру, здійснити таксономію, визначити причини та можливі наслідки небезпек;

- класифікувати небезпечні, шкідливі та вражаючі фактори;

- оцінювати рівень небезпеки та моделювати умови виникнення небезпечних ситуацій, здійснювати системний аналіз безпеки життєдіяльності;

- оцінити відповідальність стану навколишнього середовища вимогам здорового та безпечного існування людини;

- обґрунтувати раціональні методи нормалізації умов життєдіяльності людини в конкретних ситуаціях;

- проаналізувати можливості здорового і безпечного існування людини при заданих параметрах небезпечних та шкідливих факторів;

- розробляти заходи, спрямовані на недопущення виконавцем безпідставного ризику та свідомого порушення вимог безпеки;

- визначити профілактичні заходи захисту від дії літосферних небезпек;

- приймати рішення, спрямовані на попередження руйнівних наслідків гідросферних небезпек;

- застосувати засоби захисту будівель і споруд від дії атмосферних небезпек;

- вибирати ефективні засоби захисту від бактеріальних та вірусних захворювань;

- визначити потенційну небезпеку отруєння грибами та рослинами;

- організовувати ступінь захисту сучасного житлового фонду від джерел небезпеки;

- запобігати виникненню та удосконаленню конфліктних ситуацій;

- прогнозувати можливі наслідки дії природно-технічного устаткування та обладнання;

- визначити наявність небезпечної ситуації на транспорті, в побуті, під час відпочинку та інші;

- використовувати системи оповіщення, зв’язку та виклику спеціальних служб;

- визначити профілактичні заходи попередження надзвичайних ситуацій;

- обґрунтовувати ймовірність прояву небезпечних факторів у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- застосовувати засоби індивідуального захисту;

- звільняти потерпілого від дії електричного струму, вогню та з-під обвалів;

- рятувати утопаючих та надавати їм першу допомогу, зупиняти кровотечі та здійснювати обробку ран;

- накладати шини при переломах та виводити людину з непритомного стану та стану клінічної смерті;

- здійснювати штучне дихання та проводити непрямий масах серця.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Рівень знань студентів оцінюється за параметрами: „зараховано”, „не зараховано”.

„Зараховано” – знання оцінюються як достатні, якщо студент демонструє вільне володіння питаннями програми, безпомилково виконує практичні завдання. При відповіді на теоретичні питання допускає деякі неточності.

“Не зараховано” – виставляється, якщо студент не володіє більшістю питань програми, допускає помилки при виконанні практичних завдань.

Підсумковий контроль знань студентів – залік, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Підсумковий контроль знань студентів – екзамен, як завершальна стадія у вивченні даної дисципліни.

В основу оцінки знань студента з курсу “Безпека життєдіяльності ” покладені такі якісні характеристики:

Ø Широта й глибина знань в обсязі навчальної програми;

Ø Творче опанування теоретичного змісту курсу;

Ø Обґрунтованість і аргументованість відповідей, точність визначень;

Ø Самостійність і конструктивізм мислення.

„Відмінно” виставляється за умов, які задовольняють зазначені вимоги. Студент повинен правильно відповісти на три теоретичних запитання. За своєю формою відмінна відповідь повинна бути логічною, матеріал викладатися чітко, впевнено.

„Добре” виставляється за умови, коли студент дає повні правильні відповіді на три питання, при цьому допускає неповне висвітлення одного з питань.

„Задовільно” виставляється за умови, коли студент дає відповідь на два питання, або недостатньо висвітлює три теоретичних питання.

„Незадовільно” виставляється в тих випадках, коли відповідь не задовольняє хоча б одному з оціночних критеріїв або за рівнем повноти виявляється нижче вимог прийнятого мінімуму знань.

