Безпечна експлуатація електроустановок: системи засобів і заходів щодо електробезпеки . 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Безпечна експлуатація електроустановок: системи засобів і заходів щодо електробезпеки .



Робота щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок здійснюється згідно з обов'язковими для всіх споживачів електроенергії, неза­лежно від їх відомчої належності, правилами технічної експлуатації електроус­тановок споживачів та правилами техніки безпеки при експлуатації електроус­тановок споживачів. Обслуговування діючих електроустановок, організація та виконання ремонтних, монтаж­них, налагоджувальних робіт і випробувань здійснюються спеціально підготов­леним електротехнічним персоналом.

Роботи в діючих електроустановках з врахуванням заходів безпеки поділя­ються на виконувані: - із зняттям напруги,

Лекція № 7

- без зняття напруги на струмоведучих частинах і поблизу них,

- без зняття напруги на відстані від струмоведучих час­тин, що знаходяться під напругою.

При виконанні робіт із зняттям напруги та без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них повинні виконуватись організаційні та технічні заходи.

До організаційних заходів відносяться:

• оформлення роботи за нарядом-допуском, розпорядженням або за пе­реліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації; • допуск до роботи; • нагляд під час роботи;

• оформлення перерви під час роботи; • переведення на інше робоче місце.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки включають:

• ізоляцію струмовідних частин; • недоступність струмовідних частин; • блокування;

• засоби орієнтації в електроустановках; • виконання електроустановок, ізольованих від землі; • захисне розділення електричних меж.

Найбільш поширеними технічними засобами є захисне заземлення та занулення.

Захисне заземлення – це навмисне електричне з'єднання із землею металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення – це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих неструмопровідних частин, які можуть опинитися під напругою. Його застосовують в трифазній мережі із заземленою нейтраллю напругою до 1000 В.

Наряд-допуск це завдання на безпечне виконання роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає зміст, місце виконан­ня роботи, час її початку та закінчення, умови безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи. Розпорядження - це завдання на виконання роботи, що визначає її зміст, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається на один вид роботи і діє протягом однієї зміни.

Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.

Електрозахисні засоби поділяються на ізолювальні (ізолюючі штанги, кліщі, діелектричні рукавиці тощо), огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні(окуляри, каски, запобіжні пояси). Для захисту органів зору від електричної дуги застосовують маски (щитки).

Ізолювальні електрозахисні засоби поділяються на основні і додаткові.

Основні розраховані на напругу установки і при дотриманні вимог безпеки щодо користування ними забезпечують захист працівників.

Додаткові електрозахисні засоби навіть у разі дотримання функціонального їх призначення не забезпечують надійного захисту працюючих і застосовуються одночасно з основними для підвищення рівня безпеки.

Питання для самоконтролю:

1. Перерахуйте загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання.

2. Перерахуйте загальні вимоги безпеки до технологічних процесів.

3. Як діє електричний струм на організм людини?

4. Назвіть можливі електричні травми і дайте їх характеристику.

5. Як класифікуються приміщення за ступенем ураження електричним струмом?

6. Назвіть індивідуальні та колективні електрозахисні засоби.

Література:

1. Я.І Бедрій, Ю.Л. Дешинський, Р.М. Івах, Л.А. Катренко, А.А. Краснощоких. Основи охорони праці — Львів: «Магнолія 2006», 2008.– 337с. (с. 86-89, 101-136)

2. В.Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О.В. Мельников. Основи охорони праці — Львів: Афіша, 2000.– 345с. (с. 201-205, 252-292)

3. М.П. Гандзюк, Є. П. Желібо, М. О. Халімовський. Основи охорони праці – Київ: Каравела, 2004.—405с. (с. 244-295)

4. В.П. Кучерявий, Ю.Є. Павлюк, А.Д. Кузик, С.В. Кучерявий. Охорона праці – Львів: Оріяна-Нова, 2007.- 367с. (291– 310).

 

Лекція №8

 

Модуль 3. Основи виробничої безпеки

Тема: Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах

План

1. Процес горіння, його форми та види.

2. Показники вибухопожежонебезпечних властивостей матеріалів і речовин.

3. Категорії приміщень за вибухопожежонебезпечністю.

4. Класифікація вибухонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень і зон.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-12-10; просмотров: 224; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.22.51.241 (0.008 с.)