Зв'язок S–подібної кривої з матеріалоємністю, трудомісткістю і собівартістю технічної системи



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Зв'язок S–подібної кривої з матеріалоємністю, трудомісткістю і собівартістю технічної системи



Практична робота 1

Зв'язок S–подібної кривої з матеріалоємністю, трудомісткістю і собівартістю технічної системи

Ціль: закріплення лекційного навчального матеріалу з тем, пов'язаних із властивостями S–подібних кривих.

 

Вступ

 

Ділянка ВС S-подібної кривої характеризує не тільки період промислового освоєння нової технічної системи (ТС), але також і інтенсивну інженерну діяльність конструкторів, випробувачів, технологів, експлуатаційників та інших фахівців з удосконалювання кожної нової моделі технічної системи, що запускається у виробництво.

У результаті їхніх зусиль кожна наступна модель, яка освоюється заводом-виготовлювачем, виявляється усе більш удосконалішою у функціональному і естетичному змісті, а тому і більш конкурентноздатною на ринку. Відбувається це доти, поки головний параметр технічної системи чергової моделі не наблизиться до значення, якехарактеризується крапкою С на S–подібній криві. Подальші зусилля інженерів не дають уже такого ефекту як колись, тому що вичерпано фізичний принцип, на якому заснована дана технічна система. У такому випадку необхідно шукати новий фізичний принцип, який би дозволив адекватно зусиллям інженерів нарощувати величину головного параметра ТС.

Установлено, що незалежно від прийнятого фізичного принципу, ділянка ВС володіє унікальною інформаційною здатністю характеризувати динаміку зміни матеріалоємності, трудомісткості, собівартості й інших важливих показників технічної системи, яка освоюється заводом-виробником.

Таблиця 1.1 – Варіант завдання («Приклад»)

№ вар.   , кг   , година   Св, євро    
             
Приклад   0,17     0,35     0,58  

 

Для зручності можна підрахувати деякі величини, які під час розрахунків залишаються незмінними. Для варіанта «Приклад» це буде мати вигляд:

 

(кг);

(годин);

(євро);

 

(кг);

(годин);

(євро);

 

(років).

Після заповнення таблиці 1.2 згідно отриманим результатам будуемо графіки аналогчно тим, які показано на рисунку 1.1 і робимо висновки.

 


 

 

Таблиця 1.2 - Розрахунок основних показників

ti   (ti-tB)   К= (ti-tB) (tC-tB) eK   B0) eK Mi=М0+ (Мв –М0) eK   = Mi MB   B0) eK   Ti=T0+ (Тв-Т0) eK   = Ti TB   (CB-C0) eK     Сi0+ (CB-C0) eK     = Сi Св  
                         
    1,0     1,0       1,0       1,0  
    0,5   1,65   1297,6   1756,6 0,65 0,74 2749,1   9013,1   0,83  
  1,0   2,72 823,9   1282,9   0,48   908,1 2238,1   0,59   1667,65 7931,65 0,73  
    1,5   4,48 500,2 959,2   0,36   551,34 1881,34   0,495   1012,5 7276,5 0,67  
  2,0   7,4   302,8 761,8   0,28 333,78 1663,78 0,44   612,97   0,64  
    2,5   12,2 183,7 642,7   0,24 202,46 1532,46   0,4   371,8   6635,8   0,61  

 

 


Рисунок 1.1 – S-подібна крива та зв'язок S-подібної кривої з питомими собівартістю, трудомісткістю і матеріалоєм-ністю для варіанта «Приклад»:

1 – питома матеріалоємність; 2 – питома трудомісткість;

Питома собівартість.

 

Практична робота 2

 

Визначення характеристик винахідницької діяльності

Ціль:закріплення лекційного і навчального матеріалу, що стосується характеристик винахідницької діяльності.

 

Рівень винаходів

Рівень винаходів може бути аппроксимирован вираженням виду:

. (2.1)

Коефіцієнти при експонентах:

, (2.2)

. (2.3)

 

Вираження (2.1) описує криву Qmax, показану на рис. 2.1, б. Використовуючи з додатків таблицю вихідних даних для практичної роботи 2 знаходять дані свого варіанта і обчислюють С1 і С2, користаючись вираженнями (2.2) і (2.3).

