Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Структура і зміст життєвого циклу нових технічних системСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Процеси розробки, виготовлення і споживання (експлуатації й утилізації) технічних систем здійснюються у визначених тимчасових і просторових границях. Під впливом науково-технічного прогресу створювані технічні системи періодично повинні обновлятися, тобто характеризуються циклічним характером розвитку [1-4]. Для пояснення явищ, що характеризують тривалість функціонування основних елементів процесу виготовлення, виробництва і споживання технічних систем, використовують поняття життєвого циклу, під яким розуміють тривалість існування технічної системи, починаючи з моменту обґрунтування проведення науково-дослідницьких робіт, зв'язаних з її створенням, і закінчуючи завершенням робіт з утилізації знятої з експлуатації технічної системи (див. табл. 4.1). Тривалість життєвого циклу технічних систем - функція перемінна і залежить від факторів двох груп. До факторів першої групи відносяться: - технічні: новизна, складність, надійність, продуктивність і т.д.; - економічні: собівартість, рентабельність, потреба і т.д.; - організаційні: серійність, характер обслуговування, керування і т.д. Дія факторів другої групи: - перехід на випуск нової продукції, зміна технічних вимог замовника; - поява нових ринків збуту і т.д. Таблиця 3.1 - Основні параметри, що характеризують тимчасові границі стадій життєвого циклу технічної системи
Дія факторів найчастіше суперечлива по своїй спрямованості і результативності, що означає необхідність комплексного вивчення негативних і позитивних сторін впливу кожного з факторів на тривалість життєвого циклу технічних систем. Зупинимося докладніше на стадії "Обіг" (див. табл. 3.1), коли вироб (технічна система) з'являється на ринку і знаходить свого споживача. Типовий цикл життя технічної системи на цій стадії показаний на рисунку 3.1. Збут продукції (технічної системи) після її появи як нового товару швидко зростає (крива U), досягає максимуму в крапці А, коли ринок насичується, а потім збут починає скорочуватися. Хоча форми кривої збуту U і кривої прибутку V аналогічні, вони не збігаються по фазі, тому що зменшення прибутку спостерігається раніш (крапка В), чим відбувається скорочення збуту. Це пояснюється тим, що максимальний розмір прибутку відповідає крапці А перегину кривої збуту. Як тільки приріст збуту починає зменшуватися, після крапки А можна чекати зменшення прибутку. Очевидно, що стратегію виробництва необхідно будувати на основі кривої прибутку, а не кривої збуту. Можливе одержання додаткового прибутку W за рахунок освоєння нових нетрадиційних ринків збуту, звичайно в менш економічно розвинутих регіонах. Додатковий прибуток може бути більший чи менший за основний, або рівний йому. Незважаючи на деяку ідеалізацію, графіки, показані на рисунку 3.1, можуть служити відправною крапкою для дослідження життєвого циклу технічних систем на такій важливій стадії життєвого циклу, як "Обіг". По характеру кривих можна судити про доцільні терміни припинення виробництва даної технічної системи, про початок пошуків додаткових ринків збуту, робити прогнози щодо перспективності даної моделі і т.д.
Повний життєвий цикл ТТС складається з п'яти стадій: 1. Дослідження і розробка: ТДР = 0,12 ТТС; 2. Виготовлення: ТВИГ = 0,04 ТТС; З. Обіг: ТОБ =0,48 ТТС; 4. Експлуатація: ТЕ = 1,0 ТТС; 5. Утилізація: ТУТ = 0,40 ТТС.
Співвідношення ці орієнтовні, усереднені. Повний життєвий цикл технічної системи неможливо визначити простим підсумовуванням окремих стадій життєвого циклу, тому що окремі стадії цілком або частково накладаються одна на одну. Тому час повного життєвого циклу менше суми часу окремих стадій. Якщо врахувати накладення стадій, то умовно можна вважати, що: 1. ТДР = 0,12 ТТС; 2. ТВИГ = 0,04 ТТС; 3. ТОБ = 0,48 ТТС; 4. ТЕ = 0,36 ТТС; 5. ТУТ = 0,0 ТТС.
Для цього випадку час повного життєвого циклу буде дорівнювати сумі часу окремих стадій: ТТС = Σ Тi.
Дійсно, ТТС = 0,12 ТТС + 0,04 ТТС + 0,48 ТТС + 0,36 ТТС + 0,0 ТТС = = (0,12 + 0,04 + 0,48 + 0,36 + 0,0)ТТС = ТТС.
Таким чином, знаючи час якої-небудь стадії життєвого циклу технічної системи, можна орієнтовно визначити час повного життєвого циклу технічної системи. Наприклад, якщо відомо, що час стадії "Обіг" дорівнює сумі часу окремих етапів, тобто ТОБ =åDti (рис. 3.1).
В додатках знаходять таблицю даних для практичної роботи 3 і вибирають значення для свого варіанту які заносять в таблицю 3.2. Розглянемо виконання роботи для варіанту «Приклад». Дані для варіанту «Приклад» заносимо в таблицю 3.2.
Таблиця 3.2 – Варіант завдання («Приклад»)
По вихідним даним варіанта “Приклад” будуємо графіки обсягу збуту та прибутків.
Рисунок 3.1 – Життєвий цикл заданої технічної системи на стадії "Обіг", побудований за дослідними значеннями
ТОБ = Dt1 + Dt2 + Dt3 + Dt4 + Dt5 = =24+24+24+24+24 =120 місяців, тобто 10 років.
Оскільки ТОБ = 0,48 ТТС, то ТТС = ТОБ/0,48 = 10/0,48 = 20,83» 21рік.
Використовуючи відомі методики, можна апроксимувати дослідні дані по обсягу збуту U, прибутку V і додаткового прибутку W наступними однотиповими формулами: ; ; де – UA, VB, WC - максимальні значення функцій у крапках А, В и С відповідно; tА, tВ, tС - значення часу, що відповідають максимальним значенням функцій U, V і W; КU, КV, КW - константи, які визначаються по дослідним значенням U, V і W; t - поточне значення часу.
Результати обчислень зручно представляти в табличній формі. Наприклад, криві, представлені на рисунку 3.1, побудовані по вихідним даним, які приведені у таблиці 3.2. Криві, представлені на рисунку 3.2, будуються за результатами обчислень, які проводяться у таблицях 3.3 - 3.8. Прийнято: VBД = V2Д; WCД = W4Д; t В= t2; tС = t4; tА= (t3 + t4)/2
Підсумовуючи останній стовпець таблиці 3.3 знаходять середнє значення константи: Аналогічно з останніх стовпців таблиць 3.5 і 3.7 одержують та
Використовуючи середнє значення констант КVC, КUC, КWC, знаходимо розрахункові значення обсягу збуту UP, основного VP та додаткового WP прибутків. Таблиці для розрахунків Таблиця 3.3
Таблиця 3.4
Таблиця 3.5
Таблиця 3.6
Таблиця 3.7
Таблиця 3.8
За розрахунковими значеннями UP, VP, WP будуємо графіки кривих U, V, W (рисунок 3.2).
Рисунок 3.2 – Життєвий цикл заданої технічної системи на стадії "Обіг", побудований за розрахунковими заченнями
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; просмотров: 136; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 13.58.38.184 (0.006 с.) |