Рейтингова оцінка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в чотирьохбальну та шкалу за системою ECTS здійснюється відповідно до таблиці:

Невід’ємною складовою навчальної програми дисципліни є рейтингова система оцінювання, яка передбачає визначення якості виконання студентом усіх видів аудиторної та самостійної навчальної роботи з дисципліни і рівня набутих ним знань та вмінь шляхом оцінювання в балах результатів цієї роботи під час поточного, модульного та семестрового контролю з наступним переведенням оцінки в балах у оцінки за традиційною національною шкалою та шкалою ECTS (European Credit Transfer System).

 

Рейтинг	Оцінка ECTS	Традиційна оцінка
	A	«відмінно»
80-89	B	«добре»
70-79	C	«задовільно»
60-69	D
50-59	E
30-49	FX	«незадовільно» з можливістю повторного перескладання
0-29	F	«незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Дисципліни

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”

№ з/п	Назва змістового модуля та теми
Змістовий модуль І. Безпека життєдіяльності в повсякденних умовах
Тема 1	Середовище мешкання та проблеми безпеки життєдіяльності людей.
Тема 2	Природне середовище мешкання людини: атмосфера, мезосфера, гідросфера.
Тема 3	Техногенне (промислове) середовище та його небезпечні і шкідливі фактори.
Тема 4	Основи безпеки робочих зон.
Тема 5	Безпека основних видів діяльності людей.
Тема 6	Запобігання (зниження) впливу на людей небезпечних та шкідливих факторів.
Змістовий модуль ІІ. Безпека життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
Тема 7	Надзвичайні ситуації та їх вплив на життєдіяльність населення.
Тема 8	Підготовка об’єктів народного господарства до роботи в надзвичайних ситуаціях.
Тема 9	Оцінка обстановки та прийняття рішень в надзвичайних ситуаціях.
Тема 10	Захист населення у надзвичайних ситуаціях. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.
Разом – 54 годин

ЗМІСТ

Дисципліни

“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ”

Тема 2. Природне середовище

Тема 8. Підготовка об’єктів

Тема 9. Оцінка обстановки

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття № 1

Семінарське заняття № 2

Семінарське заняття № 3

Семінарське заняття № 4

Семінарське заняття № 5

Тема 8. Підготовка об’єктів народного господарства до роботи

Семінарське заняття № 6

Тема 9. Оцінка обстановки

Семінарське заняття № 7

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Контрольна робота

З дисципліни “Безпека життєдіяльності”

За темою (розділом навчального плану):___________________

___________________________________________________

Прізвище та ініціали викладача __________________________

Київ 200__

Приклад ______плану контрольної роботи реферативного типу

 

ВАРІАНТИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

Варіант 1

1. Визначення вичерпаних і невичерпаних природних ресурсів.

2. Перша медична допомога та самодопомога при травмах, що супроводжуються кровотечами, зупинкою дихання.

3. Побутове середовище та його основні характеристики.

 

Варіант 2

1. Нормативно-правове забезпечення системи БЖД.

2. Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

3. Основні засоби запобігання негативним наслідкам стихійних лих.

 

Варіант 3

1. Класифікація фізичних забруднень довкілля.

2. Основні джерела небезпеки в побуті: електричні та магнітні поля, хімічні речовини, джерела радіоактивного опромінення, джерела біологічного забруднення.

3. Класифікація форм трудової діяльності. Енерговитрати при різних видах діяльності.

 

Варіант 4

1. Основні u1082 компоненти природного середовища і кругообіг речовин та енергії в ньому.

2. Хімічне забруднення довкілля та його властивості.

3. Перша медична допомога при укусах отруйних тварин, тепловому ударі, зупинці дихання.

 

Варіант 5

1. Фактори природного середовища, що мають вплив на стан людини.

2. Теплове забруднення та його негативний вплив на стан біосфери.

3. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій природного походження.

 

Варіант 6

1. Поняття про екологічну кризу та екологічну катастрофу, їх загальні риси та відмінності.

2. Побутові отруєння як потенційне джерело небезпеки для людини.

3. Стихійні явища та безпека людини.

 

Варіант 7

1. Застосування пестицидів, гербіцидів і мінеральних добрив у сільському господарстві. Їх вплив на умови існування людини.

