Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів про охорону праці.

На всіх підприємствах України повинні діяти стандарти безпеки праці, що встановлюють систему показників, за якими оцінюється стан охорони праці структурних підрозділів і підприємства в цілому, визначаються переможці і здійснюється матеріальне заохочення. Види заохочення та суми премій визначають профспілки, трудові колективи та керівництво підприємства, про що за­писується в колективному або трудовому договорі (угоді).

Порушення нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб, органів державного нагляду та громадського контро­лю передбачає покарання у вигляді штрафів (матеріальної), дисциплінарної, адміністративної й кримінальної відповідальності залежно від виду та наслідків порушення. За порушення правил безпеки юридичні чи фізичні особи, що використовують найману працю, сплачують штраф у розмірі до 5% від місячного фонду заробітної плати.

Якщо виявлено факт приховування нещасного випадку, підприємство сплачує визначений штраф у десятикратному розмірі.

Згідно з "Кодексом України про адміністративні правопорушення", ст. 41 — "Порушення вимог законодавства про працю та охорону праці" — порушення вимог законодавства про працю спричиняє накладання штрафу на службових осіб до 10 мінімальних заробітних плат, на працівників - до 5 мінімальних розмірів заробітної плати, а на власників підприємств або установ незалежно від форми власності — до 10 мінімальних розмірів заробітної плати.

Законом України «Про охорону праці» передбачене економічне стимулювання охорони праці. До працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Види заохочень визначаються колективним договором.

 

Питання для самоконтролю:

1. Перелічіть органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

2. Які організації та установи здійснюють державний нагляд, відомчий, громадський та регіональний контроль за охороною праці?

3. Суть триступеневого адміністративно-громадського контролю за охороною праці на виробництві.

4. Охарактеризуйте систему управління охороною праці.

5. Охарактеризуйте службу охорони праці на підприємстві, її основні завдання.

6. Розкажіть про структуру і чисельність служб охорони праці.

7. Що ви знаєте про знаки безпеки та їх кольори?

8. Що ви знаєте про стимулювання ОП?

Література:

1. М.П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. Основи охорони праці – Київ: Каравела, 2004.—405с. (с. 43 – 48)

2. В.Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О.В. Мельников. Основи охорони праці — Львів: Афіша, 2000.– 345с. (с. 40– 52,94)

3. Я.І Бедрій, Ю.Л. Дешинський, Р.М. Івах, Л.А. Катренко, А.А. Краснощоких. Основи охорони праці — Львів: Магнолія 2006, 2008.– 337с. (с. 195-197)

 

Викладач Винничук Г.Д.

 

 

Лекція №3

Модуль 1. Законодавча та нормативна база України

про охорону праці

 

Тема: Профілактика травматизму та професійних захворювань

План

1. Поняття та термінологія про травматизм та професійні захворювання.

2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.

3. Класифікація нещасних випадків.

4. Документація при розслідуванні нещасних випадків.

5. Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.

Інструкція до виконання: опрацювати теоретичну частину рекомендацій і вказану навчальну літературу, скласти конспект та відповісти на питання для самоконтролю.

 

Теоретична частина

 

1. Поняття та термінологія про травматизм та професійні захворювання.

Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії небезпечних виробничих факторів.

Нещасний випадок на виробництві - випадок із працюючим, пов'язаний із впливом на нього небезпечного виробничого фактору.

Виробничий травматизм характеризується сукупністю травм і нещасних випадків на виробництві.

Професійне захворювання – патологічний стан, зумовлений тривалою роботою за шкідливих умов праці і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією виробничих факторів.

Робоче місце - місце тимчасового або постійного перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Шкідливі речовини – речовини, які під час контакту з організмом людини можуть викликати захворювання.

Джерело небезпеки – фактор, що супроводжує виробничий процес і становить небезпеку для персоналу та для населення регіону і навколишнього середовища.

Небезпечний виробничий фактор (НВФ) – фактор, вплив якого на працюючого, призводить до нещасного випадку.

Шкідливий виробничий фактор (ШВФ) – фактор, вплив якого на працюючого, призводить до професійного захворювання).

2. Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.

Всі причини виробничого травматизму поділяють на технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні та психофізіологічні.

Технічні причини можна охарактеризувати як не залежні від рівня організації праці на підприємстві, а саме: недосконалість технологічних процесів, конструктивні недоліки встаткування, пристосувань, інструментів; недостатня механізація важких робіт; недосконалість огороджень, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації й блокувань; небезпечні властивості оброблюваних матеріалів і т.п.

Ці причини іноді називають технологічними, конструкторськими або інженерними.

 

 

 

Схема державного нагляду, відомчого, громадського та регіонального контролю за охороною праці підприємства (до Лекції № 2)

Триступеневий контроль на виробництві

Міністерство, комітет, об’єднання та ін.

Професійні спілки через свої виборні органи і представників

Місцеві державні адміністрації та Рада народних депутатів через посадових осіб, що відповідають за охорону праці

Трудові колективи через обраних ними уповноважених осіб

ПІДПРИЄМСТВО

Регіональний контроль

Громадський контроль

Відомчий контроль

Органи та заклади санітарно-епідемологічної служби МОЗ України

Органи державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС України

Державний комітет України з ядерної та радіаційної безпеки

Держнагляд - охорони праці

Генеральний прокурор і підпорядкові йому прокурори

Державний нагляд

Лекція №3

Організаційні причини. Ці причини цілком залежать від рівня організації праці на підприємстві. До них, наприклад, ставляться: недоліки в змісті території, проїздів, проходів; неправильне розміщення устаткування; порушення правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструмента; недоліки в організації робочих місць, порушення технологічного режиму; порушення правил та норм транспортування, складування й зберігання матеріалів і виробів; недоліки в навчанні робітників безпечним методам праці; недоліки в організації групових робіт; слабкий технічний нагляд за небезпечними роботами; використання машин, механізмів й інструментів не по призначенню; відсутність або недосконалість огороджень місць роботи; відсутність, несправність або незастосування засобів індивідуального захисту й т.п.; недотримання норм трудового законодавства.

Найбільша кількість нещасних випадків на виробництві трапляється з організаційних причин.

Санітарно-гігієнічні причини. Сюди можна віднести підвищений (вище ГДК) зміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин (пар, газів, пилу); недостатнє або нераціональне висвітлення; підвищені рівні шуму, ультразвуку, вібрацій; незадовільні метеорологічні умови; наявність різних випромінювань вище припустимих значень; відсутність або недосконалість засобів індивідуального захисту й санітарно-побутових приміщень; порушення правил особистої гігієни й т.п..

Психофізіологічні причини. До них умовно можна віднести фізичні й нервово-психічні перевантаження працюючих. До травми може привести невідповідність анатомо-фізіологічних і психічних особливостей організму людини характеру виконуваної роботи. У сучасних складних технічних системах, у конструкціях машин, приладів і систем керування ще недостатньо враховуються фізіологічні, психофізіологічні, психологічні й антропометричні особливості й можливості людини.

3. Класифікація (травм) нещасних випадків.

Нещасні випадки, пов'язані з виробництвом, класифікуються за:

- місцем й часом події;

- важкістю нещасного випадку;

- числом потерпілих.

Нещасні випадки за місцем й часом їхньої події розділяють на пов'язані з виробництвом (випадки, що відбулись на території підприємства й поза нею при виконанні завдання адміністрації, по дорозі на роботу й з роботи на транспорті підприємства) і невиробничі (випадки, що мали місце по дорозі на роботу й з роботи пішки, на особистому або громадському транспорті).

Нещасний випадок може бути визнаний не пов'язаним з виробництвом, якщо в результаті розслідування встановлено, що він відбувся при виготовленні на устаткуванні в особистих цілях без дозволу адміністрації яких-небудь предметів або при використанні в особистих цілях механізмів, інструментів, транспортних засобів, що належать підприємству, при спортивних іграх на території підприємства і тому подібне.

За важкістю нещасні випадки можуть бути мікротравми, легкі, важкі та зі смертельним наслідком.

За числом потерпілих – одиночні та групові (коли дві людини і більше).