Поняття груп в організаціях. Типи груп та команд їхні характеристики

Поняття груп в організаціях. Типи груп та команд їхні характеристики

Групи- невід'ємна частина життя організацій.вони слугують основою для виконання великого обсягу робіт. Під групою розуміють двох або більше людей які постійно взаємодіють для досягнення спільної мети.

В організаціях загалом бувають три типи груп: функційні, цільові та неформальні, або групи за інтересами.

Функційна група - це постійна група, створена організацією для досягнення цілої низки організаційних цілей без обмеження часу. Функційна група діє і після того, як досягає поточних цілей, оскільки замість них з'являться нові.

Неформальну групу, або групу за інтересами створюють члени фірми з метою, яка може і не відповідати цілям організації. Така група також не має обмеження в часі. Неформальні групи можуть бути впливовою силою, на що повинні зважати менеджери.

Цільова група - це група, створена організацією для досягнення порівняно вузького кола цілей у межах визначеного або потрібного часу. Цільовими групами с більшість комітетів. Організація визначає членів групи і їхню мету. Команда є окремою формою цільової групи. Команда - це група робітників, яка працює як цілісна одиниця, часто з обмеженим наглядом або й без нагляду, для виконання завдань, функцій та дій, пов 'язаних з роботою. Організації створюють команди з багатьох причин. Передусім, команди є більш відповідальними за виконання завдань. Вони також надають робітникам більше повно­важень та більшу свободу ухвалення рішень. Крім того, команди дають змогу організа­ціям покладатися на знання та мотивацію своїх робітників; зрештою, допомагають організації обмежувати бюрократію та заохочувати гнучкість і відповідальність.

 

Причини об’єднання людей у групи та стадії розвитку груп.

Люди об'єднуються у групи та команди з багатьох причин. Вони створюють функційні групи, працюючи в організації; на роботу ж наймаються, щоб заробити гроші або отримати досвід з обраної професії. До неформальних груп або груп за інтересами люди приєднуються з різних причин, часто дуже складних.

Особисті зацікавлення. Одна з причин, чому люди вирішують створити неформальну групу або групу за інтересами, полягає в тому, що вони близькі один одному.

Діяльність груп. Окремі особи також прагнуть вступити у групу, оскільки їх приваблює діяльність групи.

Мета групи. Мета групи також може слугувати причиною об'єднання людей.

Потреба належності. Ще однією причиною приєднання до групи є потреба належності. Нові члени громади можуть вступити в Клуб нових членів частково тому, щоб познайомитися з новими людьми, щоб бути серед людей.

Вигода. Зрештою, люди стають членами групи, бо часом вбачають у такому членстві якісь вигоди для себе.

Стадії розвитку груп та команд

Є чотири головних стадій розвитку групи та команди Першу стадію розвитку називають формування м. У цей період члени групи або команди знайомляться і починають оцінювати, чия поведінка прийнятна для інших членів, а чия ні.

Друга стадія розвитку – збуренн. У цей час ще може не бути єдності, і з'являються неадекватні способи взаємодії. Водночас деякі члени групи або команди можуть спробувати самоутвердитися як лідери

Третя стадія розвитку - це нормалізація. У цей період кожна особа починає усвідомлювати і сприймати свої обов'язки, а також розуміти функції інших. Члени групи також починають сприймати один одного. Виконання - остання стадія розвитку груп чи команд - також розвивається повільно. Команда починає зосереджуватися на поставленому завданні. Члени виконують ті функції, які прийняли: починається взаємодія і зусилля спрямовують на досягнення мсти. Структуру групи вже не обговорюють, вона діє як злагоджений механізм.

 

Структура обов'язків

Кожна особа в команді має свої обов'язки або ролі, які виконує для досягнення цілей групи.. Структура обов 'язків групи - це набір визначених обов 'язків та взасмозв 'язки між цими обов язками, що їх члени групи чи команди визнають та сприймають. Структура обов 'язків формується внаслідок невизначеності, конфлікти та непосильність виконання ролі.

Невизначеність обов'язків трапляється, коли незрозуміла спрямовувальна роль.Невизначеність обов'язків в організації може виник­нути внаслідок погано розтлумаченого завдання, нечітких інструкцій керівника або незрозумілих натяків співпрацівників.Конфлікт обов'язків розвивається, коли повідомлення та натяки, що формують спрямовувальну роль, зрозумілі, проте суперечливі.

Внутріиіньорольовий конфлікт може виникнути, коли особа отримує протилежні команди з різних джерел за умов виконання однієї ролі. Внутрішньопосильний конфлікт трапляється, коли одне джерело дає чіткі, однак протилежні повідомлення,. Конфлікт між особою та роллю назріває внаслідок суперечностей між вимогами ролі та цінностями особи, ставленнями та потребами.