2. Виробничий травматизм, його причини та заходи щодо попередження.

3. Транспортна безпека. Аварійність різних видів транспорту, причини і наслідки.

Варіант 8

1. Основи раціонального природокористування та екологізація виробництва.

2. Пожежна безпека. Причини виникнення пожеж та їх соціальноекономічні наслідки.

3. Ураження електричним струмом. Методи захисту від дії електричного струму на виробництві.

 

Варіант 9

1. Урбанізація та її вплив на середовище існування людини.

2. Основні принципи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

3. Основні характеристики шуму, інфра- та ультразвуку, їх вплив на людину.

 

Варіант 10

1. Промислові викиди, виробничі та побутові відходи як фактор техногенного впливу на людину.

2. Види аварій, їх основні риси та походження.

3. Основи раціонального харчування при різних ступенях фізичного навантаження.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ

1. Середовище мешкання людини: природна, техногенна, соціальна.

2. Структура діяльності людини та її основні компоненти: робота, побут, відпочинок.

3. Взаємодія людини з середовищем мешкання та його потенційна небезпека.

4. Проблема безпеки: людини в системі “людина – середовище мешкання – діяльність”.

5. Основні концепції (теорії) безпеки життєдіяльності та їх категорії: безпека, ризик, шкідливість та інші.

6. Біосфера і її еволюція.

7. Поняття про кругообіг речовин та енергії в біосфері.

8. Вплив антропогенних факторів на природне середовище.

9. Небезпечні та шкідливі фактори (умови) техногенного середовища, джерела та причини що їх спричиняють.

10. Техногенний вплив на біосферу: промислові викиди, промислові і побутові відходи; розлив (злив) шкідливих речовин (рідин); застосування ядохімікатів в сільському господарстві; енергетичний вплив та інше..

11. Поняття про системи очищення питної води. Безвідходні технології.

12. Проблеми безпеки під час розробки, проектуванні та виготовленні техніки.

13. Надійність та безпечність технічних систем.

14. Безпека про ризик і методи його визначення.

15. Робоча зона та її основна структура; мікроклімат; вміст шкідливих речовин; шум, вібрація, ультразвук, усі види випромінювання; освітлення.

16. Випромінювання в робочій зоні: теплове, електромагнітне, лазерне, іонізуюче.

17. Освітлення у робочій зоні: приміщень, робочих місць, території.

18. Поняття про небезпеку у будівництві.

19. Будівельні норми і правила (БДН) (будівельні допуски і нормативи).

20. Основи безпечної експлуатації інженерних мереж (газових, теплових трас, каналізаційних, водопровідних та інших) приладів високого тиску.

21. Транспортна безпека.

22. Аварійність на різних видах транспорту (залізничному, автомобільному, повітряному, водяному), основні причини та наслідки.

23. Якісний та кількісний аналіз дорожньо-транспортних пригод (ДТП).

24. Правила поведінки людей (дітей) на шляхах.

25. Напрямки впливу на організм людини матеріальних, енергетичних забруднювачів навколишнього середовища: інгаляційний, шкіряний, статевий, укуси носіїв хвороб, комбінований.

26. Наслідки впливу на людину забруднювачів: інфікування, отруєння, опромінювання, опіки, захворювання.

27. Основи гігієни праці та виробничої санітарії. Медичний огляд. Лікувально-профілактичні заходи.

28. Медичні аптечки: виробничі, транспортні, домашні. Місця розташування аптечок, їх склад та правила використання.

29. Про надання першої допомоги при різних видах ураження людини.

30. Правила транспортування потерпілих.

31. Надзвичайні ситуації (НС): визначення та ознаки. Класифікація НС по осередку виникнення, галузям народногосподарського комплексу; характеру, процесів і явищ; масштабах; наслідках.

32. Природні НС (стихійні лиха), їх стисла характеристика та можливі наслідки. Райони можливих стихійних лих в Україні (землетрусів, повеней, засух і таке інше).