 

Для розглянутого варіанта «Приклад» рівень винаходів в характерних крапках кривої буде дорівнювати: Qmax =10 балів, QB =1,08 бала, QD = 2,35 бала. tD = 16 років, tB = 0,25• tD = 0,25• 16 = 4роки.

1,45,

2,225.

 

За результатами обчислень знайшли коефіцієнти при експонентах: С1 = 1,45; С2 = 2,225. Обчислення проводимо в таблицях 2.1 і 2.2. За даними останніх стовпчиків цих таблиць складаємо таблицю 2.3. Таблиця 2.1 є результатом першого доданку, а таблиця 2.2 - другого доданку вираження (2.1), тобто вважаємо, що вираження (2.1) можна записати як суму двох доданків:

,

де

, (2.4)

. (2.5)

За даними останнього рядка таблиці 2.3 будуємо графік Q=f1(t), рис. 2.2.

Таблиця 2.1- Розрахунок по вираженню (2.4)

  ti   ti/tD
0,00 0,00 1,00 1,00 10,0
0,06 0,087 1,09 0,92 9,2
0,13 0,188 1,21 0,83 8,3
0,19 0,275 1,32 0,76 7,6
0,25 0,36 1,44 0,69 6,9
0,31 0,45 1,57 0,64 6,4
0,38 0,55 1,73 0,58 5,8
0,44 0,64 1,89 0,53 5,3
0,50 0,725 2,06 0,48 4,8
0,75 1,09 2,97 0,34 3,4
1,00 1,45 4,26 0,23 2,3
1,25 1,81 6,13 0,16 1,6

Таблиця 2.2 – Розрахунок по вираженню (2.5)

  ti   ti/tB   (ti/tB)2
0,00 0,00 1,00 0,00 0,00 0,0
0,25 0,57 1,74 0,06 0,034 0,34
0,50 1,11 3,04 0,25 0,082 0,82
0,75 1,67 5,3 0,56 0,1 1,06
1,00 2,30 9,97 1,00 0,10 1,0
1,25 2,81 16,65 1,56 0,094 0,94
1,50 3,375 29,2 2,25 0,077 0,77
1,75 3,89 49,1 3,06 0,062 0,62
2,00 4,45 85,6 4,00 0,047 0,47
3,00 6,675 792,35 9,00 0,011 0,11
4,00 8,9 16,00 0,0022 0,022
5,00 11,125 25,00 0,00037 0,0037

Таблиця 2.3 – Розрахунок по вираженню (2.1)

ti
Q1 10,0 9,2 8,3 7,6 6,9 6,4 5,8 5,3 4,8 3,4 2,3 1,6
Q2 0,0 0,34 0,82 1,06 1,0 0,94 0,77 0,62 0,47 0,11 0,02 0,0
Q 10,0 9,54 9,12 8,66 7,9 7,34 6,57 5,92 5,27 3,51 2,32 1,6

Рисунок 2.2 – Приклад побудова кривої рівня винаходів Q=f1(t)

Кількість винаходів

Для обчислення кількості винаходів скористаємося апроксимуючою функцією:

. (2.6)

Коефіцієнти експонент:

, (2.7)

. (2.8)

 

Вираження (2.6) описує криву, приведену на рис. 2.1, в. Для розглянутого варіанта «Приклад» кількість винаходів в характерних крапках кривої будуть дорівнювати: Nmax = ND = 110, NB = 12,8, N0 = 1. tD = 16 років, tB = 4 роки. Тоді по формулах (2.7) і (2.8) одержимо:

,

.

 

Вираження (2.6) можна представити у вигляді:

,

де

(2.9)

(2.10)

Результати розрахунків по (2.9) і (2.10) заносимо, відповідно, у таблиці 2.4 і 2.5. За даними останніх стовпців цих таблиць заповнюємо таблицю 2.6 для побудови графіка N = f2(t).

