Державний контроль та відповідальність за недотримання чинного законодавства України з обліку прибутку

 

Ринкові відносини в значній мірі підсилюють фінансову відповідальність власників і співробітників за результати діяльності підприємств. Це визначається ліквідацією державної фінансової безповоротної підтримки і централізованого вилучення засобів підприємства для створення різних фондів в управлінських структурах. При цьому змінюється також кредитна система. Можливість одержання підприємством кредиту обумовлена його фінансовою стабільністю. Відмовлення від державного фінансування підприємств обумовлює необхідність використання комерційного кредиту, невід'ємною рисою якого є знання контрагентами фінансового стану підприємства і переконаність у його стійкості. Збільшується зацікавленість у стабільності фінансового стану підприємства постачальників, банків, акціонерів, податкових органів. Фінансова стабільність підприємства стає запорукою його виживання, оскільки банкрутство підприємства в умовах ринку є результатом фінансово-господарської діяльності разом з іншими її показниками. У зв'язку з цим велике значення має контроль фінансового стану підприємства як для самого підприємства, так і для його партнерів, а також фінансових органів.

При перевірці повинна приділятися увага самостійності підприємства в рамках закону і відповідальності його перед державою по оподатковуванню, ефективності використання ресурсів - відмінним рисам комерційного розрахунку[8].

В ревізійній перевірці фінансових результатів діяльності підприємства використовуються кількісні і якісні показники в необхідному ув'язуванні. Так, розмір прибутку промислового підприємства визначається не тільки кількістю й асортиментом виробів, що випускаються, але і їхньою вартістю. Перевірка дотримання принципів комерційного розрахунку і фінансових результатів вимагає підрозділ факторів на контрольовані показники, на залежні і незалежні від підприємства. Усунення впливу шляхом відповідних розрахунків сторонніх факторів дозволяє більш правильно проводити ревізію результатів зусиль колективу того чи іншого підприємства чи приватного власника.

В перевірці діяльності внутрішніх підрозділів організації аналітичні розробки трохи звужуються шляхом скорочення позицій, зв'язаних з укладанням договорів постачання, взаєморозрахунками з банківськими і бюджетними установами, обмеженням можливості перевірки фінансових результатів. Дійсна корисність перевірки складається саме у виявленні невикористаних резервів на всіх стадіях виробничого процесу. Підвищення темпів розвитку економіки господарюючих суб'єктів, залежить від того, чи приведені в дію всі наявні в господарстві резерви, чи дотриманий непорушний принцип режиму економії – досягнення найбільших результатів з найменшими витратами. Перевірені первинні документи, дані поточного обліку, показники, що знайшли відображення в балансі, звіті про фінансові результати, служать інформаційною базою, що є основним компонентом експертної системи, пристосованої до вимог і цілей ревізії.

Велике аналітичне значення має внутрішній контроль. Це обумовлюється насамперед тим, що приватні підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерні товариства володіють в умовах ринку правом на комерційну таємницю. Підприємства зобов'язані публікувати й обнародувати лише баланс і звіт про прибутки і збитки. Інші інформаційні дані використовуються, як говориться за згодою сторін. За допомогою попереднього, поточного, прогнозного контролю дається об'єктивна з граничним ступенем критичності оцінка торгово-виробничої діяльності і її фінансових результатів у цілому. Отже, з вищесказаного можна зробити висновок, що ревізія має величезну корисність для підприємства. Він дозволяє виявити невикористані резерви. Також контроль повинний не суперечити ринковим відносинам.

При проведенні перевірки необхідно установити:

а) правильність визначення підприємством передбачуваного прибутку і виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) для числення авансових платежів у бюджет. Як джерела перевірки використовуються укладені з покупцями договори на постачання продукції (виконання робіт, надання послуг), гарантійні листи, планові калькуляції собівартості одиниці продукції;

б) наявність наказу по обліковій політиці підприємства з указівкою методу визначення виручки від реалізації продукції (робіт, послуг);.

в) правильність визначення і законність відображення фактичного прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) на рахунках бухгалтерського обліку. При цьому велике значення має перевірка обґрунтованості приведених у головній книзі і балансі даних про фактичну собівартість залишків нереалізованої продукції (робіт, послуг) і витрат незавершеного виробництва;

г) правильність ведення аналітичного і синтетичного обліку по рахунках: 79 «Фінансові результати», 44 «Прибуток (збитки) звітного періоду».