33. Оцінка обстановки у НС та її структура: збирання, аналіз та узагальнення початкових даних; відображення початкових даних на картах (схемах), проведення розрахунку та графічне відображення обстановки, формування виводів.

34. Оцінка хімічної обстановки під час аварій на хімічно-безпечних об’єктах. Вплив сильнодіючих отруйних речовин на людей.

35. Основи оцінки інженерних та пожежних обставин. Прилади раціонального та хімічного нагляду, розвідки, дозиметричного контролю, класифікація та основи користування.

36. Пожежна сигналізація та її види: променева, кільцева, автоматична, ручна.

37. Принципи захисту населення і їх характеристика.

38. Способи захисту населення: оповіщення та інформування; прийняття заходів протирадіаційного та протихімічного захисту; укриття в захисних спорудах; використання засобів індивідуального захисту; проведення евакуаційних заходів.

39. Оповіщення населення.

40. Дії населення за сигналами оповіщення.

41. Інженерні способи захисту населення.

42. Захисні споруди: сховища та протирадіаційні укриття. Герметизація будинків та споруд.

43. Захист води та продуктів харчування.

44. Індивідуальні засоби захисту.

45. Засоби захисту органів дихання; фільтруючі та ізольовані протигази; респіратори; ватно-марлеві пов’язки та інше.

46. Засоби захисту шкіри. Ізолюючі комплекти та костюми.

47. Випромінювання в робочій зоні: теплове, електромагнітне, лазерне, іонізуюче.

48. Освітлення у робочій зоні: приміщень, робочих місць, території.

49. Поняття про небезпеку у будівництві.

50. Будівельні норми і правила (БДН) (будівельні допуски і нормативи).

51. Основи безпечної експлуатації інженерних мереж (газових, теплових трас, каналізаційних, водопровідних та інших) приладів високого тиску.

52. Вимоги до систем оповіщення, зв’язку та медичного нагляду.

53. Ідентифікація типу ситуацій та оцінка рівня небезпеки.

54. Заходи щодо запобігання зсувів, пожеж і вибухів у житловому фонді.

55. Принципи та засоби захисту населення за умов надзвичайних ситуацій.

56. Дії адміністрації, персоналу та населення при виникненні надзвичайних ситуацій. Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

57. Види уражень організму людини. Послідовність дій при поданні першої долікарняної допомоги. Комплектація аптечки першої допомоги.

58. Підручні засоби надання першої допомоги. Правила зупинення кровотечі та оброблення ран. Правила і порядок дій при виведенні людини з непритомного стану.

59. Організація життєзабезпечення населення в надзвичайних ситуаціях.

60. Основні законодавчі та нормативні акти з питань безпеки життєдіяльності.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Система безпеки життєдіяльності (БЖД) та її основні підсистеми.

2. Контроль стану і функціонування системи БЖД.

3. Нормативно-правове забезпечення системи БЖД.

4. Безпека, небезпека, ризик та його розрахунок.

5. Основні компоненти природного середовища та кругообіг речовини і енергії в них.

6. Фактори природного середовища, що впливають на стан людини.

7. Техносфера як похідна соціального розвитку людства.

8. Ноосфера як найвищий щабель еволюції біосфери.

9. Природні ресурси; вчення В. І. Вернадського про біогеохімічні цикли.

10. Біологічне різноманіття та його роль у функціонуванні екосистеми.

11. Вплив діяльності людини на навколишнє природне середовище.

12. Вичерпні та невичерпні природні ресурси.

13. Науково-технічний прогрес та оточуюче середовище.

14. Забруднення довкілля; класифікація забруднювачів.

15. Наслідки впливу фізичних забруднювачів на середовище існування людини.

16. Хімічне забруднення та його основні властивості.

17. Поняття про ГДК, ГДВ та ГДС.

18. Синергічна дія фізичних і хімічних забруднювачів.

19. Енергетичне забруднення та його наслідки для функціонування

20. біосфери.

