Дослід 1. Вивчити фізико-хімічні властивості ексудату. Визначити рН ексудатів, отриманих при діагностичній пункції.

A. У двох щурів з асцитом проведено діагностичну пункцію, отримано 3 мл асцитичної рідини.
Визначити за допомогою індикаторів рН кожної рідини. Зробити висновки щодо характеру запалення, при якому взято ексудат.

Б. Результати двох досліджень рН серозного випоту – 5,32 і 7,35. В якому випадку його треба вважати транссудатом, а в якому - ексудатом?

B. Ознайомтеся з характеристиками різних видів ексудату і виділіть серед них ті, які належать до

- геморагічного (І); гнійного (II); серозного (III); фібринозного (IV)

Сумістіть у відповіді латинські індекси з арабськими.
Індекс Характеристики:

1. Велика кількість білків (до 35%), переважно з високою молекулярною масою альбумінів, глобулінів, багато нейтрофільних гранулоцитів, лімфоцитів, моноцитів.

2. Багато фібриногену у вигляді дуже тонких білуватих ниток, помірний вміст лейкоцитів і лімфоцитів, місцями утворення білуватої плівки.

3. Вершкоподібна маса жовто-зеленого кольору з неприємним запахом, значним вмістом білка (близько 35% і більше) і лейкоцитів, у тому числі загиблих (гнійних тілець), трапляються рештки некротизованих тканин, живі і загиблі мікроорганізми.

4. Вміст альбумінів глобулінів, лейкоцитів, великої кількості еритроцитів і мікроорганізмів.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Вивчити фагоцитоз пташиних еритроцитів у перитонеальному ексудаті (дослід І.І. Мечнікова).

За добу до заняття у щура моделюють асептичне запалення. На початку заняття вводять за допомогою шприца в черевну порожнину щура 1 мл 3% зависі пташиних еритроцитів в ізотонічному розчині натрію хлориду, підігрітому до 38°С. Через 15-20 хв пастерівською піпеткою беруть із черевної порожнини 0,5 мл ексудату з домішкою зависі пташиних еритроцитів. З ексудату готують мазки, фарбують їх за Романовським. Пташині еритроцити, шо мають характерну овальну форму і містять ядро, є об'єктом фагоцитозу (замалювати за таблицею).

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Підпис викладача______________

Література:

1. Патологічна фізіологія /За ред. М.Н. Зайка і Ю.В. Биця. -К.:Вища шк., 1995. – С. 115, 224-237.

2. Патофізіологія: підручник /За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця, Г.М.Бутенка та ін. – 2-е вид., перероб. і доп. – К.: Медицина, 2008. – С. 241-255.

3. Литвицкий П.Ф. Патофизиология: Учебник: В 2т.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002.

4. Патологічна фізіологія /За ред. М.С. Регеди, А.І. Березнякової. – Львів.: «Магнолія», 2011. – 490 с.

5. Атаман О.В. Патофізіологія в запитаннях і відповідях. Навчальний посібник /видання друге, доопрацьоване і доповнене. - Вінниця: Нова книга, 2007. - 512с.

ЗАНЯТТЯ 15

Тема: Пухлинний ріст.

Актуальність теми: за даними ВООЗ злоякісні пухлини, за при­чинами смертності населення посідають друге місце після серцево-судинних захворювань. В теперішній час спостерігається тенденція до збільшення кількос­ті онкогенних захворювань, їх “омолодження”. Це пов’язують із знач­ним техногенним забрудненням довкілля. Фактори, які викликають роз­виток пухлин, поширені на виробництві, в оточуючому середовищі, побуті. В Україні після аварії на Чорнобильській АЕС значно зрос­ла кількість онкологічних захворювань, зокрема щитоподібної зало­зи, системи кровотворення. Незважаючи на значні досягнення в га­лузі онкології, багато питань, які стосуються етіології, патогене­зу і терапії пухлин залишаються відкритими. Експериментальне вив­чення цього типового патологічного процесу дозволить майбутнім спе­ціалістам вивчити біологічні особливості пухлинного росту, причини і механізми розвитку пухлин, взаємозв’язок пухлини і організму.

Навчальні цілі: Сформувати у студентів поняття про основні закономірності і біологічні особливості пухлинного росту, сучасні погляди на етіо­логію та патогенез пухлин з метою розуміння основних принципів профілактики і лікування онкологіч­них захворювань.

Знати:

- визначення поняття "пухлинний ріст", "пухлина";

- джерела і шляхи поширення канцерогенних факторів;

- праці вчених (М.О.Новинського, Л.О.Зільбера, О.Д.Тимофєєвського, Р.Є.Кавецького) та їхнє значення в розвитку онкології.

Вміти:

- класифікувати канцерогенні фактори;

- аналізувати механізми канцерогенезу;

- розкрити механізми біохімічної, функціональної та морфологічної катаплазії, метастазування;

- пояснити взаємозв'язок пухлини і організму;

- пояснити основні методи експериментальної онкології.