Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Факультет управління

Кафедра економіки та управління

 

Грибенюк Г.С., Горбаченко Ю.М., Капля А.М., Кришталь Т.М., Щерба Т.О.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

З дисципліни

“Основи державного управління у сфері пожежної безпеки”

за напрямком 6.170203 “Пожежна безпека”

освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

(термін навчання 4 (2,5) роки)

Черкаси 2009
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота – це самостійна науково-дослідницька робота курсантів, студентів, слухачів.

Курсова робота включає в себе виконання чотирьох конкретних завдань і розглядає питання:

— визначення необхідної кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів в місті;

— вибору варіанту побудови системи телефонного зв'язку пожежно-рятувальних підрозділів міста;

— планування деяких аспектів проведення пожежно-технічного обстеження об'єкту;

— організації діяльності пожежно-рятувальних підрозділів міста.

Курсова робота виконується на аркушах формату А4 розбірливим почерком, без скорочень або друкують на аркуші білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали — для комп'ютера (розмір шрифту — 14). На сторінці має бути не більше 28-30 рядків і витримані такі поля: ліве — 30 мм, праве — 15 мм, верхнє і нижнє — по 20 мм. Графічна частина кожного завдання виконується на окремих аркушах.

Обсяг курсової роботи має бути до 25-30 друкованих сторінок, включаючи титульний аркуш, додатки, схеми, зміст роботи. Список літератури не включається у обсяг курсової роботи.

При визначенні номеру завдання слухач користується шифром своєї залікової книжки. Сума останніх двох цифр шифру залікової книжки відповідає номеру завдань у переліку.

Курсову роботу подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису, друкованого тексту, підшитого у папку.

Курсова робота має бути підписана курсантом, студентом, слухачем в кінці перед "списком літератури".

Курсова робота складається з таких елементів:

Титульний аркуш оформляється згідно зі зразком (додаток 1);

Після титульного аркуша оформляється зміст роботи, який включає в себе вступ, основну частину (розділи), список літератури

Назви структурних частин курсової роботи ("зміст", "розділ", "список літератури") друкуються великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки. Нумерацію сторінок, глав, підрозділів, пунктів проставляють арабськими цифрами без знаку №.

Слід мати на увазі, що першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки. Нумерація сторінок проставляється у нижньому правому куті без крапки в кінці.

Умови завдань на курсову роботу

Завдання № 1

Протягом року (365 діб) пожежно-рятувальні підрозділи міста виїжджали:

— у n₁ випадках - одне відділення на автоцистерні;

— у n₂ випадках - два відділення;

— у n₃ випадках - чотири відділення.

Середній термін зайнятості пожежно-рятувальних підрозділів обслуговуванням складає t_обс (год./виклик.)

 

1) Припускаючи, що черга викликів в місті є найпростішою, побудувати її математичну модель та на основі математичної моделі провести розрахунок, що на інтервалі часу t₁ (годин) в місті відбуваються:

— жодного виклику;

— А викликів;

— не більше ніж А викликів;

— більше ніж А викликів.

2) Припускаючи, що термін зайнятості пожежно-рятувальних підрозділів обслуговуванням виклику є випадковою величиною, що розподілена згідно з показним законом, визначити можливість того, що значення цієї величини будуть у таких межах:

— менше t₂ годин;

— не менше t₃ годин;

— від t₂ до t₃ годин.

3) Визначити згідно з математичним моделюванням процесу виникнення одночасних викликів пожежно-рятувальних підрозділів:

— кількість випадків на рік, що очікується, коли при виникненні чергового виклику виникає потреба в одночасному обслуговуванні того чи іншого числа«m»викликів (m = 1, 2, 3, 4).

За підсумками розрахунків визначити дійсну кількість одночасних викликів пожежно-рятувальних підрозділів, що очікується в місті.