21. Природний та техногенний радіаційний фон.

22. Радіоактивне забруднення оточуючого середовища і його особливості.

23. Проблеми існування людини у зміненому середовищі та шляхи виходу з екологічної кризи.

23. Негативні фактори оточуючого природного середовища та їх вплив на людину.

24. Роль психологічних факторів у виживанні людини в умовах автономного існування.

25. Низькі та високі температури природного середовища і їх вплив

26. на людський організм.

27. Особливості енергозабезпечення людини в умовах автономного

28. існування.

27. Перша домедична допомога і самодопомога при раптових розладах здоров’я.

28. Екологічна криза, екологічна катастрофа, їх спільні риси та відмінності.

29. Стихійні явища та безпека людини.

30. Основні засоби запобігання негативним наслідкам стихійних явищ.

31. Побутове середовище та його основні характеристики.

32. Джерела небезпеки в побуті та запобігання їх впливу на здоров’я людини.

33. Побутові отруєння як джерело небезпеки людини.

34. Згубні звички як фактор ризику.

35. Епідемічні захворювання та їх профілактика.

36. Венеричні хвороби, СНІД та запобігання захворюванню ними.

37. Валеологія — наука про здоров’я здорової людини.

38. Основні складові здорового способу життя.

39. Небезпечні та шкідливі фактори техногенного середовища.

40. Промислові викиди та скиди, виробничі та побутові відходи як фактор техногенного впливу на людину.

41. Урбанізація та її вплив на середовище існування людини.

42. Основи раціонального природокористування та екологізація виробництва.

43. Робоче місце, робоча зона, їх структура та основні параметри.

44. Загальні ергономічні вимоги до обладнання, машин і механізмів.

45. Робочі рухи та пози, втома, перевтома, відновлення.

46. Енерговитрати при різних видах діяльності.

47. Фактори робочої зони, які впливають на оператора.

48. Мікроклімат робочої зони та його вплив на працездатність оператора.

49. Основні джерела шкідливих речовин у робочих зонах та заходи щодо попередження надходження цих речовин до робочої зони.

50. Основні характеристики шуму, інфра- та ультразвуку та їх вплив на людину.

51. Вібрації, їх біологічна дія на оператора та заходи попередження впливу вібрацій.

52. Теплові випромінювання в робочій зоні.

53. Електромагнітні випромінювання в робочій зоні.

54. Лазерне випромінювання та захист від його впливу.

55. Джерела радіоактивного випромінювання та правила поводження з радіоактивними речовинами.

56. Основна характеристика дії електромагнітних та магнітних полів на персонал.

57. Особливості роботи з відеотерміналами.

58. Електробезпека та методи захисту працюючих від ураження електрикою.

59. Транспортна безпека. Аварійність на різних видах транспорту, її причини та наслідки.

60. Правила поведінки людей на дорогах; особливості перевезення

61. людей автомобільним транспортом.

62. Пожежна безпека. Особливості виникнення пожеж та їх соціально-економічні наслідки.

63. Основи біологічної дії іонізуючого випромінювання.

64. Поняття про дозу опромінення; дози внутрішнього і зовнішнього опромінення.

65. Особливості нормування радіоактивного опромінення персона­у і населення; заходи щодо безпечного поводження з радіоактивними речовинами.

66. Особливості мешкання і виробництва в умовах радіоактивного забруднення.

66. Індивідуальні засоби захисту органів дихання та всього тіла.

67. Хлорорганічні сполуки як джерело небезпеки для людини.

68. Фосфорорганічні пестициди і особливості поводження з ними.

69. Безпека при роботі з отрутохімікатами у сільськогосподарському виробництві.

70. Основи першої допомоги потерпілим при отруєннях пестицидами.

71. Основна характеристика інфекційних захворювань у сільськогосподарському виробництві.

72. Професійні захворювання і заходи щодо зниження їх рівня.

73. Виробничий травматизм, його причини і заходи щодо попередження.