При перевірці прибутку (збитків) від інших операцій необхідно установити:

а) правильність і повноту відображення доходів (збитків) від при-суджених чи визнаних боржниками штрафів, пені, неустойок за порушення умов господарських договорів, а також від відшкодування причинних збитків. Варто звірити суми отриманих штрафів, пені, неустойок, відбитих по кредиту рахунка 79, із сумами, зазначеними в укладених договорах;

б) повноту отриманих відсотків по сумах засобів, що числяться на розрахункових, поточних рахунках підприємства. Необхідно перевірити договори з установами банків, де знаходяться рахунки підприємства. Необхідно перевірити аналіз повноти і своєчасності одержання цих доходів, відповідно до договорів. Необхідно перевірити договори оренди;

в) правильність списання і повноту і правильність оформлення документів по списанню некомпенсованих утрат від стихійних лих, а також у результаті пожеж, аварій, викликаних екстремальними ситуаціями;

г) правильність віднесення на позареалізаційні доходи і витрати інших операцій.

Однією з важливих задач перевірки обліку фактичного прибутку є установлення відповідності записів синтетичного й аналітичного обліку виручки від реалізації, фактичних витрат, прибутку від іншої реалізації і позареалізаційних доходів записам у головній книзі, балансі і формах бухгалтерської звітності. У залежності від поставлених задач ревізор може провести аналіз результатів реалізації. Використовуючи різні прийоми, з'ясовує вплив окремих факторів на величину прибутку. За підсумками аналізу прибутку, якщо це передбачено, ревізор розробляє заходи, спрямовані на прискорення реалізації продукції, зниження собівартості, запобігання непланованих утрат, звертаючи увагу на перспективу і найближчі періоди.

Відомий український фахівець в області бухгалтерського обліку й контролю Н.Т. Білуха пропонує наступні основні принципи перевірки фінансових результатів.

На його думку - кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства — це балансовий прибуток чи збиток, що є алгебраїчною сумою результатів від реалізації продукції, робіт і послуг, іншої реалізації, доходів і витрат від позареалізаційних операцій. Фінансові результати діяльності підприємства характеризують також показники виторгу (валового доходу) від реалізації продукції, податку на додаткову вартість. Виторг від реалізації продукції характеризує завершення виробничого циклу на підприємстві, повернення авансованих на виробництво засобів підприємства в готівку і початок нового витка в обігу коштів. Після обчислення з виторгу від реалізації продукції суми податку на додану вартість і витрат на виробництво реалізованої продукції одержимо чистий результат (прибуток чи збиток) від реалізації.

Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарювання підприємства. Разом з абсолютною оцінкою розраховують також відносні показники ефективності господарювання — показники рентабельності. Відношення балансового прибутку до середньої вартості основних і оборотних коштів визначає загальну рентабельність підприємства.

Рентабельність виробництва продукції розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції до виторгу від реалізації продукції. Розраховують також інші показники рентабельності, змінюючи чисельник і знаменник загальної формули розрахунку рентабельності у виді відносини прибутку до витрат (чи ресурсів) чи до різних показників продукції. В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства складає прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення зростаючих соціальних і матеріальних потреб трудових колективів. За рахунок прибутку виконуються також зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками й іншими контрагентами. Тому при перевірці прибутку вивчаються як фактори формування, так і розподілу її. Задачами ревізії фінансових результатів є: оцінка динаміки показників формування прибутку, обґрунтованості фактичної величини утворення і розподілу прибутку; виявлення і вплив різних факторів на величину прибутку; оцінка можливих резервів подальшого зростання прибутку на основі оптимізації обсягів виробництва і витрат. Більш докладно методику перевірки розглянемо в практичній частині роботи.

Покладаючись на основні принципи проведення ревізії, що існують у даний час, розробимо основні положення перевірки балансового прибутку. Відзначимо, що задачами ревізії фінансових результатів є оцінка вірогідності і своєчасності виведення фінансових результатів і відображення їхній у звітності.

Контроль фінансових результатів включає кілька етапів.

Визначення прибутку від реалізації товарної продукції (робіт, послуг). Прибуток від реалізації продукції й іншої реалізації визначається як різниця між виторгом від реалізації в діючих цінах без податку на додану вартість і витратами на виробництво і реалізацію продукції і матеріальних цінностей. У собівартість продукції при визначенні прибутку включають: матеріальні витрати; амортизаційні відрахування на повне відновлення основних засобів; витрати на оплату праці, включаючи преміювання не тільки працівників, але і керівників, фахівців і інших службовців за виробничі результати (витрати на оплату праці нормуються в міру росту обсягу виробництва чи інших показників діяльності підприємства); відрахування на державне соціальне страхування, відрахування по обов'язковому медичному страхуванню, платежі по обов'язковому страхуванню майна; виплату відсотків за коротко-строкові кредити банку, крім відсотків за прострочені кредити; витрати по усіх видах ремонтів і інші витрати на виробництво і реалізацію продукції.