 

Таблиця 2.4 - Розрахунок по вираженню (2.9)

ti
0,00 1,00 1,00 4,7 109,95 0,009 0,98
0,06 0,94 0,88 4,14 62,55 0,016 1,73
0,13 0,87 0,76 3,57 35,59 0,028 3,024
0,19 0,81 0,66 3,1 22,24 0,045 4,86
0,25 0,75 0,56 2,63 13,9 0,072 7,78
0,31 0,69 0,476 2,24 9,37 0,107 11,56
0,38 0,62 0,38 1,79 5,97 0,168 18,14
0,44 0,56 0,31 1,46 4,29 0,233 25,16
0,50 0,50 0,25 1,175 3,24 0,308 33,26
0,75 0,25 0,0625 0,29 1,34 0,745 74,5
1,00 0,00 0,00 0,00 1,00 1,00 108,0
1,25 -0,25 0,0625 0,29 1,34 0,745 74,5

Таблиця 2.5 - Розрахунок по вираженню (2.10)

ti
0,00 0,00 0,00 1,00 0,00 0,00
0,25 0,06 0,5375 1,7 0,035 5,73
0,50 0,25 1,075 2,93 0,085 17,70
0,75 0,56 1,6125 5,02 0,11 24,00
1,00 1,00 2,15 8,58 0,116 24,90
1,25 1,56 2,6875 14,69 0,106 17,80
1,50 2,25 3,225 25,15 0,089 9,90
1,75 3,06 3,7625 43,06 0,071 4,34
2,00 4,00 4,3 73,7 0,054 1,54
3,00 9,00 6,45 632,7 0,014 0,00
4,00 16,00 8,6 5431 0,003 0,00
5,00 25,00 10,75 46630 0,00 0,00

Таблиця 2.6 - Розрахунок по вираженню (2.6)

ti
N1 1,0 1,7 3,1 4,9 7,5 11,2 17,0 23,6 31,6 75,0
N2 0,0 5,7 17,7 25,7 24,9 17,8 9,9 4,3 1,5 0,0 0,0 0,0
N 1,0 7,4 20,8 30,6 32,4 29,0 26,9 27,9 33,1 75,0

 

Рисунок 2.3 – Приклад побудови кривої кількості винаходів N = f2(t)

 

 

Прибуток від винаходу

 

Обчислення прибутку від винаходу нової технічної системи можна обчислити по апроксимуючій функції:

. (2.11)

 

Це вираження можна представити у виді:

.

Константа при експоненті визначається з вираження:

. (2.12)

За умовами варіанта «Приклад» прибуток від винаходу в характерних крапках кривої буде дорівнювати: Cmax= СD = 118 тис. євро, а С0 = 11,8 тис. євро. tD = 16 років, tB = 4 роки.

Тоді С5 = ln(118/11,8) = 2,3.

 

Розрахунок ведуть спочатку по вираженню:

. (2.13)

Результати заносять у таблицю 2.7.

 

Аналогічно визначають:

, (2.14)

.

 

Потім результати обчислень в останньому стовпці таблиці 2.7 заносять у таблицю 2.8 і проводять обчислення (С1 - C2). За обчисленим значенням C1 – C2 = C будують графік С = f3(t) рис. 2.4.

 

Таблиця 2.7 - Розрахунок по вираженню (2.13)

ti
0,00 1,00 1,00 2,3 9,97 0,1 11,8
0,06 0,94 0,88 2,02 7,57 0,132 15,6
0,13 0,88 0,77 1,77 5,88 0,17 20,08
0,19 0,81 0,66 1,52 4,56 0,22 25,86
0,25 0,75 0,56 1,29 3,63 0,276 32,5
0,31 0,69 0,47 1,08 2,95 0,34
0,38 0,62 0,39 0,9 2,45 0,41 48,12
0,44 0,56 0,32 0,74 2,09 0,48 56,5  
0,50 0,50 0,25 0,575 1,78 0,56 66,1
0,75 0,25 0,0625 0,144 1,15 0,87 102,7
1,00 0,00 0,00 0,00 1,00 1,00
1,25 -0,25 0,06 1,25 1,33 0,7499 102,7

 

Таблиця 2.8 - Розрахунок по вираженню (2.11)

ti
C1
C2
C -20 -16 -12 -6

 

Рис. 2.4 – Приклад побудова кривої прибутку від винаходу С = f3(t)

 

За результатами розрахунків та побудови графіків робиться висновок.

 

 

 

 

Практична робота 3

Дослідження закономірностей життєвого циклу нових технічних систем на стадії "Обіг"

 

Ціль: закріплення лекційного навчального матеріалу, що стосується життєвого циклу технічних систем.