4) Визначити на основі математичного моделювання процесу зайнятості пожежно-рятувальних підрозділів обслуговуванням викликів в місті:

— можливість того, що в будь-який час обслуговуванням викликів буде одночасно зайняте те чи інше число «j» оперативних відділень пожежно-рятувальних підрозділів (j=0, 1, 2, 3, 4);

— можливість того, що в будь-який час тої чи іншої кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів, яка є в наявності в місті«R»,буде недостатньо для обслуговування викликів (R=0, 1, 2, 3, 4);

— кількість відмовлень, (повних або часткових) в обслуговуванні викликів при тому чи іншому числі «R» відділень в місті (R=1, 2, 3, 4).

За підсумками розрахунків та з урахуванням загальних економічних умов обгрунтувати вибір кількості «R» відділень пожежно-рятувальних підрозділів на АЦ, яка необхідна в місті.

Завдання № 2

По L лініям зв'язку «01» на центральний пункт зв'язку гарнізону надходить потік повідомлень з інтенсивністю λ повідомлень за добу прийом повідомлень здійснюється D диспетчерами. Середній термін прийому повідомлення складає t_обс (хвилин).

На основі математичного моделювання системи телефонного зв'язку як системи масового обслуговування (СМО) визначити ефективність двох варіантів її побудови:

1. варіант: прийом повідомлень проводиться D₁ операторами по L₁ лініям при D₁=L₁;

2. варіант: прийом повідомлень проводиться D₂ операторами по L₂ лініям при D₂<L₂;

З цією метою для кожного варіанта побудови системи скласти перелік всих можливих варіантів її стану, відпрацювати граф стану та визначити:

1) можливість будь-якого стану системи;.

2) можливість відмови у прийнятті повідомлення;

3) відносну пропускну спроможність системи;

4) абсолютну пропускну спроможність системи;

5) середній термін інтервалу часу між послідовними моментами виникнення відмов у прийнятті повідомлення.

Провести порівняльний аналіз результатів розрахунків для варіантів 1 та 2 побудови системи телефонного зв'язку та провести вибір найбільш раціонального варіанта з урахуванням загальних економічних міркувань та вимог, щоб можливість відмови в прийнятті повідомлення не перевищувала 0,01.

Завдання № З

В результаті аналізу комплексу робіт по пожежно-технічному обстеженню підприємства складено збільшений сітковий графік, який відображає порядок виконання робіт (рис. 1). Експертним шляхом визначити термін виконання кожної роботи t_іј, яка подана в умовних одиницях часу.

З використанням методу сіткового планування і управління виконати розрахунки характерних подій у часі та робіт для сіткової моделі.

Знайти критичний шлях і розрахувати його протяжність за часом. Визначити роботи, які є критичними. Надати загальні пропозиції щодо своєчасного комплексу робіт.

 

 

 

Таблиця № 1

Чисельність населення за останні 10 років (тис.чол.)

 

Рік	Передостання цифра номера залікової книжки

Таблиця № 2

Площа території (км²) на останній рік

Передостання цифра номера залікової книжки

 

Таблиця № З

Перспектива розвитку міста на 5 років

Показник	Передостання цифра номера залікової книжки
Площа території міста S', км^2
Чисельність населення Q', тис. чол.
Середня швидкість V, км/год.
Коефіцієнт непрямолінійності вуличної мережі γ	1,3	1,4	1,3	1,4	1,2	1,4	1,4	1,3	1,2	1,3

 

Таблиця № 4

Динаміка кількості виїздів пожежних підрозділів за 10 років

Рік	Остання цифра номера залікової книжки

Таблиця № 5

Наявність пожежної техніки

СДПЧ-1	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(43І3120)63Б.01; АЦ-40(131)137А; АД-30(131)506В; АПД-2(3741)253; ААРТС-16(260Г)261; АЗОГДЗС-16(42021)254; ПНС-110(255Б.1)259
СДПЧ-2	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(375)Ц1А; АГДЗС-90(4314)251; АКГ-2/5-110(260Г)2б2; АД-30(131)506В
ЧСТЗТС	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(130)63Б
ДПЧ-4	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(130)63Б; АЦ-25(3309)231
ДПЧ-5	АЦ-40(130)63Б; АЦ-40(53211)240.01

 

Таблиця № 6

Середній час обслуговування одного виклику (t_обс, хв.)