У собівартість продукції не включаються такі виплати в грошовій і натуральній формах: матеріальна допомога, виплати за підсумками роботи за рік; оплата додаткових відпусток, наданих за рішенням трудового колективу, розмір яких не передбачений законодавством; одноразові допомоги працівникам, що виходять на пенсію; доходи (дивіденди, відсотки), виплачувані по акціях трудового колективу і внескам членів трудового колективу в майно підприємства, а також інші виплати за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства.

Визначення суми балансового прибутку. Балансовий прибуток — це сума прибутку від реалізації продукції й іншої реалізації і доходів від позареалізаційних операцій, зменшений на суму витрат по цих операціях. До складу доходів (витрат) від позареалізаційних операцій включають: доходи, отримані від участі в спільних підприємствах; від здачі майна в оренду; дивіденди по акціях, облігаціям і інших цінним паперам, що належать підприємству; суми, отримані у виді економічних санкцій і відшкодування збитків; інші витрати і доходи від операцій, що безпосередньо не зв'язані з виробництвом і реалізацією продукції.

При цьому суми, внесені в бюджет у виді санкції відповідно до законодавства, відносяться за рахунок прибутку, що залишилася в розпорядженні підприємства. До зазначених санкцій відносяться внесення в бюджет прибутку, отриманого внаслідок порушення державної дисципліни цін, недотримання стандартів і технічних умов, штрафів у розмірі незаконно отриманого прибутку, а також суми фінансових санкцій, утриманих податковими службами, суми пені за несвоєчасну сплату платежів у бюджет і інші види санкцій. Ключовим питанням ревізії є визначення показників, що характеризують формування загальної суми балансового прибутку. Ревізор насамперед повинний оцінити вплив прогресивних факторів формування прибутку — зниження собівартості продукції, підвищення якості і поліпшення асортименту продукції. Виявляються також фактори, що не є заслугою підприємства, - завищення цін, тарифів, порушення встановлених стандартів.

Визначення величини балансового прибутку, що підлягає оподатковуванню. Балансовий прибуток при цьому коректується в такий спосіб: збільшується (зменшується) на суму перевищення (зниження) витрат на оплату праці персоналу підприємства, зайнятого в основній діяльності, у складі собівартості реалізованої продукції в порівнянні з їхньою нормативною величиною; зменшується на суму рентних платежів, внесених у бюджет із прибутку у встановленому порядку; на суму дивідендів, отриманих по акціях, облігаціям і іншим цінним паперам, що належать підприємству; на суму доходу, отриманого від пайової участі в спільних підприємствах. Крім того, суми, внесені в бюджет у виді санкцій відповідно до законодавства за рахунок прибутку, залишеного в розпорядженні підприємства, при оподатковуванні виключаються зі складу витрат від позареалізаційних операцій.

Визначення величини податку на прибуток (доход), що підлягає сплаті в бюджет. Ревізор користається нормативними документами по оподатковуванню, а також пільгами, наданими суб'єктам підприємницької діяльності при обчисленні податків. Зокрема, це законодавство по оподаткуванню прибутку (доходу), податок на додану вартість і інші обов'язкові податки і платежі в державний і місцевий бюджети, а також нормативні документи з цих питань, видані Міністерством фінансів України.

Визначення і розподіл чистого прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства. Чистий прибуток підприємства обчислюється ревізором як різниця між балансовим прибутком, що обкладається податком, і величиною податків з урахуванням пільг. Напрямки використання чистого прибутку визначаються підприємством самостійно.

Державний вплив на вибір напрямків використання чистого прибутку здійснюється через податки, податкові пільги, а також економічні санкції. У випадках, передбачених законодавчими актами чи статутом підприємства, частина чистого прибутку передається у власність членів трудового колективу підприємства. Розмір цього прибутку і порядок її розподілу визначаються радою (правлінням) підприємства. Сума прибутку, що належить членам колективу, утворить його внесок у фонди підприємства.

