Чим раніше визначено діагноз аутизм у дитини і чим раніше почалося лікування існуючими методиками, тим кращий для дитини подальший прогноз та вищі її шанси на повноцінне життя у суспільстві.

Попри те, що медикаментозна терапія не є основним методом допомоги дітям з РСА, вона може мати певне вагоме значення в деяких випадках, зокрема: за наявності в дитини супутнього неврологічного розладу, що потребує медикаментозної терапії (наприклад епілепсії) [29].

При вираженій тривозі, стереотипних діях, опору змінам можуть бути ефективними антидепресанти з групи інгібіторів серотоніну (флуоксетин, серталін, циталопрам та ін.) – є докази ефективності цих препаратів у дітей з РСА. Описано також позитивний вплив цих препаратів щодо інших симптомів, зокрема поліпшення соціальної взаємодії.

При значній «поведінковій дезорганізації» – збудженні, істериках, аутоагресивній поведінці можуть бути корисними медикаменти з групи неконвенційних нейролептиків (риспреридон, оланзапін, кветіапін). В деяких випадках ці ліки можуть також зменшувати стереотипність та покращувати соціальну взаємодію.

Ці дві групи препаратів мають найбільше доказів ефективності при РСА, втім вони потребують коректного застосування під наглядом лікаря, моніторингу ефективності, симптомів побічної дії. Деяку ефективність щодо згаданих вище симптомів проявила також і низка інших препаратів (зокрема стабілізатори настрою, альфа-антагоністи, буспірон, налтрексон, галоперидол, бета-блокатори та ін.), тому в деяких випадках лікарі можуть розглядати доцільність їхнього застосування.

При супутньому розладі гіперактивності з дефіцитом уваги може бути обґрунтованою спроба застосувати психостимулятори або атомоксетин, втім важливо робити це обережно, оскільки діти з аутизмом інколи реагують на психостимулятори посиленням гіперактивності.

У разі важких супутніх розладах сну може бути також доцільним застосування снодійних, зокрема мелатоніну.

У кожному випадку застосування ліків у дітей з РСА має здійснюватися під наглядом лікаря відповідно до сучасних принципів психофармакотерапії та сучасних протоколів, розроблених на основі даних доказової медицини. В дітей з аутизмом описують парадоксальну та нетипову реакцію на медикаментозні препарати, тому дозування повинно бути дуже обережне, з поступовим підвищенням дози, ретельним моніторингом можливих симптомів побічної дії, оцінкою ефективності та регулярним переглядом доцільності подальшої фармакотерапії.

Лікування дитячого аутизму, як поведінкове, так і лікарське – у всіх випадках дуже індивідуальне. Перш ніж вживати якісь ліки, потрібно провести тести на визначення супутніх аутизму проблем. Як лікувати аутизм, може професійно вирішити тільки лікар; при дієтах і медикаментозної терапії потрібно відстежувати їх ефективність [28].

РОЗДІЛ 2

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Організація досліджень

З метою теоретичного ознайомлення зі станом досліджуваного питання, було вивчено та проаналізовано науково-методичну літературу щодо методів лікування, діагностики аутичних розладів, а також застосування засобів лікувальної фізичної культури. Опрацьовано електронні фонди Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського, Національної наукової медичної бібліотеки України.

Аналізувалися різні методики застосування лікувальної фізичної культури в дітей з аутизмом.

Аналіз літературних джерел, інтернет ресурсів дозволив сформувати мету, завдання дослідження та обґрунтувати їх результати.

 

Методи досліджень

Для вирішення поставлених у курсовій роботі завдань, були використані методи теоретичного рівня дослідження, а саме загальнонаукові:

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел з тематики досліджень;

2. Вивчення і узагальнення досвіду роботи щодо лікувальної фізичної культури дітей з аутизмом;

3. Опрацювання інтернет ресурсів.

РОЗДІЛ 3