 

Передостання цифра номера залікової книжки

 

 

Рис. 2

 

Під час виконання завдання проводиться:

– аналіз та прогнозування обсягу роботи пожежно – рятувальних підрозділів міста;

– визначення необхідної кількості відділень на основних та спеціальних пожежно-рятувальних автомобілях порівняно з існуючою кількістю;

– визначення необхідної кількості депо та місць їх розташування порівняно з існуючими;

– розробка структури управління пожежно-рятувальними підрозділами міста;

– пропозиції по вдосконаленню оперативної діяльності органів та підрозділів пожежної безпеки.

 

Завдання № 1

Приклад № 1.

 

1) Моделювання потоку викликів пожежно-рятувальних підрозділів в місті.

За 2008 рік отримані такі дані: n1= 512, n2 = 72, n3 = 5, n4 = 2, обс= 0,70 год/виклик.

Кількість викликів N, за якими пожежно-рятувальні підрозділивиїжджали на протязі часу t = 1 рік, визначається по початкових даних:

N = n1+ n2+ n3+ n4= 512 + 72 + 5+ 2 = 591 виклик

Інтенсивності потоку викликів в місті дорівнює:

Імовірність того, що на відрізку часу тривалістю ₁ = 10 годин, не виникне жодного виклику (к = 0):

Таким чином, кількість інтервалів часу (10 годин кожний), на кожному з яких не відбудеться жодного виклику, складає 51% від загальної кількості.

Знаходимо імовірність виникнення 1, 2, 3, викликів за добу:

 

Імовірність того, що протягом 10 годин виникне не більше ніж 3, виклика:

Імовірність того, що протягом 10 годин виникне більш, ніж 3 викликів

 

Завдання № 2

Система телефонного зв'язку розглядається як система масового обслуговування. Каналом обслуговування є оператор (диспетчер) разом з лінією зв'язку, по якій він здійснює прийом повідомлень (кожен оператор може здійснювати прийом повідомлення по будь-якій лінії зв'язку).

Кількість каналів обслуговування n у варіантах системи масового обслуговування, що розглядається, є:

- для варіанта 1: n = D₁ = L₁;

- для варіанта2: n = D₂ (D₂ < L₂)•

1-й і 2-й варіанти відносяться відповідно до двох типів:

- система масового обслуговування з відмовами;

- система масового обслуговування з чергою.

Коли всі канали зайняті, повідомлення не можуть надходити в систему масового обслуговування, яка відповідає варіанту 1. Якщо в момент, коли всі канали задіяні, повідомлення надходять в систему масового обслуговування, яка відповідає варіанту 2, то воно стає в чергу на обслуговування (поки не звільняється один з операторів). При цьому кожна з ліній зв'язку (L₂ - D₂), по яких не приймається повідомлення на даний момент, представляє собою місце в черзі. Коли одночасно задіяні всі канали обслуговування і всі місця в черзі, повідомлення не можуть надходити в систему. Це означає відмову в обслуговуванні.

Варіант 1 є одним із випадків варіанту 2, в якому кількість місць в черзі дорівнює «0». Таким чином, у варіантах, що розглядаються, число m місць в черзі має бути:

— для варіанта 1: m = 0;

— для варіанта 2: m = L₂ - D₂.

Параметри n та m (визначені) дозволяють скласти перелік варіантів можливого стану n -канальної системи масового обслуговування з m місцями в черзі (Е₀, Е₁, Е₂, …, Е_n) і пронумерованих по кількості повідомлень, що знаходяться в системі масового обслуговування (котрі обслуговуються або знаходяться в черзі):

— Е₀ - всі канали та місця в черзі вільні;

— E_k (k = 1, 2,3 ,..., n) - задіяні k каналів; черги немає;

— E_k (k=n+1, п+2,… n+m) - задіяні всі n каналів; n - m - повідомлень чекають в черзі.