 

Таблиця 3.1 - Основні параметри, що характеризують тимчасові границі стадій життєвого циклу технічної системи

Структура (стадії) Тривалість
Початок Закінчення
1. Дослідження і розробка   Обґрунтування проведення НДР по конкретній продукції Акт про здачу дослідного зразка замовникові
2. Виготовлення   Одержання технічної документації по даній технічній системі   Відвантаження останньої машини знятої з виробництва
3. Обіг   Відвантаження споживачеві першого екземпляра технічної системи Поставка споживачеві останнього екземпляра технічної системи  
4. Експлуатація   Одержання споживачем першого екземпляра технічної системи   Зняття з експлуатації останнього екземпляра технічної системи
5. Утилізація     Момент списання першого екземпляра технічної системи з експлуатації Завершення робіт з утилізації останнього екземпляра знятої з експлуатації технічної системи або передачі її для вторинного використання  

Дія факторів найчастіше суперечлива по своїй спрямованості і результативності, що означає необхідність комплексного вивчення негативних і позитивних сторін впливу кожного з факторів на тривалість життєвого циклу технічних систем.

Зупинимося докладніше на стадії "Обіг" (див. табл. 3.1), коли вироб (технічна система) з'являється на ринку і знаходить свого споживача. Типовий цикл життя технічної системи на цій стадії показаний на рисунку 3.1. Збут продукції (технічної системи) після її появи як нового товару швидко зростає (крива U), досягає максимуму в крапці А, коли ринок насичується, а потім збут починає скорочуватися. Хоча форми кривої збуту U і кривої прибутку V аналогічні, вони не збігаються по фазі, тому що зменшення прибутку спостерігається раніш (крапка В), чим відбувається скорочення збуту. Це пояснюється тим, що максимальний розмір прибутку відповідає крапці А перегину кривої збуту. Як тільки приріст збуту починає зменшуватися, після крапки А можна чекати зменшення прибутку.

Очевидно, що стратегію виробництва необхідно будувати на основі кривої прибутку, а не кривої збуту. Можливе одержання додаткового прибутку W за рахунок освоєння нових нетрадиційних ринків збуту, звичайно в менш економічно розвинутих регіонах.

Додатковий прибуток може бути більший чи менший за основний, або рівний йому .

Незважаючи на деяку ідеалізацію, графіки, показані на рисунку 3.1, можуть служити відправною крапкою для дослідження життєвого циклу технічних систем на такій важливій стадії життєвого циклу, як "Обіг". По характеру кривих можна судити про доцільні терміни припинення виробництва даної технічної системи, про початок пошуків додаткових ринків збуту, робити прогнози щодо перспективності даної моделі і т.д.

 

Повний життєвий цикл ТТС складається з п'яти стадій:

1. Дослідження і розробка: ТДР = 0,12 ТТС;

2. Виготовлення: ТВИГ = 0,04 ТТС;

З. Обіг: ТОБ =0,48 ТТС;

4. Експлуатація: ТЕ = 1,0 ТТС;

5. Утилізація: ТУТ = 0,40 ТТС.

 

Співвідношення ці орієнтовні, усереднені. Повний життєвий цикл технічної системи неможливо визначити простим підсумовуванням окремих стадій життєвого циклу, тому що окремі стадії цілком або частково накладаються одна на одну. Тому час повного життєвого циклу менше суми часу окремих стадій.

Якщо врахувати накладення стадій, то умовно можна вважати, що:

1. ТДР = 0,12 ТТС;

2. ТВИГ = 0,04 ТТС;

3. ТОБ = 0,48 ТТС;

4. ТЕ = 0,36 ТТС;

5. ТУТ = 0,0 ТТС.

 

Для цього випадку час повного життєвого циклу буде дорівнювати сумі часу окремих стадій:

ТТС = Σ Тi .

 

Дійсно,

ТТС = 0,12 ТТС + 0,04 ТТС + 0,48 ТТС + 0,36 ТТС + 0,0 ТТС =

= (0,12 + 0,04 + 0,48 + 0,36 + 0,0)ТТС = ТТС.

 

Таким чином, знаючи час якої-небудь стадії життєвого циклу технічної системи, можна орієнтовно визначити час повного життєвого циклу технічної системи. Наприклад, якщо відомо, що час стадії "Обіг" дорівнює сумі часу окремих етапів, тобто

ТОБ =åDti (рис. 3.1).