74. Основи санітарно-гігієнічного забезпечення персоналу.

75. Визначення та ознаки надзвичайних ситуацій. Класифікація надзвичайних ситуацій.

76. Основні джерела і причини надзвичайних ситуацій техногенного походження.

77. Види аварій, їх основні риси та перебіг.

78. Сильнодіючі отруйні речовини; принципи і методи захисту від них.

79. Основні вражаючі фактори вибуху та їх дія на людину.

80. Причини та можливі наслідки аварій систем життєзабезпечення людини.

81. Стійкість об’єкту в надзвичайних ситуаціях.

82. Мета, організація і забезпечення системи цивільної оборони.

83. Основні принципи захисту населення в надзвичайних ситуаціях.

84. Колективні засоби захисту населення.

85. Завдання і забезпечення дозиметричного і хімічного контролю в умовах надзвичайних ситуацій.

86. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій та їх основні етапи.

87. Рятувальні роботи, їх зміст та сутність.

88. Остаточна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій.

89. Загальна структура рятувальних та невідкладних робіт.

90. Контроль за станом безпеки життєдіяльності.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна література:

1. Гайченко В. А., Коваль Г. М. Основи безпеки життєдіяльності людини. — К.: МАУП, 2004.

2. Гавриленко О. П. Основи екології та безпека життєдіяльності. — К.: Ніка-Центр, 2004.

3. Пістун І. П. Безпека життєдіяльності. — Суми, 2000.

 

Додаткова література:

4. Алкоголь і наркотики в Україні: 2000 рік / За ред. А. М. Вієвського.— К.: Наук.-метод. та клініко-реабілітац. центр з проблем хімічних залежностей МОЗ України.

5. Бедрій Я. Безпека життєдіяльності. — Львів: Афіша, 2000. — 275 с.

6. Джигерей В. С. Безпека життєдіяльності. — Львів: Афіша, 2000. — 256 с.

7. Єлисєєв А. Г. Охорона праці. — К., 1995.

8. Желібо Є. П. Безпека життєдіяльності: Навч. посіб. — К.: Каравела, 2001. — 320 с.

9. Законодавство України про охорону праці: В 3 т. — К., 1998.

10. Збірник законодавчих актів України про охорону навколишнього природного середовища. — Чернівці: Зелена Буковина, 1997–2000. — Т. 1–6.

11. Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи екології. — К.: МАУП, 2000.

12. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини. — Л.; К.: Львів. банк. коледж; Т-во “Знання”, 2001. — 186 с.

13. Малишко М. І. Основи екологічного права України. — К.: МАУП, 1998.

14. Проблеми техноприродних аварій і катастроф у зв’язку з розвитком геологічних процесів: Матеріали наук.-техн. конф. — К., 1997.

15. Проблеми пожежної безпеки в Україні: Матеріали Головного управління пожежної безпеки МВС України. — К., 2000.

16. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Плану взаємодії органів управління і сил, які залучаються до реагування на надзвичайні ситуації державного рівня на водних об’єктах” від 26 жовтня 2000 р. № 1612.

17. Постанова Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо поліпшення стану гігієни довкілля на 2000–2005 роки” від 13 жовтня 2000 р. № 1556.

18. Солдатовський О. І. Основи соціальної екології. — К.: МАУП, 1997.

19. Шевченко А. М., Яворівський О. П., Гончарук Г. О. Гігієна праці. — К.: Інфотекс, 2000.

20. Хижняк М. І., Нагорна А. М. Здоров’я людини та екологія. — К.: Здоров’я, 1995.

ЗМІСТ

 

Пояснювальна записка
Тематичний план дисципліни
Зміст дисципліни
Плани семінарських занять
Варіанти контрольних робіт
Питання для підготовки до заліку
Питання для підготовки до екзамену
Рекомендована література

 

 

УНІВЕРСИТЕТ СУЧАСНИХ ЗНАНЬ

 

Кафедра природничих наук та екології

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Дисципліни

Для студентів всіх напрямів підготовки