Сукупність можливих варіантів стану системи масового обслуговування та переходи між ними, що припускаються, відображаються у вигляді графа:

 

Рис. 3

Зображені в колах вершини графа відповідають варіантам стану системи. Лінії графа зв'язують вершини, між якими можливі безпосередні переходи в напрямку стрілок. Якщо в деякий момент часу система знаходиться в стані Е_k, в якому одночасно обслуговується певна кількість S повідомлень, то з цього стану можливі два переходи: перехід вправо в стан Е_k+1 у випадку надходження чергового повідомлення (щільність переходу λ), або перехід вліво в стан Е_k-1 у випадку закінчення обслуговування однієї з S заявок (щільність таких переходів дорівнює S/t_обс). Момент надходження повідомлень в систему масового обслуговування і протяжність часу їх обслуговування є випадковими, тому і процес роботи системи (знаходження системи в тому чи іншому стані) має випадковий характер, якому властиві імовірні закономірності.

Імовірність знаходження системи масового обслуговування Р_k в будь-яку мить в певному стані Е_k визначається за формулами Ерланга:

 

 

- для к=1, 2, 3, …, n

 

- для к=n+1, n+2, …, n+m

 

де “α” - приведена щільність потоку повідомлень, яка показує середню кількість повідомлень, що надходять в систему на інтервалі часу, який дорівнює середньому часу обслуговування одного повідомлення.

Розрахунок параметру α здійснюється за формулою:

 

 

 

 

З метою перевірки розрахунків імовірності Р_k використовується співвідношення між ними:

 

 

Відмічається, що для n-канальної системи масового обслуговування з відмовами (варіант 1) сукупність можливих варіантів стану складає Е₀, Е₁, Е₂,... Е_n (тому що m=0). При знаходженні імовірності P₀ за формулою визначається тільки сума, яка знаходиться в перших дужках і має (n+1) складових.

Характеристика ефективності системи обох типів, що розглядаються, визначаються за формулами:

1. Імовірність відмови повідомленню в обслуговуванні Р_відм (середня частота повідомлень, що не були обслуговувані в потоці повідомлень):

 

Р_відм=Р_n+m

 

2. Відносна пропускна спроможність системи масового обслуговування (середня частота повідомлень, які обслуговувались системою в потоці повідомлень):

 

q=1-P_відм

 

3. Абсолютна пропускна способність системи “1” (середня кількість повідомлень, яку спроможна обслужити система за одиницю часу):

 

А=λ·q (повідомл./од.часу)

 

4. Середня тривалість інтервалів часу між послідовними моментами виникнення відмов в обслуговуванні Т_відм:

 

 

Відбір раціонального варіанту побудови системи телефонного зв’язку (системи мосового обслуговування) треба проводити з урахуванням бажання досягти щонайвищої ефективності системи, яка виявляється в низькому значенні Р_відм і високих значеннях велечин q, A, Т_відм та з урахуванням прагнення до зменшення витрат, що примушує обмежуватися достатнім рівнем ефективності (наприклад, вимогою того, щоб Р_відм < 0,001), і шукати економічно доцільні шляхи його досягнення.

 

Приклад № 2

46; 1,4; 4; 4; 2; 5.

хв./повідомл. = 0,027 год./повідомл.

повідомл./добу = 6,75 повідомл./год.

Приведена густина потоку повідомлень визначається за формулою:

Структура аналізуємих варіантів 1 та 2 системи телефонного зв'язку схематично має вигляд:

 

Варіант 1

Варіант 2

де: О - оператори;

- лінії зв'язку.

Завдання № 3

Роботи, які входять у склад комплексу, та їх взаємозв'язок в часі відображає сіткова модель. Враховуючи, що деякі роботи не можуть починатися, поки не закінчаться інші, встановлені відношення порядку.

Елементами сіткової моделі є роботи та події. Робота розглядається як процес, який проходить в часі. Обсяг роботи задається її протяжністю.

Подія - це етап процесів виконання комплексу робіт, в якому завершені всі попередні роботи, і досягнутий ґатунок до початку виконання безпосередньо наступних за ними робіт. Кожна подія є завершеною для безпосередньо попередніх їй подій і початковою для безпосередньо наступних за нею робіт. Подія не має протяжності по часу.