 

В додатках знаходять таблицю даних для практичної роботи 3 і вибирають значення для свого варіанту які заносять в таблицю 3.2.

Розглянемо виконання роботи для варіанту «Приклад».

Дані для варіанту «Приклад» заносимо в таблицю 3.2.

 

Таблиця 3.2 – Варіант завдання («Приклад»)

№ вар. Δti, міс.   Обсяг збуту, тис. євро     Прибуток, тис. євро  
Основний   Додатковий
Пр.   3,8           1,9 3,9       2,1     1,9   4,5     3,3  

 

По вихідним даним варіанта “Приклад” будуємо графіки обсягу збуту та прибутків.

 

Рисунок 3.1 – Життєвий цикл заданої технічної системи на стадії "Обіг", побудований за дослідними значеннями

 

ТОБ = Dt1 + Dt2 + Dt3 + Dt4 + Dt5 = =24+24+24+24+24 =120 місяців, тобто 10 років.

 

Оскільки ТОБ = 0,48 ТТС, то

ТТС = ТОБ/0,48 = 10/0,48 = 20,83 » 21рік.

 

Використовуючи відомі методики, можна апроксимувати дослідні дані по обсягу збуту U, прибутку V і додаткового прибутку W наступними однотиповими формулами:

; ;

де – UA, VB, WC - максимальні значення функцій у крапках А, В и С відповідно;

tА, tВ, tС - значення часу, що відповідають максимальним значенням функцій U, V і W;

КU, КV, КW - константи, які визначаються по дослідним значенням U, V і W;

t - поточне значення часу.

 

Результати обчислень зручно представляти в табличній формі. Наприклад, криві, представлені на рисунку 3.1, побудовані по вихідним даним, які приведені у таблиці 3.2. Криві, представлені на рисунку 3.2, будуються за результатами обчислень, які проводяться у таблицях 3.3 - 3.8.

Прийнято:

VBД = V2Д; WCД = W4Д;

t В= t2; tС = t4; tА= (t3 + t4)/2

 

Підсумовуючи останній стовпець таблиці 3.3 знаходять середнє значення константи:

Аналогічно з останніх стовпців таблиць 3.5 і 3.7 одержують

та

 

Використовуючи середнє значення констант КVC, КUC, КWC, знаходимо розрахункові значення обсягу збуту UP, основного VP та додаткового WP прибутків.

Таблиці для розрахунків

Таблиця 3.3

  ti, міс   UiД, тис. євро tA - ti (tA - ti)2
t0=0 3,8   8,9 2,186   3,1•10-4
t1=24   4,05 1,4   3,9•10-4
t2=48   1,98 0,58 4,5•10-4
t3=72   1,06 0,06 4,2•10-4
tA=84     1,00    
t4=96   1,07 0,068 -12 4,2•10-4
t5=120   1,90 0,64 -36 4,5•10-4

Таблиця 3.4

ti, міс   KUC(tA - ti)2  
t0=0 2,9 18,17 0,055 4,8
t1=24 1,48 4,4 0,227 20,2
t2=48 0,53   1,7   0,588   52,4
t3=72 0,06 1,06 0,943 84,0
tA=84 1,0 1,0 89,0
t4=96 0,06 1,06 0,943 84,0
t5=120 0,53 1,7 0,588 52,4

Таблиця 3.5

ti, міс   ViД, тис. євро tB - ti (tB - ti)2
t0=0   1,9   10,0   2,3   9,98•10-4
t1=24   3,9   4,9 1,59   27,6•10-4
t2=48 1,0          
t3=72 4,0   4,75   1,56   -24   27,08•10-4
t4=96 2,1   9,05 2,2 -48   9,55•10-4
t5=120   1,0   19,0   2,94 -72 5,67•10-4

Таблиця 3.6

ti, міс   KVC(tB - ti)2
t0=0   3,68   39,65 14^.   0,025   0,48  
t1=24   0,92   2,85   0,35   6,7  
t2=48   1,0   1.0   19,0
t3=72 0,92   2,85   0,35 6,7  
t4=96 3,68   39,65 1*»,А,   0,025 0,48
t5=120   8,3     0,0025   0,04  

Таблиця 3.7

ti, мес   WiД, тис. євро tC - ti (tC - ti)2
t2=48   1,9   8,95   2,2     9,55•10-4  
t3=72   4,5 3,77 1,5     26•10-4
t4=96   1,00        
t5=120 3,3 5,15 1,64 -24 28,5•10-4

Таблиця 3.8

ti,міс   KWC(tC - ti)2
t2=48 4,9 21,6 0,007 0,13
t3=72 1,23 3,42 0,29 4,93
t4=96 1,0 1,0 17,0
t5=120 1,23 2,16 0,29 4,97

За розрахунковими значеннями UP, VP, WP будуємо графіки кривих U, V, W (рисунок 3.2).