Непосильність виконання обов'язків коли менеджер дає працівникові кілька розпоряджень одночасно, чим збільшує звичайне навантаження, то, напевно, працівник не зможе виконати це

2.Норми - це стандарти поведінки, що їх групи або команди приймають для своїх членів. Менеджери інколи використовують норми для удосконалення діяльності організації. Норми однієї групи не завжди можна використати для іншої. У деяких випадках трапляються відмінності в нормах всередині групи або команди. Дотримання норм залежить від чотирьох груп чинників. По- перше, чинники, пов'язані з групою, - важливі. По-друге, початкові стимули, які підказують поведінку, можуть відобразитися на дотриманні норм. По-третє, здатність особи дотримуватися норм визначають індивідуальні риси. Соціалі зація - це узагальнене дотримання норм, яке трапляється, коли особа переходить зі стану аутсайдера до інсайдера.

Третьою важливою характеристикою команди є згуртованість. Згуртованість - це ступінь, до якого члени лояльні та віддані групі. У згуртованій групі члени працюють разом, підтримують і довіряють один одному і, загалом, успішно досягають визначеної мети. Чинники які можуть збільшити рівень згуртованості у групі або команді. Одним із найсильніших с міжгрупова конкуренція. Коли дві або більше групи прямо змагаються. По-друге принадність групи посилює згуртованість. По-третє, згуртованість може збільшити сприятлива оцінка цілої групи аутсайдерів.Чинників, які зменшують групову згуртованість:

1.згуртованість зменшується, коли розміри групи зростають.

2.коли члени групи не погоджуються з метою, то згуртованість теж може послабитися.

3.зменшує згуртованість конкуренція всередині групи. Коли члени групи змагаються між собою, вони більше зосереджуються на своїх власних діях і поведінці, а не на інтересах групи в цілому.

4. зменшення згуртованості може призвести домінування однієї або кількох осіб у групі або команді. Згуртованість також може вплинути на рівень виконання командою завдань, однак на цс також впливає дотримання командою норм.

Багато функційних груп та команд мають формального лідера - того, кого при значає організація або ж вибирають члени групи. Неформальний лідер - це особа, яка виконує функції лідера, однак її права на це формально не визнані. Формальний та неформальний лідери у будь-якій групі або команді можуть бути поєднані в одній особі, а можуть бути і різними людьми.

 

Види конфліктів

Відомо 4 види конфліктів.

Особистісний - його виявом є суперечливість чи протилежність вимог,що ставляться до одного і тогож виконавця різними функційними керівниками,яким він одночасно підпорядкований. Конфлікт між двома або більше особами майже завжди є в кожній організації і стосується сприйняття, мети, ставлення та багатьох інших причин. Конфлікт також може виникнути між людьми, які мають різні переконання або сприйняття деяких аспектів своєї роботи чи діяльності організації.

Міжособистісний- виникає при будь-якому розподілі повноважень, ресурсів,робіт, обов'язків,завдань пільг,винагород тощо,а також через відмінності у характерах, знаннях, кваліфікації,запитах,можливостях,через психологічну несумісність людей які працюють разом.

Між особою та групою -його причинами часто стає дисбаланс, що є між нормами групової поведінки та індивідуальними діями,поглядами,звичками окремої особи,невиконання або перевиконання обов’язків,недотримання внутрішнього розпорядку, етики взаємин тощо.

Міжгруповий конфлікт. Конфлікт між двома чи більше групами в організації також досить звичайне явище. Багато внутрішньогрупових конфліктів частіше виникає з причин організації, а не міжособових незгод. Внутрішньогруповий конфлікт може виникнути, коли перша група виконає надто великий' обсяг роботи (друга група відстає), замалий обсяг роботи або якість виконання роботи буде дуже низькою.

 

Поняття груп в організаціях. Типи груп та команд їхні характеристики

Групи- невід'ємна частина життя організацій.вони слугують основою для виконання великого обсягу робіт. Під групою розуміють двох або більше людей які постійно взаємодіють для досягнення спільної мети.

В організаціях загалом бувають три типи груп: функційні, цільові та неформальні, або групи за інтересами.

Функційна група - це постійна група, створена організацією для досягнення цілої низки організаційних цілей без обмеження часу. Функційна група діє і після того, як досягає поточних цілей, оскільки замість них з'являться нові.

Неформальну групу, або групу за інтересами створюють члени фірми з метою, яка може і не відповідати цілям організації. Така група також не має обмеження в часі. Неформальні групи можуть бути впливовою силою, на що повинні зважати менеджери.

Цільова група - це група, створена організацією для досягнення порівняно вузького кола цілей у межах визначеного або потрібного часу. Цільовими групами с більшість комітетів. Організація визначає членів групи і їхню мету. Команда є окремою формою цільової групи. Команда - це група робітників, яка працює як цілісна одиниця, часто з обмеженим наглядом або й без нагляду, для виконання завдань, функцій та дій, пов 'язаних з роботою. Організації створюють команди з багатьох причин. Передусім, команди є більш відповідальними за виконання завдань. Вони також надають робітникам більше повно­важень та більшу свободу ухвалення рішень. Крім того, команди дають змогу організа­ціям покладатися на знання та мотивацію своїх робітників; зрештою, допомагають організації обмежувати бюрократію та заохочувати гнучкість і відповідальність.