Сіткова модель відображається у вигляді сіткового графіка, на якому подіям відповідають кола, а роботам - стрілки, котрі вказують напрямок виконання робіт. Події нумеруються у довільному порядку. Роботи кодуються таким, чином:

- якщо робота є безпосередньо наступною за подією “і” та безпосередньо попередньою події “j” то їй привласнюється код (і; j).

Протяжність роботи (і; j), що записується як t_j, відмічається на сітковому графіку біля відповідної стрілки. Протяжність шляху між двома подіями визначається сумарною протяжністю робіт, що складають шлях, який розглядається.

Сіткова модель має одну початкову подію, яка не є результатом виконання ні однієї з робіт комплексу і не має попередніх подій, а також одну подію, яка не є умовою початку ні однієї з робіт комплексу і не має подальших подій.

Найбільший за протягом шлях від початкової до заключної події є критичним. Роботи, що входять до його складу, називають критичними. По цих роботах визначається протяжність виконання комплексу.

На початку виконання роботи необхідно відобразити сітковий графік, який відповідає варіанту завдання і має 7 подій та 10 або 11 робіт. Роботи, термін виконання яких відмічено прочерком, треба вважати відсутніми, а відповідні лінії на графіку не відображаються.

На кожну “і” - подію проводиться розрахунок трьох характеристик:

— ранній термін настання подій Т^р_і, який визначається відрізком часу найбільш довгого шляху, що веде до “і” -події від початкової події;

—пізній термін настання подій Т^п_і, який визначається різницею між протяжністю критичного шляху та протяжністю найбільш довгого шляху, що веде від “і”-події до заключної.;

— резерв часу події R_і, який визначається як різниця між пізнім та раннім терміном наставання “і” - події:

 

R_і= Тⁿ_і-Т^р_і

 

Розрахунок часових характеристик подій зручно проводити безпосередньо на сітковому графіку. З цією метою кожне коло, що позначає подію, поділяється на 4 сектори:

 

 

У верхньому секторі вказується номер події і, лівий та правий сектори призначені для Т^р_і і Тⁿ_і, нижній сектор - для R_і.

Ранні терміни настання події визначаються послідовно для всіх подій в напрямку від початкового до заключного.

 

Алгоритм розрахунку включає такі операції:

0) Задається ранній строк настання початкової події Т^р_о (Т^р_о=0).

1) Відмічаються (на лініях) всі роботи, що виходять з початкової події.

2) Знаходять подію j, для якої всі вхідні роботи відмічені, а T^p_jще не визначена.

3) Для події j визначається T^p_j за формулою:

 

T^p_j=max_і{T^p_і+t_іj}

 

де “ і ” - будь-яка подія, пов'язана з подією j, роботою (і; j).

4) Відмічаються всі роботи (на лініях), що виходять з події, і з ними проводять всі операції, починаючи з п.2.

 

Пізні терміни настання подій розраховуються послідовно для всіх подій в зворотному напрямку (від кінцевої події до початкової).

Алгоритм розрахунку:

0) Пізній термін настання завершальної події 6 приймається рівним директивному терміну звершення комплексу робіт, що задається

 

(T^п₆=Т^р₆).

 

1) Відмічають всі роботи, що входять в кінцеву подію.

2) Знаходять подію “і”, для якої всі роботи, що виходять, відмічені другою позначкою, а Т^п_і ще не визначена.

3) Для подій “і” визначається Т^п_і:

 

Т^п_і=min_j{Т^п_j-t_іj}

 

де j - будь-яка подія, пов'язана з подією “і”, роботою (і; j)

4) Відмічаються другою позначкою всі роботи, що входять в подію j, і з ними проводять всі операції, починаючи з п.2.

