Вплив на людину різних величин постійного і змінного струмів

 

Струм, який проходить через людину, мА	Характер дії струму
змінного (50-60 Гц)	постійного
0,5... 1,5	Початок відчуття, легке тремтіння пальців	Не відчувається
2,0... 3,0	Сильне тремтіння пальців рук	««
5,0... 7,0	Судороги в руках	Зуд, відчуття нагріву
8,0... 10,0	Руки важко, але ще можна відірвати від електродів. Сильні болі в пальцях, кистях рук та раменах	Посилення нагріву
20... 25	Параліч рук, відірвати їх від електродів неможливо. Дуже сильні болі. Дихати стає важко	Ще більше посилення нагріву. Незначне скорочення м'язів рук
50... 80	Параліч дихання. Початок забруднення роботи серця	Сильне скорочення нагріву. Скорочення м'язів рук, судороги, утруднене дихання
90... 100	Параліч дихання. При тривалості 3 с і більше – параліч серця	Параліч дихання

Примітка. З наведеної таблиці можна виділити наступні граничні величини струму:

1. Поріг відчуття – при змінному струмі 0,5...1,5 мА; при постійному - 5...10 мА.

2. Поріг невідпускаючого струму, при якій людина вже не може самостійно звільнитися від захоплених електродів дією тих м'язів, через які проходить струм – при змінному струмі 10...15 мА; при постійному – 50...80 мА. Струми меншої величини називають відпускаючими.

Лекція № 7

3. Смертельно небезпечний фібриляційний струм: при змінному струмі 100 мА; при постійному – 300 мА (фібриляція –хаотичне скорочення волокон серцевого м’яза, що призводить до клінічної смерті).

3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом. Відповідно до ПУЭ («Правила устройства Электроустановок»), приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії

1. без підвищеної безпеки;2. з підвищеною безпекою;3.особливо небезпечні.

Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм.

До чинників підвищеної небезпеки належать:

 температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35^ОС;

 відносна вологість більше 75%, але менше повного насичення (100%);

 струмопровідна підлога – металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;

 струмопровідний пил;

 можливість одночасного доторкання людини до неструмопровідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт із землею.

До чинників особливої небезпеки електротравм належать:

 відносна волога близька до насичення (до100%);

 агресивне середовище, що пошкоджує ізоляцію.

Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно належить до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одного з чинників підвищеної небезпеки, приміщення належить до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.

За наявності одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.

Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщенням прирівнюються до особливо небезпечних.

За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:

• нормальні — сухі приміщення, в яких відсутні ознаки гарячих та запиле­них приміщень та приміщень з хімічно активним середовищем;

• сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;

• вологі — відносна вологість повітря 60...75%;

• сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;

• особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;

• гарячі - температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30°С;

• запилені - наявний в приміщенні пил, який виділяється, осідає на дро­тах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;

• з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, які руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.