 

Рисунок 3.2 – Життєвий цикл заданої технічної системи на стадії "Обіг", побудований за розрахунковими заченнями

Таблиця 4.1 - Параметри зварювальних апаратів

Вимірюваний параметр   Бал
Енергоємність зварного шва, кал/мм
Швидкість зварювання, мм/с 2,5 5,0 7,5 12,5
Вартість зварювального апарата, тис. євро   6,0 5,0 4,0 3,0 2,0
Вага зварювальної голівки, Н

 

Користуючись таблицею 4.1, будуються чотири графіки в координатах "бали - параметр" (рис. 4.1 - 4.4).

По графіках здійснюють переклад заданих значень параметрів у бали.

В додатках знаходять таблицю даних для практичної роботи 4 і вибирають значення для свого варіанту які заносять в таблицю 4.2.

Розглянемо виконання роботи для варіанту «Приклад».

Дані для варіанту «Приклад» заносимо в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2 – Вихідні дані для варіанта «Приклад»

Порівнювані параметри
a1=107 a2=5 a3=11,1 a4=5 a5=5,6 a6=5 a7=40 a8=4
r1=120 r2=1 r3=4 r4=3 r5=2,1 r6=3 r7=31 r8=1

 

де:

а – апарат автоматичного зварювання;

r – апарат ручного зварювання;

цифрами позначена:

1 - енергоємність (кал/мм);

2 - якість звареного шва;

3 - швидкість зварювання (мм/c);

4 - дотримання параметрів шва;

5 - вартість зварювального апарата (тис. євро);

6 - форма смуги після зварювання;

7 - вага зварювальної голівки (н);

8 - фізичне навантаження зварника.

 

Користуючись вихідними даними варіанта «Приклад» (таблиця 4.2) по графіках (рисунки 4.1 – 4.4) переводимо задані значення параметрів для ручного й автоматичного зварювань (енергоємність, швидкість зварювання, вартість, вага голівки) у бали і заповнюємо таблицю 4.3.

 

Таблиця 4.3 - Порівнювані параметри (у балах) і вагомість параметрів для варіанта «Приклад»

Порівнювані параметри (у балах) і вагомість параметрів
a1=4,2 a2=5 a3=4,3 a4=5 a5=1,3 a6=5 a7=2 a8=5
r1=3 r2=1 r3=1,7 r4=1 r5=4,9 r6=1 r7=2,8 r8=1,5
g1=0,25 g2=0,08 g3=0,12 g4=0,10 g5=0,20 g6=0,04 g7=0,15 g8=0,06

 

За даними таблиці 4.3 будуємо кругову діаграму якості ручного й автоматичного зварювань, що представлена на рисунку 4.5.

Рисунок 4.5 - Кругова діаграма зварювальних апаратів для варіанту “Приклад”:

_____ - апарат автоматичного зварювання (А);

_ _ _ _ - апарат ручного зварювання (R)

Оцінка якості технічної системи може здійснюватися з обліком "вагомості" параметрів. Наприклад, в одному випадку найбільш вагомим параметром буде вартість, а в іншому - енергоємність. Тому доцільно кожному параметру додати визначену вагу при оцінці якості.

Для цього на початку ранжують параметри по їхніх пріоритетах (важливості) для конкретних умов, тобто привласнюють місця в ряді. Наприклад: 1-е місце - енергоємність; 2-е - вартість; 3-є - вага голівки; 4-е - швидкість зварювання; 5-е - дотримання параметрів шва; 6-е - якість звареного шва; 7-е - фізичне навантаження зварника; 8-е - форма смуги після зварювання.

Нехай фахівці-експерти установили на основі свого досвіду наступні ваги параметрів:

енергоємність - g =0,25;



Последнее изменение этой страницы: 2016-12-12; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.2.190 (0.063 с.)