 

Для кожної роботи (і; j)проводять розрахунки шести характеристик часу:

1) ранній термін початку роботи t^рн_іj, який співпадає з раннім терміном настання початкової для даної роботи Т^р_і:

 

t^рн_іj= Т^р_і

 

2) ранній термін закінчення роботи t^рз_іj, котрий перебільшує ранній термін початку роботи t^рн_іj на протяжність роботи t_іj:

 

t^pз_іj=t^pn_іj+t_іj=T^p_і+t_іj

 

3) пізній термін закінчення роботи t^nз_іj, що співпадає з пізнім терміном настання кінцевої для даної роботи події Тⁿ_j:

 

t^nз_іj= Тⁿ_і

 

4) пізній термін початку роботи tⁿⁿ_іj, який визначається як різниця між пізнім терміном закінчення роботи t^пз_іj та протяжністю роботи t_іj:

 

tⁿⁿ_іj=T^p_j-t_іj

 

5) повний резерв часу роботи rⁿ_ij (максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи без зміни директивного терміну завершення комплексу), який визначається за формулою:

 

rⁿ_ij=Tⁿ_j-Tⁿ_i-t_ij

 

6) вільний розрив часу роботи r^в_ij (максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи за умови, що всі події комплексу здійсняться в ранні терміни), який визначається за формулою:

 

r^в_ij = T^р_j - T^р_i - t_ij

 

Величина r^в_іj ніколи не перебільшує величину rⁿ_іj для однієї й тієї ж роботи (і; j)

В умовах прийнятого допуску Tⁿ₆=T^p₆ для критичних робіт, що складають цей шлях, резерви часу відсутні. Це означає, що rⁿ_іj=r^в_іj=0, тому що критичний шлях від початкової події “0” до кінцевої події “6” є найбільш довгим за часом.

Для подій, що знаходяться на критичному шляху, не мають резервного часу, виконуєтьсяR_і = 0 і Tⁿ_і=T^p_j.

Коли виконується комплекс робіт, дійсні строки настання подій Т_і, початку робіт tⁿ_іj та закінчення робіт t^з_іj дозволяється пересувати в часі в межах, що визначені відповідно ранніми та пізніми термінами (не збільшуючи при цьому час виконання комплексу в цілому):

 

 

 

 

Приклад № З

За умовами завдання будуємо сітковий графік комплексу робіт:

t₀₁=2; t₀₂=2; t₁₃=7; t₁₄=1; t₂₃=6; t₂₅=2; t₃₄=3; t₃₅=4; t₃₆=3; t₄₆=4; t₅₆=8.

Сіткова модель включає 10 робіт і 7 подій. За допомогою алгоритмів, які наведені у розділі «Методичні вказівки», проводять розрахунки часових характеристик подій. Результати зводять у таблицю. Під час проведення розрахунків ранній час наступу початкової події “0” приймається рівним 0, а пізній час настання останньої події “6” приймається рівним ранньому часу його настання.

Отримані часові характеристики подій та робіт нанести на сітковий графік. Результати розрахунків зводяться в таблицю.

Критичний шлях складають роботи (0; 1), (1; 3), (3; 5), (5; 6), які є критичні (резерви відсутні). Протяжність критичного шляху складає:

T_кр=t₀₁+t₁₃+t₃₅+t₃₆=2+7+4+8=21 (умовних одиниць часу)

Використовуючи формули, заповнюємо таблицю*

 

Робота (і; j:)	tіj	t^p^nіj	t^pзіj	t^nзіj	t^nnіj	r^nіj	r^віj
(0; 1)
(0; 2)
(1; 3)
(1; 4)
(2; 3)
(2; 5)
(3; 4)
(3; 5)
(3; 6)
(4; 6)
(5; 6)

 

 

Подія	Розрахунок T^pa	Розрахунок T^na	Розрахунок Ra
	0) Приймаємо T^p0=0	6) T^n0=min{T^n1-t01;T^n2-t02}= =min{2-2;3-2}=0	R0=T^n0-T^p0=0-0=0;
	1) T^p1= T^p0+t01=0+2=2	5) T^n1=min{T^n3-t13;T^n4-t14}= =min{9-7;17-1}=2	R1=T^n1-T^p1=2-2=0;
	2) T^p2= T^p0+t02=0+2=2	4) T^n2=min{T^n5-t25;T^n3-t23}= =min{13-2;9-6}=3	R2=T^n2-T^p2=3-2=1;
	3) T^p3=max{T^p1+t13; T^p2+t23}=max{2+7;2+6}=9	3) T^n3=min{T^n4-t34;T^n6-t36;T^n5-t35;}=min{17-3;21-3;13-4}=9	R3=T^n3-T^p3=9-9=0;
	4) T^p4=max{T^p1+t14;T^p3+t34}=max{2+1;9+3}=12	2) T^n4=T^n6-t46=21-4=17;	R4=T^n4-T^p4=17-12=5;
	5) T^p5=max{T^p2+t25;T^p3+t35}=max{2+2;9+4}=13	1) T^n5=T^n6-t56=21-8=13;	R5=T^n5-T^p5=13-13=0;
	6) T^p6=max{T^p4+t46;T^p3+t36;T^p5+t56}=max{12+4;9+3;13+8}=21	0) Приймаємо T^n6=T^р6=21	R6=T^n6-T^p6=21-21=0;