Узагальнюючу характеристику діяльності підприємства в умовах ринкової економіки ревізор визначає по величині чистого прибутку і фінансовому стану. Важливо не тільки дістати найбільший прибуток, але і використовувати прибуток, що залишився в розпорядженні підприємства, для оптимального співвідношення темпів науково-технічного, виробничого (економічного) і соціального розширеного відтворення. У динаміці темпів росту власних засобів підприємства виявляються успіхи чи недоліки його розвитку. Процес розрахунку прибутку (збитку) періоду і заповнення розділу І Звіту про фінансові результати може бути розділений на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

2. Розрахунок валового прибутку (збитку).

3. Визначення фінансового результату - прибутку (збитку) — від операційної діяльності.

4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподатковування.

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.

Відзначимо, що результати кроків 1, 2 і 4 розраховуються під час складання Звіту форми № 2, а показники фінансових результатів по кроках 3-6 формуються на субрахунках рахунка 79 "Фінансові результати".

В узагальненому вигляді перевірки відображення прибутку чи збитків представлена в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Перевірка складання розділу 1 “Звіту про фінансові результати”

Стаття	Код строки	Підстава для заповнення
у випадку використан-ня рахунків витрат класу 8	у випадку викори-стання рахунків витрат класу 9
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)		Обороти по субрахункам: Кт701
Кт702
Кт703
ПДВ		Обороти по рахункам (субрахункам) Кт 64 - Дт 701, 702, 703 Кт 64 - Дт 701, 702, 703 Кт 64, 65 Дт 701, 702, 703 Дт 701, 702, 703 - Кт 704
Акцизний збір
Інші відрахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції		Строка 010 - строки 015, 020, 025, 030 або Дт 70 - Кт 64
Собівартість реалізованої продукції		Обороти Дт 791 - Кт 26 Дт 791 - Кт 28 Дт 791 - Кт 23	Субрахунки 901 902 903
Валовий: прибуток збиток		Строка 035 - строка 040
Інші операційні доходи		Рахунок 71
	Обороти	Рахунок
Адміністративні витрати		Дт791 - Кт80-84
Витрати на збут		Дт 791 - Кт 80-84
Інші операційні витрати		Дт791 - Кт80-84
Фінансові результати від операційної діяльності: прибуток		Субрахунок 791 або строка 050 (055) +(-) строки 060, 070, 080, 090
збиток
Дохід від участі в капіталі		Обороти: Дт 72 - Кт 441 Дт 73 - Кт 441 Дт 74 - Кт 441
Інші фінансові доходи
Інші доходи
Фінансові витрати		Дт 79 - Кт 85	Рахунок 95
Втрати від участі в капіталі		Дт 79 - Кт 85	Рахунок 96
Інші витрати		Дт 79 - Кт 85	Рахунок 97
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: прибуток збиток		Строка 100 (105) +(-) строки 110, 120, 130, 140, 150, 160
Податок на прибуток від звичайної діяльності		Дт 79 - Кт 85	Дт 79 - Кт 981
Фінансові результати від звичайної діяльності: прибуток збиток		Обороти по субрахункам: Дт791, 792, 793 - Кт 441
	Дт 442 - Кт 79 або стр. 170 (175) – стр. 180
Надзвичайні: доходи витрати		Рахунок 75
	Дт 794 - Кт 85	Рахунок 99
Податки з надзвичайного прибутку		Дт 794 - Кт 85	Субрахунок 982
Чисті: прибуток збиток		Обороти Дт 79 - Кт 441 Дт 442 - Кт 79 або строки 190 (195) + (-) строки 200, 205, 210

 

Як видно з табл. 3.3, у випадку застосування для обліку витрат лише рахунків класу 8 заповнення таких статей як "Адміністративні витрати", "Витрати на збут", "Інші витрати операційної діяльності" вимагає відповідно організованого аналітичного обліку на кожнім з рахунків економічних елементів.

Також проведемо звірку залишків фінансової звітності та бухгалтерського обліку (табл. 3.4).

 

Таблиця 3.4

Перевірка статей звіту про фінансові результати в 2011 році

Стаття	За даними Звіту про фінансові результати	За даними первинного обліку, Головної книги	Відхи-лення
Дохід і виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)
Непрямі податки та інші вирахування з доходу
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
Собівартість реалізованої продукції
Валовий:- прибуток
- збиток
Інші операційні доходи
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати
Фінансові результати від операційної діяльності: - прибуток
- збиток
Доход від участі в капіталі
Інші фінансові доходи
Інші доходи
Фінансові витрати
Витрати від участі в капіталі
Інші витрати
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: - прибуток
- збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності
Фінансові результати від звичайної діяльності: - прибуток
- збиток
Надзвичайні: - доходи
- витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий: - прибуток
- збиток

 

За результатами аудиту складаємо висновок.