Дослід. Вивчення дегрануляції перитонеальних тканинних базофілів (тучних клітин).

А. Отримання перитонеального клітинного змиву

Щура усипляють ефіром. Внутрішньоочеревинно вводять 5-7 мл розчину гемоцелу. Протягом 1-2 хв. масують пальцями передню черевну стінку щура для отримання перитонеального змиву. Вскривають черевну порожнину і збирають змив у пробірку.

Б. Приготування і дослідження мазка тканинних базофілів

У пробірку поміщають 1 мл перитонеального змиву і додають 0,2 мл 1% спиртового розчину фарби нейтральний червоний. Обережно змішують і готують мазки, в яких вивчають тучні клітини. Спочатку проводять оглядову мікроскопію мазку: серед незафарбованих лейкоцитів, які складають більшість клітин у полі зору, знаходять зафарбовані у червоний колір тучні клітини (об’єктив х 8, окуляр х 7). Потім за допомогою імерсійної системи вивчають інтактні та дегранульовані тучні клітини, лейкоцити:

1. Інтактні тучні клітини: в діаметрі приблизно в 1,5 рази більші за лейкоцити; мають правильну круглу чи овальну форму; цитоплазма заповнена зафарбованими у бузково-червоний колір гранулами. На місці ядра виявляється просвітлення. Оболонка безперервна, чітко контурує при повертанні гвинта мікроскопа;

2. Дегранульовані тучні клітини: мають нерівний зовнішній контур, цитоплазма їх вакуолізована. На зовнішньому контурі видно отвори (стоми), через які гранули виходять назовні;

3. Лейкоцити переважають у полі зору: незафарбовані, або зафарбовані у світло-жовтий колір, мають в діаметрі 7-9 мкм.

Роблять заключення і висновки, відповідаючи на наступні питання:

1)Який механізм дії гемоцелу на організм тварини?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2)Які біологічно-активні речовини містяться в гранулах тканинних базофілів, їх механізм дії?

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3) Які назвете клінічні аналоги даного ушкодження?

________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________

 

Підпис викладача______________

Література:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. -К.:Вища шк., 1995. – С. 141-149.

2. Патофізіологія: підручник /За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця, Г.М.Бутенка та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 186-193.

3. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

4. Патологічна фізіологія /За ред. М.С. Регеди, А.І. Березнякової. – Львів.: «Магнолія», 2011. – 490 с.

5. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології. / За ред. Ю.В.Биця, Л.Я.Данилової. – К.: Здоров’я, 2001 - С.30-37.

Заняття 10

Тема: Типові порушення мікроциркуляції.

Актуальність теми: сукупність периферичних судин - від артеріол до венул - являє собою мікроциркуляторне русло. Мікроциркуляторним крово­носним руслом забезпечується доставка кисню і поживних речовин до тканин і клітин, виділення із них вуглекислоти і шлаків. Зав­дяки мікроциркуляції підтримується оптимальний рівень тиску кро­ві у периферичних судинах і тканинах, в тому числі лімфи, рівно­вага притікаючої і відтікаючої рідини. Порушення цих функцій мікроциркуляторного русла супроводжується вираженими змінами ме­таболізму і функцій органів і тканин і є суттєвою ланкою у пато­генезі багатьох захворювань і патологічних процесів (запалення, перегрівання, гіпотермії, серцево-судинної недос­татності, шоку, гіпертонічної хвороби, цукрового діабету тощо).

Навчальні цілі: сформувати у студентів поняття про розлади мікроциркуляції, уміти обгрунтувати механізми різних видів порушень мікроцирку­ляторного русла, розпізнавати їх і оцінювати вираженість зов­нішніх проявів.

Знати:

- основні форми порушення мікроциркуляції їх причини, прояви та механізми розвитку.

Вміти:

- вказати причини і механізми порушень адгезивних властивостей судинної стінки та їх роль у розладах мікроциркуляції;

- назвати причини та стадії утворення «сладжу»;

- охарактеризувати причини та механізми порушень транскапілярної проникності;

- пояснити механізми розвитку капіляротрофічної недостатності;

- проаналізувати наслідки розладів мікроциркуляції.