 

^*Під час виконання роботи всі розрахунки повинні наводитись в повному обсязі.

 

 

Для завершення комплексу робіт по пожежно-технічному обстеженню підприємства в запланований термін (21 умовна одиниця) треба приділити увагу підготовці до виконання практичних робіт. При їх проведенні треба залучати найбільш кваліфікованих та відповідальних виконавців, яких необхідно своєчасно забезпечувати інформацією, відповідними документами тощо, забезпечувати умови роботи та не залучати для виконання інших доручень.

За ходом виконання цих робіт бажано забезпечити постійний контроль, що дозволить здійснювати своєчасні заходи для забезпечення планового терміну. Для надійності виконання практичних робіт бажано мати резерв виконавців, враховуючи можливість у разі необхідності залучати виконавців з інших робіт, пересуваючи ці роботи в часі у межах їх резервів.

 

 

 

 

Завдання № 4

1) Аналіз та прогнозування обсягу роботи підрозділів пожежної охорони.

 

Виходячи з обсягу роботи підрозділів пожежної охорони, визначається їх кількість, місця їх розташування, райони обслуговування. Кількість бойових виїздів, пов'язаних з гасінням пожеж, аварій тощо - обсяг роботи підрозділів. Але по кожному виклику необхідно висилати певну кількість сил та засобів, тому що при отриманні повідомлення про пожежу (аварію) невідомо, чи виникла пожежа (або надійшов помилковий виклик про пожежу), бо перша реакція на будь-який виклик адекватна реакції на дійсну подію. Тому логічно загальний обсяг бойової роботи ідентифікувати із загальною кількістю виїздів підрозділів пожежної охорони за одиницю часу (година, доба, рік).

Під час досліджень залежності кількості від характеристики міста встановлено, що головним фактором, який впливає на кількість викликів, є чисельність населення міста:

N=К·Q

де Q - чисельність населення міста (тис. чол.);

К - коефіцієнт пропорційності (кількість виїздів/тис.чол.)

Коефіцієнт К є функцією часу К=ƒ(t) і може також служити надійною ознакою при прогнозуванні.

 

Наприклад:

Кількість викликів пожежних підрозділів та чисельність населення за останні десять років в місті Черкаси (1995-2004 роки) складають по рокам:

 

Рік
Кількість викликів
Чисельність населення (тис. чол.)

За формулою визначаємо коефіцієнт пропорційності К по рокам:

Рік
Коефіцієнт пропорційності	4,93	5,08	5.28	5,72	5,61	5,69	5,76	5,8	6,68	7,25

Зміна коефіцієнта К пов’язана, з ростом загального економічного потенціалу міста та, передусім, із збільшенням енергонасиченості середовища, в якому мешкає людина.

З метою визначення тенденції змін коефіцієнта К та його подальшого прогнозування використовують аналогічне виправлення часового ряду. У даному випадку характер залежності К=ƒ(t) дозволяє припустити наявність лінійної залежності значень К від часу:

 

 

В інших випадках можливе використання експоненціальної, ступеневої, логарифмічної та інших функцій.

Щоб визначити коефіцієнти “а і Ь” використовують метод найменших квадратів. Коефіцієнти а і Ь перетворюють суму квадратів відхилень фактичних значень К від виправлених значень Ќ в мінімум

 

 

і визначаються за формулами: